Чому без сучасної бізнес-статистики економіка бачить себе поза фокусом
Арсен Макарчук, Голова Державної служби статистики України
За підсумками міжнародного науково-практичного семінару "Європейська бізнес-статистика: методологія, практика та освітні перспективи"
Тривалий час офіційна статистика в Україні була зорієнтована насамперед на забезпечення потреб органів державної влади. Вона не ігнорувала інших користувачів, зокрема бізнес, однак не завжди могла повною мірою відповідати їхнім запитам: через обмежену оперативність, вузький набір індикаторів і складність практичного використання даних.
Сьогодні цей підхід не витримує випробування вимогами часу. Цифрова трансформація Держстату, ключовим принципом якої є орієнтація на потреби користувачів, створює можливість докорінно змінити цю логіку й закріпити за офіційною статистикою роль прикладної інфраструктури рішень.
Чому бізнес-статистика є затребуваною та критично важливою
Бізнес-статистика дає змогу оцінювати фінансовий стан підприємств, динаміку виробництва, інвестиційну активність, рівень інновацій, використання інформаційно-комунікаційних технологій. У період повномасштабної війни саме ці дані дозволяють побачити не лише втрати, а й стійкість бізнесу, зміну економічної поведінки, здатність адаптуватися до шоків і потенціал для відновлення.
Попит на бізнес-статистику закономірно зростає. Для планування діяльності компаніям потрібні об’єктивні показники: аналіз ринків, оцінка ризиків, регіональна динаміка, прогнозування попиту. Водночас такі дані мають критичне значення і в зовнішньому вимірі – для українських компаній, що виходять на ринки Європейського Союзу, а також для європейських партнерів та інвесторів, які оцінюють українську економіку. ЄС потребує зрозумілих і порівнюваних даних про Україну – для аналізу стійкості підприємств, конкурентоспроможності економіки, інноваційного потенціалу та можливостей співпраці.
Запит користувачів і необхідність зміни підходу
Останні місяці системної комунікації з користувачами показали, що навіть за наявності широкого набору показників у розділі бізнес-статистики на stat.gov.ua існують прогалини, які найчіткіше бачать саме користувачі даних. Відновлений діалог із бізнес-спільнотою дозволив окреслити ці потреби: як щодо повноти та актуальності показників, так і щодо зручності доступу до даних і практичних можливостей їх використання в аналітичних і управлінських процесах.
Це принциповий світоглядний зсув: статистика перестає бути одностороннім продуктом і надалі розвивається як результат взаємодії з користувачем, орієнтований на практичну цінність.
Для користувачів ці зміни проявляються насамперед у двох вимірах. По-перше, змінюється доступ до даних: новий портал офіційної статистики формує єдиний цифровий простір для роботи з показниками та розвивається з урахуванням зворотного зв’язку користувачів. По-друге, оновлюється сам зміст бізнес-статистики: переглядаються методології та показники відповідно до європейських стандартів і євроінтеграційного поступу України.
Порядок денний трансформації бізнес-статистики
Трансформація бізнес-статистики відбувається як цілісний процес, у якому методологічні оновлення, цифрові інструменти та нові джерела даних взаємно підсилюють одне одного. Умовно його можна поділити на три напрями.
Перший – методологічний. У 2025–2026 роках ключовим кроком є гармонізація української статистики з європейськими стандартами: перехід до NACE 2.1, розвиток класифікацій CPA та PRODCOM, а також узгодження територіального поділу за принципами NUTS. Це формує спільну "мову" опису економіки з ЄС. Для бізнес-статистики це означає коректні міжнародні порівняння, зрозумілі правила та можливість аналізувати ринки й виробництво в єдиній системі координат.
Другий – реєстровий. У центрі цієї роботи у 2026–2028 роках – Реєстр бізнес-одиниць (SBR), фундамент бізнес-статистики. Його модернізація, зокрема через інтеграцію адміністративних даних, дозволить зменшити дублювання інформації, підвищити точність генеральних сукупностей і забезпечити узгодженість між структурною, короткотерміновою статистикою та системою національних рахунків. Для бізнесу це означає більш стабільні та передбачувані статистичні оцінки економічної динаміки.
Третій рівень – дані та цифрова інфраструктура, розвиток якої запланований на середньострокову перспективу. Йдеться про поступовий перехід до ширшого використання адміністративних джерел даних, автоматизацію процесів і цифрові сервіси для обміну інформацією. Це дає змогу зменшити звітне навантаження на підприємства та водночас підвищити оперативність і деталізацію бізнес-статистики.
На цій основі формуються нові статистичні індикатори – індекси цін експорту та імпорту, розширення статистики сфери послуг, індекси обороту й виробництва в окремих секторах, а також показники, що дозволяють оцінювати стан ринків, конкурентне середовище, споживчий попит і економічні ризики. В умовах структурних змін економіки та війни саме такі індикатори стають ключовими для аналітики й планування.
Мета цих рішень – сформувати бізнес-статистику, придатну для аналітики, планування та оцінки економічних ризиків. Поєднання наукової методології, сучасних реєстрів і цифрових сервісів забезпечує її практичну цінність для бізнесу та можливість використання в управлінських рішеннях.
У результаті статистика перестає бути суто описом минулих процесів і стає основою обґрунтованих рішень майбутнього – як на рівні окремих компаній, так і на рівні економіки в цілому.