16:00 02.05.2023

Відмова України від імпорту у відповідь на ембарго с/г товарів стане найкращим подарунком для молокопереробки – виконавчий директор СМПУ

11 хв читати
Відмова України від імпорту у відповідь на ембарго с/г товарів стане найкращим подарунком для молокопереробки – виконавчий директор СМПУ

Ексклюзивне інтерв'ю з виконавчим директором Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсеном Дідуром

Текст: Оксана Руженкова


- СМПУ чи не єдина громадська організація, яка наполягає на запровадженні Україною дзеркальних заходів проти п'яти східноєвропейських країн, що ввели заборону на імпорт української сільгосппродукції. До яких заходів ви готові вдатися, щоб відстояти інтереси галузі?

- По-перше, не вірю, що Європа закриє ринок для української молочної продукції. СМПУ вжила всіх необхідних заходів – ми запропонували нашим переговорникам приїхати в Європу і надати їм необхідну підтримку. Я зараз перебуваю у Польщі, щоб допомогти провести аудит ринку. Маю намір з`їздити в Брюссель. По-друге, не варто плутати обсяги поставок зернових і молочної продукції. Ми не є серйозними конкурентами щодо молочних товарів для європейських виробників. Якщо доведемо (а ми можемо це зробити), що згідно правил СОТ маємо право торгувати і згідно з двохсторонніми угодами вводити симетричні заходи, то Польща втратить більше, ніж Україна.

ТОП-5 імпортерів української молочної продукції – Італія, Польща, Німеччина, Нідерланди, Франція – 2021 року поставили в Україну свою молочну продукцію на $300 млн, і 50% цих поставок були з Польщі. У 2022 році Україна імпортувала звідти молочної продукції на $200 млн. Причина скорочення – війна, в першому кварталі нам боялися щось поставляти.

Ми хочемо, щоб держава жорстко заявила свою позицію. Влада проголосила, що пріоритетом є продукти з доданою вартістю, що країні потрібно створювати робочі місця – нехай доведе це справами. Якщо держава хоче продавати не зерно, а круасани, то повинна підтримати продукти з доданою вартістю, що вже виробляються та експортуються, а це, в першу чергу, продукція харчової промисловості. Влада повинна зайняти принципову позицію. Ми від неї цього чекаємо.


- Ви вірите, що українська влада наважиться виступити проти рішення п'яти європейських країн і відстоюватиме інтереси власного виробника? Зараз не дуже зручна ситуація. Європейські країни постачають Україні зброю, снаряди, обладнання. Хіба зараз зручний час для торговельних війн?

- У нас, і у країн Східної Європи один ворог. Усі зацікавлені в тому, щоб Україна його перемогла. Тому був би в цьому питанні раціональним. Якщо європейські партнери хочуть нас годувати, то можна й так домовитися. Але в молочній галузі України працює 1 млн людей, ми утримуємо робочі місця. Переконаний, що маємо відстоювати власні інтереси. Україна – це передній план демократії, вона захищає не тільки свою незалежність, а й усю Європу.

Європа більш конкурентна, ніж український виробник. У них є дотації, краще модернізовані заводи, ширший асортимент – конкуруйте! Торгівля повинна бути рівноправною і вільною – це один із принципів західної демократії. Якщо Україна у відповідь на введену заборону закриє імпорт, це буде найкращий подарунок для молоко переробки, найкраща за останні десятиліття підтримка молочної галузі, яку держава особливо ніколи не підтримувала. Але хочу, щоб усе завершилося нормальними домовленостями і ми вийшли з ситуації з високо піднятою головою.


- З чим пов`язані рішення Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії, Румунії, які вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт українських сільгосптоварів?

- Розіб'ємо це питання на дві складові – політичну та економічну. Щодо політичного аспекту. Будь-яка влада хоче подобатися своєму електорату. В розвинених демократіях їй доводиться робити все, щоб виборець проголосував за неї на виборах. З огляду на вибори восени у низці сусідніх країн можна сміливо говорити, що події на європейському аграрному ринку у квітні 2023 року мали політичне підґрунтя.

Щодо економічної складової. Навіть Китай, який пропагує комунізм в усьому світі, зацікавлений в роботі з Європейським Союзом і прагне продавати йому свою продукцію, адже це збалансований і заможний ринок з високою купівельною спроможністю.

Упродовж року з початку війни Україні було байдуже куди продавати – в Європу, Азію чи Африку. Важливо було просто продати врожай 2021 року, зокрема рослинницької продукції, отримати логістичні коридори, знайти нові ринки. Треба віддати належне Європі. Вона підставила нам плече, зняла митні бар`єри і дозволила Україні торгувати на своєму стабільному і платоспроможному ринку.

Чи ми продавали задешево? Не думаю. Наші продавці-експортери не закладали високих маржинальних прибутків при продажах, були просто зацікавлені в реалізації. Нашою безвихіддю скористалися комерсанти Євросоюзу, які змогли купити дешевше українську сільгосппродукцію, яку Україна просто намагалася збути. Це нормальна логіка бізнесу: купити дешевше – продати дорожче. Маржа українських виробників була нижчою за маржу європейських колег. Це й призвело до дисбалансу на ринку.


- В яку з європейських країн надійшло найбільше українських молокопродуктів?

- У Польщу, частково в Німеччину, інші європейські країни, але на їхніх ринках частка українських молочних продуктів не перевищила 1%. Лише в Польщі в другій половині минулого року українські виробники досягли показника в 7-7,5% та в країнах Балтії близько 5%.


- Чи всі європейські країни повністю забезпечують свої потреби в молочних продуктах? Чи є вакантні ніші, куди безперешкодно можуть надійти українські товари?

- Передусім український виробник має відповідати європейським стандартам якості та безпечності, а також бути акредитованим у відповідній службі європейської країни. Український експорт до ЄС, зокрема молочної продукції, у 2022 році відбувся винятково тому, що був дешевшим за місцеві товари.

В Європі, як і в Україні, є можливість купувати сировину за прямими контрактами і спотовими. Спот – це коли молокозавод продає свій надлишок сировини іншому молокозаводу. В Європі спот становить 10%, решта – за контрактами. Основна структура ланцюгу сировина-переробник сформована за рахунок кооперації. Тобто основні виробники й переробники – це кооперативи. За таким принципом працюють Польща, Німеччина, Нідерланди. Подібна до української модель співпраці є лише у Франції.

Щодо українських виробничих реалій. 2022 року Україна виробила близько 7 млн тонн молочної сировини, з яких 10% залишилося виробникам для власного споживання або населення самостійно її переробляло. Ще 50% пішло в тіньовий обіг – так переробники називають обіг молокопродуктів, які функціонують поза ветеринарною службою та уникають сплати податків. Решта пішла на офіційну переробку – близько 2,7-2,8 млн тонн.

2022 року сировини було достатньо, щоб повністю задовольнити споживачів на внутрішньому ринку і забезпечити експорт. Україна наростила експорт молочних продуктів на 45% у порівнянні з 2021 роком. Основна причина – зменшення населення та втрата окупованих територій.


- Які ринки були традиційними для експорту молочної продукції в довоєнний рік? Чи втратили ми їх?

- Не можна сказати, що втратили. Вони стали для нас проблематичними і значно дорожчими. Наприклад, у довоєнний період Україна активно поставляла сирний продукт, згущене й сухе молоко в Середню Азію. Експортний коридор виглядав таким чином: з українських портів поромом у Поті, потім переїзд у Баку, звідти поромом через Каспійське море і далі так званим Шовковим шляхом. Зараз ми змушені шукати шляхи через Румунію або Угорщину, проїздити через Туреччину, Грузію, звідки через Азербайджан виходити на ринки Узбекистану, Казахстану, Киргизстану тощо. Термін нинішньої доставки сягає 45 днів плюс вартість логістики. Тож ринки не втрачені, вони стали менш рентабельними.

Європейські ринки нас врятували. Наприклад, у другому півріччі 2022 року в Польщу експортувалися сири ТМ "Комо". Польський покупець дуже патріотичний і купує продукцію винятково польського виробництва, але українські сири їм припали до смаку, спрацювала братська допомога.


- Якщо сусідні країни зараз заборонять українську продукцію, куди її експортувати?

- Для нас зараз все критично, але не настільки, як думає влада сусідніх країн. Зверніть увагу, як критикують її дії польські та європейські галузеві асоціації. І є за що.

Погляньте на статистику. У першому кварталі цього року Польща поставляла до України молочних товарів на $25 млн щомісячно, а Україна - на $5 млн. Якщо Україна введе дзеркальні заходи, то польські виробники втратять ці суми, а ми всього-на-всього їх підберемо і не матимемо проблем із реалізацією молочних продуктів всередині держави.


- Зазвичай більш-менш розвинені галузі активно шукають нові експортні ринки. На які виставки їздили переробники молочної продукції?

- Торік ніхто нікуди не поїхав, зрозуміло з яких причин. До того ж виставки, які проходять в Азії, не працювали через ковідні обмеження.

Існують дві основні виставки, куди їздять наші переробники. Перша - травнева продуктова, яка проходить одного року в Парижі, а іншого - в Кьольні. Вона була number one впродовж останніх п'яти років, мала великий павільйон і неабиякий резонанс.

Друга - GulFood, яка проходить на початку року у Дубаї. Вона зараз користується популярністю, Там шикарний павільйон для молочних продуктів із обладнанням для молочної переробки, фасуванням. Цього року разом із десятьма українськими переробними підприємствами відвідали її.


- Яка найвіддаленіша країна, куди Україна постачала молочні продукти?

- Торік були експортні поставки сухого молока у Філіппіни та Малайзію. Китай охоче купує українську суху сироватку. Середня Азія - наш традиційний ринок. Маємо досвід роботи з Мексикою, Пуерто-Ріко. В США заходило українське згущене молоко. Воно користується неабияким попитом, однак неконкурентоспроможне через високу собівартість, невибудовану логістику, невистроєні торгівельні відносини з потенційно цікавими українським виробникам ринками.

Молочному бізнесу цікаві Мозамбік, Мадагаскар, Конго, Бахрейн тощо. Влада повинна чути бізнес і спрощувати умови роботи на ринках цих країн, щоб українська продукція мала конкурентні переваги.

Була спільна нарада Мінагрополітики та МЗС щодо зниження мит. Але це проблема не лише чинного уряду, а й усіх попередніх – держава має системно працювати на розвиток міжнародної торгівлі.


- Минулий рік був для всіх складним. Які втрати молочної переробки України через війну? Хто з сильних гравців залишився на Сході? Чи пощастило комусь релокувати підприємство?

- Релокація не для нас - молокозавод завжди прив'язаний до сировинної бази. В нас через дефіцит сировини завантаження в середньому на заводах становить 70% від їхніх потужностей. Переробка більш розвинена, ніж ринок сировини.

Із втрат минулого року треба згадати завод Danone у Чаплинці на Херсонщині, заводи в Дніпрорудному, Молочанську та Мелітополі. Завод у Баштанці постраждав менше - його обладнання вивезли на інші підприємства.

До війни в Україні переробляли молоко 180 підприємств, а зараз, гадаю, активно працюють приблизно 130.

2023 рік буде дуже важким – постійно прилітають "привіти" навіть від тих, від кого не чекали, плюс глобальна економічна турбулентність. Деякі підприємства, які донині не модернізувалися, не йшли в ногу з часом, можуть зійти з ринку. Втім, їхню сировинну базу одразу підхоплять інші заводи, тож проблеми це не становитиме.

Україна виробляє в останні роки по 7,5 млн тонн молока за сезон. На зорі незалежності було 27 млн тонн, а потім ми втратили свої позиції. Щоб Україна була успішним провідним виробником молокопродуктів, потрібно виробляти 15 млн тонн. Це забезпечить, по-перше, іншу собівартість готового продукту, а по-друге, матимемо експортний потенціал, який допоможе брати участь у глобальних інтернаціональних програмах.

Наприклад, прийняли рішення "нумо рятувати Африку". Гаразд, давайте. Ми й раніше були наче свої на тому ринку: експортували в Лівію, Алжир, Марокко. Це другий ринок за попитом на молочні продукти після Китаю. Гадаю, це можливо. Тому найголовніше – це інвестувати в сировину, аби було що переробляти.


- Чи були 2022 року якісь нові проєкти в галузі? Хтось інвестував у виробництво, чи через війну розвиток призупинено?

- Згадайте блекаут. Усі заводи інвестували торік у придбання генераторів, вартість яких сягала $1,5-2 млн. Купували власним коштом - нам не допомагали благодійні фонди.

Існують компанії, які працюють із ритейлом і втратили внаслідок обстрілів свої склади. Вони змушені були їх відбудувати або розширити наявні.

Учасникам нашої спілки доводиться постійно інвестувати у виробництво. У нас через дефіцит сировини дуже конкурентна галузь. Ще й імпорт постійно тисне, тож доводиться конкурувати за споживача. Навіть якщо населений пункт обстріляли, ми "пересиділи-перечекали" - і молоко треба доїти, возити, машини ремонтувати, фасовочне обладнання та дизайн упаковки міняти. Це постійний процес, він ніколи не зупиняється. Інвестують якщо не з прибутку, то з власного капіталу.


- Чи можуть у 2023 році чи згодом з'явитися якісь нові цікаві молочні продукти на внутрішньому ринку? Хтось із переробників виношує такі ідеї?

- Передусім хотілося б почути запевняння влади про те, що головне для країни – переробка, і червоною лінією для держави є, наприклад, молочні продукти.

Державі потрібно не тільки декларувати, що прийдуть кошти на відбудову країни і ми інвестуємо в переробку. Потрібно демонструвати це своїми справами. і для піару зокрема. Це буде заява, наочний доказ тому самому USAID, що уряд України захищає свою переробку, отже туди можна інвестувати. Не потрібно анонсів про те, як держава витратить гроші. Натомість мають бути підтвердження того, що для нас важлива стратегія і ми не дозволимо європейським країнам перекреслити переробну галузь України.

СМПУ входила в групу, яка формувала державні пропозиції і яку очолювали керівник Офісу президента Андрій Єрмак та прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Далі група ділилася на підгрупи. Ми працювали в тій, яка займалася новою аграрною політикою.

Вважаємо, що основна проблема молочної галузі України - тваринництво, в яке потрібно інвестувати, щоб воно стало промисловим. Потрібно стимулювати населення до створення потужних сімейних ферм чи фермерських господарств із щонайменше 50 коровами. Для цього треба дати людям землю під випас. Наразі вся земля в Україні розорана без цільового призначення.

Можна інвестувати в молочне виробництво, але треба зробити його цікавим. Сьогоднішня ситуація з перешкодами для вивозу зерна змусить підприємців шукати варіанти його реалізації через складніші схеми, які можна створити через додану вартість - через курку, яйце, молоко, м'ясо тощо. Ті, хто не вирізав корів до війни, зараз залишилися задоволеними - бізнес виріс як на дріжджах.

Зауважте, що в Україні навантаження на аграрний бізнес, а не на сільгоспвиробників, дуже ліберальне. Упродовж останніх 10 років, поки зростало виробництво біржових товарів у рослинництві, в Україні сформувалася ціла когорта нових багатіїв, олігархів. Всі вони представники великих аграрних груп, агрохолдингів. Те, що вони заробили, можуть зараз переорієнтувати, прагнучи нарощувати виробництво. Тільки за рахунок розширення земельного банку зростання вже неможливе – тут все більш-менш усталене. Зростати можна зараз лише в глибинній переробці, і агрохолдинги мусять входити в ці процеси.

Займатися самотужки переробкою надзвичайно складно: це торгова марка, це вироблення сировини, яке б забезпечило переробку, шлях, по якому повинна рухатися переробка.

Держава повинна задекларувати, що підтримує додаткову вартість. І не лише говорити, а й щось робити.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

"Укрпошта" виходить на прозорі та зрозумілі терміни доставки – Ігор Смілянський

Для реалізації амбітних планів залучаємо стратегічного інвестора, це дасть змогу групі Meest значно прискоритися в розвитку та динаміці - акціонер Meest China Лисенко

Підвищення мінімальної заробітної плати у 2025 році на 100 грн обійшлося б у 5,3 млрд грн для бюджету - голова бюджетного комітету Ради Підласа

Гарантії безпеки Україні це її членство в НАТО - Столтенберг

Доки не закінчиться війна, дефіцит бюджету в Україні суттєво не скоротиться – голова комітету Ради Підласа

Голова Військового комітету НАТО адмірал Бауер: Курськ – погана для Путіна історія

Збільшення податку на предмети розкоші є найбільш виправданим способом закрити діри в бюджеті України - регіональний економіст ЄБРР Богов

Програма пільгової іпотеки забезпечує до 50% продажів девелоперам з акредитованими споруджуваними об'єктами - комерційний директор "Інтергал-Буд"

Нещодавні випробування інноваційних методів виявлення мін, організовані ПРООН в Україні, показали обнадійливі перспективи - директор кризового бюро Шоко Нода

Посол ЄС в Україні Матернова: Європейський Союз однозначно налаштований на продовження масштабної підтримки України

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА