Ласкаво просимо в еру Квантової Геополітики
Олександр Домбровський, Голова правління "Global 100%REnewable"
Складається враження, що світ різко перейшов зі зрозумілої "ньютонівської юридичної механіки" міжнародного права у стан квантової, заплутаної невизначеності.
Пам’ятаєте, як наука з’ясувала, що видимий Всесвіт - це лише 4% реальності? Решта 96% - це темна матерія та темна енергія, про які ми майже нічого не знаємо.
Зі світовою політикою сталося те саме.
Міжнародне право, ООН, публічні договори та дипломатія - це лише ті самі 4%, які ми бачимо, знаємо і формально розуміємо.
Реальні глобальні процеси увійшли в стан "невизначених флуктуацій" і почали діяти за законами квантової фізики, де здоровий глузд більше не є визначальним фактором.
Ось лише кілька прикладів нової реальності.
Суперпозиція союзників
Твій союзник може одночасно працювати на твого ворога - і це тепер норма.
Країни більше не поділяються чітко на "друзів" і "ворогів". Вони перебувають у стані суперпозиції: тиснуть руку одним, а продають чіпи іншим; допомагають країні-жертві, але купують енергетичні ресурси у країни-агресора, фактично фінансуючи саму війну.
Стан визначається лише в момент кризи.
Кінець гарантій
Гарантій більше не існує - є лише ймовірності. Будь-який договір сьогодні - це лотерейний білет, а не страховий поліс.
П’ята стаття НАТО чи міжнародні угоди більше не є константами (100%). Це "хвильові функції" - набори ймовірностей. Допомога може прийти, а може й ні.
Ефект спостерігача
Якщо ти сам не формуєш порядок денний, ти автоматично стаєш об’єктом у чужій грі.
Ми живемо лише в 4% видимої "офіційної" політики. Решта 96% - це хаос, тіньові флоти, приватні військові компанії та кібервійни.
Квантова заплутаність
Локальних конфліктів більше не існує.
Один постріл у Червоному морі миттєво змінює ціни в Європі.
Принцип невизначеності Гейзенберга в політиці
Чим точніше ми намагаємося виміряти одну характеристику геополітичного гравця (наприклад, його публічну позицію щодо війни), тим менш точно розуміємо іншу - його реальні економічні інтереси та тіньові домовленості.
Неможливо одночасно достеменно знати і наміри, і реальні дії гібридних акторів.
Тунельний ефект
Подія, яка здавалася неможливою за законами "класичної дипломатії" (через брак "енергії" чи політичної волі), раптово стається.
Агресор просочується крізь бар’єри санкцій; рішення, заблоковане роками, ухвалюється за одну ніч. Стіни більше не є перешкодами, якщо гравець уміє працювати з квантовими ймовірностями.
Висновок
Світ більше не живе за старими правилами, до яких ми звикли. Класична стабільність залишилася в минулому.
Ми перейшли у фазу квантової політичної невизначеності, темної енергії та зростаючої ентропії.
Розпочалася ера, в якій перемагає не той, хто має найбільшу масу ресурсів, а той, хто швидше навчається керувати хаосом і темною ентропією та сам формує реальність як активний Спостерігач.
Виживе не найбільший у ресурсному сенсі, а найшвидший в інтелектуальному - той, хто навчиться серфити на хвилях хаосу, замість того щоб будувати дамби зі старих паперів.
Переможцем стане той, хто:
- Прийме хаос як норму, а не як тимчасову аномалію.
- Відмовиться від довгих горизонтів планування на користь сценарного моделювання та максимально швидкої реакції.
- Стане активним Спостерігачем, який не очікує на допомогу, а сам формує порядок денний, змушуючи інших реагувати.