17:30 03.10.2023

Ми вже більше IT-логістична компанія, ніж транспортна – акціонер Meest China Лисенко

20 хв читати
Ми вже більше IT-логістична компанія, ніж транспортна – акціонер Meest China Лисенко

Ексклюзивне інтерв'ю з акціонером Meest China В'ячеславом Лисенком

Текст: Альона Манжело


- В’ячеславе Вікторовичу, в жодному інтерв’ю з власниками крупних компаній ми тепер не можемо оминути запитання про вплив, який справило на ситуацію в компанії, її роботу повномасштабне вторгнення. Які зміни відбулись у вас в Meest China? Що змінилось в роботі з вашим генеральним партнером – Китаєм?

- Це був складний час, адже саме з Китаєм до повномасштабного вторгнення вся логістика була вибудувана через територію РФ. Після початку повномасштабної війни, росіяни почали зупиняти й заарештовувати вантажі.


- Ваші також?

- Так, але нам пощастило, оскільки саме 24 лютого в Китаї святкували Новий рік. Таким чином, вже за тиждень до цієї дати ділова активність в країні була на нулі. В нас забрали крайній вантаж, який йшов транзитом. За інших обставин, якби не китайський Новий рік, наші збитки були б ще більшими, адже ми гарантуємо клієнтам своєчасну доставку.


- На велику суму вилучили вантаж?

- Був вилучений один контейнер з вантажем на декілька сотень тисяч доларів. Ми домовилися з клієнтами й повертали їм ці кошти впродовж півроку.


- Вже розрахувалися?

- Так. Якщо ми дали слово, то завжди його тримаємо.


- А що відбувалось у вас тут в Києві в ті без перебільшення жахливі дні?

- Я всю свою команду Meest China 1 березня вивів на роботу в офіс. Так, росіяни були під Києвом. Звісно, співробітники мене питали, чи я часом не здурів. Натомість я у відповідь ставив запитання: що ви робите вдома? І більшість казала: читаємо новини й переживаємо. Я попросив працівників виходити в офіс, нічого не продавати, а просто телефонувати клієнтам і казати, що ми працюємо, і незалежно від того, де клієнти перебувають зараз чи перебуватимуть за місяць, ми абсолютно готові доставити вантажі хоч в Німеччину, хоч в Африку, хоч на Північний полюс. Це мало позитивний ефект. Клієнти були щиро здивовані. Вони казали: якщо ви продовжуєте працювати, то є надія. В ті дні ми також надавали багатьом консультації, поради. На знак вдячності чимало клієнтів, в тому числі й ті, хто виїхав за кордон, лишилися вірними нашій компанії, і це дуже приємно.


- Ще задовго до війни питанню організації "Шовкового шляху" активно обговорювалося в уряді – замовлялися дорогі дослідження, проводилися роботи, "круглі столи" тощо. Але так і не організували реального альтернативного шляху, який би оминав Росію?

- На моє переконання, усіма питаннями мають займатися провідні фахівці. Команда Омеляна (екс-міністр транспорту і інфраструктури Володимир Омелян – ІФ-У) займалася проектом організації "Шовкового шляху" через Поті (морський порт в Грузії – ІФ-У), через два моря. Запустили тестовий потяг.


- Я пам’ятаю – був один-єдиний…

- Саме так, один-єдиний. Вони тоді звернулися до мене з проханням завантажити його на зворотному шляху. Проте сталося так, що потяг прийшов в Китай тільки перед Новим роком (24 лютого за китайським стилем – ІФ-У). І ми питали їх: ви серйозно? Яких клієнтів ми вам можемо дати в ці дні, якщо ніхто не працює? І ще запитання: коли завантажений потяг рушить назад? Відповідь: ми не знаємо. Ну, послухайте, хто до вас піде на логістику, якщо ви не знаєте. Ми запропонували їм завантажити потяг без часових гарантій, але безкоштовно. Вони відмовились. Розумієте? Коли щось робиться "на ура", то й результат відповідний. У підсумку цей потяг їхав назад в Україну три місяці. Там було багато стикувань, які не стикувалися. Тому сьогодні в нас немає "Шовкового шляху" з України. Працює той же шлях, що й працював, принаймні для товарообороту з Європою. Китай домовився з РФ і вони не чіпають вантажі, які йдуть через Казахстан, Росію, Білорусь, Польщу. Але наша компанія не використовує цей шлях принципово.


- Це ж ризик?

- По-перше, ризик. По-друге, користуватися російською колією під час війни для мене неприйнятно. Це непатріотично.


- Як тоді вирішили питання?

- Всі вантажі для китайського ринку ми зараз перевантажуємо на літаки або веземо в контейнерах до Греції морем.


- З яких портів везете? Чорноморські порти заблоковані, польські завантажені…

- Наразі ми маємо переважаючий вантажопотік з Китаю в Україну. На Китай веземо через порт Гданьськ (Польща), або через грецькі порти морем.


- Це дорожче ніж логістика через РФ? Вплинуло на ставки вантажних перевезень?

- Під час коронавірусу дуже зросли ставки на все. Вони збільшились у три-чотири рази. Контейнери коштували шалених грошей, а авіадоставка - взагалі захмарних. Тому після коронавірусу, а тим більше після повномасштабного вторгнення ми почали звикати до високих ставок. І зважаючи, що ціни зараз навіть трохи знизились, взагалі є привід порадіти. Але якщо порівнювати затрати із затратами, то шляхом, який ми використовуємо зараз, дійсно виходить дорожче, ніж через РФ.


- Свої тарифи відповідно підвищували?

- Ні, ми не змінювали тарифи з часів коронавірусу.


- Якщо порівнювати теперішній обсяг товарообігу з Китаєм з довоєнними, він значно впав?

- Звісно, ніхто не може існувати окремо від суспільства і явищ, якими воно охоплено. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, якийсь період ми спостерігали паралізацію бізнесу - як зовнішніх, так і внутрішніх процесів. Багато співробітників просто кинули роботу і поїхали за кордон рятувати свої родини. Аналогічні процеси відбувалися в компаніях наших клієнтів. У ті тижні більшості людей було зовсім не до бізнесу. Тому так, в перші місяці повномасштабного вторгнення ми вийшли в збитки.

Своїй команді я сказав тоді: як тільки вийдемо на "плюс", перерахуємо ці гроші ЗСУ. Я пам’ятаю перший місяць коли ми отримали невеличкий прибуток. Якщо порівняти з минулими періодами, це взагалі були невеликі гроші, 1,5 млн грн, але ж "плюс"! І на загальних зборах я при всіх співробітниках переказав ці гроші на ЗСУ. Цю традицію ми підтримуємо досі.

За півтора року Meest China перерахувала кошти на закупівлю автомобільної та іншої техніки для військових частин на різних напрямках фронту, а також передала військовим одну броньовану машину, 21 позашляховик, чотири квадроцикли, чотири мікроавтобуси, п’ять тепловізорів, 12 квадрокоптерів, один пульт управління, 11 дизель-генераторів, 18 прицілів для кулеметів,10 камер гоу-про, дві системи відеонагляду, один ноутбук, чотири дрони, 16 зарядних станцій, 900 обігрівачів для рук і ніг. І багато чого ще.

Крім того, півмільйона було передано у фонд, який займається виготовленням дронів-камікадзе. Частину свого прибутку компанія виділяє благодійному фонду "Даруємо Радість", який після повномасштабного вторгнення Росії в Україну взяв під свою опіку багатодітні сім'ї ВПО.

Зупинятися на досягнутому не будемо. Якщо чесно, все, що ми робили й робимо, дуже допомогло і нам самим. Наші співробітники включилися в працю з більшою наснагою. Вони побачили у своїй роботі місію, а не саму лиш комерцію.


- І ваші справи пішли вгору? Наразі вже повернулися на довоєнний рівень? Чи перевершили його?

- Так, ми повернулися на довоєнний рівень. І сталося це десь через півроку після початку повномасштабного вторгнення. Що ще допомогло? Після повномасштабного вторгнення чимало великих компаній пішли з ринку (з Україною припинили співпрацю, зокрема, DHL, FedEx – ІФ-У). І їх клієнти перейшли до нас.

Наразі Meest China здійснює доставку в 10 країн світу. Глобально група Meest здійснює доставку в 60 країн світу. У нас в компанії три напрямки. Meest США відповідає за Канаду й США. Є Meest Європа і ми – Meest China. Фактично ми так поділили. Meest працює всюди, де є українці.


- Рівень замовлень в Китаї з України відновився до рівня перед повномасштабним вторгненням?

- Скажу вам в цифрах. Раніше середня покупка з України на маркетплейсах була в районі $48, а зараз ця сума зменшилась до $22, що, безумовно, є свідченням погіршення фінансових статків українців. Люди збідніли й купують тільки найнеобхідніші речі. Хоча купують більше, і ми бачимо збільшення в обсязі, але зменшення в грошовому виразі.


- Які саме країни зараз покриває Meest China?

- Ми повністю закриваємо Польщу, всі європейські країни. Ви здивуєтесь, але й Мексику. Також, окрім величезного ринку Китаю, відповідаємо за весь азіатський регіон – Японію, Корею, Тайвань, В’єтнам. Наразі готуємося до потужного ребрендингу – замість Meest China ми будемо Meest Азія. Рішення було затверджено буквально вчора на ланці акціонерів. Найближчим часом будуть затверджені плани, бюджети. На наше переконання, назва має відображати справжній зміст, а ми вже значно більші, ніж Китай.

- Але постачання товарів з Китаю й досі займає велику частку у ваших потоках? Яка частка інших країн?

- Якщо загалом по групі Meest, то на Китай припадає близько 30%, решта – США та країни Європи. А по Meest China на Китай припадає близько 95%.


- Сполучення з рештою азійських країн, з якими ви працюєте, розвивається?

- Так, воно в розвитку. Ви ж знаєте, іноді саме критична ситуація дає шанс для потужного розвитку. В Китаї кризу позначають двома ієрогліфами: один - це втрати, другий - можливості. І там кажуть, що залежно від ваших поглядів на життя ви концентруєтеся або на збитках, або на можливостях. І ще вони кажуть: про збитки не турбуйтеся, вони самі про вас потурбуються, зосередьтеся на можливостях. І ми діємо саме таким чином. В рамках такого підходу в жовтні 2022 року ми відкрили філію в Польщі...


- Доти у вас не було власної філії в Польщі?

- Ні, не було. Водночас ми направили команду в Африку – займатися маркетингом і відкривати філіал, який працюватиме на п’ять країн, зокрема Нігерію, ПАР, Кенію. Ми розуміємо, що для зміцнення своєї економіки маємо відкривати нові ринки.


- З котрими із країн, з якими працює Meest China, ви почали працювати вже після повномасштабного вторгнення?

- Додалися Польща, країни Африки, Словаччина, Болгарія, Німеччина. Фактично ми підсилили свою присутність в усіх країнах, до яких поїхали біженці з України.


- Що наразі є більшим драйвером зростання - імпорт чи експорт?

- Товаропотік з-за кордону в Україну переважає. Ми обслуговуємо переважно малого покупця B2C. Тому фактично 99% наших потоків – з-за кордону в Україну.


- На європейському напрямку ви конкуруєте з "Новою поштою"?

- Я б не сказав, що ми конкуруємо, оскільки "Нова пошта" - локальний перевізник, а в нас – міжнародний фокус. Коли вони, наприклад, працюють в Польщі, то працюють на сполученнях Україна-Польща, Польща-Україна чи Польща-Польща.


- А Meest натомість?

- Ми доставляємо посилки нашим клієнтам зі США, Європи, Китаю. Тільки в китайському офісі Meest наразі працює близько 250 працівників. У нас там великі складські приміщення. Так само в США і Європі. Це величезна копітка робота на стику передових IT-технологій і логістики. Насправді ми вже радше IT-логістична компанія, ніж транспортна. Аби ви могли уявити, про що саме йдеться, я наведу приклад: середнє замовлення, яке Meest доставляє клієнту, важить близько 350 грамів. Ми обслуговуємо мільйон клієнтів, і без автоматизації цих процесів працювати, звісно, неможливо.


- Не відкриваєте в Європі власні поштові відділення, як, приміром, "Нова пошта"? Як налагоджена робота без них?

- У нас немає такої потреби. Ми, як і "Укрпошта", маємо міжнародну поштову ліцензію. Ще в 2008 році до Брюсселю запросили найпотужніші логістичні компанії, і на них було покладено місію допомогти національним операторам задовольнити попит клієнтів, який виник через розвиток e-commerce. Ми були серед цих компаній. На той момент національні оператори не могли покрити стрімко зростаючу e-commerce, і нас покликали на допомогу. Були виставлені серйозні вимоги, зокрема, вимагалося не менше 10 років досвіду в галузі міжнародних перевезень. Наша компанія натоді вже 12 років працювала з міжнародними перевезеннями, і після численних перевірок була зареєстрована, отримала ліцензію, яка дає нам право, хоч ми й комерційна структура, працювати як міжнародному поштовому оператору.

Маючи цю ліцензію, ми, як і "Укрпошта", співпрацюємо зі Всесвітньою поштовою спілкою (ВПС, наразі об’єднує 192 країни світу, в яких працює через призначених операторів, зазвичай державних; мережа ВПС налічує 760 тис. поштових відділень по всьому світі з 5,3 млн співробітників - ІФ-У). Звісно, це ставить перед нами серйозні вимоги, які щороку посилюються, і ми підтверджуємо свою відповідність їм. Також в кожній країні в нас є партнери, які надають послугу last mile (останньої милі). Ми маємо з ними API-інтеграцію. Вони беруть наш програмний продукт і використовують. У Польщі ми співпрацюємо і з "Новою поштою", і з "Укрпоштою", і з InPost (мережа поштоматів). Хто запропонує найкращі умови, з тими й працюємо. У кожній країні свої партнери. В деяких ми працюємо й з DHL, і з іншими великими міжнародними логістами. Все залежить тільки від того, хто саме в кожній з країн надасть найкращі умови з доставки, адже ми боремося навіть не за день, а за кожну годину.


- Цю роботу в Європі координує філіал, який ви відкрили у Польщі минулого року?

- Ні, її координує керівник логістики. В структурі компанії є логісти, і кожен з них відповідає за окрему країну.


- Тоді який функціонал виконує безпосередньо польський філіал?

- Його співробітники контролюють перетин кордону, розмитнення і передачу вантажів клієнтам.


- Вони контролюють цей процес по всій Європі чи тільки в Польщі?

- На сьогодні вони займаються тільки ринком Польщі – це зараз дуже великий ринок. Таке враження, що зараз там перебуває щотретій українець.


- А по решті країн як? Теж відкриваєте філіали, як, наприклад, в Німеччині?

- В Німеччині у нас є представник, який також координує роботу, оскільки в цій країні теж великі потоки. Тобто ми дотримуємося філософії "хочеш зробити гарно - зроби це сам". Якщо вантажопотік із країною великих обсягів, ми там обов’язково відкриваємо свій філіал.


- У якій країні відкриється наступний?

- Як я вже зазначив, дуже великий і привабливий ринок нині – Африка, тож плануємо там відкривати.


- Яка ваша роль у команді і управлінні групою компаній Meest? Якою наразі є структура групи: скільки компаній до неї входять, які має напрями діяльності?

- Група Meest заснована Ростиславом Киселем 30 років тому. За цей час в команді виросли потужні топ-менеджери – справжні професіонали, кожен у своєму напрямі роботи. Якщо питаєте, яка роль акціонера – він відповідає за стратегію. Тому щороку у нас проводиться стратегічна сесія, на якій, залежно від показників, вносяться корективи у затверджені програми розвитку. До повномасштабного вторгнення ми затверджували 10-річний план розвитку, але скоротили до п’яти років. Власник мотивує топ-менеджерів і разом з ними визначає стратегію розвитку, в межах якої вони працюють з натхненням.


- Ви особисто управляєте Meest China, яка ребрендується в Meest Asia  …

- Так. Мій партнер управляє Meest USA і ще один топ-менеджер управляє Meest Europe. 


- А як щодо "Meest Україна"?

- Це практично last mile групи. І цим підрозділом також управляє топ-менеджер.


- Ви кажете, що скоротили стратегічне планування до п’яти років. Це необхідно, аби бути більш гнучкими?

- Безумовно! Тому що наразі перед нами постали зовсім нові серйозні виклики, і для того, щоб їх здолати, потрібно бути дуже гнучкими. Ціна помилки дуже зросла. Це може обійтися значно дорожче, ніж було до повномасштабної війни.


- Повертаючись до вашої діяльності, отже, Африка – наступна. А про якого роду товарообмін може йтися в контексті цього регіону? До того як розпочати серйозні дії в регіоні Ви ж, я впевнена, насамперед глибоко вивчили ситуацію і проаналізували потенційні товаропотоки, хіба не так?

- Люди купують і продають в усьому світі, незалежно від географії. Важливі інші дві умови: наявність інтернету і платоспроможність. Перш ніж приймати рішення щодо до того чи іншого нового ринку, ми вивчаємо проникнення інтернету, охоплення гаджетами і можливості оплачувати рахунки міжнародними кредитними картками або через платіжні системи. 


- Чи можна зробити висновок, що наразі п’ять країн Африки, які ви обрали, досягли рівня, який відповідає вашим умовам?

- Деякі африканські країни їх навіть перевершують за рівнем. Вони досить потужно розвиваються, і споживачі активно замовляють різні товари: електроніку, гаджети в Китайському e-commerce. І так само африканський ринок може бути цікавим і для українських споживачів та продавців.

Наведу приклад. Більшість українських виробників дитячих меблів продають зараз свої вироби на ринок США і в інші 30 країн світу. Оскільки ми тісно співпрацюємо з багатьма з них, доставляючи їхні вироби у багато країн, і на американський ринок теж, ми спілкуємося. Звісно, обговорювали те, що рухаємося в Африку. Вони кажуть: "Чудово, ми будемо рухатися туди разом із вами!".

І це тільки один із прикладів. Адже кожна нова країна – це можливості і для інших українських підприємців. І це, як і решта напрямів, буде дуже потужною опцією для експорту, за умови, звісно, що будуть запроваджені програми підтримки експортерів в Україні, стимули для них.

Держава має звернути на це особливу увагу і не баритися з такими кроками. Після повномасштабного вторгнення розпочався активний процес релокації українських виробництв до Польщі, зокрема, і там чекають на це з обіймами.

Як власник деяких бізнесів, які маю окремо від Meest China, я особисто отримував такі пропозиції. Мені запропонували компенсувати 100% витрат на перенесення виробництва в Польщу. Там вже є готове приміщення і виплачується 30% компенсації вартості обладнання. А в Україні на виробництві Гетманцев (голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев - ІФ-У) і його команда блокують мені податкові накладні.


- Про яке ваше підприємство ми зараз говоримо?

- Завод з виробництва антибактеріальних засобів торгової марки Manorm.


- І що ви вирішили – релокуватимете підприємство до Польщі?

- Ні, я дуже патріотична людина.


- У Китаї Meest China продовжує працювати здебільшого з великими маркетплейсами?

- Ми працюємо в основному із внутрішніми сайтами групи Alibaba. Політика Китаю дуже цікава. Наприклад, AliExpress, який присутній у 194 країнах, запустив спеціальні сайти для іноземних покупців. Товари на них продаються по цінах на 30% вищих, ніж на внутрішніх китайських маркетплейсах. Ми даємо можливість нашим клієнтам, зазвичай українським, купувати товари не на зовнішніх цих сайтах, а саме на внутрішніх, де ціни значно приємніші. Насправді в AliExpress цим дуже незадоволені. Вони ж як зробили? Якщо ти купуєш товар на внутрішньому сайті, маєш вказати адресу доставки саме локальну – в Китаї. Наші клієнти як адресу доставки вказують наш китайський склад. А далі зі складу відправляємо вже на адресу клієнта, зокрема в Україні. У такий спосіб ми допомагаємо клієнтам економити не менше 30-40% вартості товару. Для пересічного громадянина це суттєва економія.


- Повідомлялося, що Meest виділяє поштовий експорт в окремий напрям і розробляє продукт для малого та середнього бізнесу, які зацікавлені вивести продаж товарів на ринки Європи, США, Китаю. Можете розповісти більш детально про це: які переваги продукт матиме перед конкурентами, як цей напрям буде реалізований в Meest China?

- Мало хто знає… Чомусь я вважаю, що наші міністерства мали б давати більше інформації про наступне. Наприклад, в Європі, США, Китаї існують програми з підтримки малого підприємництва, зокрема працюючого в сегменті e-commerce. Наприклад, в Європі є програма IOS, у якій ми як логістичний оператор теж авторизовані. І якщо ви виробник якихось маленьких виробів, і в мене їх купують покупці з Європи, то в мене немає проблеми з розмитненням чи з чимось подібним. Я даю свої товари авторизованому європейському перевізнику, в даному випадку це компанія Meest, яка бере товар і автоматично при ввозі сплачує податок і мито, а також доставляє його клієнту, якому він призначається. А коли отримуємо розрахунок від цього клієнта, то частину грошей віддаємо продавцю, а частину лишаємо собі на покриття митних і податкових відрахувань, а також вартості логістики. І все це відбувається в автоматичних режимах, запроваджених між європейськими митними органами і авторизованими в програмах логістами.


- Це має зацікавити тих, хто розвиває експортний напрям?

- Безумовно. Користуючись такою послугою, підприємець вже про що більше не повинен турбуватися. Його задача – знайти ідею, навчитися виробляти товар, який користуватиметься попитом, і навчитися продавати його в інтернеті. А питання логістики чи завдяки таким програмам для нього взагалі не стоїть. Логістика стає дуже простою.

Поясню. От ви продаєте авторські цукерки поштучно і є покупець, який хоче придбати одну з них в Данії. Питання - як вам відправити йому цю цукерку? Якщо відвезти фуру, це не проблема, а одну цукерку – оформити через кордон належно, довезти клієнтові, отримати від нього розрахунок… Тоді ви звертаєтеся до нас за участю в такій програмі - і все, ваші проблеми вирішено. Meest - авторизований оператор, який доставляє товар в усі країни світу. І ми одразу обговорюємо, що, умовно, якщо ви продаєте вашу цукерку за $5, наша послуга коштуватиме, наприклад, $1,2. І людина тоді ставить ціну на сайті $6,2, бо вона вже знає, що отримає свої $5, а Meest за $1,2 розмитнить в країні цукерку і доставить, причому все це буде здійснено автоматично.


- Але ж організація експорту для МСБ – це одна із "фішок" "Укрпошти". Вони роблять великі ставки на цей напрям і докладають чимало зусиль для його розвитку. Будете конкурувати з ними?

- Конкуренція – це прекрасно. Ви щось маєте проти неї?


- Навпаки, вважаю її двигуном прогресу. Але які переваги є у вас?

- Ми приватні і дуже цінуємо клієнта та боремося за нього. Ну, слухайте, "Укрпошта" і "Нова пошта" - два конкурента. Але місце є для обох. І це ми тільки про Україну говоримо. А якщо в контексті міжнародних ринків, то там місця ще більше для всіх.


- Але в цілому як відчуваєте, чи стала "Укрпошта" потужнішим конкурентом?

- Так. Вона точно стала потужнішим конкурентом з приходом Ігоря Смілянського (гендиректор "Укрпошти" - ІФ-У). Це дуже потужний приклад того, як менеджер може змінити державне підприємство. Коли він (Смілянський - ІФ-У) прийшов, якщо ви знаєте, "Укрпошта" генерувала від 2 до 6 млрд грн збитків на рік. За два роки Смілянський вивів її на 1 млрд грн прибутків. А скільки ж урядовців хотіли його прибрати!

Пам’ятаю, я прийшов до нього в кабінет і бачу застереження: "Увага! Ведеться відео- і аудіоспостереження з доступом всім правоохоронним органам". Ну ж, красунчик!

І він ніде не призначав зустрічей, окрім як у своєму кабінеті. І ще я якось був у нього, і там один із відвідувачів почав щось малювати на папірчику. І він каже йому: "Погляньте, там за вами відеокамера, отже, малюйте так, щоб було добре видно!"

Я переконаний, що свою високу на посаді зарплатню він абсолютно відпрацьовує – на 110%.


- В Китаї ви відчуваєте "Укрпошту" потужним конкурентом?

- Звісно, відчуваємо. Річ у тім, що китайська пошта працює тільки з національними операторами, тож China Post віддає всі відправлення лише "Укрпошті". Ми працюємо із комерційними партнерами, зокрема з AliExpress, іншими китайськими компаніями. Натомість у China Post логістика дорожча за нашу.


- Чи плануєте великі стратегічні інвестиції під час війни? От "Нова пошта", скажімо, заснувала авіаційну транспортну компанію і придбала транспортні літаки. Чого можна очікувати від групи Meest?

- Ми дуже ретельно вивчаємо придбання магістральних літаків. У флоті Supernova літаки, які здійснюють перельоти до 2 тис. км, тоді як ми потребуємо трансконтинентальних літаків, здатних здійснювати перельоти на відстань до 10 тис. км.


- А чи не планує Meest заснувати власну авіатранспортну компанію?

- Ми маємо таку мрію, вже третій рік поспіль вивчаємо для себе це питання. Але зараз це точно не на часі через повномасштабне вторгнення і закрите небо над Україною. Користуватись європейськими аеропортами ми не будемо, адже в такому разі втрачаємо всі конкурентні переваги, оскільки європейські компанії, які мають сотні-тисячі літаків, звісно, матимуть кращі умови і ставки.


- Зараз триває дуже активний діалог, аби EASA за аналогією із моделлю Ізраїлю дозволила відкрити деякі українські аеропорти - найбільш імовірними зараз розглядаються "Львів" и "Бориспіль". Кілька тижнів тому Україну відвідали ізраїльські експерти, які ділилися подібним досвідом. Якщо це все ж таки станеться і польоти дозволять, то чи розпочнете ви реалізовувати ваші плани до закінчення війни?

- Така робота не може проводитися без страхування. А я маю величезні сумніви, що до закінчення бойових дій ми зможемо оформити міжнародну страховку для авіаційних суден із вантажами з США і Китаю. Міжнародна авіаційна логістична компанія – це дуже серйозно. До цього треба готуватися вже зараз, і саме цим ми і займаємося: вивчаємо, прораховуємо, моделюємо. Але ми точно підійдемо до питання придбання транспортних літаків вже за рік після війни.


- Над чим ще працюєте зараз з глобальних інновацій?

- Наразі активно працюємо над запровадженням в роботу компанії штучного інтелекту (ШІ). Стратегію ми вже затвердили. І я не кажу про сортувальні лінії, автоматизацію - все це у нашому бізнесі вже must have.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Жовква: Нам не потрібні посередники – нам потрібні країни, які готові жорстко розмовляти з Росією, бо мова російських ультиматумів закінчилась

Мінекономіки та Міноборони ще працюють над регламентом пересування перевізників за межі області - віцепрезидент АсМАП

Голова АВЛУ: Жодної підтримки українського експорту на рівні держави немає

Страхова історія водія стане важливим фактором при визначенні вартості ОСЦПВ після запровадження вільного ціноутворення - голова юруправління МТСБУ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

Рішення ВЛК про визнання непридатними погоджують штатні ВЛК, які перебувають у сфері координації Міноборони - Карчевич

В Україні вже встановлено десятки МВт газової генерації, але нам потрібні тисячі - директор Центру досліджень енергетики

Впроваджувати проєкти відбудови можна швидко, проте необхідно створити умови для покращення ESG-стандартів через 5-10 років - партнер iC consulenten Маркус Квернер

У пошуках винних у прориві кордону на Харківщині вивчаємо таємні документи - перший заступник директора ДБР

Туризм - один із найпотужніших видів зброї в арсеналі миру - президент і СЕО WTTC Джулія Сімпсон

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА