Директор із зовнішніх зв'язків Всесвітньої туристичної організації ООН (UN Tourism, контролює політику та відносини зі 160 державами-членами) Бека Джакелі в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповів про виклики, з якими стикається міжнародна туристична галузь, а також про допомогу міжнародних організацій у сталому розвитку туризму в Україні та її ефективному позиціонуванні на світовій туристичній карті в післявоєнний період.

Текст: Оксана Гришина

- Туризм є інструментом миру, водночас його також зазвичай використовують при післявоєнній відбудові. Що говорить світовий досвід про розвиток напрямків під час військових дій?

- Очевидно, що під час війни в’їзний і внутрішній туризм не може функціонувати так, як це було б зазвичай у мирний час. Однак існує дві точки зору щодо ролі туризму за таких обставин. Перша, якої дотримуються деякі експерти та професіонали галузі, відкидає будь-яку увагу до сектору туризму під час війни, вважаючи його невідповідним для нагальних потреб і планування післявоєнного відновлення. Але це недалекоглядно. Друга, з якою я повністю погоджуюся, наголошує на важливості проактивного уявлення про довгострокове майбутнє туристичного сектору. Планування під час війни та стратегічне мислення є важливими для того, щоб позиціонувати туризм як ключову рушійну силу економічного відновлення та розвитку після відновлення миру.

Я рішучий прихильник створення надійного механізму координації під час війни, який об’єднує широкий спектр зацікавлених сторін, прямо чи опосередковано пов’язаних із туризмом. Цей механізм дозволить сформулювати спільну консолідовану стратегію. Забезпечення участі національних і міжнародних стейкхолдерів, таких як державні органи, регіональні адміністрації, організації з управління напрямками, приватний сектор, міжнародні організації, донорські установи та інші ключові зацікавлені сторони, є вирішальним для досягнення цієї мети.

- Наскільки я пам’ятаю, у вас є практичний досвід післявоєнної трансформації туристичної галузі в Грузії.

- Я працюю у Всесвітній туристичній організації з 2012 року. До цього був заступником голови Національної туристичної адміністрації Грузії, де відповідав за розвиток напрямків, дослідження ринку, міжнародні відносини та файндрайзинг. Мав привілей брати участь у розробці та впровадженні різноманітних систем стимулювання та схем, які підтримували індустрію туризму в контексті успішних економічних реформ у Грузії, започаткованих 15-20 років тому.

Мій практичний досвід також включає кризовий менеджмент. Під час російсько-грузинської війни в 2008 році як тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної туристичної адміністрації я очолював зусилля уряду, спрямовані на забезпечення стійкості туристичного сектору після конфлікту 2008 року. Основна увага була зосереджена на репозиціонуванні Грузії в усьому світі як безпечного туристичного напрямку та стимулюванні в’їзних туристичних потоків. І це завдання уряд успішно виконав у надзвичайно короткий проміжок часу.

- А що можна і потрібно зробити зараз для туристичної галузі України?

- Основною метою ефективного координаційного механізму, який залучає національні та міжнародні зацікавлені сторони, включаючи представників промисловості, має бути регулярний моніторинг ситуації в кожному регіоні, оцінка потреб відновлення та розробка відповідних стратегій і планів. Це включає в себе формулювання планів управління кризою та комунікації, розширення глобального охоплення та вирішення інших критичних аспектів стійкості та відновлення сектору.

- Яку допомогу може надати міжнародна спільнота на цьому етапі?

- Будучи активним учасником координаційного механізму, ініційованого Державним агентством розвитку туризму України, UN Tourism готова реагувати на конкретні запити та потреби, надаючи експертизу за допомогою індивідуальних рекомендацій. Крім того, ми продовжимо сприяти співпраці та взаємодії між Україною та 160 країнами-членами, підтримувати глобальні зусилля з поширення інформації та мобілізувати донорські установи для допомоги у відновленні туристичного сектору України.

- Які сектори можуть зацікавити донорів?

- Основна увага повинна бути зосереджена на підтримці інфраструктурних проектів у регіонах і сільській місцевості, реалізації програм з розбудови потенціалу та навчанні, а також просуванні інших ключових ініціатив. Післявоєнні зусилля мають бути спрямовані на найбільш постраждалі території Східної України. Надання цільової підтримки та істотних стимулів мікро-, малим і середнім підприємствам (ММСП) матиме вирішальне значення, оскільки вони відіграватимуть центральну роль у довгостроковому економічному відновленні та зростанні України.

- Генеральний секретар UN Tourism Зураб Пололікашвілі запропонував створити робочу групу з підтримки туризму в економіці України. Який статус цієї ініціативи?

- У відповідь на військову агресію Росії та порушення суверенітету та територіальної цілісності України генеральний секретар Пололікашвілі закликав усі країни-члени UN Tourism розглянути питання про призупинення членства Російської Федерації, посилаючись на те, що дії Росії суперечать фундаментальним цілям UN Tourism. У результаті Генеральна Асамблея під час своєї першої позачергової сесії, що відбулася в Мадриді 27 квітня 2022 року, ухвалила рішення призупинити членство Російської Федерації відповідно до ст.34 Статуту і тим самим позбавила її прав і привілеїв як члена.

UN Tourism продовжує тісно співпрацювати з Україною, активно підтримуючи її участь у різноманітних платформах та ініціативах.

Окремо хотів би відзначити керівництво голови Державного агентства розвитку туризму України Мар’яни Олеськів. З самого початку вона відіграла важливу роль у забезпеченні глобального охоплення України, мобілізації міжнародної уваги та забезпеченні підтримки світової туристичної спільноти. Пані Олеськів також є головою Європейської регіональної комісії ООН з туризму, що ще більше підкреслює її ключову роль у представленні України на міжнародній арені.

- Ви вже відвідували Львів і Харків у 2018 та 2019 роках. Що б ви порадили зробити зараз?

- Тривання війні в Україні, зміна споживчої поведінки, зміна попиту на подорожі після пандемії та дедалі більша увага до проблем клімату – все це вимагає нових підходів для України як під час війни, так і після її завершення. У моїй доповіді під назвою "Від стійкості до глобального визнання – туризм як стратегічний ключ до майбутнього України", виголошеній на ІІІ Національному туристичному саміті у Львові 28 листопада цього року, я поділився деякими ключовими міркуваннями щодо воєнного та післявоєнного періодів України.

Воєнний період потребує потужного механізму координації за участю як національних, так і міжнародних зацікавлених сторін, про що я неодноразово казав раніше. Актуальним питанням зараз є те, які дії потрібно буде вжити після війни, які кроки мають бути пріоритетними. Важливо визнати, що способи, які бізнес використовував для залучення відвідувачів до пандемії, більше не будуть ефективними. Потрібен інший підхід. Ми є свідками появи нових бізнес-моделей і значних змін у поведінці споживачів у всьому світі. У підсумку компанії повинні адаптувати свою діяльність, а також адаптувати та диверсифікувати свої пропозиції.

У цій ситуації є як позитивні моменти, так і проблеми. Позитивним є те, що Україна отримала надзвичайно високу світову впізнаваність. Коли будь-яка країна прагне залучити іноземних відвідувачів і позиціонувати себе як привабливе місце відвідування, першим завданням є підвищення впізнаваності. Люди повинні знати про саму країну. Сьогодні Україна стала глобально відомою, і цивілізований світ солідарний з нею. Зараз багато людей хочуть відвідати та дослідити Україну, її багату культурну та природну спадщину, а головне – познайомитись з її людьми.

Під час обговорення подорожей і туризму, який стане одним із ключових секторів відновлення та довгострокового економічного зростання України, фундаментальним питанням є залучення інвестицій та запуск активних міжнародних інвестиційних кампаній. Я твердо переконаний, що залучення міжнародного венчурного капіталу для вашого туристичного сектору має вирішальне значення. Чому це так важливо? Розробляючи політику підтримки та пропонуючи стимули, зокрема податкові кредити або звільнення від венчурних компаній, спрощуючи правила для полегшення участі вітчизняних та іноземних інвесторів, запускаючи програми прискорення та створюючи ініціативи початкового фінансування, Україна має чудову можливість диверсифікувати та покращити свої туристичні екосистеми шляхом підтримки стартапів. Така політика не тільки сприяла б швидкому розвитку нових бізнесів у сегментах туризму та гостинності, особливо мікро-, малих і середніх підприємств, але й забезпечила б стійке зростання галузі в умовах високої конкуренції на світовому ринку. Як я вже зазначав, пріоритет має бути наданий регіональному та сільському розвитку, який може значно сприяти стабільному економічному майбутньому України.

- Серед ваших рекомендацій значна увага приділяється розвитку людського капіталу для створення робочих місць та забезпечення якості послуг.

- Світовий туристичний ринок ніколи не був таким конкурентним і непередбачуваним, як сьогодні. Тому синергія між роботодавцями та навчальними закладами є надзвичайно важливою. Однак часто існує значний розрив між тим, що потрібно роботодавцям, і тим, що можуть надати навчальні заклади, і це створює значні проблеми. З появою в найближчі роки нових бізнес-моделей попит на нові навички в галузі буде швидко розвиватися. Щоб вирішити цю проблему, першим фундаментальним кроком є проведення регулярних опитувань для оцінки потреб ринку праці як на національному, так і на регіональному рівнях. Крім того, важливою буде розробка короткострокових програм навчання та розбудови потенціалу для індустрії та місцевих громад. Пріоритетом має бути також залучення провідних міжнародних шкіл гостинності та туризму до виходу на український ринок. Крім того, розробка спеціальних освітніх програм та інтернаціоналізація навчальних планів будуть життєво важливими для модернізації системи професійно-технічної та вищої освіти. Сприяння міцному державно-приватному та академічному партнерству (PPAP) також відіграватиме вирішальну роль у забезпеченні стійкого та сталого туристичного сектора в Україні.

- Ви підкреслюєте значну зміну поведінки споживачів після Covid-19.

- Нові цифрові та стійкі рішення для диверсифікації досвіду відвідувачів є одними з основних рекомендацій для України після війни. Згідно з останнім опитуванням у 2023 році серед 160 держав-членів UN Tourism, більшість країн вважають стійкість і зміну споживчого попиту довгостроковими тенденціями, які дестинації повинні використовувати. Крім того, багато країн вважають зростаючий попит на певні напрямки та продукти ключовим інструментом для розкриття нових економічних можливостей.

Враховуючи ці тенденції та довгострокову перспективу, Україні надаються три ключові рекомендації. По-перше - використовувати багату культурну та природну спадщину України для створення захоплюючих вражень відвідувачів. Це включає популяризацію сільської місцевості, продуктів місцевого та екологічного туризму, оздоровчого та wellness туризму, культурного туризму та гастрономії.

Друга рекомендація - стимулювати відповідальні та безпечні для клімату подорожі завдяки спільним зусиллям державного сектору та зацікавлених сторін у галузі. По-третє - розробити ефективну систему аналізу даних, щоб краще зрозуміти поведінку споживачів, що швидко змінюється, і задовольнити різноманітні потреби клієнтів.

Якщо мене запитають, яким я уявляю майбутнє українського туризму, я б сказав, що головне – це автентичність, поєднана з унікальним досвідом відвідувачів, емоціями та інноваційними рішеннями, тобто розширеними цифровими послугами. Ключовою можливістю для залучення нових відвідувачів після війни буде орієнтація на відпочиваючих, тоді як повторні відвідувачі можуть переважно брати участь у ділових і професійних поїздках, а також відвідувати друзів і родичів.

Загалом, критичні чинники для стимулювання як в’їзного, так і внутрішнього туризму в Україні після війни мають базуватися на успішних економічних реформах країни, політиці підтримки та стимулах. Вирішення проблеми чутливості до цін, особливо у сфері транспорту, розміщення та інших послуг, має важливе значення для збереження конкурентоспроможності в усьому світі. Нарешті, пріоритетом має бути розвиток нішевих ринків і спеціалізованих продуктів.

- За туристів з яких країн має конкурувати Україна?

- Для проведення активних маркетингових кампаній після війни Україні рекомендовано 13 зовнішніх ринків: з Америки - США та Канада, Китай, з Азії та Тихого океану - Японія, Індія та Республіка Корея; з Європи - Німеччина, Велика Британія, Франція та Італія; з Близького Сходу - Саудівська Аравія, Катар і Об'єднані Арабські Емірати.

- Чому акценти саме на цих конкретних довгомагістральних та високоприбуткових ринках?

- Більшість із цих країн є економічно розвинутими, мають сильний і зростаючий середній клас. Ще одна причина - після пандемії тут зростає попит на виїзні поїздки. Наприклад, витрати німців і американців на поїздки за кордон у першому кварталі 2024 року перевищили доковідний рівень на 37% і 33% відповідно, у той час як італійці витратили на 29% більше, а французи також продемонстрували подібне зростання витрат на виїзні поїздки.

Плюс середні витрати громадян і резидентів цих країн значно перевищують витрати на поїздки сусідніх з Україною країн та інших найближчих ринків. Різниця може бути навіть удвічі-утричі більшою.

Зрештою, громадяни та жителі цих 13 країн прагнуть досліджувати нові напрямки туризму найближчими роками, і Україна представляє чудову можливість залучити нових відвідувачів, враховуючи свою глобальну впізнаваність і світову солідарність.