15:15 26.06.2023

Упевнений, що після війни ринок страхування життя України зміниться на краще - гендиректор СК "ПЗУ Україна страхування життя"

7 хв читати
Упевнений, що після війни ринок страхування життя України зміниться на краще - гендиректор СК "ПЗУ Україна страхування життя"

Ексклюзивне інтерв'ю з генеральним директором ПрАТ СК "ПЗУ Україна страхування життя" Збігневим Шолигой

Текст: Лідія Шевченко.


Про ринок страхування життя в Україні давно не говорили, який він на сьогодні?

В Україні триває процес концентрації страхового ринку, зокрема і ринку страхування життя, який наразі об'єднує 12 страховиків. Його можна охарактеризувати як досить стабільний щодо кількості гравців і диверсифікації бізнесу. На ринку працюють як мультиканальні компанії, так і компанії, які активно розвивають лише один канал продажу. Дуже важливо, що, незважаючи на складну ситуацію, жодна компанія не залишила ринок і всі лайфовики продовжують виконувати свої зобов'язання перед клієнтами.

Також, варто зазначити, що з 12 компаній, 10 - це члени НАСУ. А частка компаній-членів НАСУ за багатьма основними показниками, такими як страхові премії, страхові виплати, страхові резерви, активи, становить понад 95% від усього ринку life-страхування. Тому ми, як члени НАСУ, беремо активну участь у засіданнях Комітету зі страхування життя і регулярно обмінюємося досвідом з іншими учасниками ринку.


Як війна позначилася на роботі ринку і вашої компанії. Що було найскладнішим?

Безумовно, війна внесла свої корективи в роботу страхового ринку, зокрема і лайфовиків, і кожна з компаній дотримувалася своєї стратегії, пристосовуючись до ведення бізнесу в умовах воєнного часу.

І якщо у 2020-2021 роках ринок life-страхуванняв Україні показав зростання на більш ніж 17% за страховими преміями, то, на жаль, війна практично повернула лайфовиків на самий початок 2020 року.

З початком війни багато компаній втратили перестрахування, проте ніхто не пішов із ринку і не кинув своїх клієнтів.

Основним завданням для "ПЗУ Україна страхування життя" у перші дні війни було забезпечити безперервність бізнесу, залишатися на зв'язку з клієнтами, агентами, партнерами, продовжуючи обслуговувати їхні запити й договори страхування. Ми ні на один день не припиняли роботу, перейшовши у віддалений режим, а наш контакт-центр безперервно підтримував клієнтів у цей важкий час.

Також, важливим завданням було адаптувати страхові продукти до умов воєнного часу і продовжувати укладати нові договори страхування.


Підсумки першого кварталу показують, що майже всі провідні страховики життя мають зниження обсягів зібраних премій. Як ви вважаєте, коли відбудеться переломний момент і ринок почне зростати?

Під час війни ризики бізнесу зростають, накладаються обмеження на страхові продукти, і, власне, немає умов для активного зростання бізнесу. Я вважаю, переломний момент настане лише після завершення війни в Україні. І ми готуємо свою компанію до цього моменту, готуємо нову стратегію, нові продукти й нові підходи до обслуговування клієнтів. Але багато що залежить від того, як розвиватимуться фінансові ринки в післявоєнний період.


 Чи відбулася зміна в пріоритетах страхових продуктів, які з них зараз більше цікавлять українців?

Безумовно, війна пробудила розуміння важливості страхування і українці, особливо на початку війни, активно цікавилися покриттям воєнних ризиків.

Однак, правилами страхування практично всіх страховиків передбачені суттєві обмеження або винятки щодо страхування воєнних ризиків. Як правило, страховики не покривають активні воєнні ризики, а умови страхування пасивних воєнних ризиків відрізняються в різних страхових компаніях.

Потрібно пам'ятати, страховик - це комерційна структура, а забезпечення виплат, пов'язаних із воєнними ризиками - це завдання держави. В Україні діє спеціальне законодавство, що регулює такі виплати.

Безумовно, ми адаптували свої продукти до умов воєнного часу. У нас сьогодні діють обмеження щодо страхових сум, ризиків. Також, ми не працюємо на тимчасово окупованих територіях і територіях, де точаться активні воєнні дії.

Водночас ми продовжуємо виконувати свої зобов'язання перед клієнтами як за страховими виплатами, так і за викупними сумами в повному обсязі відповідно до умов договорів страхування. Щодо цього для нас нічого не змінилося. І це важливий сигнал для клієнтів, оскільки основне завдання страховика - це виконання своїх зобов'язань.


Розірвання договорів страхування, наскільки активним цей процес був на початку війни, і яким він є зараз?

Що стосується викупних сум, то в перші місяці війни, зі зрозумілих причин, в українців були інші пріоритети. Вони насамперед рятували своє життя. Але вже в другому півріччі 2022 року ми помітили більше звернень за викупними сумами. В умовах війни людям потрібні гроші для забезпечення своїх першочергових потреб - і нам це зрозуміло. У нашій практиці були клієнти, які дякували нам за вчасно виплачену викупну суму, оскільки отримані гроші дали їм змогу переїхати в безпечне місце та винайняти квартиру на тривалий термін, або не закривати власний бізнес, або отримати гроші на лікування.

Незважаючи на складну обстановку, у більшості випадків наші клієнти продовжують сплачувати страхові платежі за своїми договорами страхування і за першої ж нагоди відновлюють оплату своїх полісів.


На вашу думку, що необхідно зробити на рівні держави, щоб ринок страхування життя вийшов на європейський рівень.

Насамперед необхідно послідовно змінювати законодавство таким чином, щоб воно максимально відповідало стандартам і підходам, прийнятим у Європі. Ми бачимо і відчуваємо, що Регулятор це розуміє, оскільки сьогодні дуже активно приймається велика кількість документів, які наближають український страховий ринок до європейського. Також ми спостерігаємо, що рівень страхової грамотності, особливо серед корпоративних клієнтів, значно зріс. І зараз хороший момент, щоб впроваджувати європейські підходи в страхуванні, наприклад, запровадити податкові пільги для підприємств, які оплачують страхування життя для своїх співробітників. Такий підхід показав свою ефективність у багатьох країнах Європи, тому я вважаю, що такі зміни в законодавстві України також сприятимуть активізації ринку страхування життя в післявоєнний період.


Наразі на ринку працюють 12 страхових компаній, на Ваш погляд, чи актуальна поява нових гравців на ринку life-страхування?

Так, в Україні на сьогодні працюють 12 страховиків зі страхування життя, але приблизно стільки ж лайфових страховиків і в Польщі. Ми маємо схоже за чисельністю населення, але обсяги ринку страхування життя в Польщі незрівнянно більші. Це свідчить про те, що в наявних українських страховиків є великі перспективи до розвитку і збільшення збору премій. На мій погляд, компаній, які працюють зараз на ринку, цілком достатньо, щоб обслужити потреби України в страхуванні життя.

Поява нових гравців - звісно, можлива, але тут акціонери кожної компанії самі ухвалюють рішення про вихід на ринок і оцінюють перспективи розвитку своєї компанії.


Чи плануєте Ви або акціонери щось змінювати в роботі компанії.

Я впевнений, що після війни ринок страхування життя зміниться. Драйвером лайфового ринку, найімовірніше, стануть такі канали продажу як корпоратив і банкострахування. Ринок поступово змінюватиметься від "ринку продавця" до "ринку покупця", коли люди самі почнуть визначати, що для них важливо і чому. Відповідно, змінюватимуться і страхові продукти, і процедури обслуговування договорів страхування, які дедалі більше відповідатимуть потребам клієнтів. Наше завдання - бути готовими, щоб запропонувати клієнтам сучасні страхові продукти та високий сучасний рівень обслуговування.


Через 6 місяців набуває чинності новий Закон України "Про страхування" з новими вимогами для компаній зі страхування життя та агентів, чи готові ви до таких нововведень. І як вони можуть позначитися на ринку.

Я впевнений, що введення нового Закону "Про страхування" матиме позитивний ефект для всього ринку страхування в Україні, зокрема і для ринку страхування життя. Згідно з новим законом вводиться ціла низка положень, які вже стали нормою в Європі: це і класи страхування, і вимоги до платоспроможності страховиків, до розкриття інформації про структуру власності страховика, страховик тепер зобов'язаний мати комплексну систему внутрішнього контролю, систему управління ризиками, комплаєнс і багато іншого. Законом також передбачено впровадження нових підходів до діяльності страхових посередників. Усе це сприятиме прозорості роботи ринку, професійному зростанню посередників, захисту прав споживачів страхових послуг.

Хочу наголосити, що для "ПЗУ Україна страхування життя", як частини групи PZU SA, найбільшої страхової групи Східної Європи, відповідність вимогам закону - основний пріоритет. Компанії Групи "ПЗУ Україна" мають солідний досвід роботи на українському ринку: цього року виповнюється 30 років компанії "ПЗУ Україна" та 20 років компанії "ПЗУ Україна страхування життя". Ми продовжуватимемо розвивати бізнес в Україні та готові працювати в умовах нового Закону, тим більше багато його вимог ми вже виконуємо.

Сьогодні в умовах воєнного часу ми продовжуємо працювати для наших клієнтів і партнерів, забезпечуючи безперервну роботу компанії та гарантуючи безпечні умови роботи для наших співробітників.

Головне, щоб наші клієнти та партнери залишалися задоволеними та впевненими, що кожна з компаній нашої Групи завжди демонструватиме високі стандарти обслуговування та в повному обсязі виконуватиме свої зобов'язання за договорами страхування. Також хочу щиро подякувати всім нашим клієнтам та партнерам за співпрацю та довіру.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Тариф на передачу цього року залишиться незмінним, але наступного має стати беззбитковим - голова "Укренерго"

Україна є пріоритетом для швейцарського уряду – посол Швейцарії Фелікс Бауманн

"Укрпошта" виходить на прозорі та зрозумілі терміни доставки – Ігор Смілянський

Для реалізації амбітних планів залучаємо стратегічного інвестора, це дасть змогу групі Meest значно прискоритися в розвитку та динаміці - акціонер Meest China Лисенко

Підвищення мінімальної заробітної плати у 2025 році на 100 грн обійшлося б у 5,3 млрд грн для бюджету - голова бюджетного комітету Ради Підласа

Гарантії безпеки Україні це її членство в НАТО - Столтенберг

Доки не закінчиться війна, дефіцит бюджету в Україні суттєво не скоротиться – голова комітету Ради Підласа

Голова Військового комітету НАТО адмірал Бауер: Курськ – погана для Путіна історія

Збільшення податку на предмети розкоші є найбільш виправданим способом закрити діри в бюджеті України - регіональний економіст ЄБРР Богов

Програма пільгової іпотеки забезпечує до 50% продажів девелоперам з акредитованими споруджуваними об'єктами - комерційний директор "Інтергал-Буд"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА