12:20 21.06.2023

Голова ДАРТ Олеськів: Попри війну українці подорожують країною

12 хв читати
Голова ДАРТ Олеськів: Попри війну українці подорожують країною

Інтерв'ю голови Державного агентства розвитку туризму України Мар’яни Олеськів агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Єгор Шуміхін

 

На сьогодні в Україні є туризм як такий: внутрішній, в'їзний, виїзний, люди їздять відпочивати, чи галузь працює в режимі обслуговування тимчасового переміщення і задоволення потреб волонтерів, іноземних журналістів і делегацій?

Попри війну українці подорожують країною. В Карпатському регіоні, де ми з колегами нещодавно були у відрядженні, представники туристичного сектору розповіли, що кількість бронювань на цей літній сезон співвідносна з 2021 роком. Тобто цього літа кількість відпочивальників на деяких вітчизняних локаціях повертається на довоєнний рівень. Якщо перші місяці війни наші споживацькі патерни були, м’яко кажучи,  стриманими – ми нічого не купували, не планували, бо боялися витрачали кошти, то зараз споживацька активність почала повертатися у звичний – довоєнний режим. Люди їдуть відпочивати на ті локації, які були популярними до війни, і які наразі відкриті, в основному, це Карпатський регіон.

Щодо в'їзного туризму, то  ми фактично його втратили.  До нас зараз їдуть журналісти, волонтери, представники різних благодійних організацій. Наприклад, нещодавно мала можливість зустрітися з туристичною групою з Канади, більшість з них мають українське коріння. Вони подорожували лише західною частиною України, їздили з допомогою по волонтерським центрам. Це був візит солідарності. Я бачу зараз, як вони діляться своїми враженнями в соцмережах. Впевнена, що таких груп буде більше.

 

Але наскільки я зрозумів з ваших слів, говорити, що обставини війни дали буст туризму на заході країни, не можна?

Насправді, не дали. На початку повномасштабного вторгнення ми спостерігали відносний boost tourism (стимулювання туризму – укр.), багато українців виїхали зі східних, північних та південних регіонів країни до більш безпечних західних. І саме в цих регіонах ми фіксували ріст податків від представників тургалузі, і туристичного збору. Але в цілому по країні за час повномасштабного вторгнення відбулося падіння купівельної спроможності. Ми маємо мільйони українців, які виїхали з країни, маємо чоловіків та жінок, які воюють і за це їм велика вдячність. Також маємо певну кількість чоловіків, які сидять по домівках й нікуди не виїжджають, бо бояться, що їм можуть вручити повістку, за що їм мало шани. Всі ці обставини вплинули на формування туристичних потоків, але принаймні галузь не зупинилася повністю. Відпочивають жінки з дітьми, люди, які працюють і яким потрібне перезавантаження, частина військових проводять відпустку не просто вдома, а саме відпочиваючи з родиною десь у тихому й затишному місці.

 

Скільки туристичних і рекреаційних об'єктів зруйновано через повномасштабну війну, і скільки на сьогодні знаходиться в окупації?

У нас є перелік так званих «туристичних магнітів», який ми сформували у 2021 році.   У цьому списку приблизно 140 об’єктів в різних регіонах України. Наразі ми розуміємо, що близько четвертини з них або окуповані, або зруйновані, або частково пошкоджені. Звісно, переважно це Луганська, Донецька, Харківська та Херсонська області. Наприклад, Святогірськ, де повністю зруйнована вся готельна інфраструктура, яка була насправді дуже якісною. Кремінна і Кремінські ліси, де був створений національний парк. На Харківщині дуже багато об'єктів знищені, наприклад, музей Сковороди в Сковородинівці, є руйнування і в самому Харкові. Звісно, Херсонщина – російські війська базуються там в заповідниках, в природоохоронних зонах, наприклад,  у Джарилгацькому національному природному парку. Через підрив Каховської ГЕС ми не знаємо, в якому стані Олешківські піски, які зараз затоплені. Не розумію, що з  Асканією-Новою, бо туди зайшли окупанти. Є дуже багато таких об'єктів, про стан яких у нас немає перевіреної інформації.

 

Скільки на сьогодні становлять загальні збитки галузі від великої війни?

В 2022 році представники туристичні галузі сплатили 1,5 млрд грн податків, що на 31% менше, ніж у 2021 році. Тому через війну бюджет недоотримав понад 680 мільйонів. Також зменшилась загальна кількість платників податків на 17%. Туристичний збір в цілому по країні зменшився на 24%. Тобто загалом ми розуміємо, що в гривні маємо десь 35-40% падіння, без урахування інфляції. Розуміючи, що наші основні туристичні регіони розташовані в основному на півдні та заході країни, я би сказала, що ми маємо половину втрат в галузі.

 

Як сьогоднішній геополітичний контекст в майбутньому вплине на розвиток українського туризму? Зокрема, свого часу ви говорили, що важливо зуміти залучити китайського туриста, також ви активно працювали з країнами Близького сходу. Чи будете ви зважати в майбутньому на те, хто як себе поводив в час війни?

З одного боку важко сказати, з іншого боку інтерес в них на рівні бізнесу досі є. І ми, в принципі, цю комунікацію бізнесового характеру з ними підтримуємо. Але, звісно, вона буде дуже сильно залежати від геополітичної кон'юнктури. Тому що, наприклад, по тому ж Китаю, у мене були зустрічі з найбільшими туроператорами цієї країни, які відновили наразі туризм в Європу після COVID-19.  Зараз вони активно працюють на цьому ринку. Безумовно, інтерес до України, як до туристичної дестинації у них великий. Ми маємо домовленості про різні промотури, привезення сюди туроператорів на roadshow, але це буде залежати від геополітичного контексту – чи залишиться Китай відносно нейтральним, чи навпаки – підтримає Росію, і тоді  ситуацію змінить загалом.

Що стосується Саудівської Аравії, будемо сподіватися, що  взаємовідносини між нашими країнами залишаться добрими і ми зможемо відновити туристичні потоки з цього ринку.

Але, важливими для нас завжди були і будуть європейські і північноамериканські ринки – це наші базові туристичні ринки, з яким ми просто не могли активно працювати в останні роки– спочатку через COVID-19, а потім через війну. Та наразі пізнаваність України у світі шалена. І це дало нам змогу домовитися про співпрацю з європейськими асоціаціями туроператорів. Як тільки стане можливим, ми зробимо для них великий промотур Україною. Ми будемо працювати зі всіма.  

 

А що з Південною Америкою?

Є певні продукти, які можуть бути цікаві для місцевої діаспори. Якщо ж говорити про масового туриста з цих країн, ми поки з цим взагалі не працювали. Давайте ми поки хоча б розберемося з трьома такими напрямками, які нам більш-менш зрозумілі - це Європа, Північна Америка і країни Арабської затоки.

 

Які країни будуть мати табу від Держтуризму по завершенню війни?

З тих, з ким ми працювали? Білорусь.

 

У квітні минулого року ви говорили, що Білорусь залишиться туристичним партнером. Рік змінив ситуацію?

Так. Ще рік тому мені вірилось в те, що, можливо, білоруси захочуть змінити ситуацію всередині своєї країни, але за рік ми не побачили змін. Хоча я не полишаю віру в те, що Білорусь буде вільною. Зараз багато громадян цієї країни воюють на стороні України, багато виїхали в Польщу. Вони розуміють, що без вільної України не буде вільної Білорусі. Будемо сподіватися, що після нашої перемоги буде зміна влади там і тоді впевнена, що туризм з цією країною відновиться швидко.

Щодо росії, то в мене є мрія, щоб вона розпалася на маленькі країнки. А російські діти їздили в обов'язкові тури в Україну по  місцях пам'яті війни. Де їм будуть показувати Бучу, знищені Маріуполь та Бахмут. Для того, щоб вони дивилися на те, що робили їхні батьки та діди і більше ніколи не повторили подібного.

 

Що на сьогодні відбувається з діяльністю міжнародних туристичних компаній, що одночасно представлені в Україні та росії?

Готельні мережі, які мали власників росії, в більшості були конфісковані передані в АРМА. Що стосується виїзних туроператорів, то тут є проблема – формально  ніхто з них  не має відношення до росії. Тобто є туроператор з ім'ям "X", який має ТОВ зареєстроване в Україні з таким же іменем, з українськими бенефіціарами, але ми розуміємо, що вони працюють на обох ринках. Але формально як держава ми можемо діяти в межах і спосіб визначеним законодавством. Тому в цьому випадку я більше вірю в споживача, який має вибирати і в ЗМІ, які мають інформувати суспільство про такі випадки.  Тиск громадськості, мені здається, буде більш дієвим.

 

Про важливість ухвалення законопроекту "Про туризм" ви почали говорили ще в 2020 році, коли прийшли на посаду, але він все ще не ухвалений. Що з ним не так, чому його не голосують?

Це питання потрібно адресувати депутатам Верховної Ради. Закон  готовий до винесення на друге читання.  Він не лобіює ні чиїх інтересів, головне його покликання – захищати туриста. Маю надію, що це скликання Верховної Ради все-таки проголосує за прийняття цього закону. Тим більше він є євроінтеграційним.

Сьогодні діяльність туроператорів виїзного туризму – це  більше питання високоризикових фінансових операцій. Бо наразі український турист не захищений від можливих недоброчесних дій туроператорів. А відповідно до директиви ЄС, ми, як держава маємо захистити інтереси споживача. І цей захист може надати  саме законопроект №4162 «Про туризм». Як тільки він буде прийнятий всі туроператори повинні будуть працювати в чіткому правовому полі.

 

Як ви бачите стратегічні напрямки розвитку туристичного потенціалу Криму після деокупації? Чи йде уже робота над формуванням цих політик для звільненого півострова?

Над стратегією розвитку Криму після деокупації ДАРТ працює спільно з Міністерством відновлення і Офісом постійного представника президента України в АРК. Туризм є однією з ключових складових загальної стратегії відновлення півострова.  Крим після деокупації має стати туристичною перлиною, а не військовою базою. Є плани зробити його курортом «365 днів», який крім традиційного літнього відпочинку, буде пропонувати активний відпочинок молоді в міжсезоння, фестивалі, діловий та медичний туризм.

 

А чи стане Крим так званою спеціальною туристичною зоною з преференціями для бізнесу?

Наразі народні депутати працюють над розробкою законопроєкту про певні туристичні непромислові території по принципу індустріальних парків. ДАРТ теж пропонувало подібний підхід, і, попередньо обговорювало це з багатьма інвесторами, які вкладають кошти саме в готельну галузь. Нас запевнили, що коли будуть створені певні преференції для бізнесу то, інвестиції зайдуть швидше. На сьогодні питання в тому, як саме це реалізовувати. Чи подібні рішення будуть приймати органи місцевого самоврядування, чи це будуть конкретні зони, закріплені в законі, чи рішення про подібні преференції будуть прийматися окремо на рівні Кабміну.

 

Крім Криму на яких територіях можуть створити такі спеціальні туристичні зони?

Наприклад, Поділля - це Кам'янець-Подільський, Бакота, Хотин. Потім частина Карпат – Карпатське коло та Мале карпатське коло, Гуцульщина. Санаторно-курортний фонд і курорти: Трускавець, Моршин, Східниця, Хмільник, Миргород. Там зараз занедбана радянська інфраструктура, але ми можемо їх перетворити в якісні курортні зони світового рівня.

 

На якому етапі ініціатива з цими зонами?

На етапі робочого обговорення, і наразі не можу сказати про її перспективу.

 

До вторгнення ви говорили, що Донеччина та Луганщина мають великий туристичний потенціал. Чи варто взагалі говорити про майбутній туристичний потенціал цих областей, зважаючи на рівень руйнувань, до яких призвела війна?

Я вважаю, що туристичний потенціал буде обов'язково відновлюватися, просто ми не розуміємо поки, коли це точно станеться. Там відбувається сьогодні всі основні бойові дії і все, що буде далі зв'язувати нас з пам'яттю історії цієї війни, буде там. Плюс є запит на те, щоб певні локації зберегти в зруйнованому чи напівзруйнованому вигляді. Можливо, в деяких випадках не буде сенсу відновлювати певні міста взагалі, а доведеться будувати нові поруч. Я не виключаю цього. Але сьогодні, знову ж таки, це дуже важко прогнозувати, бо ми взагалі не розуміємо, що буде завтра, скільки ще буде зруйновано.

Географія цього регіону сьогодні відома на весь світ з назвою найменших містечок. І з точки зору подальшого розвитку туризму це багато означає. Але треба розуміти, що це буде не відразу. Коли ми говоримо про відновлення туризму, ми розуміємо, що це поступовий процес і спочатку почнемо відновлення з заходу і центру країни поступово рухаючись на схід.

 

На якому етапі знаходиться розроблення стратегії відвідування і меморіалізації місць пам'яті війни?

На сьогодні ДАРТ, спільно з місцевими громадами, органами державної влади та профільними ГО формує дорожню карту по меморіалізації російсько-української війни. Ми розпочали роботу по збору ідей та думок від громад Київської, Чернігівської, Харківської областей як вони бачать процес донесення історій про цю війну. У київській області ми перейшли вже до формування самих маршрутів пам'яті, зокрема є визначені локації які увійдуть до маршрутів, зібрані історії та фото і відео матеріали, які будуть розміщенні як зовнішніх носіях (стендах) та і на онлайн ресурсах.  У цьому процесі ми працюємо спільно з МКІП, Український інститут національної пам'яті, громади зокрема Бучанською, Ірпінською та Гостомельською, а також з платформою  культури пам’яті Минуле/Майбутнє/Мистецтво, Громадською організацією «Музей сучасного мистецтва». Долучаємо до консультацій міжнародні інституції, які мають досвід роботи за пам’яттю – музей Аушвіц-Біркенау,  9/11 Memorial та берлінський музей Berlin Story Bunker. 

Дуже важливим моментом процесу меморіалізації  є обов’язкова акредитація гідів, котрі будуть проводити екскурсії цими маршрутами. Адже саме від того, що будуть говорити гіди, які історії розповідати та на чому робитимуть акценти, залежатиме як світ буде сприймати нас після перемоги. А для цього вже сьогодні необхідно створити перелік інструментів, які урегулюють бажання учасників ринку влаштовувати заробіток на горі наших співгромадян. І тут ми знову повертаємося до закону «Про туризм», який поміж іншого, передбачає реєстрацію діяльності українських гідів саме на рівні місцевих органів влади.

І, звісно, ми маємо працювати з громадами щодо питання, де люди які туди приїдуть витратять свої гроші. Це має бути єдиний маршрут, в ідеалі з ночівлею в регіоні, який, власне, допоможе громаді у її відновленні через відвідування локацій пам'яті.

 

На сьогодні готується велика реформа освіти. Як ви бачите розвиток освіти в сфері туризму в Україні для підготовки якісних кадрів?

Ми дуже сподіваємося на цю реформу. На сьогодні, я вважаю, що у нас середня освіта досить добра, з точки зору знань, але погана з точки зору навичок комунікації, взаємоповаги, роботи в команді. З точки зору вищої освіти, ми розуміємо, що проблема в тому, що вона не є дуальною. Я вважаю, що якщо ми перейдемо глобально до дуальної освіти, то це автоматично багато чого змінить і в нашій галузі. Тому, якщо зміняться рамки системи освіти в цілому, ми можемо почати  працювати саме над туристичною складовою.

 

Які б ви означили пріоритети в майбутніх професіях чи навичках, на які сьогодні треба звернути увагу тим, хто хоче працювати в галузі?

Один з пріоритетів – вивчення англійської мови. Через брак знань англійської мови саме туристична галузь потерпає найбільше. Навіть в Києві коли ходжу з іноземними друзями в ресторани, то рідко в закладах є офіціанти, які можуть нормально і якісно обслуговувати саме англійською мовою. А на другому місці стоїть питання сервісу. Тому ми зі свого боку зацікавлені в тому, щоб з’явилися освітні програми саме в царині сервісу. 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Порхун: Повага до ветеранів залежить від кожного з нас

Ми не народжені для війни, але здатні адаптуватися до неї і реабілітуватися після – психологи МВС України

Керівник психологічної служби МВС: Не казав би про поляризацію "військовий-цивільний", є певне протиставлення в соцмережах

Наш наступний етап в Україні - це вкладення в акціонерний капітал - партнер Argentem Creek Partners

Відновлення контейнерної лінії MSC із України – це новий рівень довіри до безпеки судноплавства в країні - президент АМЕУ

Реформа децентралізації потребує фіксації на рівні Конституції – голова підкомітету Ради з адмінустрою Безгін

Відповідальність за майбутнє та зміна свідомості сприятимуть зростанню попиту на медстрахування - директор департаменту СК "ІНГО" Майстренко

Жовква: Нам не потрібні посередники – нам потрібні країни, які готові жорстко розмовляти з Росією, бо мова російських ультиматумів закінчилась

Мінекономіки та Міноборони ще працюють над регламентом пересування перевізників за межі області - віцепрезидент АсМАП

Голова АВЛУ: Жодної підтримки українського експорту на рівні держави немає

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА