Автор проекта реформы: Иванов Александр, PhD по прикладной математике, программист в области искусственного интеллекта и аналитики данных

(на украинском языке)

Впровадження системи часткової військової служби може забезпечити залучення від 300 до 800 тисяч добровольців, свідчать результати комплексного дослідження мобілізаційного потенціалу України та реформи системи мобілізації в Україні, представлені дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA спільно з експертами Українського безпекового клубу. Засновник Active Group Андрій Єременко пояснив, що проведене його компанією дослідження показало, що 34.2% українців готові добровільно мобілізуватися за умови впровадження моделі часткової військової служби. З них 7.8% респондентів зазначили, що "обов'язково мобілізувалися б", а 26.4% відповіли, що "швидше мобілізувалися б".

Детально пояснюємо основні принципи реформи.

Проблематика мобілізації

Проблема мобілізації в Україні стоїть дуже гостро. Вагомими факторами небажання мобілізації є те, що військова служба зараз є безстроковою, неможливість повернутися до цивільного життя, хіба через складне поранення. Відчуття невизначеності, недовіри до командування, відчуття безвиході через неможливість демобілізації, випадіння з особистого життя, та з економічного життя породжують небажання мобілізуватися. Як результат маємо соціальне напруження у суспільстві через примусову мобілізацію, відчуття несправедливості у військових, які воюють безстроково, тоді як більшість придатних чоловіків — ні. Також маємо відчуття втоми у військових через відсутність ротацій, нормального відпочинку і можливості демобілізації. 

Маємо негативний зворотний зв’язок між складністю військової служби й мобілізацією — що складніша служба, то складніше знайти людей, готових добровільно мобілізуватися. Що складніше мобілізувати нових людей, то складнішою стає служба для військовослужбовців. З наявним підходом примусової мобілізації розірвати цей негативний зворотний зв’язок неможливо. Що агресивніша примусова мобілізація, то більший опір суспільства. Щоб виправити це потрібен новий підхід, нові правила гри, новий суспільний договір. 

Теорія ігор

Але перед тим як перейти до пропозиції нової стратегії військової служби потрібно зрозуміти чому саме не працює нинішня мобілізація. На допомогу приходить математична теорія ігор. Теорія ігор — це розділ математики, за допомогою якого моделюють поведінку суб'єктів (гравців), коли критерій прийняття рішення кожного залежить від рішень, прийнятих іншими. Теорія ігор використовується в моделюванні стратегічних рішень, воєн, міжнародної політики, економіки тощо. Математичний апарат теорії ігор у випадку моделювання мобілізації дозволяє знаходити оптимальні стратегії для держави та громадян. У моделюванні мобілізації за допомогою теорії ігор розглядаємо стратегії громадянина та держави.

Стратегії громадянина — це:
1) добровільна мобілізація та 2) ухилення від мобілізації.

Стратегії держави: 1) примусова мобілізація та 2) рекрутинг.

Якщо припустити що ймовірність примусової мобілізації є меншою за 100% (а на практиці значно менше) тоді за допомогою теорії ігор можна формально довести що оптимальною стратегією громадянина є ухилення від мобілізації, а для держави – примусова мобілізація. Це — так звана рівновага за Нешем коли жоден з гравців не може вигідно самостійно змінити стратегію (Джон Неш — американський математик і один з основоположників теорії ігор). 

Стратегія часткової військової служби

Пропонується мобілізація громадян на частковий період часу без відлучення від цивільного життя. Тобто військовослужбовець служить якийсь період часу, а решту часу повертається до повноцінного цивільного життя. Наприклад, 6 місяців військової служби на 12 місяців цивільного життя, або 3 місяці служби на 6 місяців цивільного життя. Після періоду цивільного життя якщо досі триває військовий стан, громадянин повертається на військову службу, і так по колу. Параметр часу служби та співвідношення потрібно підібрати експериментально. Ключовим у цій стратегії є перехід суспільства на військово-цивільний стан життя та можливість гнучко підходити. Разом з тим за стратегією часткової військової служби, повинна працювати система примусу: якщо громадянин не мобілізується добровільно (або не стає в чергу на добровільну мобілізацію на часткову військову службу), тоді громадянин може бути мобілізований примусово, але вже на постійну військову службу, наприклад 2-3 роки.

