17:00 15.11.2023

Бути об'єктом критичної інфраструктури - це і великі переваги, і чіткі зобов'язання - голова Держспецзв'язку

19 хв читати
Бути об'єктом критичної інфраструктури - це і великі переваги, і чіткі зобов'язання - голова Держспецзв'язку

Ексклюзивне інтерв'ю з головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, бригадним генералом Юрієм Щиголем

Текст: Альона Манжело

 

- Як відомо, Держслужба спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) на час дії воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення визначена уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури. Уповноважений орган, зокрема, координує діяльність суб’єктів національної системи захисту, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури. Як так вийшло, що для виконання цих повноважень було призначено Держспецзв’язку?

- Робота з побудови системи критичної інфраструктури та організації її захисту в Україні розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення рф. У листопаді 2021 року було прийнято закон № 1882-IX "Про критичну інфраструктуру" і в грудні того ж року він набув чинності. Це поклало початок створенню системи критичної інфраструктури, якої до того часу в Україні не було, попри те, що в багатьох країнах Європи, в США, у Великій Британії вона вже давно побудована.

Ми (Держспецзв’язку - ІФ-У) долучилися до роботи над цим законом в частині кіберзахисту. Робота ґрунтувалася на величезному практичному досвіді, який ми мали на той момент. Прийняттю закону передувала постанова Кабміну "Про затвердження Загальних вимог з кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури, критеріїв та порядку віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури". Вона була розроблена Держспецзв’язку і прийнята урядом в червні 2019 року. В період роботи над законом ми вже були повноцінно функціонуючою у сфері інформаційного захисту структурою. Мали регіональні підрозділи, команду реагування на кіберінциденти.

Текстом закону "Про критичну інфраструктуру" було передбачено створення окремого уповноваженого органу – Державної служби захисту критичної інфраструктури зі 100 співробітниками. На її створення були виділені кошти. В умовах повномасштабної війни вирішили окремий орган не створювати, а передати повноваження Держспецзв’язку. Логіка була наступною: при створенні органу з нуля мінімум половина коштів пішла б на обслуговуючий персонал - бухгалтерів, юристів, фінансистів, прибиральниць. Чи раціонально їх витрачати в умовах війни? Звісно, ні. Натомість ми всі ці служби на той момент вже мали й, ставши уповноваженим органом, зосередились безпосередньо на роботі з побудови системи захисту критичної інфраструктури.

Також всі розуміли, що для повноцінного функціонування системи потрібен реєстр. А саме Держспецзв’язку є відповідальною за створення і безпеку всіх інформаційних систем в Україні. І ми запустили реєстр критичної інфраструктури через чотири місяці після початку його створення. Зазвичай така робота вимагає не менше року роботи.


- Ви створили окремий підрозділ, який виконує функції уповноваженого органу з питань захисту критичної інфраструктури?

- Так, створено окремий департамент захисту критичної інфраструктури, який займається виключно цим питанням. Дійсно, ми його створювали з нуля. Хочу зауважити, що на це не просили кошти з держбюджету. Перерозподілили ті, що мали. Частину фахівців ми перевели з існуючої структури. Адже певна кількість посад у нас звільнилися після того, як у вересні поточного року передали Міністерству цифрової трансформації функції контролю за електронними комунікаціями, сферами цивільного зв’язку та інтернету. Але більшість спеціалістів до цього департаменту ми набрали. На сьогодні департамент на 95% сформований з нових людей. Ми не просто заповнювали штатні одиниці, ми підібрали саме тих спеціалістів, в яких була потреба. Частина спеціалістів перед тим, як приєднатись до нас, працювали в ДСНС, Нацгвардії, в правоохоронних органах, у сфері енергетики. На сьогодні я можу впевнено говорити, що ми зібрали кваліфікованих людей, кожен з яких найкращий у своєму напрямку.


- Штат департаменту вже укомплектований на 100% чи робота продовжується?

- Маємо вже близько 40 фахівців. Потребуємо розширення. Гадаю, найближчим часом ми знайдемо людей на додаткові посади. В нас 21 сектор, 25 підсекторів критичної інфраструктури, в яких є критичні об’єкти і всього близько 40 фахівців. Розумієте? Але навіть якщо ми розширимо департамент, це все одно буде менше, ніж 100 працівників, як було передбачено для окремої Державної служби захисту критичної інфраструктури.


- Якими є повноваження нового департаменту?

- Система критичної інфраструктури в Україні будується з нуля. Маємо визначити не тільки як захищати, а й що захищати, як розставляти пріоритети. Всі ці напрацювання мають бути втілені в дієві механізми чинної регуляторної бази. Ось ця робота наразі й виконується департаментом в складі Держспецзв’язку. Завдання - побудувати реєстр об’єктів критичної інфраструктури й екосистему навколо нього.

Функціональні органи також залучають фахівців департаменту для проведення моніторингу на місцях щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури. За поточний рік наших фахівців залучали до більш як 500 обстежень.

Також в функції департаменту входить координація роботи з міжнародними партнерами. Завдяки цьому не всі разом біжать до донорів із сотнями різнопланових прохань, а єдиний уповноважений орган збирає інформацію про існуючу потребу з усіх та ініціюємо виділення допомоги відповідним міністерствам та іншим отримувачам.


- Наразі увага всієї спільноти прикута до енергетичного сектору. Відомо, що ведеться активна робота зі створення фізичних бар’єрів і захисту від атак ракет та дронів підстанцій "Укренерго", розподільчих пристроїв. Ця робота виконується за вашої участі?

- Спільно з "Укренерго", Міністерством інфраструктури, Міненерго, Генштабом, Агентством відновлення, з приватними компаніями ми від самого початку координуємо ці процеси. Розпочали роботу на початку року і вже досягли високих результатів. Можу запевнити - до зими Україна точно готова краще, ніж минулого року.


- На скільки відсотків від плану виконана робота з організації захисту енергетичних об’єктів критичної інфраструктури?

- На кожному напрямку показники різні. Готовність зараз краща, ніж минулого року, і ця робота триває.


- Процес перенесення елементів критичної інфраструктури під землю також триває?

- Звичайно. Ці проекти ми розробляли спільно з Генштабом і Агентством відновлення. Були створені чіткі методичні рекомендації і щодо вибору матеріалів та конструкцій, і щодо товщини шарів бетону тощо.


- Окремо хочу зупинитись на питанні захисту об’єктів від ракет. Люди, які також безпосередньо брали участь в організації цих процесів, розповідали нам, що в пошуках стратегії найкращого захисту Україна зверталася до багатьох країн, але конкретних порад не отримала, оскільки ні в кого не знайшлось відповідних компетенцій. Отож, системи захисту від ракет були створені з нуля?

- Це правда, адже такої війни не було ніде у світі. Тому всю цю роботу нам довелось виконати з нуля. Працювали в цьому напрямку разом з віце-прем’єром з відновлення – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим, головою Агентства відновлення Мустафою Найемом, з Міністерством енергетики, Генштабом, партнерами. Нам вдалось знайти рішення й сьогодні вже наші іноземні партнери звертаються до нас за експертизою і досвідом.

Агентство відновлення продовжує активно будувати захисні споруди на енергетичних об’єктах і на більшості з них роботи мають бути виконані до 1 грудня 2024 року, ще на низці об’єктів – до середини лютого.


- Буквально в переддень інтерв’ю в Телеграм-каналі Держспецзв’язку з’явилося повідомлення, яке закликало населення підготуватися до непростої зими, зокрема подбати про ліхтарики, акумулятори, генератори. До цього "Укренерго" та Міненерго всіх заспокоювали. Чи не пов’язана стурбованість Держспецзв’язку з неналежною готовністю систем захисту на енергетичних об’єктах?

- Аж ніяк. Об’єкти готові до захисту. Проте є певна кількість засобів протиповітряної оборони, якої наразі недостатньо, щоб захистити всі об’єкти, які цього потребують. Щодня президент і уряд працюють над збільшення кількості засобів ППО. Проте наш агресивний сусід має багато ракет. І якщо він запускатиме їх масово, не можна виключати влучень. І якщо це станеться, можливо, на дві-три-п’ять годин або й більше якийсь регіон буде без електроенергії. Маємо бути готові до всього й розуміти, що доки триває війна, в країні немає жодного абсолютно безпечного місця.

Як Держспецзв’язку ми долучені до роботи з оснащення мобільних вогневих груп, яку виконує Генштаб для посилення ППО. Допомагаємо знаходити необхідне спорядження, приціли, озброєння, автомобілі. В межах своєї компетенції виконуємо всю необхідну роботу на всіх напрямках, аби забезпечити захист критичної інфраструктури від влучань, проте краще готуватися до найгірших сценаріїв, ніж не готуватися до них зовсім. Якщо наші перестороги зайві, це прекрасно! Буде що людям згадати після Перемоги. Як нічого не знадобилося.


- В контексті побудови захисних споруд найчастіше згадують про електроенергетичні об’єкти. А чи реалізуються такі ж завдання на об’єктах газовидобувної інфраструктури?

- Зазначу, що сьогодні видобувні об’єкти є найбільш захищеними з усіх в енергетичній сфері, відсоток виконання ними методичних рекомендацій – найвищий. Саме в цієї галузі наразі найкращий протиракетний і протидроновий захист.


- Доводилось чути різні думки щодо застосування при захисті енергетичних об’єктів засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Чи доцільно це, на вашу думку, чи має це відображення в методологічних рекомендаціях?

- Звісно. Така робота активно ведеться. Є системи РЕБ, які будує Держспецзв’язку. Ще до того, як ми стали уповноваженим органом із захисту критичної інфраструктури, була ідея побудувати систему радіоелектронної боротьби на всій території держави. Ми були уповноважені на її виконання. Останні роботи будуть завершені наприкінці грудня.

В Україні також є приватні виробники, які впроваджують розробки РЕБ для захисту об’єктів. За період війни в нас з’явилася надзвичайна велика кількість розробок з РЕБ. На сьогодні є дуже ефективні системи, які закуповуються і встановлюються на об’єктах. Тобто в цьому напрямку всі працюють.


- І це реально ефективно?

- Це дійсно працює, якщо ми говоримо про захист.


- Як захист від дронів?

- І від ракет.


- Переважно такі системи встановлюються державними об’єктами критичної інфраструктури?

- І державними, і приватними. Ми не розділяємо об’єкти. Критична інфраструктура для нас - цілісна система. Якщо розвалиться один приватний об’єкт, внаслідок цього може розвалитися й низка державних. І навпаки. Якщо приватні матимуть суперзахист, а за державні ніхто не подбає, то приватники не вистоять.


- Чи вистачає фінансування для придбання РЕБ? Наскільки я розумію, це недешеві системи. Чи планується державна допомога бізнесу в їх закупівлі й встановленні?

- Питання дорожнечі відносне. Сьогодні бізнес готовий інвестувати в захист своїх об’єктів. Практично всі представники бізнесу, з якими я спілкувався, кажуть, що річ не в грошах – вони готові купувати все, що може захистити їх об’єкти. Вони питають нас: скажіть, що саме нам купити, аби до нас не прилетіло - оце чи те? Нема питань.

Я особисто бачу, як зросла відповідальність людей, котрі сьогодні займаються в Україні бізнесом, і перед собою, і перед державою. Наразі такі питання вимірюються не коштами, а розміром соціальної відповідальності. Бізнесмени нас питають: якщо можливо купити Patriot, давайте ми його купимо, скажіть, скільки він коштує. Проте, на жаль, купити Patriot неможливо.

Будь-що з того, що можна купити, сьогодні купується і державою, і бізнесом. З фінансуванням держави на оборонні закупівлі сьогодні взагалі немає жодних проблем. Проблема в тому, що не все продається і не все можна купити. Проблема зі строками виготовлення високоточного обладнання. Є проблеми з чіпами - їх не вистачає ні нам, ні США, ні будь-якій країні в світі. Наші дипломатичні місії працюють над пріоритизацією замовлень, щоб Україна могла отримувати обладнання в першу чергу.


- Заступник з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Держспецзв’язку Віктор Жора в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповів про програмну платформу для створення та супроводу електронних держреєстрів, що функціонує на базі Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів (Платформа реєстрів). Реєстр об’єктів критичної інфраструктури теж розробляли на її базі? Чи застосовано підвищені вимоги до систем захисту цього реєстру? Схоже, його вміст дуже привабливий для нашого ворога…

- Реєстр об’єктів критичної інфраструктури найбільш захищений реєстр в країні, але з міркувань безпеки не має виходу в інтернет. До нього практично неможливо дістатися, оскільки реєстр існує тільки офлайн і заповнюється вручну. Звісно, усі автоматичні функції в ньому передбачено та вбудовано.

Коли закінчиться війна, об'єкти критичної інфраструктури зможуть подавати заявки та підтверджувати документи в електронній формі. Процес наповнення реєстру відбуватиметься в автоматизованому режимі. Але сьогодні ми вимушені застосовувати ручну роботу, адже дійсно реєстр містить найсенситивнішу інформацію в країні.


- Триває робота над його наповненням?

- Так, щодня.


- На зустрічі з представниками бізнесу Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) і Американської торгової палати (AmCham) ви називали чимало переваг для внесених до реєстру об’єктів. А як підприємство може до нього потрапити?

- Як я вже казав, підприємства, об’єкти якого внесені до реєстру об’єктів критичної інфраструктури, мають значні переваги. Зокрема, вони пріоритетно забезпечуються електроенергією, можуть бронювати 100% своїх співробітників, мають можливість проводити спрощені процедури закупівель для відновлення об'єктів енергетичного сектору. До реєстру об’єкти вносяться на підставі повідомлень відповідних профільних міністерств.

Проте хочу підкреслити і нагадати, що окрім переваг є вимоги. Якщо ти є об'єктом критичної інфраструктури, це не тільки переваги, які ти можеш використовувати у своїй роботі, а й чіткі обов'язки. Як власник об'єкту критичної інфраструктури, внесеного до Національного реєстру, ти відповідальний перед країною, перед людьми, які живуть в ній.


- Об’єкти, які визнано критичними, отримують однакові переваги чи диференційовані? Від чого це залежать?

- Залежать від рівня критичності. Наразі визначено чотири рівня критичності. Є об'єкти критичної інфраструктури першої, другої, третьої і четвертої категорії. До першої віднесено усі обʼєкти національного значення, наприклад атомні станції, оскільки вони забезпечують значну частину генерації. Четверта категорія - це взагалі об’єкти регіонального рівня (школи, дитячі садочки тощо), які відносять до неї рішенням місцевої влади.


- Які наразі об’єкти окрім енергетичних ще внесено до реєстру критичної інфраструктури? Енергетичні об’єкти, я так розумію, внесли в першу чергу…

- В реєстрі - порти, промислові підприємства, які виробляють озброєння для фронту. По суті, зараз наша економіка на військових рейках, це впливає і на портрет критичної інфраструктури. В реєстрі також можуть бути найважливіші мости, від яких залежить взагалі функціонування артерій держави і постачання зброї на фронт.


- У разі пошкодження внесених до реєстру споруд їх ремонтуватимуть у пріоритетному порядку?

- Безумовно, всі зусилля направлятимуться насамперед на них. Також розміщення систем ППО відбуватиметься з урахуванням ступеню критичності об’єктів, які потребують захисту.


- На черзі - внесення в реєстр медичних, аграрних підприємств - інших із 25 згаданих вами підсекторів?

- Саме так. Але більшість з підприємств вже долучені.


- Чи буде розширюватися список ?

- За нашими підрахунками, на початок всієї цієї роботи у нас об'єктів критичної інфраструктури першого та другого рівня критичності десь кілька сотень, плюс-мінус.


- А скільки з цієї кількості вже внесено до реєстру?

- Якась кількість вже є, але точно не стільки. Близько сотні – це тільки об’єктів першої категорії. У другій буде трохи більше. В третій, четвертій це тисячі.


- На період війни реєстр і назви підприємств в ньому лишиться засекреченими?

- Під час війни – так. Ці об'єкти знають, що вони віднесені до критичної інфраструктури. Усі функціональні та секторальні органи знають, хто в них є таким об'єктом.

Обізнаність пересічного громадянина про те, чи належить той чи інший об'єкт до критичної інфраструктури, чи ні, на мою думку, не впливає ні на що. Впливає тільки на рівень вразливості цієї інформації і ризик бути розкритою для ворога, бо тоді він зможе прорахувати наші наступні кроки по захисту об’єктів, і це матиме дуже трагічні наслідки.


- Об’єкти операторів фіксованого та мобільного зв’язку теж внесли до реєстру?

- Так, у нас є кілька об'єктів зв'язку, які мають бути внесені до цього реєстру. Але слід розуміти, що окремо взята базова станція не може бути об'єктом критичної інфраструктури. Якщо вона буде знищена, зв’язок не щезне - його забезпечуватиме інший оператор через систему національного роумінгу, яка працює в Україні. Проте є системи у сфері зв'язку, які дійсно є критичними, від яких залежить функціонування всієї системи операторів, і такі об’єкти додаються до реєстру та матимуть захист.


- Наскільки я пам’ятаю, контроль за зв’язківцями і рівнем зв’язку в регіонах покладено на Держспецзв’язку…

- Це була наша функція, проте з 1 вересня ми передали її до Міністерства цифрової трансформації. Відтепер вони є секторальним органом у сфері зв'язку.

На сьогодні в структурі Держспецзв'язку функціонує Національний центр управління мережами. Це окрема юридична особа, яка на період війни передбачена законом і займається питанням забезпечення зв’язком військових. А от цивільний зв’язок і інтернет ми передали. На виконання рішення РНБО ми визначили, які базові станції повинні бути зарезервовані. Проте контроль за виконанням цього рішення покладено на Нацкомісію та Мінцифри.


- Ви кажете, що внесені до реєстру об’єкти мають також зобов’язання. Як це слід розуміти? Вони повинні бути готовими до того, що до них можуть прийти і сказати, що потрібно зробити, аби захистити віднесену до критичної інфраструктуру та скільки грошей на це витратити?

- Скільки грошей - це їх питання. Вони повинні зробити те, що треба. Якщо вони зроблять це безкоштовно, своїми силами - прекрасно. Ми вказуємо тільки на те, що потрібно зробити і в який строк.


- Перевіряти виконання теж будете ви? І яка відповідальність передбачена за невиконання?

- Відповідальність за невиконання вимог буде запроваджена, скоріш за все, після перемоги, щоб не створювати додаткового тиску на бізнес і підприємства. Проте відповідальність за тяжкі наслідки через службову недбалість вже є: покарання за недбале виконання своїх обов'язків передбачає стаття 367 Кримінального кодексу. І якщо ти як оператор об'єкта критичної інфраструктури не побудував належний захист, як посадова особа об’єкта легковажно поставився до своїх обов'язків, то понесеш за це відповідальність. Це Кримінальний кодекс, він нікуди не подівся, і за загибель людей через халатність так само є відповідальність. Передбачена відповідальність за умисне невиконання.

Утім хочу зазначити, що сьогодні в нас немає проблем із жодним об'єктом критичної інфраструктури - усі чітко виконують завдання, усі переживають за себе, за свій бізнес. Є розуміння, що будувати треба якнайшвидше, рекомендації виконувати якомога старанніше, оскільки і російські дрони, і ракети летітимуть.

Ми зі свого боку будуємо свої підходи на співпраці, а не на каральних механізмах, і всіх до цього закликаємо. Наше завдання – організувати співпрацю, допомогти. Якщо державна компанія, що постачає електроенергію, має заборгованість перед іншою держкомпанією і не може придбати засоби захисту – наше спільне завдання знайти для неї ці засоби захисту і поставити їх.

Припустимо, певна компанія готова виконати наші рекомендації для посилення захисту на об’єкті: вона має пісок, готова дати працівників, проте не має ні екскаватора, ні коштів найняти підрядну організацію з відповідною технікою. Я наводжу теоретичний приклад, який має допомогти зрозуміти запроваджувані нами підходи. Так от, цей екскаватор компанії має надати місцева влада. Усі, хто може допомогти організувати надійний захист, повинні це зробити.


- Повідомлялося, що повноваження України щодо забезпечення захисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, зокрема й приватних компаній, можуть розширити з ухваленням законопроєкту №8087 "Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об'єктів критичної інформаційної інфраструктури". Чи це досі актуально?

- Безумовно. Проєкт закону нікуди не подівся, і його необхідно прийняти. Звісно, будь-яка перевірка і регуляція завжди викликає певний опір, але я жодного разу не чув, щоб бізнес мав занепокоєння щодо перевірок Держспецзв’язку. Вже сформована певна довіра в сфері кіберзахисту. Раніше її не було.


- Теплішають відносини з бізнесом?

- За останні три роки так, значно потеплішали. Адже бізнес зрозумів, що ми не здійснимо ніякого тиску і не хочемо посилювати відповідальності або карати за невиконання. Ми хочемо лише допомогти. І ті, хто пережив кібератаки, радо приймають цю допомогу. Вони розуміють, що краще, аби хтось зі сторони проконтролював, перевірив, чи належний захист запроваджено їхніми співробітниками. Усі власники, які пережили кібератаки і втратили через це кошти, наразі абсолютно відповідально ставляться до рекомендацій Держспецзв’язку і самі запрошують нас перевірити їхні системи на вразливість.

Наразі не передбачено жодної кримінальної чи адміністративної відповідальності за невиконання наших рекомендацій або за відсутність дієвого захисту інформаційних систем приватного бізнесу. І законом №8087 вона теж не передбачена. Ще раз підкреслю, у нас немає завдання притягнути когось до відповідальності, натомість є завдання побудувати ефективну систему.


- Чи є однією із складових захисту об’єктів критичної інфраструктури кіберзахист?

- Так, адже це все як шматки одного великого торта: протипожежний захист, протиракетний, протидиверсійний, кіберзахист. Сьогодні всі розуміють, що кібератака може спричинити набагато більшої шкоди і завдати фінансових збитків, наприклад банку, ніж фізичне влучання дрону в будівлю відділення. Тому, звісно, кіберзахист є важливою складовою національної системи захисту критичної інфраструктури.


- Для об'єктів критичної інфраструктури застосовуються посилені вимоги до кіберзахисту?

- Безумовно, існують особливості, які залежать від ступеня критичності систем. Не на кожному об'єкті є критична система. Міст – це об'єкт критичної інфраструктури, але не має IT-систем. Якщо це перший рівень критичності саме інформаційної системи всередині об'єкта, то, звісно, до нього вимоги більші, і для них розроблені окремі методичні рекомендації.


- Вже другий рік війни, а кількість кібератак з боку рф не знизилася…

- На жаль, ні, і я впевнений, що до кінця війни і не знизиться. За підсумками року побачимо, що кількість кібератак буде більшою, ніж торік – це видно навіть, якщо порівнювати період 10 місяців цього та минулого років - наші фахівці із CERT-UA зафіксували у 2023 році 2054 кіберінциденти, чверть яких припала на урядові організації та місцеві органи влади. Для порівняння, за весь 2022 рік було 2194 кіберінцидентів.


- А зараз їх буде зафіксовано більше тому, що вони дійсно почастішали чи просто їх стали більше виявляти, зокрема завдяки зростанню довіри з боку бізнесу, який не приховує таких випадків?

- Інцидентів більше, тому що ворог більше атакує. Проте кількість не означає якість. Кількість атак збільшується, але вони стали менш якісними, тоді як компетенції наших команд з реагування тільки зростають. У нас є чітке розуміння, що ми можемо дати ефективну відсіч цим атакам. І ми вже готові, що все це не закінчиться після перемоги. Держава-агресор нікуди не дінеться, вона продовжить лютувати на своїх болотах, тож кібератаки триватимуть. Проте виміряти їх ефективність слід не кількістю, а масштабами шкоди. Захист має бути таким, щоб в результаті атак компанії не втрачали критичних даних і могли швидко відновитись. І саме це є головним показником ефективності роботи всіх органів.


- Рада прийняла закон про військовий ПДФО. Держспецзв'язку на дрони отримає 13 млрд грн до кінця року і 43 млрд грн - наступного. Як плануєте використовувати ці кошти?

- Ці кошти потрібні для закриття потреби "Армії дронів" на наступний рік. Якби Верховна Рада це не підтримала, вже в січні-лютому виникла б прогалина через те, що всі чекали б виділення коштів із Держбюджету-2023. Таким чином, ми не отримали б перехідних контрактів на наступний рік.

До кінця року ми поставимо фронту велику кількість дронів, як і було заплановано, а в січні-лютому не поставили б нічого, якби ці кошти не були передбачені. Перші закупівлі ми провели б тільки в березні. 13 млрд грн допоможуть нам перекрити потребу в січні-лютому. 43 млрд – я думаю, буде трішки більше - також підуть на забезпечення сил безпеки і оборони дронами. Це не всі кошти, які потрібні. Загальна потреба Збройних сил на сьогодні складає близько 200 млрд грн на придбання дронів.


- Закуповуєте дрони переважно у вітчизняних виробників?

- Так, 80% - це вітчизняне виробництво. Ми купуємо все, про що нас просять ЗСУ.


- Власне виробництво не розглядаєте?

- Ні. Ми фахівці в тому, що робимо, у своїх компетенціях – захисті інформаційної і критичної інфраструктури на Національному рівні. Наша команда ефективна у швидкому постачанні дронів, які неможливо було купити без нашої участі. Ми це робили і продовжуємо ефективно робити. Тому будувати до всього заводи - це точно не наша історія.


- Чому побудувати? Чому не позичити в "Укроборонпрому"?

- "Укроборонпром" сьогодні працює і виробляє те, чого не виробляв ніколи раніше упродовж десятків років. Вони почали робити FPV-дрони, дрони високої дальності. Ми в них купуємо цю продукцію і постачаємо ЗСУ.


- Чи зростає доля "Укроборонпрому" в загальних обсягах закупок "Армії дронів" для фронту?

- Постійно. З нуля вона виросла до того, що ми сьогодні закуповуємо у них. А нуль був ще в серпні. З серпня, відтоді як ми уклали перший контракт і до сьогодні доля "Укроборонпрому" збільшилася з одного до кількох сотень дронів, які вже законтрактовано. Плануємо отримати їх до кінця року.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

Звучить це, м'яко кажучи, як диверсія – голова правління "Української біржі" щодо пропозиції регулятора здати ліцензію

Юрій Бова: Наше найперше завдання - зберегти весь потенціал наявного бізнесу

Директор юридичного департаменту компанії "Санофі в Україні" – про доступ пацієнтів України до інноваційної терапії

Максим Доценко: Червоний Хрест – це відображення обличчя держави

Кожен обмін полоненими дає нову інформацію і надію рідним - Уповноважений з питань зниклих безвісти

Допоки Україна потребуватиме гуманітарної допомоги внаслідок жорстокої війни з боку Росії, ми будемо з вами - директор з питань сусідства Генерального директорату ЄК з гуманітарної допомоги

Михайло Бакуненко: Заборона експорту газу, ігнорування законодавства та відчуження бізнесу – сьогодення галузі в Україні

Нам завжди не вистачає коштів, бо ми постійно розвиваємося – керуючий партнер "ТК-Домашній текстиль"

"Укренерго" готове сприяти розвитку власної генерації промспоживачами - глава компанії

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА