Голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) Федір Лапій в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" розказав про те, чи треба вакцинуватися від COVID-19 і як цього року протікатиме епідемія грипу.

Текст: Анна Левченко

 

- Чи варто очікувати чергового спалаху COVID-19 цієї осені?

- Він вже почався. Офіційна статистика досить чітка, навіть якщо не брати до уваги, що ми знаємо не про всі випадки COVID-19 через проблеми діагностики. Зазначу, що після початку широкомасштабного вторгнення РФ було зроблено дуже багато, щоб забезпечити експрес-тестами регіони і прифронтові зони. Втім розуміємо, що в умовах, коли є дуже сильна міграція населення, мати чітку статистику – це проблема.

Наразі окрім зростання показників госпіталізації відмічається збільшення звернень із симптомами COVID-19, такими як втрата смаку, нюху, температура. Коли ми робимо експрес-тести, отримуємо позитивний результат. Зростає кількість госпіталізованих і померлих.

Можна прогнозувати, що найближчим часом ми побачимо зростання захворюваності, адже більшість "карантинних" правил ми не виконуємо. Кажучи відверто, з 24 лютого ми вже перестали носити маски, припинили тримати дистанцію. А з поверненням дітей до школи маємо ще один чинник поширення збудника COVID-19. Тобто невдовзі можемо говорити лише про зростання COVID-19, яке буде обумовлене штамом "Омікрон".

- Що робити людям, які отримали одну чи дві дози, а бустер не встигли, зокрема через війну? Вакцинуватися чи не вакцинуватися?

- Вакцинуватися. Якщо людина зробила дві дози, а строки першого бустеру пройшли, то не потрібно розпочинати вакцинацію спочатку. Необхідно ввести ще одну "бустерну" дозу. Її зарахують як відповідну дозу - другу чи першу бустерну.

- Яка це може бути вакцина?

- Будь-яка з наявних, до чого серце лежить. У нас зараз є достатня кількість "Коронавака", очікуємо поставок "Пфайзера", були поставки "Джонсон і Джонсон" (за даними МОЗу , зараз в Україні доступно близько 5 млн вакцини CoronaVac, до 30 тис. доз вакцини Janssen, у липні отримано від Pfizer 500 тис. доз вакцин, днями надійшло ще 400 тис. доз цієї вакцини, загалом очікується від Pfizer до 1,8 млн доз - ІФ)

- Чи треба продовжувати вакцинацію, якщо вже пройшло більше шести місяців після першого бустера?

- Потрібно, незважаючи на те, скільки часу пройшло після першого бустера. В Україні схвалено введення першого бустера через п’ять місяців після первинної вакцинації, можна пізніше, другий бустер - через чотири місяці після першого. Наразі НТГЕІ порекомендувала, а МОЗ дозволив універсальний доступ до другого бустера – тобто дозволив його робити всім. Зокрема, це обумовлено тим, що в Європі обговорюють повернення більш суворих правил щодо вакцинації, зокрема біженців з України. Бо одна справа - біженці перших днів, коли люди тікали без речей і без документів. Сьогодні ці процеси більше врегульовані. Тому стратегічно Україна має зробити універсальний доступ до вакцин.

- Як саме продовжувати вакцинацію, наприклад, "Короноваком" – потрібна одна доза чи дві?

- Якщо первинну вакцинацію вам провели однаковими вакцинами, то бустер може бути будь-якою вакциною з наявних в Україні. Ми знаємо, що дві дози плюс один бустер для молодих людей без хронічних патологій забезпечить надійний захист від тяжкого перебігу COVID-19. Це реально працює. Молода людина без хронічних патологій може перехворіти COVID-19 у вигляді нежитю, і нас це не дуже хвилює. Натомість нас хвилює передусім тяжкий перебіг COVID-19, зокрема у групи ризику, у людей з хронічними захворюваннями. В Україні вже рекомендовано другий бустер. Є результати досліджень, що другий бустер відновлює захист і захищає, в том, числі і від штаму "Омікрон".

- А якщо бустерну дозу не отримали через шість місяців, то чи доцільно робити її через 1-1,5 роки? Чим фактично відрізняється бустерна доза від нової першої чи так званої ревакцинації?

- Її обов’язково треба робити. Фактично бустер від ревакцінації відрізняється лише назвою. Зточки зору імунної відповіді, імунної пам’яті, якщо доза вакцини вводиться через п’ять або шість місяців, то це дозволяє нагадати імунній системі про вірус, на довший період часу забезпечити кращий захист і може забезпечити перехресний імунітет.

Сьогодні в Україні скорочено інтервал для введення першої бустерної дози, але якщо з тих чи інших причин строки бустеру пройшли, то все одно треба іти і вакцинуватися – отримати бустер.

- Що таке змішана схема вакцинації, або гетерологічна схема, та як її використовувати?

- Гетерологічна схема вакцинації передбачає використання комбінації вакцин на різних платформах. наприклад векторних та мРНК-вакцин, або ж вірусних. За результатами досліджень, ці схеми продемонстрували високий профіль безпеки, добре переносяться.

Тут питання, як взагалі формуються рекомендації. Як правило, ми пріоритетно опираємося на результати досліджень. Значно більше досліджень проводилися в США і ЄС, в інших країнах, де є і наука, і інвестиції потужних компаній. Звісно, що передусім в якості бустеру компанії досліджують саме свою вакцину. Так з’являються дослідження так званої гомологічної схеми: дві однакові дози + той самий бустер. Дослідження показали, що ця схема подовжує імунітет, тож ми, опираючись на ці дослідження, першочергово рекомендували робити вакцину одного і того самого виробника.

Втім науковці вже досліджують питання взаємозамінності, зокрема, наскільки ефективні схеми, де основний курс і бустер різних виробників. Ці дослідження демонструють, що взаємозамінність на бустер є. Тобто на бустер можна міняти "Пфайзер" на "Модерну", "Модерну" на "Пфайзер", "Астразенеку" на "Пфайзер", чи "Модерну". Крім того, раніше, за результатами проведених досліджень, було визнано, що після двох "Коронаваків" можна робити бустер чим завгодно. Тоді як після двох вакцин "Пфайзер", "Модерн" чи "Астразенека" робити "Короновак" вже не рекомендували. Та нові дослідження, показали, що при використанні різних вакцин у третій дозі (наприклад, "Короноваку" та "Пфайзера") немає різниці щодо імунної відповіді та ефективності запобігання тяжкого перебігу захворювання.

- Україна зараз має достатню кількість "Короноваку". То чи можна продовжити вакцинацію або проводити ревакцинацію цією вакциною після попередніх "Пфайзера", "Астразенеки" чи інших?

- На основі даних, які вже накопичилися в світі, НТГЕІ надала нові рекомендацій. По-перше, ми скоротили інтервал до першої бустерної від 6 до 5 місяців, по друге, як я вже казав, ми надали рекомендації, що бустер може бути вакциною на іншій платформі, зокрема і "Коронавак". Тобто ми рекомендували гетерологічні схеми. До речі, ВООЗ випустила висновок щодо можливості використання гетерологічних схем, і зараз ми знаємо, що в якості другого бустеру можна використовувати вакцину, створену на іншій платформі. Тобто "Коронавак" може бути після "Пфайзера", "Астразенеки" чи "Модерни" і навпаки.

- А що робити тим людям, які перехворіли на COVID-19? Чи потрібна їм вакцинація і якщо так, то з яким інтервалом після хвороби це краще робити?

- Таким людям треба йти на вакцинацію. Рекомендації щодо неї в Україні не змінилися: зробити щеплення можна вже через 28 днів після початку хвороби. Нещодавно були опубліковані дослідження, які продемонстрували, що якщо ввести вакцину протягом двох місяців після перенесеного COVID-19, нічого страшного не станеться, це безпечно, але ви не отримаєте якогось додаткового захисного ефекту. Тому можна почекати і 2-3 місяці після захворювання.

- Чи працюють зараз в Україні безкоштовні центри вакцинації? Чи є в них вибір вакцин?

- Так, працюють. Проте де саме і за яким графіком - варто уточнити в департаменті охороні здоров’я тієї чи іншої області. Щодо наявності і кількості вакцин я вже сказав, що вакцина є і її достатньо.

- Чи можна говорити, що COVID-19 стає сезонною інфекцією, як грип, до якої треба психологічно звикати, а вакцинацію проти коронавірусу сприймати як рутинну?

- Можна було б говорити, якби не було захворюваності COVID-19 влітку в країнах ЄС і Британії, де ще в липні почалося зростання захворюваності. Для респіраторних вірусних інфекцій це не зовсім характерно. Для літа більш притаманні кишкові інфекції. Час для респіраторних інфекцій - це зазвичай холодна пора року: осінь, зима, весна - тоді, коли люди перебувають у закритих приміщеннях, проводиться освітній процес в аудиторіях. Тому ми поки що не можемо ставитися до COVID-19 як до звичайної сезонної застуди.

- Чи можна буде сприймати вакцинацію від COVID-19 як сезонну вакцинацію від грипу?

- Не зовсім. Вірус грипу набагато більш схильний до мутації, ніж коронавірус, тобто швидкість мутації грипу більша. Зараз думають про універсальну вакцину - кроком до такої є бі- та тривалентні вакцини, про які вже йшлося. Ми не знаємо, як поводитиме себе вірус далі, але факт бівалетної та тривалентної вакцини дає нам певні переваги. Ми вже знаємо, що дві дози вакцини плюс бустер забезпечують захист від тяжкого перебігу молодих людей і тих, хто не має хронічних захворювань. Люди з хронічними захворюваннями та вік 60+ захищені двома дозами плюс два бустера. Але захист в цій групі тісно пов’язаний з імунітетом серед дітей. Адже коли діти менше хворіють, то менше хворіють і дорослі. Можливо, що вакцинація дітей від 5 років, яку дозволив МОЗ, змінить всю картину.

- Чи є у вас інформація щодо легалізації за кордоном щеплення від COVID-19, зробленого в Україні?

- Згідно із рекомендаціями Європейського комітету профілактики і контролю хвороб, яка діє для країн, котрі приймають біженців, якщо дані про вакцинацію відсутні або втрачені, вакцинацію розпочинають спочатку. Якщо вони є, то треба ввести ті дози, яких не вистачає для прийнятих на тому чи іншому національному рівні схем. На рівні МЗС робота щодо визнання вакцинації, яка зроблена в Україні, ведеться.

Між іншим, для багатьох наших європейських колег стало сюрпризом, що в Україні багато людей не вакциновані. Наприклад, пересічний сімейний лікар десь в Польщі чи Німеччині отримав близько тисячі біженців з України з дітьми, які не вакциновані. До лікаря приходять пацієнти з онкологією, які не мають щеплення від COVID-19, і лікарі в Європі не розуміють, як це можливо.

- Відомо, що не всі европейські країни визнали "Коронавак". Чи були якісь проблеми з визнанням за кордоном вакцин, які використовують в Україні, зокрема, "Коронаваку"?

- Ми все чекали, що в ЄС цю вакцину зареєструють. Це питання неодноразово піднімалося як на рівні регуляторів ЄС, так і на рівні Єврокомісії, бо питання вакцинації українців дуже турбує європейців. зокрема після того випадку з поліомієлітом. Наразі родина, в якій було виявлено це захворювання восени 2021 року, з початком війни виїхала. Але куди, мені не відомо. В цій сім’ї була паралізована півторарічна дитина, і ця сім’я була з вірусом. До речі, вони відмовилися від вакцинації, але куди вони повезли вірус, принаймні я не знаю. Але це реально турбує європейців. Тому дуже важливо, щоби вакцинація була доступна скрізь і щоб вона визнавалася. Як я вже казав, на рівні МЗС питання вакцинації, створенняспільної бази даних, доступу, обміну електронними базами вакцинації постійно розглядається, однак коли вони будуть вирішені, мені не відомо.

- Які прогнози на цей сезон щодо грипу?

- Є підстави вважати, що грип цього сезону до нас повернеться, і ми зустрінемося з так званою твіндемією, тобто одночасними епідеміями COVID-19 та грипу. Вже були наукові публікації про те, що одночасно людина може хворіти цими двома інфекціями, і це значно погіршує прогноз, а ризик смерті зростає удвічі. Але в минулі два роки ті заходи, які були впроваджені для запобігання COVID-19 (маски, карантинні заходи, дистанційне навчання тощо) дуже добре стримували грип. Тому в сезоні 2020-2021 і 2021-2022 року фактично грипу у нас не було. Втім, довго так продовжуватися не може, бо рано чи пізно ми все одно повернемося до звичного життя, до спілкування, до школи. Вірус грипу нікуди не зник, ми фактично два сезони грипу "прогуляли", тож очевидно, що накопичився неімунний прошарок, який сприятиме його епідемії. І зараз може бути реалізований сценарій твіндемії.

- Наскільки такий розвиток подій імовірний?

- Це лише прогнози, які ми можемо пояснити логічно на основі наших знань. Однак вже маємо результат цьогорічного сезону грипу в Австралії та Новій Зеландії - там саме закінчується такий сезон. І за його підсумками у південній півкулі ми бачимо, що кількість хворих на грип цього разу перевищила кількість за п’ять років разом узятих. Це якраз після двох сезонів, які вони "прогуляли" так само, як і ми. Тож, за прогнозами, грип прийде і в Україну, і саме в цьому сезоні є підстави вважати, що може реалізуватися сценарій твіндемії.

- Як на розвиток цьогорічного епідсезону вплине те, що основним типом коронавірусу буде "Омікрон"?

- Щодо "Омікрону" ми орієнтуємося на дослідження, які проводяться в ЄС, США, Канаді –у тих країнах, де є можливість лабораторно виділяти вірус і вивчати його. Але в цих країнах також дуже високий рівень охоплення вакцинацією, зокрема і бустерною дозою, і другим бустером людей з групи ризику, у яких COVID-19 перебігає тяжко. Це люди віком 60-65+, люди з хронічними захворюваннями, з онкологією. У цих групах рівень охоплення щепленням тут майже під 95%, тому робити висновки про перебіг "Омікрону" у популяції загалом на основі даних про вакцинованих навіть не первинної вакцинації, а бустерної - некоректно. Це може бути наше хибне враження про легкий перебіг захворювання, зумовленого "Омікроном".

- Тобто у країнах, де багато вакцинованих від COVID-19, "Омікрон" може бути легким, тоді як у нас ні?

- У нас він не буде легким з точки зору наслідків, бо у нас дуже високий відсоток населення, до якого ми не достукалися щодо вакцинації. Навіть ті, хто в групі ризику і хто отримав перші дві дози вакцини, не отримали першу бустерну дозу, хоча їм вже рекомендована другий бустер. Тому в Україні можуть бути абсолютно інші результати. Зокрема, за статистикою смертності за кілька останніх тижнів кількість померлих від COVID-19 зросла практично удвічі, де 75% - це люди віком від 60 років.