12:35 05.07.2021

Об экологическом лицемерии «ресурсного законопроекта» №5600

4 мин читать
Об экологическом лицемерии «ресурсного законопроекта» №5600

Людмила Цыганок, президент Профессиональной ассоциации экологов Украины, для портала Green Deal

В теорії весь попередній рік позначився потужним прагненням України долучитися до Європейського «зеленого» курсу та гучними заявами щодо екотрансформаційних кроків. Проте намір України долучитись до Green Deal означає не лише необхідність глибокого аналізу усіх його компонентів і нескінченних дискусій, починаючи від зміни клімату та деградації ґрунтів і закінчуючи декарбонізацією, а й невідкладне створення інструментів екотрансформації для всіх сфер господарювання.

Без реалістичної карти реформ та джерел фінансування всі реформи виглядають симуляцією!

В Європі традиційно заходи екотрансформації представляють собою: заохочення інвестицій в екологічно чисті технології, підтримку інновацій, декарбонізацію енергетичного сектору, співпрацю з міжнародними партнерами для вдосконалення глобальних екологічних стандартів.

Що маємо сьогодні ми?

Доки кілька років заговорюється питання реформи екологічних фінансів, бо там криється величезний невикористаний потенціал, Верховна Рада в першому читанні приймає законопроект №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Уряд України попередньо запропонував Верховній Раді підвищити в тому числі ставки екологічного податку.

З одного боку, ставки екоподатку в Україні, очевидно, повинні поступово зростати, щоб стимулювати виробництва до більш раціонального природокористування, з іншого – це має трапитися лише після того, коли цим коштам буде надано цільового характеру використання. І ніяк не навпаки! До того ж ставки екоподатку повинні зростати з чітким і прозорим економічним обґрунтуванням. Це дасть підприємствам, зокрема і економіці України загалом, можливість планувати свою господарську діяльність з урахуванням посилення екологічних вимог.

На сьогодні поточний механізм збору та перерозподілу екологічного податку є неефективним з точки зору цільового використання всіх коштів на фінансування природоохоронних заходів. Простіше кажучи, сплачені за рік кошти розчиняються в бюджеті і жодним чином не впливають на стан якості довкілля.

Автори проекту закону в частині екоподатку пропонують:

  • ставки екологічного податку за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 раза та передбачити їх восьмикратне підвищення у 2029 році (поступово);
  • підняти ставки екоподатку на викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/тонну до 30 грн/тонну;
  • підвищити ставки податку на відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну.

Як зазначається в пояснювальній записці, ухвалення законопроекту дасть можливість отримати додаткові надходження до зведеного бюджету близько 50 млрд гривень у розрахунку на рік.

Яку частину з цих коштів «отримає довкілля»? Хто в Україні заплатить за порятунок води, покращення стану ґрунтів, повітря, вирішення сміттєвого колапсу?

  • Чесна відповідь – це має бути мультиджерельне фінансування, модель win-win
  • Лицемірне рішення – перекласти все на пересічного українця, який заплатить тричі! Екотрансформація невідворотна, але платити в такому разі будуть змушені українці і тарифами, і додатковими податками, і ростом цін на товари та послуги.

Величина екоподатків не може мати лише фіскальний характер, а повинна містити заохочувальну, мотиваційну, стимулюючу складову.

Країна, яка зосередилась виключно на фіскальних і каральних інструментах, – приречена на провал в частині сталого розвитку

Окремої уваги потребує акциз на чисту електроенергію. Невиконання урядом своїх зобов’язань перед виробниками «зеленої» енергетики, намагання запровадити акциз на генерацію негативно позначається на інвестиційному кліматі нашої держави і ставить під загрозу розвиток сфери загалом. Якщо вся Європа намагається перейти на «зелену» енергетику і надає для цього різноманітні пільги, то у нас протилежний підхід.

Як тоді відбуватиметься декарбонізація? Чим буде заміщуватися традиційна генерація?  

Очевидно, уряду слід визначатись, чи йти «зеленим курсом» і підтримувати розвиток відновлюваних джерел енергії, чи чесно показати інший, але чіткий і зрозумілий всім механізм декарбонізації»

Яких змін насправді потребує економіка для екологізації?

Єдиним способом ефективного використання екоподатку є цільове відокремлення коштів платників екологічного податку (+ інших екокоштів), можливо, створення фонду (на кшталт Фонду енергоефективності або Екологічного фонду Республіки Польша). Необхідне створення можливостей для використання коштів екологічного податку підприємствами на екологічні проекти і зниження викидів парникових газів. Але в обов’язковому порядку промислове підприємство має інвестувати власні (або самостійно залучені) кошти.

Це дасть можливість фінансувати тривалі вартісні проекти як для державних (комунальних), так і для приватних підприємств, не обмежуючись бюджетним роком. Це також дасть можливість залучення іноземних інвестицій в екологічну сферу.

Підвищення податку на викиди забруднюючих речовин має супроводжуватися введенням інструментів для фінансування модернізації та встановлення очисних споруд (щось на кшталт фінансування, як у банківських установах).

Для підвищення тарифів мають бути проведені аналіз та обрахунки з обґрунтуваннями на поетапні підвищення (як це відбувалося у низці країн ЄС), щоб вітчизняні підприємства мали можливість вжиття природоохоронних заходів відповідно до графіка підвищення величини податків, введення нових податків.

Аналітика екоподатку та його направлення дають можливість проаналізувати питання з усіх зацікавлених сторін і визначити ймовірні заходи, що мають бути здійснені найближчим часом.

Вочевидь, перелічені дії не матимуть ефекту без контролю ефективності реалізації проектів і, відповідно, ефективності змін у зборі-витратах екологічного податку. Наразі в цій царині жодної прозорості не помітно. Важливо, щоб наші політики, які ініціюють схожі зміни для екотрансформації, виходили не з політичними заявами та дебатами, а орієнтувались тільки на розрахунки та розуміли наслідки.

Практика експериментів для швидких і необґрунтованих рішень має бути припинена, доки наслідки екологічної кризи не стали невідворотними!

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА