Представитель Всемирной организации здравоохранения в Украине Ярно Хабихт в интервью агентству "Интерфакс-Украина" рассказал о взгляде ВОЗ на ситуацию в медицинской системе Украины на третий год войны, помощи, предоставляемой ВОЗ стране, и о прогнозах относительно влияния войны на состояние здоровья в Украине 

(подается на украинском языке)

Автор: Анна Левченко 

- Як ВООЗ оцінює стан медичної інфраструктури України після двох років війни? Наскільки система охорони здоров’я країни спроможна надавати медичні послуги?

- Війна, яка триває вже 10 років, продовжує випробовувати систему охорони здоров'я, руйнує спроможність надавати основні послуги та задовольняти потреби населення в охороні здоров'я.

Починаючи з лютого 2022 року і станом на сьогоднішній день ВООЗ підтвердила 1 773 атак на систему охорони здоров'я в Україні, котрі забрали життя щонайменше 136 медичних працівників та пацієнтів.

У 2024 році атаки посилилися.

Інфраструктурі охорони здоров'я завдано значної шкода, особливо в близьких до лінії фронту районах: до 14% закладів зруйновано повністю, до 48% - зазнали часткових пошкоджень. При цьому 40% від усіх атак на систему охорони здоров'я за цей період припадають на первинну ланку медичної допомоги, що перешкоджає доступу українців до основних медичних послуг. 15% ударів припали на центри екстреної медичної допомоги.

Водночас, якщо дивитись на всю країну й територію під контролем України, то більшість закладів продовжує функціонувати.

Ми особливо занепокоєні зростаннням кількості подвійних ударів, які є ще більшою небезпекою для працівників екстрених служб та цивільних осіб. За нашими даними, працівники екстрених служб та медичного транспорту мають втричі більшу вірогідність постраждати від таких ударів порівняно з іншими медпрацівниками.

Разом з Міністерством охорони здоров'я та партнерами ми продовжуємо надавати підтримку постраждалим регіонам з метою якнайшвидшого відновлення та продовження надання медичних послуг. Це включає підтримку служб охорони здоров'я, таких як первинна медична допомога, вакцинація, забезпечення лікарськими препаратами для задоволення зростаючих потреб у боротьбі з неінфекційними захворюваннями, а також підтримку медпрацівників. Останніми місяцями ми відкрили низку модульних закладів первинної медичної допомоги в постраждалих регіонах, таких як Харківська, Херсонська, Миколаївська та Сумська області.

Інвестиції в систему охорони здоров'я на сьогодні мають вирішальне значення для задоволення нагальних потреб, спричинених війною, а також для створення підґрунтя для більш здорової та стійкої України в майбутньому.

- Як війна вплинула на постачання ліків, у тому числі імпортних? На скільки зменшився обсяг поставок?

- Регулярні дослідження ВООЗ, що проводяться в Україні, свідчать, що вартість ліків та лікування є значною проблемою у сфері охорони здоров'я, наприклад, на прифронтових територіях. Станом на квітень 2023 року 75% людей зазнавали труднощі у зв'язку зі зростанням вартості ліків. Водночас протягом останнього року проблеми, пов'язані з дефіцитом ліків, закриттям аптек та питаннями безпеки, продовжують зменшуватися, що свідчить про адаптацію системи охорони здоров'я до нових умов.

Ми як Всесвітня організація охорони здоров'я надаємо медикаменти, закуплені в Україні та інших країнах, закладам охорони здоров'я напряму та через міжвідомчі конвої ООН. Починаючи з 2022 року, до різних областей країни доставлено понад 3,5 тис. тонн медичних засобів, включаючи ліки.

- Як руйнування енергетичної інфраструктури впливає на роботу медичної системи? Чи вистачає електропостачання клінікам? Якими є прогнози/очікування на осінньо-зимовий період?

- Пошкодження енергетичної інфраструктури безпосередньо впливає на роботу закладів охорони здоров'я. Це стосується і електроенергії, і водопостачання тощо, тож такі питання справді викликають занепокоєння. Саме тому ми плануємо продовжувати надавати підтримку енергетичній системі протягом всього літа.

Під час моєї нещодавньої поїздки до Харківської області та відвідування Чугуївської центральної лікарні команда ВООЗ передала модульну теплову установку, що забезпечує функціонування лікарні в умовах надзвичайних ситуацій, що, на жаль, є повсякденною реальністю для цього регіону. Така установка дає лікарні змогу діяти автономно, використовуючи для опалення природні матеріали, такі як дрова.

В цілому, ВООЗ передала закладам охорони здоров'я в різних регіонах країни близько 250 генераторів і три теплові установки. І цей процес триває. Водночас є багато міжнародних та місцевих партнерів, котрі інвестують в енергетичну інфраструктуру з метою забезпечення доступності основних послуг.

Після ударів по енергетичній інфраструктурі минулого місяця ми можемо очікувати на дуже складний зимовий сезон 2024-2025 рр. Зараз саме час зробити все можливе для забезпечення готовності та підтримки доступу населення до медичних послуг.

Ми також маємо звернути увагу на доступ до безпечної води, належної санітарії та належних практик гігієни, що є фундаментальними передумовами забезпечення громадського здоров'я та якісного догляду. Ми продовжуємо підтримувати Україну через компоненту WASH задля покращення здоров'я населення та надання якісних базових медичних послуг завдяки навчанню медпрацівників.

- Наскільки прифронтові території забезпечені медичними послугами? Які проблеми існують? Чи достатньо медичного персоналу?

- У прифронтових регіонах 22% домогосподарств відкладають звернення за медичною допомогою. Значною причиною цього є саме фінансові обмеження. Зокрема, 24% домогосподарств не можуть дозволити собі ліки, а 51% - не можуть оплатити медичні послуги. Отже, це справді проблема. Починаючи з 2022 року, ми передали понад 800 наборів, що складаються переважно з різних лікарських засобів для зон високого ризику. І хоча ці набори за своєю природою є універсальними, вони призначені для закриття потреб осіб похилого віку.

Як я уже зазначив, ВООЗ підтримує первинну медичну допомогу та встановлює модульні заклади первинної медичної допомоги в Україні, де попередні заклади було зруйновано або пошкоджено. Такі модульні заклади пропонують швидкі рішення для забезпечення безперервності надання медичної допомоги. Наразі встановлено 17 таких модулів. Ми зосереджуємо увагу на Херсонській, Харківській, Сумській, Донецькій та Миколаївській областях, які найбільше постраждали від бойових дій. Всі такі клініки мають основні зручності, включаючи електроенергію, санітарні приміщення, каналізаційні системи та кабінети огляду пацієнтів. Вони обладнані генераторами та системами вентиляції. Для додаткової безпеки кілька таких закладів мають обладнані укриття, що розташовані неподалік. Зазвичай у цих закладах працюють ті ж самі медичні працівники, лікарі та медсестри, які працювали у закладах, раніше пошкоджених внаслідок обстрілів.

Окрім того, ми підтримуємо лікарів і медсестер, які надають первинну медичну допомогу, у наданні виїзних послуг у районах, де пошкоджена інфраструктура охорони здоров'я та/або відсутній медичний персонал. Завдяки такому підходу здійснено близько 1 700 поїздок та 50 000 консультацій в Чернігівській, Черкаській, Херсонські, Харківській, Сумській, Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях, коли тисячі людей отримали необхідні медичні послуги, особливо для розв'язання нагальних потреб у сфері охорони здоров'я та зменшення неінфекційних захворювань.

- Чи є проблема дефіциту медичного персоналу в Україні? Чи вистачає фахівців для надання послуг?

- Якщо говорити про конкретні дані з цифрами, то їх моніторинг здійснюють органи влади. Однак з того, що я почув під час нещодавніх поїздок до чотирьох прифронтових областей та спілкування з місцевими органами охорони здоров'я, можна зробити висновок про нестачу медичного персоналу та значне вигорання серед медпрацівників, які мужньо виконують свою роботу від початку повномасштабного вторгнення.

Для підтримки стимулів та умов праці лікарів і медсестер ми тримаємо постійний контакт з МОЗ та НСЗУ. Завдяки численним ініціативам з нарощування спроможностей ми забезпечуємо наявність медичного персоналу для надання медичної допомоги найвищої якості.

Медичні працівники є частиною постраждалих громад, яким надають підтримку. Тому вони відчувають подвійне навантаження. Одним із способів підтримки психічного здоров’я медиків є навчання їх навичкам боротьби зі стресом. Щоб сприяти цьому, ВООЗ запускає курс "Самопоміч Плюс" для працівників первинної медичної допомоги. Незабаром розпочнемо в одній із областей, потім розширимо цю ініціативу на інші області.

Миссия команды ВОЗ по Харьковской области, апрель 2024 г.

- Які медичні послуги стали більш затребуваними в Україні у зв'язку з війною? Чи мають українські лікарі достатній досвід роботи з травмою, отриманою внаслідок бойових дій? Який міжнародний досвід мають українські лікарі?

- Швидке зростання потреб у сфері ментального здоров'я та психосоціальній підтримці, а також в реабілітаційних послугах вимагає від органів охорони здоров'я рішучого реагування та інноваційних рішень. Серед таких рішень - групи з питань ментального здоров'я на рівні громад, роботу яких ВООЗ підтримує ще з 2015 року. Вони надають допомогу, орієнтовану на відновлення, даючи людям з важкими психічними розладами можливість вести повноцінне життя у своїх громадах.

Продовжуються поставка обладнання для реабілітації та проведення тренінгів з реабілітації в рамках підтримки МОЗ і численних медичних закладів з боку Національного бюро ВООЗ в Україні в Рівненській, Чернігівській, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській та Київській областях. Є мультидисциплінарні команди, які проводять тренінги для медичних працівників у реабілітаційних центрах.

Війна триває, тому лікарі та медпрацівники, прагнучи врятувати якомога більше життів, набувають дедалі більше досвіду в різних сферах і ситуаціях.

Після початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну загострилася проблема надання допомоги жертвам насильства, в тому числі ґендерно-обумовленого (ГОН). Медичні працівники, котрі часто є першою точкою контакту, відіграють вирішальну роль у наданні не лише медичної допомоги, а й часто в спрямуванні жертв насильства до соціальних, юридичних та інших служб. Наша команда проводить для медичних працівників заходи підготовки, надає їм рекомендації стосовно проведення постконтактної профілактики для жертв ґендерного насильства.

Говорячи про знання, ВООЗ провела цільові тренінги з надання допомоги при масових жертвах для учасників з лікарень Запорізької, Донецької, Волинської та Харківської областей. Також було проведено різноманітні тренінги з надання невідкладної допомоги, зокрема з безпечного транспортування важкопоранених пацієнтів, забезпечення ефективної координації для швидкого розгортання в країні національних бригад екстреної медичної допомоги (ЕМД), надання базової невідкладної допомоги для всіх медпрацівників, незалежно від їхньої спеціальності. Така підготовка спрямована на забезпечення того, щоб усі медпрацівники, незалежно від того, чи вони є невідкладною допомогою, первинною, опікуються медсестринським доглядом чи працюють в будь-якій іншій ґалузі, мали знання для оцінки та лікування небезпечних для життя станів.

Ми запропонували і цього року продовжимо проводити спільно з партнерами сучасний курс "Хірургія в умовах ворожого середовища" (HEST), розроблений спеціально для медпрацівників на передовій з метою підвищити кваліфікацію українських хірургів та анестезіологів з чотирьох прифронтових областей - Миколаївської, Одеської, Запорізької та Дніпропетровської.

При цьому не варто забувати про усіх "невидимих" пацієнтів воєнного часу. Сюди входять особи, які потребували медичної допомоги ще до війни, особи, які живуть з неінфекційними (НІЗ) або хронічними захворюваннями, такими як хвороби серця, рак, астма або діабет. Неінфекційні захворювання є причиною 84% хвороб та смертей в країні.

- Як ВООЗ оцінює здатність України формувати ефективну систему реабілітації? Чого бракує?

- Тема реабілітації в Україні наразі актуальна як ніколи. На найвищому рівні цим питання займаються Офіс президента та уряд, МОЗ, інші міністерства, міжнародні організації та партнери. Для досягнення прориву в розвитку системи реабілітації країна готувалася системно: прийнято закон "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" та низку необхідних нормативних документів технічного рівня, реабілітація почала оплачуватися за Програмою медичних гарантій. Указом президента України визначено напрям початку розбудови системи реабілітаційної допомоги – "якомога раніше після настання гострого захворювання або травми".

ВООЗ в Україні також надає системну підтримку в цьому напрямі, допомагаючи розвивати сучасну доказову систему реабілітаційної допомоги. Це включає створення системи реабілітаційної допомоги при травмах спинного мозку, розвиток мережі реабілітаційних відділень у багатопрофільних лікарнях. Інший аспект підтримки стосується людському капіталу, зокрема підготовки фахівців з реабілітації для масштабування кращих практик надання сучасної мультидисциплінарної реабілітаційної допомоги.

ВООЗ також надала набори допоміжних засобів із реабілітації для комплектації кабінетів асистивних технологій у 40 закладах охорони здоров'я по всій країні та продовжить надавати необхідні матеріали.

На сьогодні ключовою проблемою є брак кваліфікованих кадрів у сфері реабілітації. Ми їх готуємо, але потрібен час, швидкі законодавчі зміни, зокрема щодо освіти у сфері реабілітації.

- Чи існують наразі ризики епідемій інфекційних хвороб через війну?

- На сьогодні епіднагляд за вакцино-керованими захворюваннями, такими як кір, дифтерія та інші інфекційні захворювання, продовжує функціонувати у всіх регіонах, що перебувають під державним контролем. Всі обласні лабораторії громадського здоров'я мають необхідні можливості для моніторингу та стримування будь-якого потенційного спалаху захворювання.

Водночас зросла кількість українських дітей, які пропустили планові щеплення під час пандемії та через війну, тому вони є сприйнятливими до кору та інших потенційно смертельних вакцино-керованих захворювань. Нагадуванням цього є спалах поліомієліту, який ліквідовано в Україні лише кілька місяців тому. Що довше триває війна, то більше вразливих дітей і вищим є ризик спалаху кору та інших вакцино-керованих захворювань.

Водночас посилення ударів по інфраструктурі збільшує ризики захворювань, що виникають внаслідок неналежної санітарії та забруднення систем водопостачання.

Окрім того, потрібно пам'ятати: в Україні продовжують реєструвати випадки сказу серед диких і домашніх тварин. На жаль, вони трапляються також серед людей, і якщо вчасно не звернутися за допомогою, інфікована людина може померти. Саме тому Міністерство охорони здоров'я України спільно з ВООЗ та іншими зацікавленими сторонами/партнерами розпочало інформаційну кампанію про сказ і наразі поширює інформаційні матеріали через усі обласні центри з контролю і профілактики хвороб та інші установи.

Регулярні кампанії з "наздоганяючої вакцинації" у районах підвищеного ризику та посилення епіднагляду з метою раннього виявлення спалахів мають вирішальне значення. Саме в цих напрямах ми докладаємо наших зусиль.