15:09 30.01.2023

Автор ІРИНА МУДРА

Відповідальність росії: як досягти реальних вироків для керівництва країни-агресора

4 хв читати
Відповідальність росії: як досягти реальних вироків для керівництва країни-агресора

Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України

 

Притягнути чиновників росії до відповідальності за військові злочини в Україні — складне завдання. Міжнародне право хоч і керується законами, але на практиці найчастіше рішення приймаються залежно від політичної кон'юнктури та балансу сил у відносинах між країнами. Проте це завдання можна виконати. Головне, розібратися, що потрібно для його вирішення.

Керівники рф впевнені у своїй безкарності і вважають, що ядерна парасолька дозволить залишити їхні дії без належного покарання. Ще одна причина їхньої впевненості — рішення Міжнародного кримінального суду за підсумками російського вторгнення до Грузії 2008 року.

Первинні слідчі дії тривали до 2015 року, потім розпочалася стадія розслідування. Завершилося воно лише 16 грудня 2022 року. При цьому в справі фігурують виключно представники сепаратистських груп з Південної Осетії, навіть не вищі чиновники і тим більше не лідери росії, яким висунуто звинувачення.

З чим це пов'язано? Достовірно сказати важко. Можливо, у розпорядженні слідства справді не було достатньо доказів, щоб притягнути до відповідальності російських чиновників. Однак навіть у такому випадку виглядає дивною відсутність у списку обвинувачених Едуарда Кокойти, який обіймав посаду президента невизнаної республіки. При цьому у матеріалах слідства він фігурує.

Наразі ми бачимо розчарування з боку грузинської сторони, яка не побачила рішучих дій Міжнародного кримінального суду. Виникає питання, чи може повторитися така ситуація щодо розслідування злочинів рф в Україні? Незабаром рік, як Міжнародний кримінальний суд ініціював розслідування військових злочинів, скоєних російськими солдатами в Україні, але поки що жодного вироку не винесено. І навряд чи винесення вироку солдатові сильно налякає керівника держави разом з його найближчими спільниками. Справді, проблема з ефективністю міжнародних трибуналів є. І Грузія тут не єдиний приклад.

Один із найвідоміших трибуналів останніх десятиліть — щодо подій у колишній Югославії — також відзначився тим, що багато військових злочинців змогли уникнути покарання. Навіть зараз, після завершення роботи самого Трибуналу, продовжуються апеляції у справах сербських чиновників Франка Симатовича (колишнього командира підрозділу спеціальних операцій служби державної безпеки Сербії) та Йовиці Станішича (колишнього керівника служби державної безпеки Сербії).

Обох обґрунтовано підозрюють у створенні та управлінні загоном «Скорпіони», причетного до військових злочинів. У 2013 році їхню провину було доведено, але у 2015 році вирок було скасовано. 2017 року справу вирішили переглянути ще раз і у 2021 році підтвердили провину підозрюваних. Проте зараз, у 2023 році, процес відновився і знову є ймовірність, що звинувачення знімуть.

Такі ситуації свідчать про слабкість міжнародної системи права. Але також вони демонструють, де саме Україна має посилити свої позиції, щоб досягти справедливих рішень. Як у випадку Грузії, так і Сербії, одним із основних проблемних питань стала нездатність національних слідчих органів якісно провести розслідування.

У Грузії це було пов'язано зі зміною влади. У Сербії — із ревізіоністськими тенденціями останніх років. Але й те, й інше - ризик для України. Саме тому важливо збирати всі докази вже зараз і робити це якісно. Важливою складовою також є тиск громадянського суспільства — постійна увага до проблеми не дозволить справам загубитися в майбутньому.

Важливим чинником є системна підтримка з боку наших міжнародних партнерів. Нещодавно Велика Британія запропонувала Україні кваліфіковану підтримку у питаннях створення спеціального трибуналу, який дозволить притягнути до відповідальності вище керівництво рф, включаючи володимира путіна. Британський уряд разом з іншими партнерами працює над розробкою механізмів, що дозволяють створити процес над путіним і всіма військовими злочинцями з росії.

Це важливий індикатор того, що вирок буде винесено, а справедливість відновлено. Агресія росії проти України - не спровокований напад колосальних масштабів, який ставить під загрозу систему безпеки у всій Європі. Це найбільший виклик європейській спільноті з часів Другої світової війни. Саме тому ситуація вимагає адекватної реакції, якою має стати найзначніший і найякісніший трибунал над військовими злочинцями після Нюрнберга.

Україна послідовно проводить роботу над створенням спеціального трибуналу виключно для розслідування злочину агресії проти України. Визнання акту агресії вже пролунало з боку ООН у резолюціях «Агресія проти України» (від 2 березня 2022 року) та «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (від 7 жовтня 2022 року). Кілька разів Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів засудила російську агресію та спроби незаконної анексії української території. Це важливий факт для майбутнього трибуналу. Такий процес не вимагатиме збору численних доказів, встановлення провини кожного конкретного військового за його дії та проведення розслідувань, що тривають роками. Запропонований Україною формат дозволить сфокусуватись на ініціаторах вторгнення, саме тих, хто ухвалював головне рішення про початок війни.

 

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА