Ексклюзивне інтерв'ю президента Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) Дмитра Панкіна агентству "Інтерфакс-Україна"

Які макроекономічні прогнози ЧБТР для Чорноморського регіону на 2021-2022 роки? Як вони змінилися за останні місяці, і як це відіб'ється на діяльності і проектах в країнах-членах банку?

На відміну від попередніх криз, стійкі макроекономічні ситуації, що раніше спостерігалися в країнах-членах банку, дозволили їм проводити експансіоністську фіскальну і грошово-кредитну політику для боротьби з економічним спадом, викликаним пандемією. Ці безпрецедентні заходи запобігли набагато гіршим наслідкам - центральні банки забезпечували ліквідність і підтримували надання кредитів; уряди надавали фіскальну підтримку у вигляді прямих трансфертів, дотацій до заробітної плати, підтримки ліквідності, страхування від безробіття; фінансові регулятори пом'якшили умови і в окремих випадках допускали відхилення від правил і стандартів. В результаті спад в Чорноморському регіоні в 2020 році виявився менш серйозним, ніж передбачалося, і може бути порівнянний з показниками світової економіки та інших регіонів. Наприклад, на тлі очікувань скорочення ВВП на 5,6% всього шість місяців тому фактичне скорочення в нашому регіоні склало менш ніж 2,5%. Це також означає, що прогнози на 2021 рік мають враховувати більш високу базу в порівнянні з попередніми прогнозами. Таким чином, поточні оцінки на 2021 рік можуть бути нижче попередніх. Однак вони базуються на більш високих, ніж очікувалося, результатах в 2020 році і, відповідно, спираються на кращу і більш міцну основу.

Для поліпшення і стабільності умов для розвитку може знадобитися додаткове фінансування в найближчі кілька років. Таким чином, наш банк готовий надати необхідну підтримку проектам, які можуть сприяти подальшому поліпшенню регіональної співпраці та економічного розвитку. Під час пандемії інвестиції всюди сповільнилися, і ЧБТР відклав проекти в секторі інфраструктури, а також для корпорацій, що прагнуть до розширення. Замість цього фінансування банку було зосереджено на діяльності галузі охорони здоров'я і особливо на підтримку МСП, які зіткнулися з труднощами в отриманні фінансування, особливо на початку пандемії. Ми очікуємо, що в міру відновлення "нормального режиму" інвестиції в розширення і зростання знову виростуть, а наш портфель відповідним чином адаптується.

Які основні наслідки пандемії для економічного розвитку регіону? Як Ви оцінюєте стан їх подолання?

Цей процес ще триває. Країни, компанії і люди мають більше можливостей протистояти наслідкам пандемії за допомогою вибіркових і менш дорогих економічних заходів в порівнянні з ситуацією на початку пандемії. Однак вірус все ще існує, люди все ще хворіють і вмирають. Отже, це ще не кінець. Попередній досвід після кризи 2008-2009 років показує, що країни нашого регіону дійсно винесуть урок з кризи, а потім усуватимуть недоліки, щоб запобігти аналогічним проблемам. Це відбивається в добре укомплектованих фіскальних і грошово-кредитних буферах і в розвитку зовнішньої стійкості в країнах-членах банку. Ми вважаємо, що наші країни можуть і винесуть урок з нинішньої кризи. Ймовірно, це буде означати більше інвестицій перш за все в охорону здоров'я. Крім того, криза виявила слабкі місця при орієнтуванні на один сектор, оскільки найбільше постраждали країни, які залежать від туризму. На ранніх етапах кризи були виявлені проблеми, пов'язані з використанням єдиних ланцюжків постачання. Диверсифікація торгових маршрутів, доступ до товарів на різних ринках, диверсифікація ланцюжків постачання і т. ін. - ось уроки кризи, які можуть мати середньострокові і довгострокові наслідки.

Крім того, країнам необхідно буде скоротити бюджетний дефіцит і вирішити потенційні проблеми в банківському секторі, які могли бути приховані в результаті пом'якшення умов регулюючими органами. До того ж будь-яке підвищення глобальної інфляції і пов'язане з цим зростання процентних ставок може ускладнити вирішення проблем з дефіцитом бюджету і вплинути на доступ до зовнішнього фінансування.

Однак ми вважаємо, що наші країни досить швидко зроблять правильні висновки, щоб уникнути повторення подібних проблем і повернути економіки до зростання. Ймовірно, це потребуватиме подальшої економічної інтеграції між країнами регіону і у всьому світі, чи то торгові шляхи, обмін знаннями, розширення економічних можливостей або зменшення залежності від окремих постачальників. Ці питання можуть потребувати додаткові інвестиції в інфраструктуру. Наш банк, який підкреслював важливість фінансування інфраструктури в якості пріоритету ще до пандемії, готовий підтримати подібні зусилля країн-членів банку.

Коли банк планує затвердити нову стратегію з можливістю продажу проектів на стадії розробки? Як це відіб'ється на державах-членах банку, наприклад, в Україні? Скільки таких проектів можна виставити на продаж?

В кінці червня наша Рада затвердила Довгострокову стратегічну програму на 2021-2030 роки. Це концепція і дорожня карта для ЧБТР на найближче десятиліття, в яких викладається, як банк хотів би підвищити свою значимість для країн-членів ЧБТР та всього регіону в наступному десятилітті.

У центрі уваги програми - зростання і задоволення очікувань акціонерів. Один елемент, ні в якому разі не єдиний, але, безумовно, той, що включає відхід від попередніх способів ведення бізнесу, - це створення більшої кількості нових проектів з подальшим залученням зовнішніх сторін для участі у фінансуванні. Даний підхід може приймати форму співфінансування під час розробки або іншу форму, яка може включати в себе продаж частки в проекті, продаж участі в ризику, потенційно навіть продаж схвалених проектів, або у вигляді переуступки прав по кредиту, а також як частина синдикації. Як саме це відбуватиметься, залежить від ряду факторів, включаючи апетити інвесторів до ризику і здатність банків розвитку стандартизувати операції, які полегшують продаж або навіть сек'юритизацію активів. Ці розробки все ще знаходяться на початковій стадії, але ЧБТР вивчає їх, як і інші банки розвитку, з тієї причини, що акціонери, з одного боку, очікують, що банки розвитку розширять кредитну діяльність і допоможуть в досягненні Цілей сталого розвитку ООН, з іншого боку, країнам не вистачає фіскального простору для збільшення капіталу банків розвитку до необхідного рівня. Отже, відбувається пошук альтернатив, і якщо такий клас активів з'явиться і стане популярним, банки розвитку зможуть зробити більше при тому ж рівні капіталу. Таким чином, розширення і поглиблення пулу інвесторів на ринках, що розвиваються, було б однією перевагою, а іншою - можливість банків розвитку здійснювати більше проектів в країнах їх присутності, включаючи Україну. Але слід зазначити, що існує безліч технічних і юридичних питань, які все ще необхідно вирішити, і все ще немає достатньо глибокого класу інвесторів, який би володів необхідними знаннями і рівнем комфорту, щоб розглядати можливість покупки проектів банку розвитку. Таким чином, неможливо сказати, який обсяг проектів буде виставлений на продаж, крім того, що наш банк буде її реалізовувати і буде робити це максимально розумно і доцільно.

"Зелена енергія". Україна як і раніше порушує умови меморандуму про "зелену енергію", укладеного з інвесторами. Як це впливає на проекти банку? В які ще "зелені" галузі в Україні ЧБТР готовий інвестувати?

Перш за все, кілька слів про ситуацію в галузі української "зеленої" енергетики. Разом з іншими кредиторами і фінансистами ЧБТР наполягає на тому, щоб уряд дотримувався ключових положень меморандуму, узгоджених між урядом і виробниками "зеленої" енергії. Ми очікуємо, що уряд скоректує тарифи на передачу електроенергії, щоб скоротити дефіцит державного підприємства "Гарантований покупець", яке зобов'язане купувати електроенергію у виробників зеленої енергії і продавати її на ринку.

Ми також дуже стурбовані недавніми пропозиціями українського парламенту ввести акциз на "зелену" енергію. Зокрема, законопроект передбачає введення акцизу в розмірі 3,2% на продаж електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Введення акцизного податку є "фактичним" зниженням зеленого тарифу на додаткові 3,2% для існуючих станцій, оскільки цей податок буде сплачуватися виробниками електроенергії з ВДЕ. Сподіваємося, що при розгляді цих ініціатив Кабінет Міністрів і Верховна Рада України зважать всі ризики таких рішень для іміджу України як стабільного партнера і інвестиційно привабливої країни. Ми також очікуємо, що уряд України вирішить питання "зелених" облігацій, щоб мати можливість покрити старі борги виробникам відновлювальної енергії.

Що стосується впливу на проекти банку, то на сьогоднішній день всі клієнти повністю і своєчасно обслуговують свій борг. Що стосується інших "зелених" галузей в Україні, ми вивчаємо можливості фінансування проектів, в яких покупка електроенергії "гарантується" великими промисловими підприємствами (тобто корпоративними угодами про закупівлю електроенергії) за цінами, наближеними до ринкових.

ЧБТР поки не анонсував жодного проекту в Україні на 2021 рік. Коли і скільки українських проектів може з'явитися в цьому році, в яких напрямках? Яке майбутнє у проекту, оголошеного в 2020 році з "Галнафтогазом"?

У 2021 році банк координував і завершував ряд операцій в Україні: кредит "Інтерпайпу" в розмірі $15 млн для підтримки компанії на ринках позикового капіталу і модернізації виробничих потужностей, кредит "Араксу" в розмірі $20 млн для підвищення енергоефективності та кредит в розмірі $23 млн "Епіцентру" на поліпшення сільськогосподарської інфраструктури. Крім того, ми оновили механізм фінансування торгівлі на суму $5 млн з Creditwest Bank.

У нас також є ряд проектів в Україні в різних галузях, включаючи дорожню інфраструктуру, агробізнес, комерційну нерухомість, фінансові установи на загальну суму понад $155 млн.

Що стосується "Галнафтогазу", банк давно і успішно співпрацює з компанією. На жаль, ми не змогли домовитися про ціну останньої оголошеної в минулому році операції. Банк готовий розглянути інші можливості взаємовигідного співробітництва з компанією в майбутньому.

В Україні триває масштабна робота і фінансування програми "Велике будівництво". Наскільки це цікаво для ЧБТР? У яких проектах може брати участь банк?

ЧБТР вивчає існуючі можливості, пов'язані з цією програмою. Зокрема, нас цікавлять проекти будівництва доріг і мостів.

Які перспективи фінансування ЧБТР в національних валютах?

Ми розвиваємо фінансування і розміщення цінних паперів в місцевій валюті в країнах-членах банку для надання кредитів у місцевій валюті підприємствам в цих країнах. ЧБТР був першим багатостороннім банком розвитку, який запропонував фінансування і розміщення цінних паперів в місцевій валюті в Азербайджані і Вірменії, при цьому портфель в місцевій валюті також був розміщений в Грузії.

Що стосується України, то в даний час ринкова ситуація не дозволяє нам залучати місцеву валюту за рахунок випуску внутрішніх облігацій за вартістю, яка дозволила б нам запропонувати привабливі ціни для українських позичальників.

Україна сподівалася в минулому році прийняти Раду керуючих ЧБТР та провести бізнес-форум в Одесі. На жаль, цей захід двічі відкладали. Чи планує банк провести його в Одесі в 2021 році, так як на даний момент епідеміологічна ситуація покращилася?

Бізнес-форум - флагманський захід банку, який щорічно проводиться під егідою уряду країни, яка головує в Раді керуючих. Україна провела успішне головування, яке завершилося організацією бізнес-вебінару в грудні минулого року в тісній співпраці з урядом і українською бізнес-спільнотою. Вебінар відкрив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, який був керуючим ЧБТР від України і головою Ради керуючих банку. Захід був орієнтований на середні і великі українські компанії та направлений на задоволення їх потреб у відновленні після пандемії.

Організація ділових заходів в країнах-членах банку залишається нашим пріоритетом, і я впевнений, що у нас буде можливість провести реальний захід в Україні, як тільки обмеження, пов'язані з пандемією, будуть повністю зняті, і ситуація стабілізується.