Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України

 

Минулого року частина експертів побоювалася, що вихід Росії з Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) заблокує розгляд позовів України проти цієї країни. Та й взагалі, нібито структура втратила б сенс, ставши місцем зборів для своїх. Проте все вийшло навпаки — справи почали розглядатися навіть оперативніше. Крім того, українська сторона, незважаючи на повномасштабну війну, активно виконує взяті на себе зобов'язання та демонструє хорошу динаміку виконання рішень ЄСПЛ.

Війна триває 9 років – підтверджено ЄСПЛ

Одне з головних досягнень минулого року на юридичному фронті — визнання ЄСПЛ того факту, що війна в нашій країні почалася не 24 лютого 2022 року, а 11 травня 2014 року. Таке рішення впливає на хід розгляду безлічі позовів від юридичних осіб, у зв'язку із захопленням чи знищенням їхнього бізнесу, майна на окупованих територіях. При цьому розглядається варіант виплат присуджених сатисфакцій із Компенсаційного фонду, який буде невід'ємною частиною Міжнародного компенсаційного механізму.

Фактично, у громадян України будуть реальні можливості добиватися компенсацій за всі ті збитки, які завдали представники країни-агресора. І рішення ЄСПЛ — один із найважливіших елементів у цьому питанні.

Загалом, слід розуміти, що саме проти Росії в ЄСПЛ протягом 2022 року розглядалося 2352 позовів, а це 38% від усіх справ у роботі суду. І значна частина з них якраз претензії українців, які постраждали від дій країни-агресора. При цьому, незважаючи на виключення Росії ще в березні 2022 року з Ради Європи, Комітет міністрів організації продовжує стежити за виконанням рішень з боку Росії і фіксує всі порушення. Вироки ЄСПЛ не мають терміну давності, отже рано чи пізно РФ буде змушена їх виконувати.

Успіхи міждержавних позовів

Окрема категорія справ – міждержавні. Наразі на розгляді ЄСПЛ чотири справи проти Росії, що ініційовані Україною: про порушення прав людини на тимчасово окупованій території АРК; щодо вбивств опонентів Росії; про захоплення українських моряків та суден у Керченській протоці у 2018 році; про злочини російських військових під час повномасштабного вторгнення на територію України, яке було об'єднане з іншим позовом — про порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу, до якого включено спільну з Нідерландами скаргу про збиття малайзійського літака (рейс МН-17).

Об'єднання останніх двох справ є важливим прецедентом. По-перше, це дозволить прискорити процес та швидше перейти до розгляду по суті. По-друге, значно оптимізує справу та дозволить ефективніше розібратися в ситуації, адже багато епізодів доповнюють один одного. По-третє, це збільшить політичну вагу справи та посилить позицію ЄСПЛ. Рішення про об'єднання справ у ЄСПЛ також є серйозною основою для посилення позиції України у притягненні Росії до відповідальності у контексті доказів навмисних та цілеспрямованих дій агресора.

До речі, незважаючи на те, що Росія самоусунулася від роботи в ЄСПЛ, у грудні 2022 року Комітет міністрів Ради Європи прийняв Стратегію з нагляду за виконанням рішень ЄСПЛ, згідно якої суд продовжує розглядати та приймати рішення щодо Росії, а Комітет бере їх на контроль та здійснює нагляд за виконанням. Про всі дії інформують російську сторону, щоб дотримуватись процедури та уникнути претензій надалі. Тож спроби Росії ігнорувати роботу суду сенсу не мають — процес іде і доповнює роботу, яку українські юристи та дипломати ведуть у питаннях санкцій, конфіскації російських активів та запуску міжнародного механізму компенсацій.

Виконання рішень ЕСПЧ в Україні

Не менш важливим напрямом роботи є виконання рішень ЄСПЛ щодо України. І тут варто зазначити, що всупереч війні на нашій території державний апарат продовжує якісно виконувати всі рішення суду. Причина очевидна — ми поділяємо демократичні цінності та дотримуємося європейського вектору розвитку. Як результат, протягом 2022 року Комітет міністрів Ради Європи закрив спостереження у 67 справах, серед яких були особливо важливі позови, які перебували на посиленому контролі. Загалом до Комітету міністрів було направлено 62 подання уряду України.

На жаль, обставини не дозволяють вирішити деякі проблеми, але робота триває і Україна виконує взяті на себе зобов'язання. І це при тому, що ще у березні 2022 року розгляд справ щодо України було відкладено, проте навіть за таких умов ми продовжували роботу.

Важливо розуміти, що виконання рішень суду часто потребує не просто виплат компенсацій чи перегляду за окремими кейсами, а й структурних змін усієї правової системи країни. Так, наприклад, у 2022 році серйозного прогресу було досягнуто за групою справ «Левчук проти України». У червні минулого року Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та насильством у сім'ї («Стамбульська конвенція»), яка набула чинності 1 листопада 2022 року. У серпні 2022 року стартували багатосторонні консультації та була створена робоча група з адаптації національного законодавства у відповідність до норм Конвенції. Це рішення посилило національне законодавство щодо захисту прав жінок.

Загалом дотримання рішень ЄСПЛ допомагає нам реформувати законодавство, поступово виключаючи з нього всі пострадянські норми, що дісталися нам, і адаптуючи його до викликів часу. Все це також посилює наші позиції на міжнародній арені, де відданість Верховенству права серйозно відрізняє нас від країни-агресора, яка діє поза нормами законів та загальнолюдської етики.