15:06 12.11.2020

Во время второго председательства Литвы в Совете ЕС в 2027 году ЕС уже мог бы объявить Украину кандидатом в ЕС - посол Литвы

13 мин читать
Во время второго председательства Литвы в Совете ЕС в 2027 году ЕС уже мог бы объявить Украину кандидатом в ЕС - посол Литвы

Эксклюзивное интервью посла Литвы в Украине Вальдемараса Сарапинаса агентству "Интерфакс-Украина" (на языке оригинала)

Текст: Наталья Пушкарук

 

- Литва відома своєю чіткою та незмінною позицією на підтримку України, ваша країна - одна з найнадійніших друзів України. Які у Вас враження від України вже склалися після початку роботи на посаді посла в Україні та як Ви оцінюєте загальний стан справ в Україні зараз?

- Як Ви правильно зауважили, Литва послідовно підтримує незалежність і територіальну цілісність України. Я люблю казати, що підтримка України Литвою – це аксіома. Мої перші враження після прибуття до Вашої країни влітку цього року – як найкращі. Я вручив вірчі грамоти президенту В. Зеленському 30 липня. Тоді у нас була прекрасна розмова, ми обговорили тісні відносини між нашими країнами. Мені насправді пощастило, що можу представляти Литву в Україні. А перед Україною стоїть складне завдання: одночасно вирішувати проблеми з окупацією Криму та частини Східної України і виконувати структурні реформи. Крім того, як і іншим країнам, вам необхідно боротися з пандемією Covid-19. Незважаючи на ці виклики, Україна зробила величезний крок у виконанні важливих реформ. В середині 2021 року у Вільнюсі плануємо організувати четверту конференцію реформ в Україні, яка сприятиме укріпленню процесу реформ.

- Як би Ви прокоментували прогрес України в плані реформ, просування до членства в ЄС і НАТО? На втілення яких реформ варто звернути увагу українській владі на даний момент?

- Відповідаючи на Ваше питання, хотів би нагадати, що 6 жовтня під час зустрічі "наживо" у Брюсселі голова Європейської Ради, Віце-президент Європейської Комісії і керівництво України відзначили успіхи України у сферах децентралізації, виборів, сільського господарства та банків. Під час зустрічі було домовлено, що добре функціонування верховенства права та результативна боротьба з корупцією – необхідні умови для розвитку економіки і залучення інвестицій. Крім того, керівники ЄС ще раз підтвердили постійне зобов’язання укріплювати політичну асоціацію і економічну інтеграцію з Україною. Хотів би також порадіти успішному розвитку співпраці НАТО і України. У червні цього року Україна доучилася до Програми розширених можливостей НАТО, і це серйозна оцінка українських військових.

- Екс-прем'єр Литви Андрюс Кубілюс виступав із ініціативою "Україна-2027", мета якої - ухвалення рішення про майбутнє членство України в ЄС в 2027 році, коли Литва вдруге стане головуючою країною в ЄС. Чи є, на Вашу думку, реальне прагнення в української влади втілити цю ініціативу, досягти поставленої цілі в такі терміни та, загалом, наскільки досяжна на Вашу думку подібна ціль?

- Основна мета ініціативи екс-прем’єра Андрюса Кубілюса "Україна-2027" – допомогти об’єднати зусилля країн-членів та установ ЄС для допомоги Україні у виконанні реформ і разом з тим забезпечити прозоре використання інвестицій, сприяти більш швидкому зростанню її економіки. Під час другого головування Литви у Раді ЄС, яке відбудеться у 2027 році, Європейський Союз вже міг би об’явити Україну кандидатом до ЄС. Це прекрасна перспектива для мобілізації України у виконанні подальших демократичних реформ. Без сумніву, це амбітний план. Щоб він здійснився, для України важливо закріпити успіхи і надалі рішуче виконувати реформи, а для ЄС – усіляко і послідовно підтримувати європейський вибір України.

- Як би Ви оцінили дотримання режиму припинення вогню на Донбасі та мирні ініціативи української влади? Як Ви вважаєте, що необхідно зробити, щоб припинення вогню на Донбасі було сталим і, особливо, щоб його дотримувалися бойовики, підтримувані Росією?

- Перемир’я, хоча і з порушеннями, триває вже більше 100 днів. Міжнародні організації (ООН, ОБСЄ) зазначають, що з 1 серпня не загинула жодна цивільна особа. Це дуже важливе досягнення України. Звісно, Україна не може забезпечити мир лише своїми зусиллями. Стійкість та довговічність миру залежить й від бажання іншої сторони змінювати ситуацію.

- Які необхідно зробити кроки, щоб Росія справді припинила агресію проти України та припинила чинити порушення міжнародного права у світі? Якою має бути ціна за такі її дії насправді?

- Європейський Союз ввів санкції проти Російської Федерації після того, як вона анексувала Крим і окупувала частину Східної України. Санкційний список діє й наразі, і, за потреби, він оновлюється. Наприклад, 1 жовтня цього року ЄС включив до санкційного списку ще двох осіб і чотири суб’єкти з огляду на роль цих осіб і суб’єктів у будівництві мосту та залізничних колій, які єднають Росію з незаконно окупованим Кримським півостровом через Керченську затоку. Я впевнений, що застосування санкцій – це серйозний сигнал для держави, котра ламає норми міжнародного права.

- МЗС України запустило роботу платформи по Криму. Як ви оцінюєте подібну ініціативу? Що, на вашу думку, допоможе деокупувати Крим, повернути його Україні?

- Литва підтримує рішення України створити міжнародну Кримську платформу і планує брати участь у її діяльності. Ми погоджуємося з думкою Києва, що ця ініціатива допоможе консолідувати політику невизнання, протистояти мілітаризації Криму, слідкувати за ситуацією з правами людини і екологією, підіймати інші нагальні проблемні питання, що виникають через окупацію Криму. Вважаємо, що ця ініціатива співвідноситься з політикою невизнання Європейським Союзом незаконної анексії Криму та вимогами ЄС до Росії забезпечити права жителів Криму.

- У липні цього року міністри закордонних справ Литви, Польщі, України утворили новий формат співпраці - Люблінський трикутник. На Вашу думку, наскільки перспективний даний формат, які відкриває нові можливості для співпраці наших держав?

- 28 липня цього року у Любліні відбулась зустріч міністрів закордонних справ Литви, Польщі і України, під час якої міністри Лінас Лінкявічюс, Яцек Чапутович і Дмитро Кулеба вирішили заснувати "Люблінський трикутник". Мета "Люблінського трикутника" - сприяти, розвивати і поглиблювати співпрацю у сфері безпеки, відповідаючи на спільні загрози в регіоні, поглиблювати тристоронні військові та оборонні зв’язки, використовуючи весь потенціал НАТО і ЄС, надалі розвивати економічне і соціальне співробітництво, розвивати ініціативу Східного партнерства ЄС, також підтримка України у процесі реформ, передаючи їй наявний досвід Литви і Польщі. На жаль, через пандемію Covid-19 складно узгоджувати зустрічі міністрів та інших посадовців. Сподіваюсь, що міністри закордонних справ "Люблінського трикутника" зможуть зустрітися найближчим часом.

- На якому рівні товарообіг між Україною та Литвою нині? Що може допомогти його збільшити з часом?

- Останні кілька років торгові відносини між Литвою і Україною показують прекрасні результати. Товарообіг між обома країнами постійно перевищує 1 млрд. євро. Особливо успішним був 2019 рік. Серед 202 торгових партнерів Литви Україна посіла 13 місце за товарообігом, за експортом – 11 місце, за імпортом – 22 місце. Товарообіг між Литвою і Україною у 2019 році у порівнянні з 2018 роком зріс на 25 відсотків. Експорт з Литви в Україну відповідно зріс на 23,6 відсотків і перевищив 1 млрд. євро, а імпорт з України зріс майже на 30 відсотків і склав 319 млн. євро. Ми впевнені, що у майбутньому ця статистика ще більше поліпшуватиметься.

- Що стоїть на заваді збільшенню кількості литовських інвестицій в Україну? Які реформи першочергово необхідно провести в Україні для цього? З якими проблемами зустрічається литовський бізнес в Україні?

- Зі свого досвіду можемо сказати, що наразі бачимо збільшення запитів від литовських підприємств щодо розвитку бізнесу в Україні, пошуку нових партнерів. До речі, теж саме можна сказати й про українські підприємства. Особливо великий потенціал бачимо у впровадженні електронних послуг – Литва має величезний досвід у цій сфері і готова ділитися ним з Україною. Також нові можливості як для Литви, так і для України може відкрити скорочення ланцюга постачання. Литва також може стати прекрасним майданчиком, з якого українські підприємства можуть значно збільшити свій експорт на Захід. Тут для прикладу можу навести компанію "Кормотех", яка частину своєї діяльності перенесла в Литву, а це дозволило скористатись фінансовою політикою ЄС і збільшити її конкурентоспроможність у Європі та на інших ринках.

Я - не бізнесмен, тому можу лише передати ту позицію, яку чую під час спілкування з нашими підприємцями: литовський бізнес, як, до речі, й інвестори з інших закордонних країн або місцеві українські підприємці, стикаються з однаковими проблемами - непрозорість судової системи, неоднакові умови конкуренції, адміністративний тиск на бізнес. У сфері боротьби з цими проблемами Литва та інші західні партнери готові поділитися своїм досвідом.

- Яких інвестицій варто очікувати від литовського бізнесу найближчим часом, укладання яких угод?

- Нещодавно було об’явлено, що торгівельна мережа "Novus", яка керується інвестиційною компанією "BT Invest", купує 35 магазинів торгівельної мережі "Billa". Це достатньо велика інвестиція: за оцінкою аналітиків ринку, вартість угоди складає близько 65 млн. євро. Є ще кілька крупних литовських компаній, які наразі планують інвестиційні проєкти в Україні, однак, зараз краще було би утриматись від коментарів, оскільки ідуть перемовини.

- Ви вже побували з візитом у Полтавській області, Полтаві, Волинській області. Розкажіть про Ваші враження від подорожі Україною? На вашу думку, які можливості мають, зокрема, ці регіони для інвестицій? Чи розглядає литовський бізнес можливості інвестицій в українське сільське господарство, у яких саме областях?

- Мої враження від регіонів Україні – якнайкращі. Україна – прекрасна країна, яка має великі перспективи, тут живуть гостинні, роботящі патріоти, які люблять свій край. На мою думку, регіони України приваблюють іноземних інвесторів, однак, для пришвидшення їхнього приходу необхідно розвивати місцеву інфраструктуру, зменшувати адміністративні бар’єри для початку нового бізнесу. Литва у свій час стикалася зі схожими проблемами, ми їх успішно подолали і тепер можемо радіти мільярдам євро і тисячам нових робочих місць, які створюють іноземні інвестиції. І цим досвідом ми також можемо поділитися як з центральною владою України, так і з представниками місцевого самоврядування.

Литовському бізнесу було би цікаво працювати з проєктами відновлення інфраструктури, підвищення енергоефективності, в Україні є виробничі підприємства з литовським капіталом, їх було би більше, якщо були би виконані деякі кроки, про які я вже згадував.

Так, представники аграрного сектору Литви цікавляться можливостями інвестування у цей сектор. Однак, поки ще остаточно не впроваджена земельна реформа і не розпочав працювати земельний ринок, наші підприємці обмежуються аналізом ситуації.

- На початку вересня Ви зустрілися з Міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм і домовилися сприяти розвитку інфраструктурних проектів в Україні, укріплювати двосторонні партнерські відносини у портовій та залізничній галузях. Про що саме йдеться, про які проекти?

- По-перше, ми бачимо великі перспективи подальшого розвитку поїзду "Вікінг", який єднає українські і литовські порти. Якщо "Вікінг" працюватиме на повну потужність, це значно пришвидшить перевезення вантажів через українські порти і залізницю, а від цього виграє бюджет України. "Литовська залізниця" у такому разі могла би розглянути можливість надавання послуг з перевезення і оренди в Україні своїх локомотивів для суб’єктів бізнесу, це лише сприяло би хорошій конкуренції, позитивно вплинуло би на кінцевого споживача. Також можна було би збільшувати перевезення між Литвою і Україною, транспортуючи турецькі вантажі, які прямують в Європу, і заморожену продукцію , яка прямує з Скандинавії. Однак, для цього є необхідна умова - українські портові і залізничні тарифи мають стати більш гнучкими.

Мені також відрадно, що литовський капітал приходить в українські порти і залізницю в якості інвестицій. У позаминулому році почав працювати зерновий термінал "BT Invest" у Миколаєві. А інша литовська компанія – "BGS Rail" – інвестує десятки мільйонів євро у відновлення та оренду українського парку вагонів, думаю, що у найближчому майбутньому вона може стати одним з найяскравіших підприємств у цій галузі.

- Коли очікувати візиту президента Литви до України? Було повідомлення що президент Науседа прийняв пропозицію президента Зеленського відвідати Київ у цьому році. Адже попередній візит, запланований на березень, був скасований через загрозу коронавірусу.

- Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда з візитом до України має прибути наприкінці цього року. Сподіваємося, що пандемія Covid-19 не завадить зустрічі президентів наших країн у Києві.

- Як Ви оцінюєте можливість співпраці Литви та України, можливо, разом з іншими країнами, задля деескалації ситуації в Білорусі? Як відомо, про це йшлося під час телефонної розмови президентів наших країн. Чи справді це можливо та чим теоретично Україна та Литва могли б допомогти вирішенню ситуації в Білорусі?

- Позиції Литви і України щодо Білорусі співпадають. Як Литва, так і Україна закликають до мирної передачі влади шляхом діалогу та проведення нових справедливих і демократичних президентських виборів під наглядом Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини.

Литва і Україна засуджують триваюче насилля урядових структур проти мирного населення, затримання учасників протестів, переслідування Координаційної Ради і ЗМІ. Влада зобов’язана звільнити мирних протестувальників з-під варти, силові структури мають бути притягнуті до відповідальності за жорстоке поводження з мирними жителями.

Три Балтійські країни у відповідь на застосування сили проти мирних демонстрантів і фальсифікацію результатів виборів ввели санкції по відношенню до майже 130 білоруських чиновників (включаючи О.Лукашенка), відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів у Білорусі, а також за порушення громадянських прав і свобод людини в Білорусі, та до тих, які сприяли у цьому.

ЄС у жовтні опублікував свій список осіб, до яких застосовуються санкції, а на початку листопада доповнила цей список, включивши до нього ще 15 осіб, серед яких є і О. Лукашенко. Загалом у списку ЄС нараз 59 осіб. Україна теж об’явила про намір приєднатися до персональних санкцій проти представників білоруської влади.

Важливо, що Литва і Україна є зоною безпеки для переслідуваних у Білорусі політиків, представників громадянського суспільства і підприємців.

- Відомо, що Литва надавала дорадчу допомогу у реформуванні Міністерства оборони та Збройних Сил України. Чи продовжується вона нині? Як Ви оцінюєте оборонну реформу в Україні, що ще залишається зробити на шляху до досягнення стандартів НАТО?

- Відомо, що Литва продовжує різносторонню допомогу у реформуванні системи оборони України, як сприяючи підготовці військових та спеціалістів, так і надаючи поради на стратегічному рівні. Наші пріоритети - системи підготовки військових, розвиток сил спеціальних операцій, системи військової освіти, сержантського корпусу, військової поліції. Україна докладає зусилля, втілюючи у життя стандарти НАТО. На шляху до НАТО важливо у влучний політичний момент бути готовим стати членом організації на інституційному рівні. На цьому рівні співпраця інтенсивна. Одним із основних стандартів НАТО є користування англійською мовою, бажаємо втілити його у життя якнайшвидше.

- Які є нові ініціативи в оборонній співпраці наших країн? Які плануються нові проекти у сфері безпеки у співробітництві Литви та України? Як Литва може допомогти в організації та проведенні заходів територіальної оборони в Україні, кіберзахисті?

- Наразі основною ініціативою у сфері оборонного співробітництва є запропонований Литвою аудит системи військової освіти в Україні. Це ґрунтовний огляд всієї системи освіти українських офіцерів з метою оцінити її наявний стан і встановити, які найбільші її відмінності у порівнянні з системами країн НАТО. Спільна команда експертів з Литви, Канади і України до кінця цього року разом з висновками надасть рекомендації щодо реформи системи військової освіти України з метою втілення у життя найкращих практик країн НАТО.

У сфері кіберзахисту Литва разом з США ініціює створення регіонального кібернетичного оборонного центру в Литві. Міністри оборони Литви і України у листопаді 2019 року підписали протокол про намір України взяти участь у цьому проєкті. Взяти участь у проєкті має намір і Грузія. Пандемія призупинила процес створення центру, однак, роботи тривають дистанційно.

З 2016 року литовські представники консультують різні зацікавлені добровольчі та державні установи України з питань територіальної оборони. Відрадно, що у Верховній Раді підготовлена і узгоджується загальна концепція. Основна порада Литви з цього питання - у територіальній обороні має бути дуже чіткий елемент субординації у загальній системі оборони країни.

- Литва допомагала у реабілітації українських військовослужбовців. Чи продовжується ця ініціатива нині?

- У Литві пройшли лікування і реабілітацію майже 300 українських військових. Сподіваємось відновити допомогу військовим як тільки це дозволять обставини.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Заместитель министра реинтеграции Голованчук: Компенсации за разрушенное жилье - это цивилизованный подход для стран с вооруженными конфликтами

Глава Госэтнополитики Елена Богдан: В вопросах карантина мы за заблаговременное планирование в диалоге с религиозными сообществами

Глава Госэкоинспекции: Каждое крупное предприятие с угрозой экологии должно проверяться хотя бы раз в год

Замруководителя Офиса президента Тимошенко: от конфликта центральной власти с регионами не выиграет никто

Корниенко: Выборы закончились, надо перевернуть эту страницу и всем партиям работать в одном направлении - на благо граждан Украины

Баканов: Нужна не "реформа ради реформы", а реальные изменения, которые сделают СБУ более действенной и эффективной

"Донбассэнерго" призывает отпустить всех игроков в свободный рынок продаж – коммерческий директор

Экономика восстанавливается быстрее, чем мы рассчитывали – глава Concorde Capital Мазепа

С "Укрнафтой" выводить "Нафтогаз" на IPO нельзя – глава правления НАК

Любое лицо в правительстве, приняв решение о моем увольнении, пошло бы на нарушение закона - Елена Антонова

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА