Енергетичні удари та blackout: як це вплине на ціни в ритейлі

10:29, 06.11.2025 3 хв читати

Андрій Жук, голова Асоціації ритейлерів України(RAU.UA)

Російські удари по енергетичній інфраструктурі та пов’язані з ними планові або аварійні відключення електроенергії створюють новий інфляційний ризик. Підприємства змушені витрачати більше на виробництво, зберігання, логістику — тобто на все, що формує кінцеву ціну товару на полиці.

За оцінками Національного банку України та міжнародних аналітичних структур, енергетичні потрясіння — один із чинників, які можуть уповільнити зниження інфляції та створюють додатковий тиск на споживчі ціни.

Насамперед — через три основні канали:

1. Зростання собівартості обробки та зберігання. Переробні підприємства, холодильні склади, хлібопекарні та заводи мають додаткові витрати на генератори, дизель і ремонт обладнання. Це збільшує маржинальну собівартість готових продуктів.  
2. Логістика та постачання. Перебої з енергією уповільнюють транспортування та відвантаження, що спричиняє короткочасні дефіцити і локальні сплески цін. WFP та інші міжнародні організації вже попереджають: пошкодження логістичної інфраструктури підвищують ризики доступності продуктів.  
3. Попит на резервні джерела енергії. Ціни на генератори, павербанки, акумулятори й лампи вже зростають. Це зміщує споживчі витрати й також впливає на індекс інфляції.

• Охолоджені та заморожені продукти (м’ясо, риба, молочка) — через ризики втрат і додаткові витрати на автономне зберігання.
• Перероблені продукти (олія, борошно, консерви) — через підвищення витрат на переробку та логістику.
• Свіжі овочі та фрукти — можливі локальні дефіцити у разі збоїв у доставці.
• Товари для автономного живлення (генератори, акумулятори, лампи) — уже демонструють зростання цін.

• Короткостроково (тижні) — можливе локальне подорожчання окремих категорій (передусім охолоджені продукти, заморозка, товари для енергозабезпечення). Ритейлери мають довгострокові договори з виробниками і дистриб'юторами, в рамках цих контрактів є фіксовані ціни на постачання. Завдяки цим довгостроковим контрактам є можливість не підвищувати ціни у короткі строки і тримати їх.
• Середньостроково (зима) — збереження тиску на ціни через зростання операційних витрат та логістичні ризики. Якщо удари по енергосистемі триватимуть, процес уповільнення інфляції може сповільнитися.

Більші мережі вже підготувалися до зими: запаслися товарами, інвестували в автономне живлення для ключових торгових точок, розширили асортимент товарів для підготовки до blackout.

Контролюючі органи публічно закликали бізнес не спекулювати на підвищеному попиті на генератори та подібне обладнання.

• Використання запасів безпеки — щоб уникнути різких підвищень цін (але це лише тимчасовий захід).
• Зниження маржі на соціально важливих товарах, щоб зберегти клієнтський трафік.
• Оптимізація логістики та централізовані закупівлі для отримання оптових знижок.
• Промоакції та програми лояльності, які компенсують споживачам частину витрат.
• Диверсифікація постачальників, зокрема — залучення локальних виробників.

Короткостроково — досить ефективно. Ритейлери можуть згладжувати коливання за рахунок запасів і гнучкої маржі. Однак якщо відключення стануть регулярними та тривалими, ці механізми вичерпаються: зростатимуть витрати на паливо, логістику, оренду автономних потужностей. У такому разі ці витрати неминуче перекладатимуться на кінцеву ціну.

Енергетичні удари РФ створюють додатковий інфляційний тиск через подорожчання зберігання, логістики та виробництва. Найвразливіші категорії — продукти, що потребують холоду, та товари для автономного живлення. Український ритейл, як і минулої зими, демонструє гнучкість і готовність реагувати: формує запаси, інвестує в автономність і намагається мінімізувати ціновий удар по споживачу.