Трійка лідерів електоральних уподобань: стабільність "Блока Петра Порошенка", зростання "Батьківщини", падіння Радикальної партії
16 жовтня 2014 року у прес-центрі ІА "Інтерфакс-Україна" відбулася презентація результатів комплексного дослідження, що включала в себе всеукраїнське репрезентативне кількісне опитування і фокус-групове кількісно-якісне дослідження на тему: "Рівень тривожності та агресивності виборців напередодні позачергових виборів народних депутатів України 2014".
Дослідження проводилося методом поквартирного опитування у респондентів. Використовувалася проста випадкова вибірка, квотована за статтю та віком, яка репрезентує доросле населення країни. Обсяг вибіркової сукупності склав 1200 чоловік. Середня помилка вибірки - не більше 2,5%. Польовий етап дослідження проводився в період з 25 вересня по 12 жовтня 2014 року.
Паралельно проводилось фокус-групове дослідження рівня агресивності, яке визначалось за методом діагностики агресії Баса-Дарки, та рівня тривожності, який вимірювався тестом Спілберга. Було проведено 12 фокус-груп, в кожній групі було по 8 респондентів. Цільовою групою були жінки та чоловіки у віці 18-65 років, які планують приймати участь у позачергових парламентських виборах, з середньою та вищою освітою (50/50)
Згідно отриманих даних очікується досить висока явка виборців, 58% респондентів готові взяти участь у виборах, ще 21% – "скоріше готові". Розподіл голосів тих, хто точно прийде на вибори показує, що кількість партій, що проходять до нового парламенту, збільшується. На піку свого рейтингу знаходиться Блок Петра Порошенко, який стабільно, але без перспективи значного збільшення, підтримують 24,2% виборців. За словами директора Київського інституту мирних досліджень кандидата соціологічних наук Андрія Мішина, ріст рейтингу Блока Петра Порошенко зростає у Луганській області, де населення все більш пов’язує із діючим Президентом надії на мир і досягнення злагоди в регіоні.
На другій позиції впевнено йде партія "Батьківщина" з результатом 12,7%.
На третьому місці – Радикальна партія, рейтинг підтримки якої останнім часом падає і дорівнює - 8,5%. Фокус-групове кількісно-якісне дослідження стосовно Радикальної партії вказує, що ця негативна тенденція може продовжитися.
Варто вказати, що протягом усієї передвиборчої кампанії до Верховної Ради сума рейтингу підтримки населенням умовно "консервативних сил": "Опозиційного блоку", "Сильної України" і КПУ складала приблизно 15%. Наразі саме "Опозиційний блок" має всі шанси пройти до Верховної Ради наступного скликання, його рейтинг підтримки сягає 7,6%.
Партія "Громадянська позиція" - 6,5%, "Народний фронт" - 5,1%, "Сильна Україна"- 4,5%.
Прохідний бар'єр не долають партія "Свобода" з результатом 3,9%, "Самопоміч" - 3,7%, КПУ – 3,5% і "Правий сектор" - 2,3%.
Інші партії набирають менше 1%.
Андрій Мішин зазначає, що така динаміка рейтингу політичних сил цілком корелює із рівнем тривожності населення України. Натомість, рівень агресивності електорату не можна назвати високим. На відміну від розхожих міфів, більш високий рівень агресивності у населення Східної України ніж Західної. Населення Західної України виглядає більш пассіонарним за рахунок об'єднуючих цінностей та ідеологій.
Наприклад, відповіді "так", "ні" на запитання: "Чи будете Ви голосувати за блок Петра Порошенко?" у респондентів з низьким та середнім рівнем агресії розподіляються приблизно однаково. В той же час, три чверті респондентів з високим рівнем агресії обрали відповідь "ні" на це запитання.
Як зазначив виконавчий директор Бюро соціальних та політичних розробок Ігор Камінник, фокус-групове дослідження показало, що якщо розподіляти рівень тривожності по регіонам, то в порівнянні, наприклад зі Львовом (53%) та Харковом (59%), 84% киян мають високий рівень тривожності. Дослідження також показали, що основним джерелом тривоги є невпевненість у майбутнє України, власного майбутнього та майбутнього дітей.
За результатами фокус-груп, в Україні виділяються три основних об’єкти перенаправлення агресії:
чиновники, олігархи та Путін. Кремль та Путін перетворились в "ворога номер один" для значної кількості респондентів.
Але для об’єкта перенаправленої агресії вони для значної кількості населення не підходять у зв’язку з обмеженням можливостей безпосереднього спілкування з Путіним. Тому Кремль є об’єктом віртуальної агресії, яка дуже активно виплескується в соціальних мережах.
Олігархи та чиновники навпаки знаходяться в зоні безпосереднього соціального впливу і тому стикаються з проявами безпосередньої агресії. Але слід зазначити, що неприязнь к чиновникам практично замінила неприязнь до олігархів.
На підставі дослідження можна зробити наступні висновки:
Комплексне дослідження з використанням тестів агресивності та тривожності показало, що для українців характерний високий рівень тривожності;
Тривожні та агресивні респонденти відрізняються більш негативним відношенням до влади та провладним політичним силам, та являються ключовим фактором високої динаміки зміни рейтингів партій в Україні в своїх сегментах;
В цілому, по Україні люди показують високий рівень тривожності - 2\3 респондентів.