Андрій Єрмак, глава Офісу президента

 

У 2022 році, коли стало остаточно зрозуміло, що Будапештський меморандум не вартий паперу, на якому написаний, Україна вирішила розробити концепцію Київського безпекового договору (Kyiv Security Compact) як дієву систему гарантій безпеки, спрямованих на практичний захист держави. Документ було розроблено групою міжнародних радників на чолі зі мною та колишнім генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном.

У ньому група представила своє бачення безпекових гарантій для України. Ключовою ідеєю стало те, що Україна має отримати надійні гарантії безпеки, щоби виключити повторний напад. При цьому членство у НАТО як колективному блоці безпеки залишається ключовим і незмінним пріоритетом.

На початковому етапі повномасштабного вторгнення в цю ідею мало хто вірив. Але станом на 2024 рік, загальний обсяг безпекових зобовʼязань партнерів від країн-підписантів угод склав вже майже 21 млрд дол. США, зокрема військової та військово-технічної допомоги. І це тільки початок.

Саме після ухвалення Вільнюської декларації почався процес переходу до практичної реалізації. Не буду заперечувати, що на минулорічному саміті НАТО Україна розраховувала на більшу рішучість з боку партнерів. Передовсім, ми бажали отримати чітке запрошення до Альянсу. Однак сталось так, як сталось. Наразі в рамках новоствореної групи ми максимізуємо зусилля до аналогічного липневого саміту у Вашингтоні і прагнемо домогтися цього.

Власне, сама Вільнюська декларація країн G7, (Декларацію від 12 липня 2023 року станом на сьогодні підписало 32 держави), мала характер, більшою мірою загальнополітичний. Її підписання засвідчувало підтримку євроатлантичних прагнень України з боку підписантів.  Там було сформульовано структуру, яка й лягла в основу конкретних положень угод, які зараз підписуються.

Угоди про безпекову співпрацю фактично стали системою взаємних зобов’язань у найрізноманітніших сферах, починаючи з прямої оборонної підтримки, закінчуюси кібербезпекою і закінчуючи санкційною політикою.

Важливим аспектом стала розбудова спільної інфраструктури у сфері ОПК. Вже сьогодні ми з партнерами активно працюємо над реалізацією спільних проектів. Будьмо відверті: міжнародні угоди взагалі найкраще працюють лише тоді, коли це однаково вигідно сторонам, які їх підписали. Тож створення спільної інфраструктури та побудова спільної системи оборони – важливий елемент посилення потенційної дієвості документів. В Україні, зокрема, в її досвіді, надзвичайно зацікавлені наші партнери.

І найголовнішим свідченням цьому є те, що Україна вже підписала 8 двосторонніх безпекових угод (з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами) та сьогодні - з Фінляндією.

Так, 3 квітня 2024 року Президент України Володимир Зеленський та Президент Фінляндії Александр Стубб підписали 10-річну Угоду про співробітництво у галузі безпеки та довгострокову підтримку. Окрім безпосередньої військової допомоги нашій державі, Фінляндія допомагатиме Україні відбудовувати енергетичний сектор, оцінювати екологічні збитки, посилювати захист кордону та критичної інфраструктури, а також здійснюватиме лікування українських військових. Також Угода містить потужні блоки щодо санкцій, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності.

Але ключовим у цій історії, про що слід пам’ятати - безпекові гарантії не є заміною вступу України до НАТО. Вони мають діяти протягом усього часу, поки процес повноцінного вступу не буде завершено.