12:37 30.04.2022

Автор ВОЛОДИМИР ЛЕПУШИНСЬКИЙ

Куди поділися детальні макропрогнози НБУ та що відбувається в економіці?

7 хв читати
Куди поділися детальні макропрогнози НБУ та що відбувається в економіці?

Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ

 

У 2015 році НБУ почав щоквартально публікувати Інфляційний звіт з макроекономічним прогнозом. Минулого четверга, 21 квітня, вперше за сім років запланована заздалегідь публікація звіту не відбулася. Як і повідомляв НБУ раніше, ухвалення рішення по обліковій ставці та публікацію Інфляційного звіту з макроекономічним прогнозом відкладено до нормалізації економічної ситуації.

У чому причина порушення звичних для економічної спільноти традицій? І чим займаються макроекономісти НБУ зараз?

Неосяжна кількість сценаріїв

Війна – ледь не єдина вагома причина зробити паузу в макроекономічному прогнозуванні. Враховуючи, що додаються додаткові джерела невизначеності – тривалість та наслідки бойових дій – точні прогнози сьогодні зробити неможливо.

У мирний час проблему із невизначеністю ми частково вирішуємо, розробляючи кілька альтернативних сценаріїв. Базовим серед сценаріїв обирається той, в якому припущення можуть реалізуватися з ймовірністю вище 50%. За війни ж ситуація змінюється дуже швидко. Майбутнє вирішується прямо зараз – на полях битв. Тому будь-який ретельно розроблений прогнозний сценарій може втратити свою актуальність вже завтра.

Утім, за поточних умов публікація макроекономічного прогнозу для центрального банку і не є критично важливою. Основна функція прогнозів за інфляційного таргетування – показати, як завдяки застосуванню свого основного інструменту (облікової ставки) центральний банк зможе повернути  інфляцію до цілі (5%). Відповідно прогнози є одним із елементів керування очікуваннями і формування довіри до центрального банку за умови звичайної політики інфляційного таргетування.

Сьогодні ж НБУ вимушено зафіксував обмінний курс, і, як наслідок, поставив на паузу інфляційне таргетування. Зараз навпаки той самий незмінний курс є якорем для стабілізації очікувань. Перевагою фіксованого курсу є простота, зокрема відсутність необхідності в складній системі підтримки рішень, у тому числі прогнозами. Проте він має і суттєві недоліки, які проявляються в тривалішій перспективі.

Саме тому фіксація курсу є тимчасовим рішенням. НБУ повернеться до інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням та до визначення облікової ставки на основі прогнозу. Водночас до цього треба підгодуватися.

Така підготовка ведеться за двома основними напрямами. По-перше, ми "тримаємо руку на пульсі" та аналізуємо поточну ситуацію завдяки альтернативним джерелам отримання інформації. По-друге, оцінюємо наслідки війни та сценарії післявоєнного відновлення.

Альтернативні джерела інформації

Ще під час ковідної кризи стало очевидно, що НБУ необхідні оперативніші та частотніші дані для ухвалення монетарних рішень, ніж може запропонувати офіційна статистика. Тоді в НБУ активізувалася робота з пошуку та обробки таких даних. Способів отримання інформації є багато: опитування населення та бізнесу, споживання електроенергії, ціни в онлайн-магазинах, дані із сайтів пошуку роботи, інтенсивність освітлення і просто звичайні сайти новин.

Зараз ми розширюємо цю роботу, бо кількість офіційних даних ще більше звузилася. Наприклад, офіційна статистика про ділову активність переважно відсутня, бо на час воєнного стану бізнесу дозволили не подавати звітність та інші документи до Державної служби статистики.

Поточні тенденції

Основний висновок з отриманих даних – економіці важко, але вона адаптується і працює. У міру усунення основного руйнівного чинника – російських окупантів – вона відновлюється. Якщо у березні окупацією та з активними бойовими діями було охоплено 10 областей та Київ, які виробляли 55% ВВП, то нині – це шість областей та 20% ВВП відповідно.

Серед основних процесів, які свідчать про відновлення:

  • згідно з оперативними опитуваннями НБУ, кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, скоротилася майже удвічі, якщо порівняти із початком повномасштабного нападу рф (з 32% до 17%). Але 60% підприємств працює нижче довоєнного рівня завантаженості;
  • практично третина підприємств нині взагалі не відчуває проблем із нестачею ресурсів. 48% опитаних вистачить наявних ресурсів більш ніж на місяць. Порівняно з березнем скоротилася частка тих бізнесів, в яких вичерпалися запаси.
  • починає працювати металургія. Машинобудування активізується, забезпечуючи попит тієї ж металургії, агросектору, видобування, а також потреб Збройних Сил України.
  • харчова промисловість працює на повну потужність у відносно спокійних регіонах і відновлюється на звільнених територіях.
  • відновлює роботу малий та середній бізнес. Згідно з опитуванням Європейської бізнес асоціації, якщо місяцем раніше не працювали 42% таких підприємств, то нині – 26%.
  • поступово відновлюється ринок праці. Кількість пошукачів роботи зростає швидше, ніж кількість вакансій. Перевага пропозиції робочої сили над попитом призводить до зниження зарплат, на які погоджуються пошукачі. Менші зарплати – це неприємний наслідок війни. Проте зараз важливо, що ринок праці функціонує і дає можливість бізнесу адаптуватися та знайти працівників.
  • ціновий тиск є високим і нерівномірним за регіонами. Основний фактор – порушення ланцюгів поставок. Найвище зростання цін – у тимчасово захоплених регіонах та у містах з активними бойовими діями. Як тільки постачання налагоджується, темпи зростання цін знижуються, а деякі товари навіть дешевшають. Не остання роль у стримуванні інфляції належить спрощенню та зниженню оподаткування імпорту, фіксації обмінного курсу НБУ та незмінним тарифам на житлово-комунальні послуги.

Майбутні тенденції

За поточної інтенсивності подій варто окреслювати лише найочевидніші тенденції, які визначатимуть розвиток економіки. Після зниження невизначеності саме на такі тенденції "нанизуватимуться" прогнозні сценарії.

ВВП. За оцінками НБУ, ВВП цього року знизиться не менш ніж на третину. Втрати можуть бути більшими, якщо активні бойові дії затягнуться.

Водночас постраждав і сам потенціал економіки. По-перше, російські загарбники зруйнували важливі об'єкти інфраструктури, виробництва, нерухомість та цінне рухоме майно. За останніми оцінками НБУ, втрати фізичного капіталу становлять близько 100 млрд дол. США. Для порівняння: весь ВВП у довоєнному 2021 році становив близько 200 млрд дол. США.

По-друге, внутрішніх джерел для такого значного нарощування капіталу Україна не має. Водночас є достатньо обґрунтовані сподівання на зовнішні джерела фінансування як коштом конфіскованих російських активів, так і завдяки підтримці міжнародних організацій, ЄС та двосторонній допомозі країн.

Робоча сила. Війна посилила міграційні процеси. За оцінками ООН, країну покинули 5 млн людей. Варто відрізняти короткострокові і довгострокові наслідки. Ймовірно, на початковому етапі через порушення зв’язків, знищення виробництв та логістики, попит на робочу силу буде низьким, що зумовлюватиме високий рівень безробіття та тиснутиме на зарплати.

Однак за відновлення і наростання виробничих потужностей ситуація зміниться – попит на робочу силу зросте та потягне за собою підвищення зарплат. Важливу роль відіграватимуть заходи з метою стимулювання повернення мігрантів до України, наприклад через податкові стимули та заходи з перекваліфікації. Також можна сподіватися на підвищення у потенціалі ВВП ролі загальної продуктивності факторів (TFP).

Українці під час війни вкотре продемонстрували спроможність згуртовуватися та робити проривні зміни. А це – ґрунт для зростання запиту суспільства на прискорення необхідних структурних реформ у країні після перемоги. Вони загальновідомі і давно на слуху: захист прав власності, зміни у судовій та правоохоронній системі, простота ведення бізнесу тощо.

Інфляція. Інфляційний тиск залишатиметься стійким у тривалій перспективі і виникатиме з трьох основних джерел. Перше – це активна зміна відносних цін (одних товарів і послуг відносно інших) через те, що змінюватиметься сама структура економіки. Наприклад, через зміну структури посівів і відповідно пропозиції с/г товарів, або через зміну споживчих потреб – одні товари будуть більш затребувані, ніж інші.

Друге – підвищений тиск на глобальних ринках через війну росії проти України. Це насамперед ціни на енергію та продовольство. Цей тиск переноситиметься як прямо, так і через вторинні ефекти на внутрішні ціни в Україні.

Третій – це відновлення попиту в Україні на тлі обмежених можливостей нарощувати пропозицію, адже економічний потенціал постраждав.

Ці чинники інфляції перелічені у порядку збільшення можливості / доцільності НБУ впливати на них. Наприклад, протистояння зростанню цін внаслідок структурних зрушень може не мати результату, бо інструменти центробанку для цього не призначені. Навпаки у такому разі є ризик завдати додаткових втрат економіці без явних успіхів у зниженні цінового тиску. Тож економіка має отримати час на самобалансування.

У разі ж зростанням глобальних цін НБУ має запобігати лише вторинним ефектам та розбалансуванню очікувань. Натомість нівелювання останнього фактору – "перегріву" економіки внаслідок невідповідності попиту і пропозиції – це вже пряма відповідальність НБУ.

Інтенсивність першого та другого чинників поступово знижуватиметься, останнього – наростатиме. Як і спроможність НБУ знижувати інфляцію до цілі.

Монетарна політика буде спрямована на забезпечення низької і стабільної інфляції. У міру нормалізації економічного життя в НБУ з’являтиметься дедалі більше важелів цього досягати.

НБУ має достатньо високу інфляційну ціль (5%), яка надає можливість економіці проходити структурні зміни. Враховуючи перспективи достатньо швидкої інтеграції до ЄС та особливості монетарної політики НБУ, Україну ймовірно очікує сценарій, який проходили наші сусіди – Польща та Чехія. Він передбачатиме:

  • необхідність жорсткої монетарної політики для зниження інфляції після проходження економікою значної структурної трансформації. Це дозволить знизити інфляційні очікування, закріпити процентні ставки на низьких рівнях та забезпечити таким чином доступність кредитування у гривні;
  • активну політику викупу валюти, яка надходитиме на відновлення економіки з зовнішніх джерел (репарації / фонди відновлення) для поповнення міжнародних резервів та уникнення шоків різкої ревальвації, що забезпечуватиме підтримку вітчизняного виробника. Водночас помірна ревальвація за умов домінування пропозиції валюти може стати суттєвим дезінфляційним чинником;
  • задіяння інструментів з управління структурною надлишковою ліквідністю в банківській системі, яка виникає внаслідок викупу валюти НБУ.

Всі ці фактори будуть враховані в новому макроекономічному прогнозі після повернення до відносно нормального економічного життя. Сподіваємося, це відбудеться достатньо скоро.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

СТАНІСЛАВ ЗІНЧЕНКО

Недалекоглядна регуляторна політика поставила залізорудну галузь на межу виживання

АНДРІЙ ВОЛКОВ

Як облікова ставка НБУ впливає на вартість кредитів і куди банкам подіти надмірну ліквідність

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

В Ізраїлі плануються нові вибори: чого очікувати від цього Україні?

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Приєднання до Римського Статуту – це механізм покарання агресора за звірства проти українців

ВІТАЛІЙ ШАПРАН

Відновлення України: про що потрібно знати вже зараз?

ОЛЬГА КОВАЛЬ

Гендер, рівність, захист жінок: в Україні ратифікували Стамбульську конвенцію. Що це означає

ЮРІЙ БОЛОХОВЕЦЬ

Україна у вогні: як росіяни знищують українські ліси

ОЛЕКСАНДР ЗАЛЄТОВ

Як працюють фінансові компанії, лізингодавці та ломбарди під час війни – результати опитування Національного банку

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА

Війна показала важливість агросектору. Як узяти нові висоти?

МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПО

Вимушений виїзд з ТОТ до росії під час війни – не злочин

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА