С 1 марта в Украине стартовала инициатива правительства по снижению цен на лекарственные средства. Появился список топ-100 препаратов, на которые производители пообещали снизить прайс, и начали работать другие инструменты, нацеленные на то, чтобы удешевить товары для здоровья в аптеках. Как они сработают в перспективе, рассказала агентству "Интерфакс-Украина" исполнительный директор "Аптека 9-1-1" Юлия Клименюк (на украинском языке).

Автор: Анна Левченко

- Чи знизила "Аптека 9-1-1" ціни на ліки згідно з указом президента?

- Звісно, вночі напередодні 1 березня ми провели переоцінку, щоб відвідувачі аптек могли придбати необхідні товари з топ-100 за зниженою ціною.

Ми вдячні й цілком підтримуємо таку ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо зниження цін на ліки. Водночас звертаємо увагу, що ухвалене урядом рішення потребує доопрацювання, та наголошуємо, що у нинішньому вигляді воно несе серйозні економічні та соціальні наслідки.

Ми запропонували низку змін, за допомогою яких можна знизити ціни на ліки виключно ринковими механізмами. Наприклад, запровадження державної програми “Соціальний кошик”, тобто мінімального набору ліків за найнижчими цінами від виробника. Також варто зазначити, що всі люди не хворіють одночасно на одні й ті самі хвороби. Тому підхід до зниження цін на ліки міг би бути більш точковим, а не універсальним. Є рідкісні захворювання і специфічні препарати, а розподіл попиту залежить від типу хвороб. Наприклад, від головного болю купують більше ліків, ніж від геморою.

- У який спосіб відбувалося зниження цін - через розривання/перегляд договорів з постачальниками, переоцінку залишків тощо?

- Поки що ми зробили переоцінку залишків власним коштом. Чи вдасться компенсувати це колись, ще невідомо. Інші механізми зниження цін обговорюються, які з них будуть актуальними - покаже час.

- Чи всі постачальники (виробники/дистриб’ютори) знизили відпускні ціни?

- Ми не можемо відповісти за весь ринок, тому що не працюємо зі 100% постачальників. Дехто знизив ціни, дехто відмовився.

- Зниження цін відбулося рівномірно на всі позиції з топ-100 найпопулярніших ліків чи відрізнялося залежно від препаратів?

- Міністерство охорони здоров’я з самого початку озвучило різні відсотки знижок на окремі препарати. Наприклад, ціна на "Цитрамон-Дарниця" знизилася на 30%, а на "Ібупрофен Бебі" на 16%. Тобто якісь ліки здешевшали на 10%, а якісь майже наполовину. Ми діяли виключно в межах того, що запропонував МОЗ.

- Прокоментуйте заборону маркетингових договорів – як цевплинуло на роботу/заробіток аптек?

- Маркетингові договори, зокрема, були інвестицією в підтримку аптек на прифронтових територіях та у маленьких селах, а також допомагали утримувати ціни хоча б на тому рівні, який був до нововведень. 

На жаль, існує величезна кількість прифронтових населених пунктів, де аптек уже немає. Там працюють мобільні аптеки, які забезпечують місцевих ліками. Так от, заборона укладання маркетингових договорів поставила під загрозу розширення проєкту мобільних аптек, тому що ми просто втратимо фінансову можливість його реалізовувати.

Окрім того, за нашими розрахунками, заборона маркетингових договорів навряд чи призведе до бажаного здешевлення препаратів, адже виробники та імпортери не знизять ціни на ліки пропорційно зменшенню витрат на маркетинг. А от до втрат для держави це може призвести -  через заборону маркетингових договорів знизяться надходження до бюджету.

- Як вплине "адміністративне" зниження цін на роботу аптек/аптечних мереж? Як вони компенсовуватимуть недоотримані доходи?

Аптека - це заклад охорони здоров’я, який працює у правовому полі відповідно до рекомендацій держави. Якщо держава вважає, що маркетинг не потрібен, аптеки будуть змушені закриватися. Вже фіксується збитковість аптечних закладів через нові умови регулювання. 

На зустрічі у форматі Zoom з Іриною Верещук малі підприємці (ФОПи) чітко пояснили, що за нинішньої системи ціноутворення, запропонованої МОЗ, навіть якщо аптека знаходиться у власному приміщенні, вона працює у збиток.

Тому ми прогнозуємо, що значна кількість населених пунктів на прифронтових територіях, а також маленькі села залишаться без доступу до ліків. Аптеки змушені будуть закриватися.

Ще є побоювання, що через нове регулювання асортимент товарів в аптеках може вже найближчим часом суттєво зменшитися. А це призведе до стрімкого розвитку "чорного" ринку торгівлі ліками та, як наслідок, до загрози життю та здоров'ю споживачів, які вимушено купуватимуть з рук невідомо у кого товари неналежного зберігання чи взагалі підробки. 

- Чи спостерігається зменшення асортименту аптечного кошика? Чи зникають препарати на ринку? Які прогнози щодо цього?

- Ми спостерігали певну динаміку, коли люди купували ліки про запас. Адже в українців вже є негативний досвід, коли після втручання держави в регулювання ринку зникало, наприклад, пальне.

До того ж вже в перші дні ми зіштовхнулися з тим, що деякі постачальники, зокрема іноземні, поставили на паузу постачання лікарських засобів. Чи підуть вони з ринку, покаже час. Але, чесно кажучи, прогнози песимістичні.

- Чи знизяться ціни в аптеках на прифронтових територіях, враховуючи ускладнену логістику, ризики та небезпеку?

- Ціни знизяться лише на ліки, що входять до сформованого урядом та виробниками так званого переліку топ-100. Усі інші лікарські засоби в найкращому випадку залишаться на тому самому ціновому рівні або здорожчають. Адже все, що ви перерахували – ускладнена логістика, ризики та небезпека постачання товарів в аптеки на прифронтових територіях, - дійсно існує та обходиться дорожче, ніж при забезпеченні торгових точок в умовно мирних областях. І ці витрати лягають на плечі аптечної мережі. 

До того ж нас турбує те, що частина препаратів може зникнути через квотування. І якщо буде дефіцит, доставка на прифронтові території точно не буде у пріоритеті. Тому є високий ризик того, що прифронтові території залишаться без потрібних їм ліків.

- Як зниження цін вплине на роботу мобільних аптек?

- Принципово зниження цін не вплине на роботу мобільних аптечних пунктів, адже в них не купують кору дуба та аскорбінку. МАПи забезпечують доступ до препаратів для жителів маленьких сіл, де немає стаціонарних аптек. Більшість населення там – люди похилого віку, які отримують препарати за програмою "Доступні ліки" і зазвичай не мають грошей купувати щось "бажане" – лише необхідне і те, що призначив лікар.

А от на кількість мобільних аптек нововведення може вплинути досить негативно. Потрібно розуміти, що аптеки на колесах є суто соціальними проєктами, які утримуються і працюють виключно коштом аптечної мережі. Якщо доходи мережі впадуть, то великим питанням стане не тільки запуск нових пересувних аптечних точок, а й існування вже тих, які працюють. Це може призвести до того, з чого починали: українці, особливо на прикордонних та прифронтових територіях, залишаться сам на сам зі своїми хворобами, зокрема серцево-судинними, цукровим і нецукровим діабетом, захворюваннями легень і психіки тощо.