13:20 16.09.2020

Глава АМКУ: Акцентируем внимание на рынках, которые касаются большого количества потребителей

14 мин читать
Глава АМКУ: Акцентируем внимание на рынках, которые касаются большого количества потребителей

Эксклюзивное интервью главы Антимонопольного комитета Украины Ольги Пищанской агентству "Интерфакс-Украина" (вторая часть, подается на украинском языке)

Текст: Анна Родічкіна, Дмитро Кошовий

В червні ЄБА критикували ваше рішення накласти штраф на найбільші тютюнові компаній саме під час його оскарження. Чому так сталося? Чому виставили рахунок, не дочекавшись рішення по оскарженню?

- Це справа по картельній змові, сума штрафу значна - 6,5 млрд грн, рішення Комітет прийняв у жовтні 2019 року. Там декілька порушників: це компанії груп "Філіп Морріс", "Джей Ті", "Імперіал Тобакко", "Бритіш Американ Тобакко" і дистриб’ютор "Тедіс Україна". Всі суб'єкти оскаржили рішення комітету в суді. Слід зазначити, що перша інстанція суду - там, де вже відбулися слухання - підтримала рішення комітету. Згідно із законом, компанії мають сплатити цей штраф. І деякі вже це зробили, хоча й продовжують оскаржувати наші висновки.

По арешту рахунків. Повторюся, що мова йде про штраф в 6,5 млрд грн. Комітет вважає за потрібне забезпечити виконання свого рішення. На жаль, пропозиція комітету накласти арешт на рахунки порушників не була підтримана ні першою інстанцією, ні апеляцією.

Вони ж ще погрожують міжнародними арбітражами. Наскільки це сильна погроза і ризик?

- По даному питанню уже створена робоча група і оцінюються ризики арбітражного процесу.

-- А загалом по ринку ви бачите, що доля “Тедіса” зменшується? Ведете якийсь моніторинг?

Оперативний, щосекундний моніторинг неможливо проводити, адже у АМКУ немає інструментів, які б дозволяли слідкувати за ринком в "онлайн" режимі. Разом з тим, ми намагаємося відстежувати ситуацію в галузі в рамках розгляду заяв і справ. Звичайно, користуємося й загальнодоступною інформацією, щоб розуміти основні тенденції.

За нашими даними, протягом 2018-2019 років частка "Тедіса" на ринку дистрибуції сигарет на деякий відсоток зменшилась. Так, якщо протягом 2013-2015 років вона складала 99%, то за результатами 2019 року – не досягала і 75%. Щоб казати про конкретні цифри на сьогоднішній день – треба проводити окреме дослідження.

Також ми бачимо, що окрім "Тедіса", у виробників купують сигарети й інші компанії, чого не відбувалося на момент винесення нашого рішення у 2016 році. З метою демонополізації ринку, наприкінці 2019 року найбільшим виробникам тютюнових виробів було надано рекомендації АМКУ, а також створена робоча група на базі Мінекономіки, в роботі якої ми беремо участь.

Зараз у Мінекономіки говорять про створення національного оператора. Чи підтримуєте ви це? Чи маєте позицію стосовно цього?

-- Урядом прийнято розпорядження по запровадженню пілотного проєкту.

Оскільки на сьогодні ми не маємо офіційного тексту цього документу, - АМКУ не має можливості сформувати позицію щодо відповідності проєкту конкурентному законодавству.

-- Але така модель має право на існування, так?

Будь-яка модель має право на існування, якщо вона діє відповідно до законодавства.

Але у вас немає права скасовувати рішення уряду, навіть у новому законопроєкті?

Ні, ні зараз, ні в законопроєкті такого немає.

-- Перейдемо до нафтотрейдерів. Там давня суперечка щодо накладених штрафів. Хтось оскаржує в судах, а компанії відомого власника групи "Приват" простіше роблять - просто ліквідуються, створюють нові. Які там перспективи розгляду справ? Можуть бути якісь компромісні рішення?

- Ситуація така. Окружний адміністративний суд Києва у 2018 році забезпечив позов проти нас і заборонив Антимонопольному комітету України приймати будь-які рішення у справі проти групи "Авіас", "Пром Гарант Плюс", "Альянс еволюшн", "Укрнафти" та 170 операторів АЗС. На той момент розслідування антиконкурентних узгоджених дій щодо встановлення цін на бензини вже було завершене й винесене на розгляд Комітету.

В травні 2019 року той же суд визнав протиправними дії АМКУ щодо використання при розгляді цієї справи матеріалів, отриманих від НАБУ.

Звісно, ми оскаржили ці рішення, але й до сьогодні судові розгляди тривають, а Комітет не може приймати рішень у цій справі.

Загалом же ринки нафтопродуктів давно є одними з пріоритетних в роботі Комітету. Зважаючи на їх імпротозалежність, вони є досить чутливими до ситуації у світі та Європі. Водночас, і всередині України, як ми бачимо, виникають передумови для змов між учасниками.

Щодо цього року, то ми реагували на розвиток ситуації, а це було й падіння цін на нафту у світі, і зменшення попиту через карантин, й інші непрогнозовані події.

З початку року ми ретельно аналізували стан виконання наданих в грудні минулого року рекомендацій. В них ми наполягали на приведенні цін на стелах автозаправок до економічно обґрунтованого рівня. Причиною для нашого втручання було падіння котирувань на світових ринках, яке, чомусь не поспішало відображатися на українських цінниках.

Потім, у березні 2020 року, ми провели ряд зустрічей із представниками мереж АЗС, під час яких вони погодилися з висновками Комітету про наявність потенціалу до подальшого зниження цін.

Як результат, в грудні 2019-травні 2020 року роздрібні ціни на бензини та дизпаливо знизилися, в середньому, на 24%.

А зараз, реагуючи на інформацію в ЗМІ про можливі збої з постачанням нафтопродуктів з Білорусі, ми теж застерігаємо компанії від потенційних антиконкурентних дій, які можуть негативно вплинути на наповнення ринку та цінову ситуацію. Ми наголошуємо, що створення штучного дефіциту, необґрунтоване підняття цін, створення бар’єрів в доступі до альтернативної інфраструктури, тобто портів, є неприпустимими.

Це по нафтопродуктам. Також у нас є справа, я думаю, ви запитаєте обов'язково, щодо Ostchem.

 - Так, це наступне запитання - примусове розділення групи Ostchem Дмитра Фірташа.

- Вони минулого року звернулися до суду і в першій інстанції наше рішення було скасоване. Ми абсолютно не погоджуємося з цим судовим рішенням, бо вважаємо наші докази у справі ґрунтовними. Тому ми подали апеляцію. Будемо доводити свою правоту.

 -- Це дуже цікава справа, адже це взагалі прецедент - рішення про розділення.

-- Це прецедент, вірно. Однак тільки так можна захистити конкуренцію на ринку азотних мінеральних добрив. Саме для того, щоб унеможливити подібні маніпуляції, коли заводи міндобрив раптом зупиняються, а собівартість продукції штучно збільшується монополістом, ми і приймали подібне рішення. Це є в фабулі справи і ми впевнені в нашій позиції.

 — Фармацевтична галузь завжди була в фокусі уваги комітету, а з коронакризою проблема стала більш значущою. Як ви зараз оцінюєте ситуацію на цьому ринку? Які великі розслідування зараз тут?

—АМКУ зараз розслідує справу щодо стрибка цін на початку епідемії. Там ціла низка компаній, дії яких ми вивчаємо.

— Там аптечні мережі?

— Там аптечні мережі. Коли відбувся стрибок цін на маски, ми, окрім відкриття справи, надавали рекомендації. І аптечні мережі, на виконання рекомендацій, знизили націнку.

— Постійно лунають скарги, що імпортні ліки в Україні дорожчі. Уряд відреагував на це референтними цінами. Як ви бачите цю ситуацію зі свого боку?

- У нас є відкрита справа по інсулінах. Мова про вертикальні антиконкурентні узгоджені дії великого світового виробника інсулінів "Ново Нордіск" і груп "Медфарком", "БаДМ", "Аптека 3І", "Ганза" та інших. Якщо коротко, то є підозра, що під час імпорту відбувалось непрозоре ціноутворення, яке призводило у подальшому до необґрунтованого завищення цін під час реалізації через державні/публічні закупівлі. Мова про 2011-2017 роки.

Також по групі "Медфарком" є окрема справа за зловживання монопольним становищем. Й іще є одна справа, теж пов’язана з інсулінами, її розпочато за поданням Генеральної прокуратури. Там є ознаки антиконкурентних узгоджених дій польського виробника інсулінів "Біотон" та компаній-постачальників в Україні.

До речі, під час карантину у нас був стрибок цін не тільки в аптеках, але й на продукти споживчого кошика. АМКУ зайняв активну позицію: ми, як і в ситуації з масками, надали рекомендації учасникам ринків, розпочали разом з Міністерством економіки щотижневі зустрічі з рітейлом, постачальниками і виробниками щодо цін і упередження будь-яких маніпуляцій на тему, хто кому заважає продавати за нормальними цінами. У нас декілька тижнів були важкі дискусії. У підсумку рітейл встановив мінімальні націнки на певну соціальну групу продуктів.

Алгоритм наших дій був таким: починаючи з березня силами територіальних відділень і центрального апарату АМКУ ми моніторили ціни у великих супермаркетах і магазинах по всіх регіонах. І, маючи ці дані, ми досліджували ланцюжок постачання від імпортера чи виробника і до рітейла. Потім ми говорили з рітейлом, а коли той вказував на постачальників – говорили і з ними, а потім з виробниками, бо постачальники кивали в їх бік. Таким чином, використовуючи різні інструменти впливу, Комітету вдалося стримати зростання цін.

Взагалі ж Комітет виступає за ринкове ціноутворення і проти втручання держави - чи то регулювання, чи то декларування. Однак сталася надзвичайна подія - епідемія, одним з наслідків якої стала різка і, не завжди обґрунтована, зміна цін. Тому ми й вдалися до наявних у нас інструментів задля повернення цієї ситуації в нормальне русло.

-- А резонансна справа по Nielsen Ukraine чимось закінчилась чи вона все ще в судах?

- Попри наведені Комітетом докази, в березні 2017 року Вищий господарський суд поставив крапку в більш ніж півторарічній судовій справі і скасував відповідне рішення Комітету. Суд не побачив у зібраних нами доказах картельної змови.

В той же час ми провели велике дослідження по рітейлу, по їх взаємовідносинах з постачальниками, а зараз ми завершуємо аналіз даних, отриманих через моніторинг під час “карантинного” стрибка цін, тому що ми повинні робити висновки з таких ситуацій на майбутнє. І по фармації, і по рітейлу.

-- “Мотор Січ”. DCH виступив з гучною заявою, що начебто в АМКУ нема права відмовити в покупці “Мотор Січі”. Пролунали на вашу адресу звинувачення в затягуванні справи. Яка ситуація зараз з цими справами?

-- Кожен вправі заявляти що захоче, але було б бажано заяви обґрунтовувати, посилатися на норми закону. У цьому випадку, по заяві DCH почалася агресивна піар-компанія проти АМКУ "через дві години" після того, як надійшла заява про концентрацію, тому говорити про затягування взагалі не коректно.

Чинне законодавство передбачає жорсткі процесуальні строки на кожному етапі розгляду заяв на концентрацію. Це, як правило, відомо юристам, які спеціалізуються на конкурентному праві. Крім того, АМКУ має певні вимоги до оформлення та змісту заяви. У разі недотримання цих вимог, заява залишається без розгляду.

Заява групи DCH не відповідала визначеним вимогам, тому вона була повернута заявнику.

При цьому все було здійснено виключно в межах визначених законом строків. Тому нема підстав говорити про затримку та затягування.

Звертаю увагу, що повернення заяви не позбавляє заявника права подати до АМКУ нову заяву з "виправленою інформацію". На сьогодні група DCH не зверталась до АМКУ повторно.

До заяви DCH в комітеті були й інші заяви на концентрації від китайської сторони та "Укроборонпрому". Проте напередодні надходження до АМКУ заяви від групи DCH, старі заяви були відкликані заявниками. Отже, АМКУ закрив відповідні справи про концентрацію.

Разом з цим, ми продовжуємо вивчати питання, пов’язані з законністю вже здійсненого раніше придбання акцій ПАТ "Мотор Січ" китайськими інвесторами. Зокрема, чи потребували ці дії отримання відповідного дозволу АМКУ. Лише минулого тижня надійшла ще одна відповідь від представників китайських акціонерів стосовно обставин фінансування придбання акцій ПАТ "Мотор Січ", а також інша інформація, необхідна для аналізу реальних відносин контролю між китайськими власниками акцій.

-- А як давно ви розпочали за власною ініціативою цю справу?

-- Як я вже сказала, ми продовжуємо вивчати питання, пов’язані з законністю придбання акцій "Мотор Січі" китайськими інвесторами. Це не справа. Це дослідження, яке розпочалося після отримання Комітетом заяв про надання дозволу на вчинення відповідних дій китайськими суб’єктами господарювання.

Поки що зарано говорити про початок справи про порушення. На сьогодні ми ще збираємо та аналізуємо необхідну інформацію, щоб зробити відповідні висновки.

-- Ринок курятини.

- У 2019 році ми завершили дослідження ринку, за результатами якого було відкрито дві справи за ознаками зловживання МХП монопольним становищем на ринку первинної реалізації м’яса курячого. І мова йде про цілу групу компаній.

Перша справа стосувалася обмежувальної торгової політики "Миронівського хлібопродукту" щодо дистриб’юторів, партнерів та субдистриб’юторів. Друга справа – встановлення непомірно високих цін на курятину, що могло призвести до наслідування іншими учасниками ринку цінової поведінки домінуючого суб’єкта і, як наслідок – загального, необґрунтованого збільшення цін на м’ясо куряче для споживачів.

На сьогодні ці дві справи об’єднано і вони активно розслідуються. Ми збираємо та аналізуємо докази. На підставі відповідей на направлені нами вимоги будемо готувати подання про попередні висновки та виносити рішення.

-- Ще питання по мобільним операторам. Але вони начебто до ваших рекомендацій прислуховуються, тож справа до штрафів не дійшла.

- Поки не дійшла. Взагалі, рекомендації суб’єктам – це інструмент найшвидшої реакції Комітету. Наприклад, застерігаємо утриматись від певних дій, коли бачимо, що ситуація може перерости в порушення. І дійсно, мобільні оператори, як правило, такі рекомендації виконують.

Останнім часом маємо велику кількість звернень громадян щодо необґрунтованого підняття тарифів. Однак проблеми на цьому ринку пов’язані не лише з цінами на послуги. Потребують пильної уваги Комітету ще й як вартість окремих складових тарифних планів, обв’язкове включення до них послуг мобільного інтернету, порядок надання контент-послуг.

Ми в серпні почали дослідження щодо дотримання нашого законодавства мобільними операторами. Наразі воно триває.

-- Які питання стоять на порядку денному по державній допомозі?

- По державній допомозі у нас на порядку денному зміни до профільного закону, які вже напрацьовані з нашими європейськими партнерами в рамках проєкту технічної допомоги SESAR. Цей законопроєкт наблизить нас до європейського законодавства, що буде важливим кроком в подальшій імплементації Угоди про асоціацію, адже саме з Угоди ця функція – контролю АМКУ в сфері держдопомоги – і з’явилася.

Щодо поточної роботи, то місяць тому було створено галузеву робочу групу з питань державної допомоги, в ній співголовами є представники Комітету та Міністерства розвитку економіки та сільського господарства. Ми співпрацюємо, зокрема, в розробці так званих галузевих критеріїв допустимості державної допомоги, в майбутньому плануємо узгодити їх з кожним профільним міністерством. Стандартні критерії допоможуть уніфікувати загальні підходи до державної допомоги та дозволять повністю імплементувати відповідні європейські норми. А прямо зараз розробляємо критерії відповідності державної допомоги по заходах, пов’язаних з COVID-19.

Займаючись контролем державної допомоги ми вийшли на нову для себе, але дуже об’ємну тему – комунальні підприємства. Що за комунальні підприємства? На яких ринках вони створені і чи є конкуренція на цих ринках? Які з підприємств прибуткові, а які ні, які з них дотуються державою? І головне: чи створює їх існування конкуренцію на відповідних ринках? Перший етап дослідження, де ми отримали загальний зріз, уже на завершенні. Далі буде економічний аналіз. І ми бачимо цю проблематику якраз через призму державної допомоги, бо майже всі комунальні підприємства її отримують від місцевих бюджетів. А ринки, на яких ці КП працюють, вже є, або можуть бути, висококонкурентними.

-- Оскільки у комітету нова очільниця, у суспільства є певні очікування рішучих дій по боротьбі з монополістами, з олігархами. У вас уже є якісь наробки по новим резонансним справам?

- Категорія резонансності досить суб’єктивна. Кількість згадок у пресі про "тютюнову справу", чи про "Мотор Січ" не є визначальним фактором. Зрештою, про ці справи ми вже говорили. На завершальному етапі справа по зловживанню монопольним становищем групою ДТЕК на "Бурштинському енергоострові". Додати до наших справ прізвища бенефіціарів – і резонанс "зашкалить". Але я скажу про іншу важливу, але поки що не таку резонансну діяльність Комітету.

Ми починаємо активніше контролювати діяльність на ринках житлово-комунальних послуг, бо ситуація на них є дуже чутливою для кожної родини. Так, наприклад, наприкінці минулого року майже на чверть впали ціни на природний газ, який є основною складовою собівартості теплової енергії. Проте, теплопостачальні компанії, користуючись своїм монопольним становищем та недосконалим регулюванням, не вжили жодних заходів для зменшення вартості відпущеної теплової енергії.

АМКУ оперативно відреагував і рекомендував теплопостачальним компаніям здійснити відповідні перерахунки. Як наслідок – станом на червень 2020 року сума зекономлених споживачам коштів вже склала понад 3 млрд грн. І робота по контролю за наданими рекомендаціями ще триває.

Паралельно Комітетом проводиться відповідна робота з НКРЕКП та Мінрегіоном над удосконаленням нормативно-правових актів в сфері теплопостачання, мета яких – унеможливити зловживання з боку монопольних утворень на цих ринках.

Ще один напрям нашої роботи – це забезпечення таких умов проведення конкурсів по поводженню з побутовими відходами, які б забезпечили реальну конкуренцію між надавачами цих послуг, в першу чергу, по ціні та якості. Ми вже надали рекомендації Мінрегіону внести зміни до порядку проведення цих конкурсів. При цьому за моїм дорученням територіальні відділення Комітету взяли дану ситуацію під контроль на місцях. Там, де виконавців послуг призначили без конкурсу, або були встановлені монопольно високі ціни на вивезення сміття, порушники притягуватимуться до передбаченої законом відповідальності.

Підсумовуючи: ми акцентуємо увагу на ринках, які стосуються великої кількості споживачів, або мають значний вплив на них. Наприклад, зараз в тих же судах оскаржується наше рішення по облгазах. І я вважаю цю тему важливою. Ми маємо виграти цю справу. Бо облгази загнали людей в борги за тепло, хоча ціна на сам газ падала. Поки у споживача є борг, він не може змінити постачальника. Тому боремося в судах, доводимо, що наше рішення базується на "залізобетонних" доказах. Захищаємо таким чином і споживача, і конкуренцію на дуже важливому ринку.

 

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Министр финансов: "Нужно искать варианты финансирования дефицита. Не вижу в этом большой проблемы"

Замглавы Офиса президента Соколовская: "Недофинансированные больницы будут получать выплаты за период с 1 июля"

Генеральный директор АСБ: Три пути для трансформации страховых компаний

И.о. директора ГБР Соколов: У меня есть спортивный интерес завершить реформирование Госбюро на должности директора

Пандемия не разорит страховую отрасль, но повысит убыточность – CEO Oakeshott Insurance Consultants

Глава Высшего Совета правосудия: Судьи ОАСК не является подозреваемыми в понимании закона, давления или влияния на членов ВСП никто не осуществляет

Мы должны сфокусировать усилия на увеличении ресурсной базы - глава добывающего дивизиона "Нафтогаза"

"Наша задача – привлечь инвестора на концессии региональных аэропортов" - замминистра инфраструктуры Ющенко

Глава Житомирской ОГА Виталий Бунечко: власть не должна мешать, бизнес сам знает, что ему делать

Немонопольный рынок электроэнергии в будущем образуют около 100 компаний - гендиректор ООО "Энергум"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА