Вице-премьер Зубко: Фонд энергоэффективности в 2019 обработает минимум 300 заявок
Вице-премьер Зубко: Фонд энергоэффективности в 2019 обработает минимум 300 заявок
Интервью вице-премьера – министра регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадия Зубко агентству "Интерфакс-Украина" (на языке оригинала)
- У якому стані зараз впровадження енергетичної сертифікації будівель?
- Я гордий тим, що Україна, нарешті, за 27 років незалежності, отримала перших сертифікованих енергоаудиторів. Сьогодні у цей процес включено 43 вузи, які готують та на іспитах перевіряють, чи може спеціаліст проводити енергоаудит та обстеження інженерних систем будинків. Наразі близько 600 людей отримали сертифікат, і вже 145 будівель пройшли першу сертифікацію, у тому числі перші 44 житлові будинки, 27 ОСББ отримали енергетичний сертифікат, який показує, в якому стані будинок, скільки він споживає, і що потрібно зробити.
Поки що в нас залишається подвійна система. Тому що окремо сертифікат видається на будівлі, а окремо - на інженерні системи будівлі.
Одночасно нам важливо було імплементувати закон, який вирішує питання обліку лічильниками. Комерційний облік дозволяє перейти до управління споживанням енергії: теплові лічильники та лічильники з водопостачання. Але навіть маючи облік, раніше ми не могли відповісти на запитання: "А що саме і як ми хочемо покращити?" Відповідь на це дав закон про енергоефективність будівель. Запуск енергетичної сертифікації будинку не тільки забезпечує обстеження та аудит, а також надання рекомендації, що саме потрібно змінити в конструкціях, в інженерних системах, в системах енергопостачання. Найголовніше, підпис енергоаудитора накладає відповідальність за надання рекомендацій. Адже за результатом моніторингу енергоаудитор може бути позбавлений кваліфікаційного атестату, якщо його рекомендації не дають результату. Це перший крок. Наступним кроком, як і в будь-якій європейській державі, стане майнова відповідальність саморегулівної організації, яка буде створена на цьому ринку - асоціації енергоаудиторів. На жаль, закон про саморегулівну організацію в нас поки що відсутній, хоча він дуже потрібний. Тому що і спілка архітекторів, і спілка технічного нагляду, і спілка проектантів, і спілка конструкторів, енергоаудиторів, які реалізують свої професійні компетенції через сертифікат, повинні мати майнову відповідальність. В будь-якій європейській державі асоціація страхує ризики споживача таких послуг за рахунок внесків, які платять учасники ринку до асоціації. Якщо я замовив енергоаудит, зробив на основі його рекомендацій модернізацію будинку вартістю EUR від 125-186 за 1 кв. м (це вартість таких робіт у Литві або Польщі, коли ми кажемо про повну модернізацію - із реконструкцією балконів тощо), а результату нема. Тому ми будемо приймати рішення щодо страховки кожного сертифікату та впровадження фінансової відповідальність за наданий сертифікат.
-- Коли ОСББ з отриманими енергетичними сертифікатами вже зможуть звертатися до Фонду енергоефективності за грошима?
-- Закон про Фонд – це наступний закон у цій сфері, який ми також імплементували: прийняли всі нормативні акти і нарешті призначили, в тому числі, через конкурс членів наглядової ради. В ній два незалежних представника – Анджей Райкевіч та Юлія Сабатюк, два представника від уряду. Також залучений ще один представник від Європейського Союзу у сфері аудиту - Лаура Гарбенчюте-Бакіне, яка має досвід впровадження енергоефективності в Грузії і Литві. Анджей Райкевіч створював аналогічний фонд у Польщі і має великий практичний досвід, а Юлія Сабатюк починала з проектів енергоефективності ОСББ у Луцьку і створення в місті Центру енергоефективності, тож чітко розуміє потреби клієнта щодо залучення коштів і технічної підтримки.
Два представника держави – це заступник міністра фінансів Юрій Гелетій, бо проект залежить від бюджетного та зовнішнього донорського фінансування, і представниця нашого міністерства, заслужений економіст Наталія Хоцянівська, справа якої порахувати, наскільки ефективним є вартість заходів і ефект від них у зменшенні споживання енергії. Бо наразі наше завдання – знайти найефективніші кроки з точки зору фінансової віддачі та термінів реалізації.
Один із таких кроків – це розроблений пакет "Легкий". В рамках цього першого етапу встановлюються лічильник ІТП (ІТП – індивідуальний тепловий пункт – ІФ) і регулятори на стояки. Ці заходи можуть коштувати, наприклад, більше 1 млн грн, але дають 30-35% зменшення споживання і можливість управляти їм!
Наступний крок дорожчий. Ми називаємо його пакет "Комплексний". (Але реалізація їх може йти поетапно: спочатку "легкий", потім – "комплексний"). Цей другий – біля 5-6 млн грн (може бути і 10 млн) на будинок, тому що в ньому вже йде модернізація стін, утеплення. Але це вже повна модернізація, яка впливає не тільки на зменшення споживання на 60-65%, але і на якість життя. Тому що все-таки мета модернізації й реновації - це підвищення якості споживання, у тому числі можливість отримувати якісну температуру і послуги зсередини. Це також веде до збільшення вартості житла до 20-25%. І, саме головне, особливо якщо ми кажемо про старий житловий фонд, ми збільшуємо тривалість життя будинку. Цю історію модернізації житла пройшли багато країн. Чому я з задоволенням дуже активно працюю з німцями (які є нашими партнерами по Фонду), тому що вони мають величезний досвід у впровадженні енергоефективності.
Несподівано для нас, цим проектом зацікавився ЄС. Саме тоді з’явилося рішення щодо створення мультидонорського фонду, який буде працювати разом з українським Фондом енергоефективності. Гроші у мультидонорському фонді вже є - EUR100 млн, плюс кошти державного бюджету - 1,5 млрд грн.
Як це працює? Спочатку ОСББ, яке зацікавлене у впровадженні енергоефективних заходів, проводить енергоаудит, вартість якого орієнтовно на 70% компенсується Фондом, і на підставі нього подає заявку до одного з банків-учасників програми Фонду. Потенційно це можуть бути ті самі банки, що зараз працюють із «теплими кредитами» (Укргазбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк). У Фонд ця заявка надходить вже без "ініціалізації" – не видно, хто подав заявку, де цей будинок знаходиться, а тільки як технічне завдання. Тож Фонд приймає рішення щодо підтримки проекту за чітко виписаними критеріями, що усуває можливість зловживань. Якщо є чіткі критерії, то відповідь або "так", або "ні". Не можна буде сказати "ми трошки подумаємо". До того ж ця верифікація відбувається спільно Фондом енергоефективності та мультидонорським фондом.
У разі прийняття позитивного рішення щодо проекту, Фонд вже після проведення модернізації дає грантову допомогу у розмірі 40% для пакету "Легкий" і 50% для пакету "Комплексний", а до того кошти дає банк. Також було прийнято рішення про додатковий грант у розмірі 20% від вартості проекту для перших 300 проектів. Ми сподіваємося збільшити цю грантову частку за рахунок залучення до цього процесу муніципалітетів. Пропонуємо їм змінити сьогоднішню модель, коли гроші роздаються депутатам, щоб вони перед виборами щось там відремонтували, а потім просили голосувати за них. Пропонуємо створювати аналогічні муніципальні фонди, які надавали б співфінансування з Фондом енергоефективності та мультидонорським фондом, і це могло б підняти частку грантового фінансування вище 50%.
Важливо, що Фонд енергоефективності, окрім фінансової, вирішує ще й питання технічної підтримки. За підтримки німецького уряду з агенцією GIZ ми зараз працюємо над вирішенням такої проблеми, як відсутність фахово підготовлених енергоаудиторів. Хоч енергоаудитор і сертифікований, і має певні компетенції, його потрібно ще навчити, як правильно проводити енергоаудит, давати рекомендації, потім, можливо, супроводжувати проект на кшталт авторського нагляду. Тому зараз розпочато програму підготовки енергоаудиторів у ВНЗ.
-- Згідно із угодою України з ЄС та Німеччиною, мультидонорський фонд має верифікувати проекти після модернізації. Для цього він повинен був відібрати компанію для такого аудиту.
-- Ще не відібрав. Але наразі ми працюємо дуже тісно із IFC (міжнародною фінансовою корпорацією), яка була обрана управляючим партнером мультидонорського фонду. До того ж, нагадаю, у Наглядовій раді Фонду енергоефективності є представник ЄС. Це гарантує прозорість і залучення європейських технологій та процедур. Наразі всі процедури опрацьовані із IFC та Світовим банком. Зараз спільно з програмою «Перші ластівки», участь в якій беруть 15 ОСББ з усієї країни, всі залучені сторони відпрацьовують процедури, тестують процеси, щоб перед повноцінним запуском проектів виявити та виправити недоліки.
-- Один проект - це один будинок?
-- Так, ми відібрали будинки з різних районів, різної поверховості: двох-, трьох-, п’ятиповерхівки і т.д. Різна кількість субсидіантів, різна кількість під’їздів -- щоб подивитися, яке це працює. Ми дуже сподіваємось, що монетизація дозволить зацікавити модернізацією субсидіантів. Бо до цього вони казали: слухайте, мені не потрібна модернізація, тому що в мене все нормально, і за мене платить держава. Єдине питання, яке в нас ще не вирішено до кінця, це питання, яким чином залишити зекономлені за рахунок модернізації гроші, бо субсидії сплачуються за результатами споживання.
У бюджетній сфері ми це питання вирішили. Як було раніше? – Провели модернізацію школи, але натомість держава просто зменшила субвенцію. Щоб зберегти стимули, ми просто передали на місцевий муніципалітет ці витрати. На місцях уже чітко зрозуміли, що все, що вони зекономлять, це їх кошти.
Тому зараз ми ведемо переговори з Мінсоцполітики, що, якщо будинок заходить в модернізацію, то він отримує кошти від економії. Важливо цю модель прорахувати і подивитися, яким чином субсидіанти могли би за рахунок економії повертати кошти, витрачені будинком на модернізацію.
Хоча зараз нам просто важливо, щоб повноцінно запрацювала монетизація, щоб змінилася ментальність. Чому? По-перше, ОСББ звикли, як і інші постачальники, що вони не хвилюються за частину послуг: якщо у будинку 65% субсидіантів, то 65% обсягу послуг їм покриває держава. Тож ОСББ не потрібно думати, щоб люди вчасно платили. А тепер треба навчити субсидіантів оплачувати послуги вчасно.
З іншого боку, коли сплата йде живими грошима, виникне питання якості послуги. Якщо за тебе сплачує держава, то ти втрачаєш інтерес – неважливо - 16, 14 чи 18 градусів у тебе в квартирі. Але якщо ти платиш сам, то ти хочеш платити за належну якість. Тому, я думаю, монетизація навчить комунальне підприємство працювати з людьми, а люди почнуть вимагати якості послуг.
-- Поговорімо про ці перші 15 пілотних проектів. На якому етапі зараз їх реалізація?
- Ми провели перше навчання з головами ОСББ. Зараз вони завершили енергоаудити і подають заявки на тестування в рамках процедур Фонду. Ці проекти отримають більше грантової допомоги на початку, оскільки отримають повну компенсацію на енергоаудит і проектну документацію.
-- Коли отримають?
-- Після реалізації всього проекту. Ми хотіли би вже до кінця року мати результат. З цих 15 будинків у нас 7 йдуть на комплексну модернізацію, а 8 – на легку. Ці проекти для нас важливі, бо на досвіді їх реалізації ми хочемо подивитися на аудит, підготовку документації, впровадження, імплементацію та верифікацію.
Є ще питання дозвільних процедур. З одного боку, поки що ми пішли на те, що ці проекти незначного класу ризику СС1 і їх можна провести за спрощеною процедурою. Але ми бачимо величезну кількість випадків, коли зроблені заходи були дуже низької якості: відвалюються цілі стіни пінопласту, утеплювачу, проектна документація не відповідала стандартам. Тому далі ми будемо дивитися, щоб спрощення дозвільної процедури не приводило до погіршення якості впровадження проектів.
Чому я так кажу? Тому що перші енергетичні сертифікати будівель показали дуже непросту ситуацію. Два будинки абсолютно однакового року будівництва – 1964-го. Один взагалі нічого не робив, а другий провів напівмодернізацію: поміняно інженерну систему, встановлено лічильник, утеплено пінополістиролом 50 мм, замінено вікна загального користування, але не встановлено ІТП. В результаті цей другий будинок піднявся всього на 1 сходинку в сертифікаті енергоефективності від того будинку, який нічого не робив. Був на сходинці класу "G", а перейшов на сходинку "F", тоді як наша мета значно вища. Виходить, люди витратили гроші, але в результаті споживання кіловат на 1 кв м залишилося ще далеко від нашої цілі.
-- Чому так сталося?
-- Тому що не встановили ІТП, а цей етап дає величезний ефект у 25%. Він дозволяє регулювати споживання, як вам потрібно. Без нього ви трохи покращили якість послуг за рахунок нових вікон та пінополістиролу, але будинку як виставляли рахунок умовно в 1000 гкал, так і виставляють.
По-друге. Втримати тепло 50 мм пінополістиролу, скажу відверто, важко. Зараз за стандартами, за якими здаються нові будинки, стіновий пінополістирол - це 150 мм. Даховий утеплювач - 8 мм, але це тверда мінеральна вата, а не пінополістирол.
Тож, виходить, люди старалися, вкладали кошти, але без відповідної компетенції, рекомендацій, що робити і впроваджувати. Тому по зменшенню рівня споживання вони практично нікуди не просунулися.
З іншого боку, наведу приклад ОСББ в Києві на вулиці Гашека,18. Вони поставили ІТП, поміняли щось в електропостачанні, поставили насоси, замінили вікна в місцях загальнобудинкового користування, утеплили дах і навіть не проводили модернізацію стін. Але в результаті вийшли на зменшення споживання в 4 рази від нормативу! Поруч стоїть такий саме будинок і платить кожен місяць за нормативом 32 грн за кв. м, бо там немає лічильника, а Гашека, 18 через два роки модернізації за програмою "теплих кредитів" та муніципальною програмою вийшли на 8 грн за кв. м! Ось ціна фаховості та компетенції енергоаудиторів, які будуть працювати.
Ми домовилися з польськими партнерами, за участі асоціації Польщі з енергоаудиту, про те, що вони готові запросити до себе наших енергоаудиторів і показати, як це працює в Польщі. Вони чітко бачать, що система екологічної європейської безпеки – спільна. Скільки б ЄС не вкладав в директиви, в зменшення викиду вуглецю, належного ефекту не вийде без енергоефективності в Україні.
Звичайно, вони також зацікавлені показати технології і матеріали, які працюють в Польщі, щоб потім з ними повернутися в Україну, де відкривається такий величезний ринок з хорошою маржею (окупність проектів з енергоефективності -- 1-2-3 опалювальних сезони). Ми готові на це йти, нам потрібно швидко залучати найкращі технології.
-- Яку кількість заявок на фінансування планує обробляти Фонд енергоефективності щорічно?
-- Ми вибудовуємо таку співпрацю, щоб Фонд зміг обробляти біля 3 тис заявок на рік.
-- А на цей рік у вас які плани?
-- Ми розуміємо, що перший рік буде тестовим, тому мінімальна планка поставлена Фондом – 300 заявок. Зараз ми подивимося, як піде імплементація легкого та комплексних пакетів, наскільки ринок до цього готовий. Просто зараз на ринку немає достатньої кількості компаній, які можуть впроваджувати комплексні рішення. Немає достатньої кількості енергоаудиторів або компаній, які можуть гарантувати якість будівельних матеріалів. Потрібно пройти підготовчий шлях.
Але ми точно впевнені, що Фонд повинен бути генератором розвитку малого і середнього бізнесу, який буде працювати на місцевому рівні. Бо велика компанія не зможе все покрити, вона може надати якісь елементи, наприклад, мінвату. Розраховую, що з впровадженням цього проекту буде створена конкуренція, і будуть з’являтися нові і нові компанії, а з ними – і нові робочі місця.
І ще один важливий результат -- зменшення валютного навантаження, тому що основний енергоносій, який сьогодні споживається у комунальній сфері, це -- газ. Впровадження відновлювальної енергетики, інших альтернативних енергоносіїв (щепи, деревини або соломи) – це теж правильно, але насправді споживач не так багато виграє, бо вартість цієї сировини все одно тягнеться до вартості газу. До того ж є питання безпеки, людей, бо газовий котел сьогодні безпечніше, аніж той, що працює на дровах або щепі. Звичайно, рівень безпеки з альтернативним паливом також можна підвищити. Наприклад, як у Кам'янець-Подільському, де із залученням фінансування Світового банку реалізований проект централізованого опалення з котельнею на 45 МВт на біомасі із усією необхідною автоматизацією. Але коли ми кажемо про кожний дім або про кожну школу, то тут питання безпеки стоїть значно гостріше: щоб був оператор, щоб котельня була на необхідній відстані від школи, тощо… Набагато ефективніше скорочувати споживання.
І мова не тільки про енергоефективність житлових будівель. Для імплементації 27 директиви ЄС ми зараз запустили на погодження в уряді законопроект "Про енергоефективність", який стосується всієї економіки та який дасть відповідь на питання енергоефективності у промисловості, транспорті та енергетиці. Це величезні кластери, за ефективність яких бореться вся Європа, бо вони є найбільшими споживачами енергії. Чим менше тут споживання, тим більша конкурентоздатність країни та її продуктів. Після прийняття цього рамкового закону у кожній галузі будуть розроблені підзаконні акти: і в промисловості, і на транспорті, і в енергетиці.
До речі, також дуже важливий момент, пов’язаний з модернізацією комунальних підприємств. Тому що автономізація будинків, яка в нас вимушено досягла вже 20% через монополізм та неефективність постачальників енергії, це не найкращий варіант, якщо дивитися на розвинуті країні. Вони йдуть за більш ефективною та безпечною моделлю централізованого опалення.
-- Але є країни, які знаходяться в іншому географічному поясі: в них генерація працює комбіновано півроку і більше, тож економіка інша. Думаю, що фахівці не погодяться з вами, особливо коли мова йде про південь України або Закарпаття.
-- Ми розглядаємо рішення для окремих регіонів, тобто для Закарпаття та Житомира це можуть бути різні рішення. Більше того, затвердження систем теплопостачання буде йти на рівні громад. Ми зараз долучили до цієї роботи фахівців деяких країн: Норвегії, Данії, Іспанії. Головна мета – пошук найкращих технологій, які в радянські часи були відсутні, бо газ був дешевий. Найкращі технології сьогодні виглядають досить просто: централізоване теплопостачання подає до будинку, енергоносій невеликої температури – біля 40 градусів, за якої теплоносій дуже мало втрачає по ходу, а вже в самому будинку він догрівається. Це, мабуть, найбільш ефективно.
Щодо питань модернізації комунальних підприємств ми працюємо зараз з трьома інституціями: це Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції розвитку. Ми вже маємо проекти в 41 місті – з модернізації комунальних підприємств.
-- Мова про теплокомуненерго?
-- Не тільки. Це і водопостачання, і управління відходами, і зовнішнє освітлення. Зараз маємо зі Світовим Банком 18 проектів по теплу та воді, ще 23 запускаємо із Європейським інвестиційним банком, в тому числі і по відходах у Львові. Дуже багато проектів у нас по Маріуполю, наприклад, великий проект з французами по воді. Це дуже важливі і класні проекти, які, я вважаю, могли би потрапити в десятку кращих інфраструктурних проектів України. Я нещодавно дивився рейтинг інфраструктурних проектів. На жаль, там були тільки мости, дороги і ще щось. Але такі проекти, як модернізації Бортницької станції аерації, який вже перейшов у стадію імплементації, точно можуть бути на чолі такого рейтингу. Бо прикладів реалізації таких технологій, які будуть впроваджені за японський кредит в Києві, в Європі поки що всього два чи три. Унікальність цього проекту ще й в тому, що термін кредиту -- 40 років з 10-річним пільговим періодом зі сплати основної суми. Відсотки мінімальні, тому навантаження на тариф буде мінімальним.
Ще два проекти, які також можна було б показувати, це найбільша сонячна електростанція в Україні, яка побудована у Львівській області -- 36 МВт, і проект у Кам'янець-Подільському, про який я говорив вище, який за потужністю п‘ятий у світі і третій в Європі. Цей проект дозволив місту наполовину відмовитися від газу. Трохи менший проект реалізований також у Славутичі – блочна модульна котельня на 10,5 МВт на щепі.
-- Підсумовуючи, Фонд енергоефективності зможе використати в цьому році всі 1,5 млрд грн., що передбачені йому у державному бюджеті?
-- Нам сьогодні дуже важливо не гнатися за використанням коштів, а досягти того, щоб максимальна кількість проектів була з максимальним ефектом. Ми вже обговорювали це питання з наглядовою радою Фонду і експертами і зараз ще проводимо відповідні дослідження. Ми повинні чітко відповісти для себе, скільки ми будинків хочемо закрити цими 1,5 млрд і на скільки ми хочемо скоротити споживання енергії. Як я вже казав раніше, можна іти на повну модернізацію, яка буде коштувати, наприклад, 5-6 млн грн. чи навіть 10 млн на будинок і дасть 60-65% економії. А можна витратити до 1 млн грн на будинок і отримати 30% економії. І це зараз питання, можливо треба буде пропонувати клієнтам Фонду в два етапи. Перший - це ІТП, а другий утеплення. Поетапна реалізація не потребує внесення одразу великої суми коштів. Кошти, передбачені на Фонд, незначні, порівняно з тими, що виділяються на субсидії. Бо наразі на субсидії бюджет спрямовує 55-60 млрд грн щорічно, і це вбиває нашу економіку. Уявіть, що ми всі ці кошти направимо в енергоефективність і зменшимо кількість субсидіантів в 2-3 рази! На прикладі будинку на Гашека, 18 кількість субсидіантів зменшилася з 42 квартир до двох! Оце єдиний правильний шлях, а не зменшення ціни українського газу, за рахунок якої сьогодні якраз і сплачується субсидії.
Звичайно, облгази вставляють палки в колеса: в кожен акт, в кожен новий закон. Бо ми робимо прозорим використання 18 млрд кубів газу в житловому секторі, а для них це величезний ресурс.
Я скажу, місцеве самоврядування також не дуже зацікавлене наводити тут порядок, воно просто просить грошей. А я точно бачу різницю в результатах, коли кошти надаються ОСББ, і коли вони надаються ЖЕКу.
Зараз ми вийшли вже на рівень людини, що є самою зацікавленою стороною в цьому процесі. Монетизація субсидій для нас важлива не тільки для енергозбереження, але й для розвитку місцевого самоврядування, впровадження і модернізації житлового сектору, а також комунальних підприємств. Це були законсервовані кошти, які практично не надходили ані до домогосподарств, ані до комунальних підприємств. Вони практично ніяк не сприяли енергозбереженню, енергоефективності та модернізації. Що в житловому секторі, що на комунальних підприємствах.