Ексклюзивне інтерв’ю голови Ради директорів компанії JKX Oil&Gas Михайла Бакуненка агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

Про британську JKX Oil & Gas та зв’язки з Ігорем Коломойським

-- Нещодавно пройшла новина про націоналізацію Росією активів JKX Oil&Gas. Чи залишається у компанії якась бізнес-діяльність у цій країні?

-- Ми планували продати російські активи ще у 2021 році. В лютому 2022 року мала бути завершена угода з їх продажу, але через початок повномасштабного вторгнення потенційний покупець вийшов з угоди в односторонньому порядку. Також почали діяти санкції США, ЄС, Великобританії та України, яких ми дотримувалися. Рада директорів прийняла рішення припинити діяльність з управління та контролю над цими активами та продовжити пошуки іншого покупця. Але навіть цього ми не встигли зробити: у 2023 році нас позбавили будь-яких прав як інвестора, а на початку березня цього року Кошехабльський райсуд Адигеї назвав нашу компанію "екстремістами", націоналізував усі активи та заборонив діяльність компанії JKX Oil&Gas.

Основними підставами прийняття рішення суд вказав неодноразові, починаючи з 24 лютого 2022 року, публічні заяви материнської компанії JKX Oil&Gas щодо припинення діяльності на території рф та дотримання усіх санкційних обмежень. Але таке відчуження приватної власності стало для нас несподіваною новиною.

-- Які плани компанії щодо захисту права власності на активи в росії?

-- Наразі наші юристи вивчають ситуацію та напрацьовують позицію для подальших дій. Компанія буде використовувати всі міжнародно-правові механізми, щоб стягнути з російської держави повне відшкодування вкладених інвестицій, а також зазнані збитки.

-- У листопаді 2023 року JKX Oil&Gas повідомила, що її найбільший акціонер – компанія Eclairs Group Limited, якій належало 32,66% – буде виключений з реєстру акціонерів, а пов’язаний з нею Ігор Коломойський – виключений з реєстру PSC (осіб з переважним правом контролю в організації – ІФ-У). Чи відбулися ці події?

-- Компанія Eclairs Group Limited (EGL) дійсно була одним із найбільших акціонерів JKX Oil&Gas та володіла 32,66% акцій. Але з 1 листопада 2022 року EGL виключена з Реєстру компаній Британських Віргінських островів (БВО) та ліквідована 4 липня 2023 року. Згідно з положеннями закону про компанії БВО, майно компанії, виключеної з Реєстру, переходить у власність Британської Корони, що наразі й відбулося.

-- JKX Oil&Gas заявляє про відсутність пов’язаності із Коломойським, водночас ви маєте досвід роботи в Укрнафті, яка довгий час була під його опосередкованим контролем. В ЗМІ вас називали "людиною Коломойського". Як би ви могли це пояснити та наскільки це відповідає дійсності?

-- Я особисто знайомий з Ігорем Валерійовичем та дійсно працював у борді компаній, у яких він був одним з акціонерів. Думаю, тут треба розуміти процес призначення на такі посади. В "Укрнафті" контрольний пакет належав державі, але у структурі власності також були великі міноритарні акціонери та безліч дрібних. Моя кандидатура погоджувалася як мажоритарним акціонером, так і представниками великих міноритаріїв. Наприклад, я проходив співбесіду з міністром енергетики та з головою НАК "Нафтогаз". В УНБ Ігор Валерійович був одним з акціонерів із міноритарним пакетом, а мою кандидатуру на посаду погоджували усі акціонери.

До речі, у компанію JKX Oil&Gas, де я наразі є головою Ради директорів, мою кандидатуру запропонував один з тогочасних акціонерів групи JKX Oil&Gas – Proxima Capital, які високо оцінили мій досвід та розуміння українського нафтогазового ринку, а також успішне керування УНБ. Тож, мої відносини з Ігорем Валерійовичем не такі тісні, як приписують.

-- Раніше JKX Oil&Gas намагалася працювати на ринку Угорщини, але влітку 2021 року заявила про намір продати цей бізнес за $3 млн. Чи була завершена ця угода?

-- З угорськими активами відбулася дуже цікава історія. Попередній голова Ради директорів презентував їх як такі, що не мають потенціалу, та пропонував продати. Компанія отримала декілька пропозицій, але кожного разу угоди зривалися на різних етапах. З початком повномасштабного вторгнення ми вирішили ризикнути та більш детально розглянути можливості Угорщини.

За рік спеціалісти провели нову 3D-сейсморозвідку із залученням висококваліфікованих експертів та найсучасніших процесів проєктування. Після обробки та інтерпретації даних було проведено геологічне моделювання та визначено цілі для буріння. Вже йде підготовка до буріння двох газових свердловин – буріння першої заплановано на квітень поточного року, а другої на іншому родовищі – на червень 2024 року. На початок 2025 року заплановано буріння свердловини на нафтовому активі. Якщо розвідні дані свердловини будуть результативними, то компанія продовжить реалізацію інвестиційних проєктів, де загалом може бути понад десяти свердловин. Тоді Угорщина стане пріоритетним ринком.

Крім того, у нас є діючий газопереробний завод, здатний переробляти 500 000 куб м/добу газу, а також власний з'єднувальний трубопровід з регіональною газовою мережею та надзвичайно кваліфікована технічна команда. Подальшою метою JKX Oil&Gas є створення енергетичної компанії середнього розміру в Центральній та Східній Європі.

Також, після аналізу даних виявилося, що активи в Угорщині містять основні передумови для розвитку геотермальної енергетики: температури вище 170°C та сприятливу геологічну будову. Наразі ми вже ведемо переговори з потенційними партнерами для розвитку цього напрямку.

Про активи JKX Oil&Gas в Україні

-- Якими є фінансові та операційні результати роботи ПГНК за 2023 рік та плани компанії на поточний рік.

-- Фінансові та виробничі показники компанія не розголошує. Внаслідок стагнації промисловості та заборони на експорт газу, що триває, ціни на газ протягом року зменшилися на 40%. Це змусило ПГНК відходити від логіки бізнесу звичайної компанії-видобувника природних ресурсів. Керівництво запровадило нові послуги для клієнтів, наприклад підготовка газу або обслуговування свердловин для сторонніх компаній. Це і допомогло ПГНК вистояти, зберегти ключову команду спеціалістів й далі тримати рівень. І навіть підвищити заробітну плату.

Обов’язково маю сказати, що дуже негативно вплинула заборона на експорт газу. Вона де-факто перекроїла весь нафтогазовий ринок України. Зрозуміло, що з початком повномасштабного вторгнення державна влада була змушена швидко шукати шляхи, нехай й непопулярні, як забезпечити багатомільйонне населення країни достатньою кількістю енергоносіїв. До речі, заборона стосувалася не тільки природного газу. Нульову квоту на експорт було встановлено для різних видів палива із деревини, а також кам’яного вугілля. Завдяки достатній кількості енергоносіїв всередині країни, відтоку населення, а також через зниження споживання у промисловості, Україна вперше пройшла опалювальний сезон 2023-2024 року без імпортного ресурсу. За 2023 рік, всупереч обстрілам та руйнуванням інфраструктури, Україна змогла дещо наростити видобуток газу.

Але зараз в таких методах немає ані необхідності, ані економічної доцільності, бо після введення в дію заборони експорту ринок природного газу перетворився на закриту систему, внаслідок чого на ринку оперує державний трейдер – НАК "Нафтогаз України" з необмеженими фінансовими та технічними можливостями. По суті, НАК ліквідував поняття ринку природного газу в Україні, перетворивши його на ринок "єдиного продавця" та "єдиного покупця" в одній особі.

Починаючи з літа 2023 року, в умовах профіциту внутрішнього видобутку газу, ціна на нього формувалася не за принципом попиту та пропозиції, а формувалася НАКом з поступовим зниженням. Водночас в компаніях не розуміли, чи НАК продає газ далі, чи надає населенню України згідно із заявами. Також для національних видобувних компаній ціни закупівлі від того ж НАКу пропонувалися на 5-7% нижче ринку.

Ринок потребує прозорих правил. Наразі положення "Нафтогазу" – це важіль неринкового впливу на приватні газовидобувні компанії. Україна має повернутися до газового ринку ЄС як повноправний партнер. Економічна доцільність продовження заборони на експорт є дуже сумнівною, а іноді й руйнівною. Ресурсів для забезпечення внутрішніх потреб держави більш ніж достатньо. Україна спокійно пройшла цей опалювальний сезон, тож приватним компаніям треба дати можливість працювати за ринковими умовами, дозволивши експорт, для початку хоча б частково. Європейське Energy Community вже офіційно закликає Україну скасувати цю заборону та зазначає, що це реалістичний крок до поліпшення економічної ситуації в нашій країні. Я з ними повністю погоджуюся.

-- Чи очікуєте ви підвищення попиту на нафту та газ у країні у 2024 році?

-- Наразі для цього немає передумов. За підрахунками U.S. Energy Information Administration, прогнозовано з 2022 до 2050 року попит на газ в усьому світі підвищиться на 0,9% загалом. Найбільше зростання очікується в Індії. А в Японії чи США навпаки навіть знизиться.

Прогнозування щодо України також передбачає такі сценарії розвитку подій, що наша енергетична галузь може оговтатися від руйнувань війни не раніше 2030 року. Наразі ці прогнози враховують стан Запорізької та Каховської ГЕС. Але поки що не враховують втрати від обстрілу Дніпровської ГЕС. І це ми ще не знаємо, якими можуть бути наступні удари ворога. Тому я не бачу жодних підстав для збільшення попиту на нафту та газ в Україні.

-- Ще одним активом JKX в Україні є 10% акцій "Укрнафтобуріння" (УНБ). Заборона УНБ на користування надрами її головного Сахалінського родовища та арешт акцій самої УНБ, який передував цьому, були одними з найрезонансніших подій на українському ринку минулого року. Ви очолювали УНБ, а тепер JKX. Як оцінюєте можливості перегляд цих рішень та відновлення вартості активу?

-- До моменту безпідставного арешту корпоративних прав УНБ та передачі компанії в управління "Укрнафті" усі спецдозволи компанії були чинні. Я можу нести відповідальність лише за те, що відбувалося під час мого безпосереднього керівництва компанією як СЕО. З 2015 року УНБ впевнено утримувала лідерські позиції: була другою за величиною приватною нафтогазовидобувною компанією в Україні та одним з найбільших платників податків. У 2010-2022 роках ми інвестували в Сахалінське родовище понад 6 млрд грн та сплатили до бюджету 24 млрд грн податків та зборів. А всі судові позови неодноразово виносили рішення на нашу користь у спірних питаннях. Видобуток ніколи не зупинявся. А те, що відбувалося з середини 2023 року виходить за межі мого розуміння верховенства права.

Очевидно, що менеджмент та персонал УНБ, призначений "Укрнафтою", не має досвіду та кваліфікації, щоб розв’язати проблему самотужки. До того ж нове керівництво Укрнафтобуріння звільнило всіх юристів компанії, які досконало знають ситуацію. А залучений юридичний радник, напевно, зацікавлений саме у продовжені довготривалої та високооплачуваної співпраці, а не у швидких судових процесах на користь клієнта. Але з огляду на те, що анулював спецдозвіл саме суд, остаточну крапку у цьому питанні також може поставити виключно суд.

Щодо безпідставності арешту акцій, як відомо, Печерський суд Києва всупереч кримінально-процесуальному законодавству та за абсолютно ідентичним поданням від ДБР двічі наклав арешт на корпоративні права УНБ та передав їх в управління АРМА. Перший арешт відбувся 7 квітня 2023 року, а передача в управління – 11 квітня 2023 року, повторний арешт та передача в управління – 4 травня того ж року. Акціонери та менеджмент вперше дізналися про рішення суду лише через 10 днів після першого арешту від представників ЗМІ. Передача права власності на приватний актив, всупереч умовам рішення Печерського суду про повторний арешт та передачу в управління, проходила за так званою спрощеною процедурою, яку застосовують "якщо є ризик збою або переривання постачання природного газу". Але це не відповідало дійсності, бо такого ризику насправді не було. До переходу УНБ до державної "Укрнафти" в липні 2023 року компанія працювала безперервно, накопичила 1,2 млрд грн грошових коштів (з урахуванням укладених договорів) та 74,6 млн кубометрів газу для проходження осінньо-зимового періоду. За час війни ми побудували та підготували до введення в експлуатацію дожимну компресорну станцію та пробурили нову свердловину №88. На момент зміни менеджменту УНБ навіть були передплачені податки на суму 1,5 млрд грн, у тому числі 0,7 млрд грн рентної плати та 0,2 млрд грн податку на прибуток. У 2023 році за нашим планом видобуток мав зрости на 30% у порівнянні з 2022 роком. Про який ризик переривання постачання газу йшла мова? Жодного ризику не було. Поки його фактично не зробили реальністю, але вже інші люди.

-- Але "Укрнафта" наразі звітує про збільшення видобутку УНБ за минулий рік.

-- Пункт перший та наразі найважливіший: компанія втратила ліцензію на видобуток та з 1 грудня 2023 року фактично не функціонує, видобуток вуглеводнів – нуль. А до цього лише за три місяці зовнішнього керування середньодобовий дебіт газу знизився з 1550 до 1300 тисяч куб м. Пункт другий: проєкт дожимної компресорної станції, про який також чомусь звітує нове керівництво, започаткувала, інвестувала та майже на 100% реалізувала попередня команда.

Після призначення нового керівництва реальні результати роботи підприємства є наступними: щомісячні втрати власного видобутку газу – 42 млн кубометрів, нафти – 5 тис. тонн; щомісячні втрати державного бюджету -- 0,35 млрд грн (тобто недоотримані податки на втраченому видобутку). Окрім того, на піку ринку не було реалізовано 243,7 млн кубометрів газу, що призвело до недоотримання 365 млн грн доходів від різниці цін та несплати до бюджету 267 млн грн рентної плати (без урахування авансового платежу в розмірі 555 млн грн) та 572 млн грн ПДВ (у поточних цінах).

Повна зупинка видобутку із технічного погляду негативно впливає на стан свердловин. Відновити попередній рівень видобутку буде як мінімум дуже складно, якщо взагалі можливо.

-- Повернусь до запитання: чи планують акціонери УНБ якимось чином змінити ситуацію?

-- Це питання до всіх акціонерів, не тільки до JKX. Позиції акціонерів однозначні – арешт корпоративних прав УНБ, подальша передача компанії в управління та безпосередньо поточне управління є незаконними. Такі дії навколо УНБ є тимчасовими та існують лише в умовах війни та поточної ситуації, в якій опинилася Україна.

Акціонери використовують весь доступний правовий інструментарій для захисту своїх прав на управління УНБ. Але вони не плекають надій на успіх у захисті своїх інтересів саме в Україні, проте мають пройти цей шлях до кінця, перш ніж подавати позови до міжнародних інстанцій. Наразі юристи розробляють позицію для подальших дій шляхом використання різних міжнародно-правових механізмів захисту інвестицій.

Можливо, скептикам такий підхід може здаватися корисливим, проте саме такий підхід свідчить про віру в перемогу України та її процвітання, в тому числі економічне, після закінчення війни.

-- Чи пропонували вам залишитися в УНБ після націоналізації?

-- Так. Але я відмовився, адже керування бізнесом потребує повноцінного залучення, а не щоденну біганину по різним кабінетам представників влади.

Щодо директора "Укрнафти" Сергія Корецького, то кава в його особистому бізнесі смачна (посміхається). Бігові марафони даються йому чудово. Він – амбіційний професіонал. Але чи хотів би я бути на його місці – не думаю. Про результати його керівництва УНБ поки що судити зарано.

-- Як оцінюєте ризики потрапляння у подібну ситуацію ПГНК?

-- Тогорічна практика показала, що очікувати можна чого завгодно. Система дала збій. Як виявилося, можна ігнорувати законодавство, робити "спрощені" процедури відчуження приватних активів та зупиняти прибуткові компанії. Об’єктивних підстав для таких дій щодо ПГНК немає. ПГНК ефективно функціонує, за 2023 рік сплатила 1,4 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів. А від початку повномасштабного вторгнення – перерахувала на потреби ЗСУ понад 200 млн грн. На постійній основі закуповує необхідний одяг та оснащення за окремими військовими запитами.

З іншого боку, останнім часом ми бачимо, що тиск на бізнес зі сторони держорганів збільшується. Про це свідчать й нещодавні гучні арешти, й те, що бізнес почав голосно обстоювати власні права. Тому ми готові до різних сценаріїв розвитку подій.

Про особистий бізнес та ЗСУ

-- Чи є у вас в Україні інші активи, крім пов’язаних із JKX Oil&Gas?

-- З Україною мене пов’язує не лише бізнес. Я народився в Одесі. Освіту здобув у США, але до повномасштабного вторгнення ми з дружиною та трьома дітьми жили у Києві й не планували це змінювати. Тут друзі, бізнес-партнери, все моє життя. Тому я особисто зацікавлений, щоб Україна якнайшвидше перемогла. Моя сім’я та афілійований до нас бізнес на постійній основі допомагаємо на потреби ЗСУ: закуповуємо необхідний одяг, оснащення для військових та багато іншого – загалом на понад 211 млн грн з лютого 2022 року. Вважаю, що зараз необхідно на постійній основі підтримувати українську армію. Якщо цього не робити, то перспективи нашої країни можуть стати сумнівними.

Також регулярно займаюся благодійністю незалежно від рівня доходу. Ще до війни допомагав та продовжую допомагати різним дитячим будинкам, підтримував ініціативи Фонду "Таблеточки" та багато іншого.

Щодо інших активів, так, я веду інвестиційну діяльність і на території України, і поза нею. Але треба розуміти, що інвестиції – це завжди ризик. І потрібно вміти не тільки обрати перспективний проєкт, але й вчасно вийти з нього, щоб отримати прибуток, а не тільки "досвід". Я диверсифікую ризики, у тому числі й різноманітністю ринків та країн.

Перші інвестиційні проєкти були у 2009 році – разом із партнерами ми започаткували бізнес із розливу та дистрибуції преміальних міцних напоїв під брендами Staritsky&Levitsky та DISTIL N9. Зараз ці бренди достатньо широко представлені у мережах відомих супермаркетів в преміум сегменті як в Україні, так і за її межами. У 2022 році я вийшов з проєкту та сконцентрував увагу на іншому напрямку – торгівля сировинними товарами (нерафінована соняшникова олія та кукурудза).

Також цікавлюсь об’єктами портової інфраструктури. Тому з 2023 року разом з іншими партнерами займаюся розвитком комплексу перевалки зернових вантажів в одному з портів України. Наша мета – досягти щомісячного обсягу перевалки у 200 тисяч тонн протягом маркетингового сезону.

Серед іноземних інвестиційних проєктів, в яких я маю міноритарну частку, можна зазначити компанію Notarize – онлайн платформа нотаріальних послуг в США, Facily – стартап у сфері соціальної комерції, один із найбільших в Латинській Америці, CityMall – онлайн магазин необхідних речей в Індії, який швидко набирає популярність.