Якщо розв’язати таку стратегію за допомогою теорії ігор, тоді оптимальною стратегією Неша для громадянина є добровільна мобілізація, а для держави — примусова мобілізація та рекрутинг у певному співвідношенні. 

Така рівновага Неша існує якщо (частка військової служби) < (ймовірність примусової мобілізації) * (час примусової служби). Наприклад, якщо громадянин служить на частковій військовій службі 6 місяців, а 12 місяців живе цивільним життям. Тоді частка військової служби буде 1/3.

Якщо громадянин ухиляється від військової служби і ймовірність примусової мобілізації буде 20% (1 з 5 ухилянтів буде примусово мобілізованим), і час примусової військової служби буде 2 роки. Тоді в середньому такі громадяни будуть служити 0.2 * 2 = 0.4. 1/3 < 0.4, тому громадянам в середньому вигідніше добровільно мобілізуватися, ніж ухилятися від військової служби. 

Деталі впровадження 

За стратегією часткової військової служби громадяни, які добровільно мобілізувалися служать якусь частину певного періоду (наприклад 25-30%), а решту часу періоду живуть цивільним життям. Наприклад, 6 місяців військової служби на 12 місяців цивільного життя. Або 3 місяці військової служби на 6 місяців цивільного життя. Час військової служби та співвідношення між військовою службою і цивільним життям варто ретельно підібрати і потрібна подальші консультації з військово-політичним керівництвом держави та додаткове математичне моделювання.

1. Громадяни, які ухиляються від військової служби можуть бути примусово мобілізованими на тривалий час (2-3 роки).
2. Громадяни, які служать за схемою часткової мобілізації не можуть примусово мобілізуватися на повний час.
3. Після добровільної мобілізації військовослужбовці проходять БЗВП, навчання за ВОС, злагодження в підрозділі. Громадяни можуть також проходити базову підготовку у навчальних центрах ТРО у рамках Програми підготовки громадян до національного спротиву.
4. Ротацію варто проводити підрозділами (наприклад ротами), а не індивідуально.
5. Може бути запроваджена національна система черги військової служби. Громадяни будуть заступати на військову службу у свої підрозділи і ротуватися чергами (1-ша, 2-га тощо). Це забезпечить прогнозованість для громадян, сил оборони України та бізнесу. 
6. Можна впроваджувати диференційований час служби до цивільного життя. Наприклад, піхота 1 місяць до 5 місяців цивільного життя (або 1 до 10), оператори дронів 1 до 4, тилові 1 до 2 тощо. 
7. Диференційоване грошове забезпечення, залежно від того яких відсоток часу служить людина. Наприклад, військовослужбовець, який служить 25% часу за місяць отримує 50% базової зарплатні за місяць, а той який служить 100% часу отримує 150% базової зарплатні
8. Адаптація військовослужбовців до війни (поступове введення в бойові дії). Військовослужбовців можна залучати спочатку військовослужбовців на безпечні ділянки фронту - охорона північного кордону, охорона військових частин, облаштування 2-ї, 3-ї лінії оборони і з часом залучати вже до війни на 1-й лінії оборони. 
9. Важливо зазначити, що силам оборони потрібне велике ядро (200-300 тисяч військовослужбовців) професійних військових-контрактників, для яких військова служба буде професією. А значна частина армії (наприклад, 1.5 млн) на час воєнного стану може ротуватися за схемою часткової військової служби.  

Експеримент 

Розпочати часткову мобілізацію можна як експеримент в 1-2 бригадах. Бригади будуть відбирати добровольців на основі їх наявних навичок і мотивації. Потрібно буде вивчити відгук громадян на часткову мобілізацію, складнощі впровадження та її підтримання тощо. На основі експерименту, в разі якщо результати будуть успішні можна поступово масштабувати на всі Сили оборони України. 

Наявні приклади

• Ротація в бригадах чи батальйонах і є прикладом часткової мобілізації, просто під час ротації військовослужбовці фактично мало чим займаються корисним, в основному просто перебувають на ППД. 
• Деякі бригади налаштували також графік служби: 3 тижні служби, 1-2 тижні відпустки. 
• Ротація добровольців в Аеророзвідці, Госпітальєрах, Баракуда

Переваги

• Новий справедливий суспільний договір, за яким в силах оборони служать практично всі. 
• Потенційно можна залучити значно більшу кількість населення до сил оборони, ніж зараз. 
• Громадяни, які служать за схемою часткової мобілізації майже не випадають з економічного життя країни. Бізнес може пристосуватися через планування відсутності працівників та їх ротацію. 
• Громадяни не випадають з особистого життя, з життя сім’ї та зможуть виховувати дітей. Це також зменшить соціальну напругу серед військовослужбовців. 
• За такою схемою можна буде поступово перевести військовослужбовців, які воюють роками спочатку на часткову мобілізацію, а пізніше на довший відпочинок. 
• У суспільстві відновиться відчуття справедливості та солідарності. 
• Акліматизація військовослужбовців: за часткової мобілізації більшість людей зможе побачити що долучення до сил оборони — це не гарантована смерть на другий день. Вони зможуть почуватися більш впевнено і служити більшу частину часу, ніж 25%. 
• Можна скасовувати економічне бронювання і таким чином збільшити кількість чоловіків, яких можна мобілізувати. 
• За часткової мобілізації у громадян буде стимул вчитися воювати і покращувати навички у вільний час коли вони не перебувають на службі. 
• Прямий рекрутинг підрозділів військовослужбовців на часткову мобілізацію. 
• Повернення військовослужбовців із СЗЧ. 
• Можливе часткове повернення українських чоловіків з-за кордону через визначеність з мобілізацією. 
• Можливість України залучити значно більші ресурси для оборони, ніж є зараз потенційно дозволить Україні стабілізувати фронт і посилити переговорну позицію.
• Примусова мобілізація і відсутність ротації військовослужбовців як є зараз також може вдарити по мобілізаційному потенціалі на майбутнє. Якщо буде перемир’я певний тривалий час (наприклад, кілька років) багато чоловіків призовного віку можуть виїхати за кордон в очікуванні можливої нової фази війни і нової мобілізації без можливості ротацій. У раз стратегії часткової мобілізації можливо буде менший відтік чоловіків з країни. 

Недоліки

• Складність організації процесу часткової мобілізації 
• Необхідність внесення змін до законодавства
• Небажання частково мобілізуватися на небезпечні ділянки фронту. Потрібно буде підібрати відсоток часу несення служби та інші бонуси за несення небезпечної служби. 
• Потрібно буде напрацювати механізм переведення військовослужбовців між військовими частинами і родами військ. 
• Складність і збільшення небезпеки ротації 
• Щоб перевести всі сили оборони на часткову мобілізацію чи принаймні більшість (1 млн) потрібно залучити ще 3 млн на часткову мобілізацію. Фактично мова йде про потребу того, щоб так чи інакше всі спроможні чоловіки були залучені до сил оборони.

Висновки

Проблему мобілізації в Україні можна розглядати з погляду теорії ігор. Теорія ігор прогнозує що за умови класичної примусової мобілізації до кінця особливого періоду, яка відбувається випадковим чином з певною низькою ймовірністю оптимальною стратегією громадянина є ухилення від мобілізації, а оптимальною стратегією держави — примусова мобілізація. Іншим рішенням окрім мобілізації на безперервну військову службу є стратегія часткової військової служби. За такого сценарію існують стратегії, які призведуть до того що оптимальною стратегією для громадянина завжди буде добровільна мобілізація. Стратегія часткової військової служби пропонує новий справедливий суспільний договір і потенційно може розв’язати проблеми з комплектуванням українського війська, стабілізації фронту та посилить внутрішню і зовнішню стійкість України.