Эксклюзивное интервью координатора реформы сержантского состава от Проектного офиса реформ Министерства обороны Украины Инны Шевчук агентству "Интерфакс-Украина". (подается на языке оригинала)

 

17 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроект №0906 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби)", де, зокрема, йдеться про реформу сержантських звань. Як усе відбувається на практиці? Чи все йде за планом?

Одразу скажу, що не все йде за планом. Тому що цей закон був прийнятий із величезним запізненням. Його тричі подавали до Верховної Ради. Він був важкий. Затримка з його ухваленням була десь два роки. Тривало узгодження, переузгодження, переподання.

Наразі закон прийнятий та підписаний президентом. В прикінцевих положеннях закону прописано, що Кабінет міністрів має узгодити з усіма органами сил оборони (тому що закон поширюється саме на них) і в десятимісячний термін привести всі нормативні акти нижчого рівня у відповідність із цим законом.

Наразі в Міністерстві оборони та Генеральному штабі створена спільна робоча група. Розроблена дорожня карта по змінам. Тому що цей закон насправді стосується не лише зміни назв звань, а взагалі самого підходу до побудови сержантського корпусу. Це стосується, приміром, соціального забезпечення і нарахування грошового забезпечення. Трансформується вся система повністю. Це теж тривалий процес, але зараз він більше активізувався.

Міністр (оборони України Андрій Загороднюк - ІФ) поставив чіткі терміни, коли має відбутися перехід під виплату грошового забезпечення за формулою прив’язки до військового звання, а не до посади - так, як це відбувається в країнах НАТО.

Побудова чіткої вертикалі військових звань – це також один із елементів у розвитку управління кар’єрою. І, звісно, підготовка. Тому що запровадження звання «рекрут» є прогресивним і є одним із кроків до побудови професійної армії. Це звання допоможе нам і командирам робити "відсіювання", коли людина може спробувати свої сили, чи готова вона морально та фізично до такої служби.

Також командири можуть дивитися, кого краще куди відправляти на службу, щоб не було так, що в нас є людина, яка має хороші знання, навички, вищу освіту, а її відправляють, скажімо, на кухаря. Тобто має відбуватися чіткий розподіл і чітке формування саме професійного військового.

Що стосується переходу на фінансування за новою формулою, про які терміни йдеться?

У нас має бути підготовлений драфт змін до постанови, тому що грошове забезпечення регулюється постановою (Кабміну – ІФ). Міністр оборони поставив термін чотири тижні: під час наради минулого тижня він наказав за чотири тижні підготувати йому пропозиції.

Але оскільки ця постанова стосується всіх сил й структур, які входять у сектор безпеки й оборони, це буде тривалий процес, тому що треба буде з усіма погоджувати, а в кожного своя специфіка. Тут буде складний момент. Але сподіваємося, що ми його зможемо якомога швидше пройти та взагалі підняти питання стосовно того, чи в кожній структурі силового блоку мають бути армійські військові звання. Оскільки, можливо, в певній структурі може бути спеціальне звання.

Тут треба шукати компроміс, тому що щоразу, якщо ми вносимо зміни до нормативних актів високого рівня, нам потрібно погоджувати це з великою кількістю структур сектору оборони. Тому це довгий процес. Наприклад, попереднього разу, коли ми робили цю саму постанову, це зайняло роки два.

Коли очікувати остаточного переходу на нові сержантські звання?

Взагалі розраховуємо до кінця вересня. Тобто вже восени цього року мають бути зроблені хоча б якісь базові елементи. І після цього ми маємо підбити підсумки, що вийшло, а що ні, що потрібно вдосконалити. Тому що це стосується різних сфер.

Маємо подивитися, які програми підготовки ми виписуємо, яким чином буде відбуватися процес відбору, хто буде брати участь, які будуть контракти. Тому що дехто говорить, що  чотирьох тижнів для рекрута досить, тобто чотири тижні він пробує свої сили, а потім підписує чи не підписує контракт. А яким чином це все прописати, унормувати всі документи та налагодити систему – це складний процес.

Як процес переходу на нові звання відбувається на практиці? Що саме для цього передбачено?

Заплановано проведення переатестації в розрізі того, чи відповідає військове звання займаній нині посаді. Одна з проблем, яку ми довгий час уже намагаємося побороти, це те, що не прописані чіткі кваліфікаційні вимоги до посад.

Взагалі в Збройних Силах України звання відходить трішки на задній план, а найважливішою є посада. Насправді має бути навпаки: посада мусить бути другорядною, а військове звання - першочерговим.

Відповідно, нам потрібно взяти весь перелік посад (у нас їх близько тисячі відповідно до наказу міністра, де вони всі прописані) та привести їх у відповідність до військових звань. Наприклад, ти отримав звання сержанта, значить, можеш займати саме такі посади. І відповідно до цих посад прописані кваліфікаційні  вимоги: до прикладу, прослухати базовий курс лідерства або володіти певним рівнем англійської мови тощо. 

Привести це у відповідність – паперова, бюрократична робота. Ми маємо взяти наказ міністра та прирівняти його до закону, чітко все це прописати.

Наступний етап – коли це буде прописано - ми можемо переатестовувати сержантський корпус відповідно до нових звань і нових посад. Це також буде складний процес, тому що ми розуміємо, що не всі люди, які займають посади, мають ті кваліфікаційні вимоги, які ми можемо прописати.

Але нічого страшного в цьому немає. Звичайно, ми роз’яснимо бійцям, що їм треба набирати ці кваліфікаційні вимоги, тобто «просто так» їх ніхто звільняти не буде. Будемо пояснювати військовому, що для того, щоб реально почати будувати професійний сержантський корпус, усі мають бути професіоналами й відповідати певним кваліфікаційним вимогам. Тобто, ми будуємо вже справжню систему, коли рішення прийматиметься не точково і не буде ручного управління, на яку посаду поставити людину, а справді, щоб це було систематично з чіткими критеріями та підходом.

Який план дій передбачається на випадок, якщо військовий відмовлятиметься проходити переатестацію, додаткове навчання?

Існують два загальновідомих методи: пряника та батога, тобто задобрювання та покарання. Але я думаю, що людина має чітко усвідомлювати, що, якщо вона хоче будувати свою кар’єру, має зростати та розвиватися, тим паче, якщо для того є різні умови.

У чому сенс реформи сержантських звань? На перший погляд багато кому може здатися, що питання "реформи сержантів" - не надто важливе, адже є багато більш нагальних питань, які потребують швидкого вирішення…

Війна показала, що сержанти – це люди, які справді перебувають в окопах із військовими, турбуються про них. Є такий вираз, що вони - мама і тато для військових та думають про те, щоб вони були забезпечені, одягнені, нагодовані та підготовлені. І в багатьох випадках, коли я спілкувалася з різними сержантами, я справді бачила, що такими вони і є.

З іншого боку, сержант – це права рука офіцера. Тому що офіцер – це, в першу чергу, стратег, людина, яка займається плануванням, розвитком й думає, яким чином розбудовувати той чи інший підрозділ, тобто управляє.

А сержант йому допомагає, підказує, приходить до нього з проблемами, якщо такі є у підрозділі. Це має бути командна робота. І головне, щоб кожен розумів свою роль і знайшов себе в побудові цих стосунків, тому що на даний час є проблеми зі сприйняттям. Але з кожним роком їх усе менше і менше. І в багатьох випадках офіцери кажуть, що в них побудований сержантський корпус, що їх головний сержант – найкращий порадник, який завжди поруч, усе знає і може допомогти. Зараз такі моменти налаштовуємо.

До прикладу, буквально нещодавно познайомилася з одним "кіборгом", який у 2015 році захищав Донецький аеропорт, і саме підлеглі одного сержанта мені розповіли, що їхній командир, сержант, взяв на себе відповідальність у той момент, коли не було зв’язку, не можна було зв’язатися з командуванням, і він взяв на себе відповідальність командувати чималою кількістю людей. Тобто в таких критичних моментах сержант поруч.

Згідно з законом, скасовуються звання прапорщик, старший прапорщик (мічман, старший мічман). Що буде далі з військовими, які нині займають ці посади? Який алгоритм дій для них?

Звичайно, буде переатестація. У законі прописано, яке звання буде еквівалентним. Тобто жодних проблем не повинно бути.

Ми брали повністю стандарт НАТО № 2116 і намагалися привести колонку назв у відповідність до нього. Так, прийняті нами назви звань не зовсім відповідають назвам, які є в країнах НАТО. Але у кожної країни по-різному.

Нас, в принципі, не дуже цікавить сама назва – сержант, старший сержант тощо – а цікавлять скорочення (від ОР1 до ОР9). У всіх країнах НАТО, якщо ти скажеш, наприклад, "ОР4", то будеш знати, що в когось це капрал, у нас молодший сержант і т.д.

Звання "прапорщик і мічман" - це пережитки радянщини, тому ми вирішили від цього відмовитися.

Як ви вже згадували, тепер найнижче військове звання - рекрут. Що воно передбачає, як можна стати рекрутом? І які його подальші перспективи?

Рекрут – це перший щабель по зростанню в сержантській лінії. Для прикладу, коли людина приходить у військкомат, вона підписує тимчасовий контракт. Поки що тривають дискусії, це буде чотири тижні чи півтора місяці - ми вирішимо це залежно від того, які будуть програми підготовки.

Людину направляють до навчального центру, де вона знайомиться з базовим курсом бійця, вчиться володіти зброєю, веденням бою хоча б у групах, тобто елементарними для бійця речима. Будуть також проводитися психологічні тести, чи готова морально людина до служби у військах.

Водночас, під час цих тренувань командир спостерігає, чи готова людина до якогось конкретного виду Збройних сил або, можливо, в неї більше схильності до IT. Тобто будемо пропонувати людині, що їй самій більш цікаво і до чого вона має більший хист, якщо вона захоче залишитись. Варто додати, що рекрут в будь-який момент може розірвати тимчасовий контракт.

Після цього він вже підписує звичайний контракт зі Збройними силами і отримує першочергове своє звання, погон і йде як професійний військовий на службу у війська за конкретним напрямом. Після цього він буде зростати по сержантській лінії.

Я, звичайно, описую наші бажання і нашу візію. Адже зрозуміло, що в реальності це буде складний процес, який за рік-два не намалюється. Але до цього потрібно прагнути і закладати підґрунтя для того, щоб військовий бачив свої перспективи і щоб система була налаштована.

Зазначалося, що в цьому законі вперше прописано обов’язки сержантів. Якими вони будуть?

У статутах взагалі не було прописано прав і повноважень сержантського командного складу.

Це було проблемою, тому що багато хто з військових звертався  до мене про те, що в них немає законних підстав для виконання своїх службових повноважень. Парламент вніс зміни у конкретні пункти статутів ЗС, які регулюють права та повноваження сержантського складу. Це, звичайно, потрібно, тому що людина має чітко розуміти, за що вона відповідальна, які в неї права, щоб потім не було жодних проблем із тим, чому він так зробив, ухвалив те чи інше рішення.

Як проходить вивчення сержантами англійської? Адже це дуже важливо для взаємосумісності з арміями НАТО. Які плани щодо вивчення мов?

Міністр оборони і начальник Генерального штабу говорять про те, що це - один з пріоритетних напрямків у діяльності МОУ і Генерального Штабу. Система по вивченню англійської зараз не зовсім налагоджена, але у нас є окрема група людей, до якої долучилися литовські радники, зокрема Роландас Кішкіс, який з самого початку в команді реформи сержантського корпусу. Він зараз займається розвитком освіти, і одним із проєктів є вивчення англійської мови. Вони опрацьовують концепцію вивчення англійської, яким чином залучати викладачів, проводити курси чи направляти до країн-союзників, щоб там за короткий термін навчати англійської мови. Тобто кроки робляться, хоча вони поки що не зовсім систематичні. Знаю, що дуже багато людей зараз їздять вивчати англійську до країн союзників, а також вивчають у нас.

У які самі країни?

Точно знаю, що зараз їздять у Литву. Навіть нещодавно відправили туди групу сержантів для вивчення англійської мови. Це відбувається періодично.

В лютому має відбутися перехід Генерального штабу на J-структуру. Як це вплине на сержантський склад?

Взагалі ми давали пропозиції, що при кожній "J" повинен бути головний сержант, тобто основний по лінії "J", він має координувати всіх сержантів по цій лінії. В принципі, пропозицію нашу почули. Будемо дивитися, чи вони точно її врахують в конкретній структурі. Над цим ще ведеться робота.

Головне управління по роботі з сержантським складом, яке є локомотивом цієї реформи, підпорядковується начальнику Генерального штабу, а в перспективі це має стати, як у країнах НАТО – Офіс головного старшини, де є головний старшина Збройних сил і його помічники за напрямками роботи - по підготовці, по персоналу тощо. Він має підпорядковуватися Головнокомандувачу.

Які є програми співпраці з НАТО, в рамках яких українські сержанти проходять навчання, тренування? В яких ще закордонних іноземних військових навчальних закладах та навчально-тренувальних центрах проходять підготовку українські сержанти?

Є розподіл між країнами.

У нас є навчальні центри сержантського складу – це три школи, які створені за прикладом шкіл сержантів НАТО - в Десні, Василькові та Миколаєві відповідно за видами.

До нас приїжджають ментори, які допомагають розробляти наші програми підготовки - місія UNIFIER, канадці, литовці. Вони дивляться, яким чином наші інструктори, яких вони вже навчили, проводять курси. Вони, як ментори, спостерігають за цим і дають свої рекомендації. Але практично всі країни Альянсу долучені до цього.

Є план, відповідно до якого проводиться відбір військових. Часто їздять до Литви, невелика кількість людей - до США.

Чи є якісь ще плани по розвитку взаємодії з країнами НАТО?

Є ідея проводити не тільки спільні "аудиторні" тренування та заняття на полігонах, а й разом з підрозділами натовських країн проводити спільні навчальні операції. Це поки що тільки ідея.

Нещодавно побачила у ЗМІ інформацію, що понад дві тис. офіцерських посад заплановано замістити сержантськими, зокрема, до кінця 2020 року – 126 посад. Поясніть, для чого це робиться?

У нас є невеличкий перекіс у співвідношенні офіцерського і сержантського складу, тому що офіцерського складу в нас багато зараз. Точніше, співвідношення солдат, сержантів і офіцерів не рівномірне, при тому, що офіцери займають ті посади, які, за прикладом країн НАТО та за функціоналом, мають виконувати саме сержанти. Тому спрямовують діяльність офіцерів саме на стратегічне, командне планування. А вже суто виконавчу функцію, яка буде займатися підготовкою, забезпеченням військового складу, має робити сержант. Тому відбувається балансування повноважень, як прописано в законі. 

Які нині найбільші перепони на шляху до втілення реформи?

На мою думку, це сама система, яка будувалася не за один день і яка справді вкоренилася. Її треба змінювати, а будь-яка система зміни дуже не любить.

В нас є п’ять основних напрямків по розвитку сержантського корпусу, і серед них найуспішнішим, напевно, було саме тренування, тому що систему підготовки ми створювали фактично з нуля.

У мене функція спостерігача, я не створювала цієї програми підготовки. У нас є величезна потужна група сержантів у Генеральному штабі і на місцях. Вони прекрасно працюють. Просуваються швидкими темпами. Натовські країни навіть беруть досвід від нас. Тому що ми зараз перебуваємо в складних умовах і можемо створювати систему підготовки, на яку вони витрачали більше часу, ніж ми.

80% програм підготовки у нас уже відповідають програмам, прийнятим у країнах НАТО. Це величезний позитивний показник. Це завжди відзначають наші іноземні партнери, що ми тут просунулися і добре закріпили позиції.

Найскладніший напрямок – це саме управління кар’єрою. Тому що в нас не знають, як це робити, як побудувати та реформувати систему, яка існувала десятиліттями. Треба мати бажання самих людей, які є в системі, змінюватися. А донести людям, що нічого страшного в цьому немає, трішки важкувато.

І, звісно, бажання керівництва. Воно є. Зараз напрацьовуємо конкретний план дій, яким чином нам запустити цю систему кадрового менеджменту і перейти від ручного керування до системного.

Яке ставлення до змін звань у самих військових?

Є різні думки. Прогресивне коло військових, з якими я спілкуюся, кричали: "Ура, нарешті", телефонували, коли закон був підписаний, позитивно і навіть святково поставилися до підписання документу.

Але є, звичайно, частина людей, яка поставилася з острахом. Це люди, які бояться змін і того, що можуть втратити роботу. Зміни завжди є стресом для людини. Але одні переживають їх легше, а інші – важче. Нове є таким страшним до тих пір, поки є незрозумілим. Якщо людям пояснювати доти, доки вони не зрозуміють, що саме змінюється, все пройде добре.

Загалом, яким чином можна стати сержантом? Де можна знайти про це інформацію і зрозуміти переваги?

Взагалі популяризація відбувається через соцмережі: записуємо відеоролики,  хоча розуміємо, що цього не достатньо. І взагалі інформацію по тому, яким чином можна прийти до служби і просуватися, має бути в територіальних центрах комплектування, які зараз створюються. Це також один із елементів реформи.

Це комплексний підхід, починаючи від рекрутингу - які будуть рекрутингові центри, як відбуватиметься залучення на службу. Чесно кажучи, в плані популяризації в нас є ще велике недоопрацювання. Однак у нас є певні ідеї, які поки що не буду озвучувати, тому що вони існують поки що в проєкті.

Крім реформи звань, у яких реформах ще є необхідність в сержантському складі?

Взагалі, ми тепер хочемо перейти до ідеологічної складової в плані запровадження нових традицій, клубів сержантів. Мається на увазі клубів, де може стояти більярд, зручні диванчики, де люди зможуть відпочити і водночас у розслабленому режимі обговорити щось.

Також думаємо про формування етосу воїна, якого в нас зараз, на жаль, немає. І, звичайно, формування місії і візії: хто ти, заради чого це робиш.

Думаю, що війна показала, що саме такі моменти нам треба закласти. І якщо ми будемо мати цінності, місію, візію, отримаємо підґрунтя, на чому мають стояти подальші реформи.

Чи планується реформа офіцерських звань вслід за реформою сержантських? Що про це вже відомо?

Реформа військових звань офіцерського складу вже розпочалася. Опрацьовані декілька варіантів. Зараз ведуться дискусії.

Побудова професійного офіцерського корпусу зараз також має стояти в пріоритеті, оскільки, професійна армія має складатися з професійних, вмотивованих  і забезпечених солдат, сержантів і офіцерів. Тоді ми будемо сильні!