14:15 05.04.2022

Під час війни система охорони здоров'я України показала свою працездатність – голова Бюро ВООЗ в Україні

8 хв читати
Під час війни система охорони здоров'я України показала свою працездатність – голова Бюро ВООЗ в Україні

Представник ВООЗ, голова Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" оцінив роботу української системи охорони здоров'я та назвав головні виклики, з якими стикається медицина під час війни.

Текст: Анна Левченко

 

- Як можна охарактеризувати зміни, які відбулися в сфері охорони здоров’я в Україні за місяць війни? Що змінилося?

- Змінилося передусім те, що дуже багато людей були змушені переселитися. За даними ООН, вимушеними переселенцями стало понад 10 млн осіб: близько 6,5 млн стали внутрішньо переміщеними особами, ще близько 4 млн покинули територію України. Це означає, що люди, які переселилися в інші регіони України, шукатимуть можливостей отримати послуги охорони здоров'я (ОЗ) в тих регіонах і це вплине на роботу системи ОЗ.

По-друге, ми спостерігаємо атаки й удари по закладах ОЗ. ВООЗ відстежує цю інформацію, перевіряє, верифікує і валідує. Станом на сьогодні відбулося 85 ударів по закладах ОЗ. Це неприйнятно. Така ситуація загрожує лікарям, медсестрам, іншому медперсоналу. Крім того, в такій ситуації багато людей бояться відвідувати медичні заклади.

По-третє, ми спостерігаємо активні бойові дії й бачимо, що фокус медичної допомоги зміщується на травми, поранення, опіки, переломи тощо. Водночас ми розуміємо: таке зміщення означає меншу пріоритетність допомоги пацієнтам з неінфекційними захворюваннями, неперервність надання допомоги пацієнтам з туберкульозом, ВІЛ, діабетом. Ми бачимо порушення неперервності лікування туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, діабету та ін. Це означає, що необхідно зробити все, аби така допомога надавалася, а її безперервність була дотримана.

На фоні цих переміщень, атак і ударів по закладах ОЗ, порушення процесу надання й неперервності медичної допомоги ми спостерігаємо адаптацію української системи ОЗ до цих змін. За останні п’ять тижнів я був свідком того, як українська система ОЗ адаптується, намагаючись максимально надавати послуги українцям. Я справді хочу похвалити колег, які працюють в МОЗ, місцеву владу й медичних працівників, які в цілодобовому режимі роботи роблять все, аби надання послуг відбувалося навіть у бомбосховищах. Я хочу подякувати медичним працівникам, за те, що вони змогли адаптуватися до таких умов роботи у воєнний час.


- Який обсяг медичних послуг, за вашими оцінками, перемістився в західні регіони з початком війни?

- Система охорони здоров’я найбільше постраждала на сході та півдні, більшість вимушено переміщених осіб шукає притулку на заході, хоча вплив війни відчувається по всій країні. Важливо пам’ятати, що наслідки є як миттєвими, так і довгостроковими. Зараз проблем доступу до медичної допомоги чимало, зважаючи на активні бойові дії та відсутність громадського транспорту, яка обмежує пересування. Близько 1000 медичних закладів знаходяться поблизу зон бойових дій. Як наслідок, доступ до ліків та медичних працівників обмежений або взагалі відсутній в районах, де тривають запеклі бої. За нашими оцінками, наразі в країні відкрито близько половини аптек, а ВООЗ підтвердила понад 85 нападів на систему ОЗ. Це атаки, які сколихують суспільство до глибини душі та позбавляють людей базової медичної допомоги. Імунізацію припинено, а лікування та діагностику раку зірвано по всій країні. Це має серйозні наслідки не лише сьогодні, але матиме й надалі.


- Впродовж останніх років в Україні відбувалася реформа системи ОЗ, яка передбачала, зокрема, облік наданих медичних послуг. В умовах війни такий облік ускладнено й медичні заклади отримують гроші, виходячи з тих показників, які були до війни. На вашу думку, яка буде доля реформи, заснованої на принципах обліку кількості медпослуг?

- Я вважаю, що реформа має продовжитися. Ми розуміємо, що навіть за умови ведення бойових дій використання інформації є важливим і ще більш важливим. Обмін інформацією під час бойових дій особливо важливий у випадку переміщення людей. Використання інформації з первинної ланки, використання статистики Національної служби здоров’я України є дуже важливим для розуміння того, де перебувають люди, та яких послуг вони потребують. Відстеження надання послуг, статистика, ведення обліку від первинної ланки до інших ланок насправді допомагає правильно розуміти ситуацію, правильно розуміти потреби ОЗ і таким чином краще забезпечувати надання цих послуг українцям. Тобто реформа має продовжуватися в будь якому випадку.

Скажу більше - має продовжуватися не лише реформа, а й робота всієї системи, бо після закінчення війни найголовнішим питанням буде здоров'я людей. Тож, по-перше, я вважаю, що реформа має продовжитися. По-друге, мають розвиватися інвестиції в інфраструктуру системи охорони здоров’я. І, по-третє, необхідно масштабувати необхідні послуги, зокрема такі як психічна допомога та психосоціальна підтримка, адже кожному боляче, у кожного є потреби. Також буде необхідно задовольнити потреби системи охорони здоров’я, починаючи з психічної допомоги до ВІЛ, ТБ та неінфекційних захворювань.

Отже, вся робота в рамках реформи, навіть під час війни, має продовжуватися, має адаптувати підходи та забезпечувати надання послуг людям. Крім того, по закінченні війни здоров’я буде пріоритетом номер один. Необхідно буде переконатися, що, по-перше, існують потужні інституції, які долучилися до реформи ще з 2016 року.

- Які наслідки війни можуть мати найбільший вплив на медичну систему України - бомбардування лікарень, міграція медиків, розповсюдження інфекційних захворювань, обмеження доступу до лікування та ліків тощо?

- Насправді кожен із цих аспектів має вирішальне значення, і всі вони дуже важливі. Це стосується й переміщення людей, ударів по закладах охорони здоров’я, переміщення медперсоналу, що призводить до відсутності необхідних спеціалістів у потрібних місцях – все це має величезний вплив. Крім того, проблемним є також і питання порушення ланцюгів та систем постачання. Це означає, що в потрібному місці і в потрібний час може не бути необхідних ліків і медичних виробів. Все це справляє величезний негативний вплив.

Крім того, важливим моментом є проведення певної реструктуризації з точки зору адаптації системи ОЗ до актуальних потреб. Можна сказати, що система ОЗ України сьогодні проходить стрес-тест, але ми бачимо, що вона працює, вона операційна. Останніми тижнями ми спостерігаємо, як відбувається її адаптація і яким чином система ОЗ спільно із компонентом гуманітарної міжнародної допомоги адаптується до нових умов.

Незважаючи на складний стрес-тест для системи, вона залишається дієздатною. Впродовж кількох останніх та наступних тижнів дуже важливо відстежувати, яким чином взаємодіятимуть система охорони здоров’я та заходи гуманітарного реагування, де це необхідно.


- Чи надає ВООЗ допомогу Україні в умовах війни? Якщо так, то яку саме?

- В нас є спеціальний бюджет для сектору охорони здоров’я на 45 млн доларів США на наступні три місяці. І зараз відбувається чергова доставка засобів гуманітарної допомоги. Гуманітарні конвої привозять вантажі, зокрема засоби допомоги особам, що отримали травми, та інші засоби для підтримки допомоги на первинній ланці.

В цілому за останні 5 тижнів ми вже доставили 160 тон медичних засобів. Впродовж останніх тижнів поставки відбувалися до Запоріжжя, Київської області, Києва, Сум, Харкова, Чернігова, Полтави та Одеси. Ми продовжуємо цю роботу щодня, як продовжують її інші люди та організації, що надають підтримку. Крім того, ми як ВООЗ не лише продовжуємо наші заходи гуманітарного реагування, але також думаємо про те, як посилити систему охорони здоров’я в майбутньому.


- Що саме входить до цієї допомоги – ліки, медичні вироби, медичне обладнання?

- Гуманітарна допомога ВООЗ включає медичні товари для лікування травм, хірургічної та первинної медико-санітарної допомоги в Україні, такі як кисень, інсулін, хірургічні матеріали, анестетики та набори для переливання крові (для її збору, тестування та безпечного переливання). Також доставлені генератори кисню, дефібрилятори, монітори, регідратаційні солі, марля та бинти – список довгий. Працюємо в тісній координації з МОЗ. Разом з нашими партнерами ми вже охопили півмільйона людей медичними, невідкладними та травматологічними засобами. На сьогоднішній день ООН загалом надала допомогу, яка рятує життя майже мільйону людей.


- Як ВООЗ оцінює роботу воєнної медицини України, адже вона відрізняється від медицини мирного часу ? Чи проводяться консультації с міжнародними експертами в цьому напрямку?

- Хочу сказати, що українські медики мають досвід роботи з такими викликами, починаючи з 2014 року. Взагалі медпрацівники в багатьох країнах, включаючи Україну, добре підготовлені для роботи з травмами і пораненнями. Наразі ми бачимо, що багато лікарень повністю перепрофілюються на роботу із травмами та пораненнями. Вони потребують достатніх запасів засобів постачання для порятунки здоров’я і життя громадян. На мій погляд українські лікарі та медсестри роблять все можливе. Крім того, ми бачимо також залучення міжнародних команд екстреної медичної допомоги. Ми постійно підтримуємо діалог з партнерами та МОЗ України й бачимо, що українські лікарі та медсестри наразі тримають ситуацію під контролем.


- Щодо потреб медицини у воєнний час: чи вистачає ліків та медичних технологій, які необхідні саме для надання допомоги при воєнних травмах?

- За останні тижні українська система охорони здоров’я та медичні працівники продемонстрували надзвичайну стійкість. Багато з них самі постраждали від війни, але продовжують працювати, щоб рятувати життя. Кілька лікарень були перепрофільовані, змінивши пріоритет зі своїх регулярних послуг на лікування поранених. Запаси ліків та обладнання в країні не безкінечні і в якийсь момент будуть виснажені. Чим довше затягується війна, тим більша проблема із забезпеченням медикаментами та обладнанням. Саме тому ВООЗ цілодобово працює над доставкою травматологічних та невідкладних хірургічних наборів, медичного обладнання та основних ліків у найбільш постраждалі регіони.


- Яку роль може відіграти ВООЗ в розв’язанні воєнних конфліктів? Чи вплинуть негативні історії довкола Міжнародного комітету червоного хреста (МКЧХ) на діяльність та імідж міжнародних гуманітарних організацій?

- У ВООЗ немає мандату для вирішення воєнних конфліктів. Підкреслю, що завданням ВООЗ передусім є підтримка систем охорони здоров’я, медичних працівників і пацієнтів, і це те, що ми робимо в Україні 24/7.

На мою думку, негативні історії про МКЧХ підживлюються дезінформацією в соціальних мережах. Це не нове явище, але воно посилюється під час війни. Чутки про МКЧХ ставлять їх співробітників під загрозу і не дозволяють їм виконувати свій гуманітарний обов’язок.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Максим Доценко: Червоний Хрест – це відображення обличчя держави

Михайло Бакуненко: Заборона експорту газу, ігнорування законодавства та відчуження бізнесу – сьогодення галузі в Україні

Нам завжди не вистачає коштів, бо ми постійно розвиваємося – керуючий партнер "ТК-Домашній текстиль"

Ми можемо вдосконалювати діагностику за допомогою ШІ –  завідувач відділу Інституту ім. Філатова

Невдовзі буде створено покроковий алгоритм подання заяви до Міжнародного реєстру збитків від агресії РФ - Мудра

Посол Італії: для Путіна України не існує, він категорично заперечує національну ідентичність українців

Наше основне завдання – збереження архітектурних пам'яток України, пошкоджених унаслідок війни, – представниця WMF в Україні

аirBaltic негайно розпочне польоти, як тільки повітряний простір України буде відкрито, – Мартін Гаусс

Сподіваємося обрати нових суддів ВАКС до кінця цього року, можливі зв'язки з державою-агресором перевіряємо прискіпливо – суддя ВАКС, член ВККС Коліуш

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА