15:30 07.08.2023

Засновник інвестгрупи Time: Наша стратегія – інвестиції в переробку

10 хв читати
Засновник інвестгрупи Time: Наша стратегія – інвестиції в переробку

Інтерв'ю ексочільника Черкаської ОДА, засновника інвестиційної групи Time Юрія Ткаченка інформагентству "Інтерфакс-Україна" про принципи розбудови аграрного бізнесу, методи доведення свого права на залучення легального фінансування, а також про перспективи подальшого розвитку

Автор: Оксана Руженкова


- Юрію Олеговичу, у різноманітних інтернет-джерелах досить  докладно викладено вашу біографію. Все починалося з Ізмаїльського педінституту, потім було навчання у Інституті банкірів банку України, робота у декількох банках, податкова, обласна адміністрація. Напевно, цілком логічно, що після цього зосередилися на побудові власного бізнесу.

- Наша родина була переселенцями із сусідньої Молдови. Ми приїхали до Ізмаїла. До вступної кампанії залишалися лічені місяці, тож я подав документи до місцевого педінституту, де здобув фах – "учитель молодших класів". Одночасно працював. Потім був переїзд до Золотоноші,  навчання у інституті банкірів. Напевно, саме робота в банку дала досить чітке розуміння правильного використання систем кредитування та навчила роботі з людьми.

У цей час познайомився й почав працювати зі своїми  бізнес-партнерами – братами Казарянами. У пресі нас так часто і називають "брати Ткаченки та брати Казаряни". Часто запитують, як ми не посварилися за стільки років спільної роботи. Ця багаторічна співпраця є дуже цінною для нас усіх. Багато різних проєктів було реалізовано, є досить цікаві спільні плани на майбутнє. Весь секрет побудови бізнесу -в чесному партнерстві та закладених принципах.


- Чому і як вирішили зосередитисья на аграрному бізнесі? Розкажіть, будь ласка, як створювалася інвестиційна група Time.

- Не повірите, але весь наш бізнес розпочався зі старого свинарника. Це одна з перших наших інвестицій. Ми переглянули роботу підприємства, провели реконструкцію приміщень, тобто модернізували з урахуванням сучасних вимог утримання тварин. Тоді ж познайомилися з компанією Big Dutchman, яка допомогла нам у створенні та обладнанні свинокомплексу, який належить ТОВ "Золотоніський бекон", а також стала партнером у реалізації низки інших наших тваринницьких проєктів. На сьогодні наше поголів’я становить близько 40 тис. голів свиней. На підприємстві працює понад 120 чоловік.

Кілька років тому  було прийнято рішення  про реалізацію нового проєкту з переробки зерна. Так "Золотоніський бекон" почав будувати завод із переробки кукурудзи на крупу та борошно потужністю 100 тис. тонн готової продукції на рік. Загальний обсяг інвестицій становитиме 180 млн грн, додатково буде створено 70 робочих місць. Продукція заводу призначена для власних потреб, для реалізації на внутрішньому ринку та експорту в різні країни світу.

Запуск заводу заплановано на наступний рік. Для забезпечення його роботи та зберігання зерна для годівлі тварин побудували зерносховище ємністю близько 16 тис. тонн, загальна інвестиція в яке становила 26,88 млн грн. До речі, завод із переробки кукурудзи входитиме до трійки найбільших в Україні, два з яких - з іноземними інвестиціями.

Окрім цього, "Золотоніський бекон" виступив засновником нового сучасного, екологічного та найпотужнішого в Україні підприємства з переробки проса та виробництва пшона – ТОВ "Грунвег". Загальний обсяг інвестицій у завод з виробництва пшона становитиме близько 100 млн грн. На ньому буде створено 50 робочих місць. Підприємство практично добудовано та найближчим часом буде запущено.


– На ринку циркулює інформація, що швидко виготовити обладнання для заводів дуже складно. На це потрібно від півтора року і більше. Хто вам поставив обладнання для цих заводів?

- Цілком правильно. Це пов’язано з тим, що кожне подібне переробне підприємство таких масштабів є досить вартісним, проектується індивідуально з урахуванням багатьох чинників. Для виготовлення більшості обладнання за узгодженим проектом і потужністю потрібен час.

У випадку з заводом з переробки кукурудзи ми обрали "золоту середину" між ціною та якістю і зупинили свій вибір на турецькій компанії TANIS Milling Technologies, котра має великий досвід у галузі переробки зернових. Її обладнання теж відоме у світі, широко використовується в круп’яній і борошномельній промисловості в Туреччині, колишніх країнах СНД, Середній Азії, Африці.

Аналогічно шукали обладнання для заводу з переробки проса на пшоно. В цьому проекті 80% обладнання українського виробництва від ООО "Сокол" (Харків), OLIS (Одеса), ООО "Хорольський механічний завод" (Полтава), решта - Buhler. До речі, харковській "Сокол" виготовляв для нас обладнання, перебуваючи під постійними обстрілами. Ми вражені, дуже задоволені та щиро вдячні колективу за те, що йому далося виконати замовлення у таких важких умовах та ще й вчасно.


- Скільки всього зараз у вас в обробці земель, голів тварин, потужностей для зберігання, яким є технопарк (трактори, комбайни, обприскувачі, автотранспорт). Чи можете оцінити свої активи?

- Земельний банк сягає 10 тис. га. Стосовно поголів’я – як я вже казав раніше - близько 40 тис. голів свиней та 2,5 тис. загального поголів’я корів дійної породи. Технопарк невеликий – майже три десятки машин. Активи, гадаю, обчислюються сотнями мільйонів, але це поняття відносне. Якось один відомий бізнесмен розповідав, що його активи оцінювалися у мільярд гривень, а потім протягом короткого терміну перетворилися на 300 тис. грн… Під час війни недоцільно щось підраховувати.


- Чому не інвестуєте в технопарк? Нині тільки й чуєш, як агрохолдинг N взяв кредит на купівлю зерновозів, інший – на планову заміну сільгосптехніки.

- Ми давно визначилися зі своєю стратегією та цілеспрямовано інвестуємо у переробку. Україні варто нарощувати розвиток власної переробної промисловості в аграрній сфері, це додана вартість, нові робочі місця й нові ринки збуту.


- Нещодавно стало широко відомо про блокування роботи підприємств інвестиційної групи Time правоохоронними органами, які звинувачували вас у неправомірному отриманні великих сум у рамках низки держпрограм. Чи вдалося розв'язати цю ситуацію?

– Це була, м’яко кажучи,  не дуже приємна історія, коли співробітники СБУ та слідчі ГСУНП України увірвалися на виробничі майданчики, в домівки керівників підприємств і засновників, в офіс, скрізь обшуки провели. З офісу вилучили не лише документи, що стосувалися конкретної ухвали, а й навіть креслення недобудованого приміщення заводу.

Минуло 29 діб з моменту блокування рахунків. Питання вирішено, наразі очікуємо зняття арешту.

Так, нам довелося провести неабияку роботу, щоб вирішити цю проблему. Для цього звернулися за допомогою до громадських організацій, в лавах яких перебуваємо, - Європейської бізнес асоціації (ЄБА) та Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). Хотілося б подякувати їм за допомогу. Завдяки їм, зокрема ЄБА, нам вдалося потрапити на другу зустріч Офісу президента України з бізнесом, де проводився "круглий стіл" у рамках координаційної платформи. За результатами обговорення відбулася зустріч у Офісі генерального прокуратура України.

Варто зазначити, що такі втручання негативно позначаються на веденні бізнесу, а також показують, хто тобі друг і партнер. У нас були вкрай неприємні моменти у спілкуванні з постачальниками, які мали сумніви у нашій спроможності із заблокованими рахунками своєчасно розрахуватися за поставлений товар. Звісно, ми шукали способи вирішити ситуацію – наш бізнес побудовано на вирощуванні тварин. Їх потрібно годувати.

Крім того, ми змушені  були призупинити будівництво заводу з переробки кукурудзи. Це все пролонгує термін його запуску.

Основне, що ми побачили, – влада готова до конструктивної співпраці з бізнесом. Вона розуміє цінність його для економіки, іміджу країни в очах іноземних партнерів, донорів, які допомагають Україні під час війни та допомагатимуть після її завершення. Готовність боротися із корупцією – це дуже важливо.


- Ви стали одним із перших підприємств, якому допомогли в Офісі президента...

– Ми були не єдині. Не можу відповісти за інших учасників зустрічі, але точно можу стверджувати: ми звернулися за підтримкою Офісу президента та отримали її. Хочеться додати зі свого досвіду: підтримка президента та його Офісу не означає підтримку на всіх рівнях влади. На превеликий жаль. Україна стоїть на порозі змін. Тож після нашої перемоги вірю, що ці зміни будуть, що для бізнесу створять усі умови для нормальної роботи.


- Як вам вдається залучати такі суми від держави? Що можете порадити колегам, котрі ризикнуть наслідувати ваш приклад. Чи варто претендувати на допомогу держави з урахуванням вашого нещодавнього досвіду?

- Питання із захопленням нашого підприємства ще не завершено. Ми будемо позиватися і відстоюватимемо свої права. Маємо для цього достатньо аргументів. Для початку ми вже кілька років співпрацюємо із закордонною аудиторською фірмою Kreston Ukraine, яка ретельно перевіряє нашу діяльність. Крім того, працюємо над цифровізацією документообігу та процесів виробництва за всіма нашими проєктами. Нині близько 80% усієї проєктної та бухгалтерської документації оцифровано, що істотно полегшує роботу.

Так, ми користуємось програмами державної підтримки на рівні з усіма іншими підприємствами держави. Залучали її в рамках держпрограми розвитку картоплярства на будівництво функціонуючого на базі нашого СТОВ "Воля" картоплесховища. Ємність сховища – до 10 тис. тонн, 14 холодильних камер, загальний обсяг – 8 245 кв. м. У проєкт інвестовано 36 млн грн, компенсовано 18 млн грн.

Як  компенсацію отримали державну допомогу  у сумі 11,96 млн грн за збудоване зерносховище ТОВ "Золотоніський бекон". Ємність сховища – близько 16 тис. тонн зерна. У проєкт інвестовано 26,88 млн грн.

Нам також було компенсовано 14,70 млн грн за відгодівельний комплекс з вирощування свиней ТОВ "Золотоніський бекон". Загальна максимальна потужність комплексу – 7 815 423 кг свинини у живій вазі на рік. У проєкт інвестовано 53,63 млн грн.

Цьогоріч ми вперше взяли участь у грантовій програмі USAID з картоплярства і зараз проходимо їх аудит. Хочемо побудувати лінію з чищення та вакуумування картоплі. Проєкт цікавий. Фінансуватиметься за принципом 50:50. Зараз проводимо тендер з пошуку постачальників обладнання та самої технології виробництва такого продукту.

Потрібно зазначити, що отриманню державних коштів передує досить серйозна робота не тільки з підготовки документації, а й з розробки самих проєктів.

Колегам з агросектору раджу системно працювати над розвитком своїх підприємств та обов'язково користуватися державними грантами, програмами.

Хочу нагадати, що наші сусіди в Польщі відомі своєю переробкою. А вона побудована саме на грантові кошти та в рамках державних, доннорських програм. Цей досвід обов'язково варто запозичити. Його не можна упустити, особливо з урахуванням перспектив відновлення економіки та необхідності створення нових робочих місць. В агросекторі дуже потрібна робоча сила.


- Що краще - кредит, держдопомога (держпрограми, гранти) чи робота з інвесторами?

- Державна допомога – чудова підмога для чесного бізнесу. Щоб нею користуватися, потрібно прозоро вести бізнес. До цього треба прагнути. Мені в цьому плані допомогла робота в банківській сфері – вона дисциплінує та навчає плануванню.

У рамках медичного проєкту ми спробували попрацювати з інвесторами. Це дуже добре, коли інвестор досвідчений та кваліфікований. Звітності перед ним ми не боїмося, оскільки постійно працюємо з аудиторськими компаніями.

На мою думку, треба було б змінити процедуру перевірки документів, які підприємства подають на компенсацію за програмою державної підтримки. Існує світова практика залучати до аудитів  компанії "Великої четвірки" ("Делойт Туш Томацу Лимитед" - Deloitte Touche Tohmatsu Limited, "ПрайсуотерхаусКуперс" - PricewaterhouseCoopers, "Эрнст энд Янг Глобал Лимитед"  -  Ernst & Young Global Limited, "Кей Пи Эм Джи Интернейшнл Лимитед" -  KPMG International Limited). Цим компаніям довіряє світ. Я чітко розумію, що це недешеве задоволення, але... Підприємство, яке отримало компенсацію, має залучити будь-яку з цих компаній для перевірки документів за власний кошт. Висновок аудиторів буде чітким сигналом про правомірність отримання коштів держави. Це дасть можливість підприємствам уникнути тиску з боку силовиків і правоохоронних органів, як у нашому випадку. А держава не витрачатиме додаткові кошти на перевірку. 

Якщо з державними програмами ми вже розібралися, то досвід залучення співфінансування з USAID буде для нас першим. Він одночасно і складний, і цікавий, оскільки одне із завдань проєкту – допомога у розвитку картоплярства аграріям нашого регіону та стимулювання їх до створення кооперативу.


- У 2022 році ви були першими, хто ризикнув посадити деякі овочі. Розкажіть, будь ласка, про цей проект.

- Одне з пріоритетних напрямів нашого підприємства СТОВ "Воля" - овочівництво. Оскільки ми серйозно займаємося картоплярством зі зрошенням, логічним рішенням було розвинути овочевий напрям, який у нас був раніше. Трохи статистики: потужність із вирощування картоплі -  до 12 тис. тонн, буряка - до 1,5 тис. тонн, моркви - 1 тис. тонн на рік. Тепер додали до них цибулю, капустяні культури та кавуни. В планах - зайнятися вирощуванням часнику. Для цього є усі можливості.

Хочу додати, що маємо хорошого досвідченого спеціаліста-овочівника. Це вимушений переселенець з Херсонщини. Ми забрали його разом із родиною на Черкащину, забезпечили роботою, житлом та гідною зарплатою.


– Ви не опустите руки? Будете й надалі займатися будівництвом переробки? Що у планах?

- Звісно, не відмовимося. Ми хочемо переробляти і зернові, і м'ясо, і овочі.  Насамперед, хочемо завершити будівництво та запустити обидва заводи з переробки проса та кукурудзи. Потім реалізувати проєкт0 з переробки картоплі.

Крім того, нам цікава співпраця у проєкті реформування шкільного харчування, ініційованого першою леді України Оленою Зеленською. Сподіваємося, що наша доопрацьована овочева продукція буде затребувана фабриками-кухнями, що будуються зараз у Київській і Харківській областях. Вони наголошують на дитячому харчуванні, яке максимально збагачене овочами. Сподіваємося, що черкаські овочі будуть корисні дітям.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Військова агресія РФ має бути належно оцінена задля вдосконалення міжнародного права – голова Верховного Суду

НБУ: Поточні коливання курсу не створюють ризиків для фінстабільності

Можна дискутувати про свободу підприємництва під час війни, але право приватної власності та верховенство права мають бути недоторканними - виконавча директорка СУП

Голова Верховного Суду: до злочинів СЗЧ не має бути формального підходу

Поточний портфель "5-7-9" уже занадто великий для бюджету-2024 і питання боргу за програмою все ще актуальне

Порхун: Повага до ветеранів залежить від кожного з нас

Ми не народжені для війни, але здатні адаптуватися до неї і реабілітуватися після – психологи МВС України

Керівник психологічної служби МВС: Не казав би про поляризацію "військовий-цивільний", є певне протиставлення в соцмережах

Наш наступний етап в Україні - це вкладення в акціонерний капітал - партнер Argentem Creek Partners

Відновлення контейнерної лінії MSC із України – це новий рівень довіри до безпеки судноплавства в країні - президент АМЕУ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА