16:55 04.06.2024

Впроваджувати проєкти відбудови можна швидко, проте необхідно створити умови для покращення ESG-стандартів через 5-10 років - партнер iC consulenten Маркус Квернер

15 хв читати
Впроваджувати проєкти відбудови можна швидко, проте необхідно створити умови для покращення ESG-стандартів через 5-10 років - партнер iC consulenten Маркус Квернер

Інтерв'ю партнера австрійської інжинірингової компанії iC consulenten Маркуса Квернера агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Оксана Гришина


- Зараз Україна стоїть перед надскладним завданням відновлення, оскільки масштаб проблем продовжує збільшуватися, а ресурси залишаються обмеженими. З вашого досвіду, яку роль відіграє управління проєктами у визначенні пріоритетів та оптимізації проєкту?

- Управління - важливий фактор успіху проєкту, адже будівництво завжди пов'язано з великими витратами, необхідністю суворо дотримуватися часового графіку.

iC має велику експертизу у висотному будівництві, проєктуванні тунелів та технічному нагляді за їх будівництвом, інфраструктурних проєктах від сектору охорони здоровʼя до енергетики, їх проєктування, технічний нагляд, управління.

Нас запрошують на великі проєкти в Австрії та світі. Ми досить сильні у будівництві метро, не тільки у Відні, але й в інших містах світу. Також у портфоліо проєкти для всіх інших інфраструктурних потреб, таких як лікарні, аеропорти, залізничні вокзали. З нещодавніх - завершених проєктів у Відні: реконструкція австрійського парламенту, будівництво Північної лікарні.

В Україні у нас у роботі проєкти в більш ніж у 20 громадах, в яких ми виконуємо функції проєктного менеджменту. Серед великих програм, в партнерстві з Nefco за кошти Європейського Союзу: нове будівництво та реконструкція житла для ВПО, відновлення та реконструкція критичної інфраструктури.

Управління проєктами може привнести багато знань, ноу-хау щодо проведення тендерів, керування процесами з точки зору часу, витрат та якості. Ці три стовпи: час, витрати та якість проєкту, а також знання про проведення тендерів та організацію контрактів, вони однакові для різних проєктів. Отже, якщо ви добре знаєте ці аспекти, то можете організувати багато проєктів з гарантованою якістю. Саме тому управління проєктами є великим викликом в усіх країнах, від України до Австрії.

Оскільки ми володіємо цими знаннями в Австрії, нам подобається передавати їх іншим країнам, де працюємо, у тому числі в Україні. Наприклад, iC зараз є найбільшим інжиніринговим офісом у Словенії. Цей офіс починався з малого: для реалізації проєкту ми привезли експертів до Словенії, вони навчили людей, тепер ми працюємо з місцевим персоналом у понад 100 осіб, вони власними силами управляють проєктами, у тому числі, й у проєктуванні тунелів.


- Маркусе, чи не могли б ви пояснити на прикладі віденської лікарні, про яку ви згадали, які є етапи управління проєктом, щоб показати ефект від якісного управління проєктом?

- Муніципалітет Відня вирішив побудувати велику лікарню. Інвестиційні витрати склали більше мільярда євро. Щоб зменшити витрати та прискорити будівництво, було вирішено провести тендер не з одним великим генеральним підрядником, а з більш ніж 100 різними підрядниками. Отже нашим завданням було на етапі тендеру підготувати контракти з керівництвом лікарні, а потім укласти контракти з більш ніж 100 підрядниками та керувати ними, узгоджуючи процеси. Цей проєкт зайняв трохи більше часу, ніж планувалося, але, в кінцевому підсумку, зараз це добре збудована лікарня, яка не мала жодних проблем в експлуатації з самого початку.

Це завжди найвідповідальніша частина - довести проєкт до стадії "працює". Те саме з проєктом реконструкції парламенту Австрії - він вже рік як працює. До реконструкції були залучені різні стейкхолдери, які, звичайно, мали різні думки, як цей проєкт має бути реалізований. Але де-факто це історія успіху, адже всі, хто зараз користується будівлею парламенту, дуже задоволені роботою в ньому.


- Які основні завдання, виклики, з якими стикаються проєктні команди під час реалізації проєкту? Якщо є можливість - порівняйте Австрію та Україну.

- Я можу порівняти, адже багато працював в Одесі (з Uniqa Real Estate). Основна проблема однакова для всіх - люди. Після університетів приходять випускники: інженери-будівельники, проєктувальники та ін. І вони починають працювати у проєктах, де успіх залежить від взаємодії людей. Якщо проєктному менеджеру вдається налагодити успішну взаємодію, у проєкта дуже високі шанси на успіх. Зазвичай, із взаємодією немає проблем, якщо контракти та управління проєктом гарантують, що всі учасники мають достатньо часу та ресурсів, щоб виконати роботу належним чином.

Я не люблю починати проєкт, коли бачу, що за наявного бюджету підрядникам буде неможливо або недоцільно працювати. Щоб утриматись у межах бюджету, вони змушені будуть поставити свою команду у дуже жорсткі рамки, а це ще ніколи не покращило якість проєкту.

Тож це один з ключів до успіху: людська взаємодія та надання людям необхідних ресурсів для виконання своєї роботи. Тоді вони зможуть працювати на повну силу.


- Якщо говорити про практику управління проєктами, скільки людей зазвичай залучено?

- Все залежить від масштабу та складності проєкту. Для невеликих може бути достатньо однієї людини, яка двічі на тиждень буде дивитись, як працює проєкт. В інтенсивних фазах потрібно трохи більше людських ресурсів. На інших може працювати до 10 осіб. Серед них експерт з планування часу, експерт з управління витратами, експерт з проведення тендерів та управління контрактами. І, звичайно, люди, які організовують документацію та всі програмні інструменти. У дуже великих проєктах, таких як лікарня, аеропорт або великі проєкти з тунелебудування, може бути до 100 осіб в команді управління.


- Команди працюють паралельно над кількома проєктами?

- Так, для того, щоб наші команди були ефективними, ми оптимально використовуємо ресурси. Наприклад, знаємо, що у нас є один дійсно супер-експерт у плануванні часу і він може робити більше, ніж один проєкт. Тож ми направимо його працювати паралельно над трьома проєктами. До того ж, у нас у компанії є різні відділи експертів. Команди управління проєктами можуть звертатися до них зі складними питаннями, наприклад, з електрики, будівельної фізики чи статики.


- Які цифрові інструменти використовуються в управлінні проєктами?

- Ми діджиталізуємо весь процес, від початку і до кінця. Наприклад, на старті проєкта, ділянку обстежують за допомогою дронів, також робимо лазерне сканування будівлі, щоб мати інформацію, чи відповідає вона проєкту або кресленням, які маємо. Таким чином, для історичних будівель можемо отримати креслення, навіть якщо плани не збереглись.

Загалом, у нас всі завдання з управління проєктами оцифровані, починаючи від тендеру і закінчуючи протоколами зустрічей, які ми вносимо в базу даних, щоб будь-коли була можливість знайти, що ж ми говорили на ту чи іншу тему. Це значно легше за пошук інформації у довжелезному документі Word. Звичайно, використовуємо програмне забезпечення для планування часу, моніторингу та планування витрат.

Також починають набирати популярність інструменти штучного інтелекту. Перш за все, для ведення протоколів, отримання резюме документів, перекладу (який стає швидким та ефективним). Я думаю, що за п'ять років усі звикнуть до використання таких інструментів, навіть якщо поки у деяких сферах це складно. Наприклад, це може д


- Ви згадали лазерне сканування. Наскільки цей інструмент дієвий (а не ілюстративний) для історичних будівель?

- Лазерне сканування зараз дуже швидко розвивається і допомагає вирішувати ряд проблем з історичними будівлями, найгостріша з яких - відсутність креслень. Лазерне сканування займає один-два дні, а через тиждень ви отримуєте 3D-модель BIM, на основі якої можна починати проєктування.

В Україні проблема історичних будівель дуже гостра. Так, є ініціативи по їх реставрації, але на фоні інших пріоритетів відновлення у найближчі роки не так багато буде ресурсів та інвестицій для таких проєктів. Завдяки лазерному скануванню та створенню 3D-моделей буде можливість пізніше продовжити реставрацію або вдосконалити будівлю.

Хочу звернути увагу, що апаратне забезпечення не таке дороге, а навчання людей цілком здійсненне. Ми бачимо наших молодих інженерів в Україні та Австрії, вони хочуть працювати з цими цифровими інструментами, з дронами, з лазерним скануванням. Треба дати їм змогу працювати з цією технологією.


- Чи залучало Мінвідновлення ваших експертів до створення проєктних офісів в регіонах?

- Це важлива ініціатива, яку вони роблять для розбудови місцевого потенціалу. Ми поки там не беремо участі, але зацікавлені у тому, щоб допомогти, звичайно.


- З якого масштабу проєкту допомога в управлінні проєктом є вирішальною?

- Управління проєктами може допомогти досягти ефекту для проєкту будь-якого масштабу, від найменших до дуже великих. Звичайно, це буде невеликий проєктний менеджмент для невеликих проєктів і більший для великих проєктів.

І тут як з усіма іншими компетенціями - якщо у вашій компанії чи вашому відділі взагалі немає знань з проєктного менеджменту, а вам потрібно виконати один-два-три проєкти, звичайно, важливо для запуску процесу отримати ці компетенції ззовні.

В Україні зараз створено багато нових інституцій, у тому числі і Агентство відновлення. Не слід очікувати від нових команд, які були залучені разом з досвідом з інших секторів, що вони будуть реалізовувати сотні проєктів паралельно. Очевидно, їм потрібна підтримка. І це частина ролі консультантів або компаній, подібних до нашої, які допомагають муніципалітетам у реалізації перших декількох проєктів. Потім вони вже самі впораються, створять свої команди. Важливо дати цей час для розвитку цих спроможностей.

Ми звикли розвивати це у нових відділах або у нових країнах. Наприклад, зробили це у Словенії. Зараз у нас там дуже сильна компанія, яка стоїть на ногах, і ми їй більше не потрібні. Тож думаю, те, що дійсно можна зробити це залучити експертів, навчити людей, показати їм, як це працює. І вони підхоплюють, вчаться. Це природна річ. Люди хочуть вчитися і хочуть робити це самостійно.


- На якому етапі процесу будівництва чи реконструкції варто залучати команду управління проєктом?

- Оптимально - від самого початку. Найкраще - ще на стадії проєктування. Це дає змогу прорахувати всі можливі варіанти реалізації проєкту та обрати найоптимальніший. Проєкти, в яких виділяється достатньо часу та ресурсу на стадію проєктування, зазвичай, дешевші, швидші і якісніші на етапі впровадження. Але досі часто бувають випадки, коли нас просять втрутитись, коли вже почались проблеми на будівництві. І ми долучаємось, але завжди говоримо клієнтам: "Будь ласка, залучайте нас на початку. Це не дорожче. Дорожче, якщо проєкт йде не так, як треба".


- А який середній світовий показник оплати таких послуг у відсотках від вартості проєкту? І чи відрізняється оплата в Україні від країн ЄС?

- Не думаю, що відрізняється. Так, вартість будівництва може відрізнятися, але відсоток управління проєктами від вартості будівництва більш-менш однаковий. Це залежить від розміру та складності проєкту. Управління проєктами починається з 0,5% (вартості – ІФ-У) для дуже великих проєктів до максимум 5% для невеликих, у середньому 2-3%. Чим меншим є проєкт, тим вищою буде вартість управління проєктом. Тому що вам завжди потрібно проводити тендери, дотримуватись часового графіку, здійснювати моніторинг витрат. І цей обсяг завдань однаковий і для проєкту, який коштує 500 тис. євро, чи 5 млн євро.


- Чи є українські фахівці у вашій команді? Як ви оцінюєте якість освіти та підготовки, яку пропонують українські університети для цих фахівців?

- Це також глобальна практика: скрізь у світі завжди потрібні місцеві люди, які можуть робити проєкти. Знання місцевої специфіки дуже важливе для управління проєктами. Що я знаю про Україну від моїх колег, а також з мого досвіду роботи в Україні, так це те, що інженери та експерти в Україні так само добре підготовлені, як і австрійці. Технічні університети хороші, у вас є професіонали, у вас є молодь, яка хоче здобувати нові знання. Для реалізації проєктів ви повинні мати добре підготовлених людей, і у вас вони є. Що ми можемо привнести, так це знання, новітні технології та, можливо, нові тенденції та уроки, винесені з цих тенденцій.

Наш український офіс добре розвивається. За потреби, і якщо є вимоги клієнтів, ми запрошуємо міжнародних спеціалістів, якщо такої вимоги немає, а компетенцій достатньо, то працюють місцеві експерти. Але у питанні управління проєктом важливий досвід. Якщо в Україні буде задача побудували лікарню вартістю у мільярд євро, то звичайно, потрібен хтось з досвідом такого масштабу, якого в Україні немає. Таке було із запорізьким мостом, де ми виконували функцію технагляду, адже споруди такого масштабу десятки років не будувалися в Україні. Ще один приклад - поводження з будвідходами, зокрема, з азбестом. Ми комунікуємо і працюємо з цим питанням багато років в Україні, а воно тільки зараз стає формалізованим і контрольованим. Маючи 650 людей у нашій компанії, ми маємо багато знань і багато уроків, винесених з інших проєктів та інших країн. Цей досвід допомагає підвищувати стандарти в українських проєктах, давати кращі рішення.


- Ви акцентуєте увагу на тому, що раді ділитись досвідом. А чи є у вас досвід співробітництва з навчальними закладами?

- Ми читаємо лекції у Віденському університеті. Це дає можливість одночасно робити дві справи: повернути знання та познайомитися з молодими хорошими інженерами, щоб залучити їх до нашої компанії, адже ми боремося за найкращих. Тому ми це робимо постійно (у мене на цьому тижні лекція у Технічному університеті). І, звичайно, ми також готові і прагнемо робити це в інших країнах. Якщо є можливість провести лекцію для молодих інженерів, наприклад, з BIM-моделювання чи чогось подібного, ми дуже зацікавлені у цьому. Така практика (успішні компанії діляться практичним досвідом зі студентами) дуже добре працює у Сполучених Штатах. Ми бачимо, наскільки ефективно працюють ці університети. Те саме прагнуть впроваджувати європейські університети.


- Який сектор, приватний чи державний, виявляє більший інтерес до таких послуг, як управління проєктами?

- Обидва. Приватний чи державний, висотне будівництво чи інфраструктура, кожен відділ, кожен розробник проєктів, кожен орган влади використовує управління проєктами в будівництві, або потребує знань.


- Чи є приклади як позитивного, так і негативного досвіду щодо комунікації та оцінки спроможності місцевих команд управління проєктами?

- Громадам необхідне знання, як працювати, наприклад, з міжнародними фінансовими установами або з міжнародними організаціями, які зацікавлені у тому, щоб співпрацювати з цими громадами. Найкращий спосіб допомогти - долучитись до проєкту і навчити ці громади,  що робити і як. Бо інституції МФО та організації, які зараз хочуть принести багато знань, грошей та іншого у країни, часто дуже складні у проведенні тендерів та роботі з ними. iC є однією з компаній, яка адаптувалась до правил МФО, але бачимо, що багато інжинірингових офісів в Австрії взагалі не мають жодних знань про ці процедури. Отже, є лише кілька великих міжнародних компаній, і ми прагнемо бути серед них, які накопичують ці знання. Я думаю, що залучення спеціалістів, у тому числі з iC, навчить громади працювати з такими інструментами.


- Враховуючи нещодавнє схвалення Європейським парламентом підвищення норм енергоефективності будівель в ЄС, зокрема, вимогу до всіх нових будівель до 2030 року мати нульовий рівень викидів, наскільки ці питання враховуються під час роботи над проєктами? Чи пропонуєте ви такі рішення і чи добре вони сприймаються замовниками та громадами?

- У цьому питанні ми повинні розглядати Австрію та Україну окремо. Оновлені європейські закони та норми змінюють те, як ми бачимо будівлі і як ми бачимо будівництво. В Австрії це виклик. Без знання ESG (економічне соціальне корпоративне управління), без уваги до проблеми CO2, жоден проєкт зараз не втілюється.

Щодо України, то ви повинні розглядати ці вимоги у два етапи. Україні необхідно провести реконструкцію, відновити та створити необхідну інфраструктуру якнайшвидше і якнайефективніше. Але враховуючи увагу до питань ESG та CO2 в Європі, ви можете реалізувати ці проєкти, продумавши другу фазу реконструкції з урахуванням ESG-критеріїв. Отже, по-перше, розбудовуйте Україну якомога швидше, але робіть це таким чином, щоб через 5-10 років ви могли, наприклад, встановити на даху фотоелектричні панелі та висадити велику кількість рослинності, щоб зменшити спеку у містах. Тож дах має бути міцнішим через вітрові навантаження. Але перш за все, ви повинні будувати будівлі. Ми проходили це в Австрії після Другої світової війни. Не було жодної дискусії про гарні історичні будівлі, говорили лише про те, як відновити житло та інфраструктуру. Але на другому етапі, звичайно, ви будете покращувати будівлі. І якщо ми подумаємо про вдосконалення прямо зараз, під час проєктування, то зможемо зробити це швидше і простіше.


- Як враховувати нові тенденції, які впливатимуть на політику містобудування у найближчі десятиліття при обговоренні з клієнтом або громадою? Наприклад, оцінювати такі аспекти, як циркулярна економіка.

- Питання циркулярної економіки, повторного використання будматеріалів зараз дуже активно обговорюється в Австрії та Європі. Якщо перед вами стоїть велике завдання відбудови країни, то цей напрямок може бути частиною вашого підходу до відбудови. Іноді, щоб прискоритись, вам просто доведеться робити проєкти найкоротшим шляхом і не думати про повторне використання матеріалів. Але впевнений, що при двоетапному підході потрібно думати про це з самого початку, від проєктування, а будівництво, можливо, здійснювати у два етапи, щоб проєкт був максимально ефективним і реалізованим у короткі терміни.


- Які кроки має зробити Україна, щоб управління проєктами стало важливим елементом проєктів будівництва та реконструкції?

- Перш за все, навчання спеціалістів: в університетах, на курсах, у компаніях, як наша. Важливе не лише навчання, а й застосування знань на практиці. Залучайте якомога більше іноземних компаній для передачі знань. Проте намагайтеся вчити тих людей, які точно залишаться працювати в країні. Але не залучайте людей, які просто виконують завдання, а потім знову виїжджають, передавайте ці знання тим, у кому впевнені.

Друге: важливо донести до мерів міст переваги проджект-менеджменту. Покажіть, що управління проєктами може зробити проєкти максимально ефективними.

Ключовий момент – переглянути мотивацію. Керівники проєктів та інженери в Україні зараз отримують певний відсоток від вартості будівництва. Тож хто буде зацікавлений знижувати його вартість? Але у світі існує система бонусів, яка мотивує скорочувати час проєкту та зменшувати витрати. У нас, в Австрії, така практика дуже поширена. Це контракт GMP, гарантована максимальна ціна. Підрядники отримують необхідний бюджет на проєкт. Але, якщо вони виконають роботу швидше або з меншими витратами, отримують бонус. І це працює.

В Україні ми повинні мати мотивованих стейкхолдерів на кожному з кроків проєкту. Коли сидить чиновник, який отримав державний бюджет на проєкт, яка його мотивація оптимізувати або покращити якесь рішення? Наприклад, не встановлювати індивідуальні газові котли при реконструкції багатоповерхівок. Тому я думаю, що масштаб задач, який стає перед Україною, має відрегулювати ці відносини. Тоді дійсно є можливість заощадити.

Ще один момент, який поки не в фокусі у програмах та проєктах відновлення в Україні. Підготовка будівель до майбутнього, зміни клімату. Зміна клімату - це факт, ми повинні підготувати будівлі до того, щоб вони не перегрівалися. В Австрії ми будуємо парки, проєктуємо дахи з рослинністю, у нас відбувається перехід від автомобілів до поїздів і громадського транспорту. Такі трансформації матимуть вплив на всі країни, і на Україну також, навіть якщо зараз це неможливо уявити. Це величезні системні завдання. Тому для інженерів я бачу велике майбутнє.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

У пошуках винних у прориві кордону на Харківщині вивчаємо таємні документи - перший заступник директора ДБР

Атаки РФ на медичну інфраструктуру України у 2024 році посилилися - представник ВООЗ

В інтересах українського народу - змусити владу, правоохоронні органи і суди працювати за законом - голова Ради директорів Arricano Маргус Курм

Цей рік стане роком великих змін на страховому ринку, далі просто вдосконалюватимемося - голова Національної асоціації страховиків України

Найцікавішими для розвитку McDonald's в Україні є локації, які забезпечують усі канали продажу, - директор з розвитку McDonald's в Україні

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

Звучить це, м'яко кажучи, як диверсія – голова правління "Української біржі" щодо пропозиції регулятора здати ліцензію

Депутат Європарламенту фон Крамон: Україні потрібно включити опозицію у виконавчі органи влади

Ми попередили ринок про те, що фондові біржі ПФТС і УБ можуть втратити ліцензії - голова і члени НКЦПФР

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА