Интервью с советником премьер-министра Украины, членом наблюдательного совета НЭК "Укрэнерго" Юрием Бойко

(приводится на украинском языке)

Текст: Нина Яворская

- Які, на вашу думку, перспективи погашення боргів на балансуючому ринку е/е? Є надія, що після відміни минулого року наказу Міністерства енергетики №148 почнуть платити боржники, яких не можна було відключати за цим наказом? Наскільки це покращить ситуацію?

- На сьогодні є доопрацьована ініціатива, яка має на меті суттєво покращити ситуацію на балансуючому ринку. І це вже не на рівні ідеї, а відпрацьована концепція, яка включає пропозиції змін в нормативну базу. Разом з керівником НЕК "Укренерго" ми вже представили її прем'єр-міністру й отримали попередню позитивну реакцію. Очікую, що найближчим часом ми повернемося до її обговорення із залученням Міністерства енергетики та ключових учасників ринку. Якщо й ця сесія обговорення пройде успішно, на що я щиро сподіваюся, впродовж березня-квітня ми отримаємо рішення уряду про визначення переліку критичних споживачів та порядку забезпечення таких споживачів електроенергією. І цілком очевидно, що цей перелік не має бути великим.

На мій погляд, органи місцевого самоврядування не повинні формувати переліки споживачів, яких не можна відключати. Адже певне право чи преференція завжди мають супроводжуватися відповідними обов’язками чи зобов’язаннями. Як показала практика, формування таких переліків на місцях зазвичай не були прозорими та обґрунтованими.

Якщо об'єктивно підходити до визначення критично важливих споживачів, то це підприємства водопостачання, теплопостачання й, можливо, державні шахти в частині забезпечення їх екологічно безпечної експлуатації. Припускаю, що цей перелік може дещо розширитися, але основна ідея в тому, щоб він був обмежений, логіка його формування була максимально чіткою, прозорою і обґрунтованою.

Крім того, надання певних преференцій критично важливим споживачам у вигляді гарантованого електропостачання має збалансуватися певними зобов'язаннями. І головним з таких зобов'язань має бути обмеження на вільне розпорядження коштами, що надходять на рахунок таких споживачів. Наприклад, через відкриття рахунків у казначействі, які будуть функціонувати на кшталт спец рахунків, тобто з певним алгоритмом розщеплення коштів на користь постачальника електроенергії. Звісно ж за наявності боргів за спожиту електрику. Наприклад, водоканал збирає кошти зі своїх споживачів, але вони перед тим, як потрапити на рахунок підприємства, зараховуються на окремий рахунок в казначействі, де якусь частину, наприклад 50%, перераховують постачальнику за електроенергію. Звичайно, це не гарантує відсутності боргів, але унеможливлює відверті зловживання, коли такі споживачі часом не платять за електроенергію взагалі. З іншого боку, такий підхід не призводить до паралічу операційної діяльності критичного споживача, адже частина коштів все ж спрямовується на його звичайні, необтяжені обмеженнями рахунки.

- Який це має бути алгоритм?

- Я б зараз не хотів заглиблюватися в те, яким має бути цей відсоток. Це предмет окремої дискусії. Гадаю, для різних категорій критичних споживачів може бути встановлено свій галузевий коефіцієнт. Нагадаю лише, що схожа концепція реалізована "Нафтогазом". Там 65% коштів за електроенергію, яка виробляється ТЕС/ТЕЦ з пільгового (за ПСО) газу, автоматично спрямовуються на рахунки "Нафтогазу".

Наступним завданням є необхідність визначення економічного сценарію електрозабезпечення таких споживачів. Це може бути як пільгова ціна на е/е для такої категорії споживачів, так і повністю ринкова. Представлені різні варіанти, які, звісно ж, мають свої переваги та свої недоліки. Перш за все необхідно визнати, що це рішення не ринкове, носить тимчасовий характер і має на меті взяти під адміністративний контроль питання розрахунків за електроенергію в надзвичайно складних економічних умовах, що викликані війною, розв’язаною РФ проти нашої країни. За нашими оцінками, кількість споживачів, які зможуть претендувати на статус критичних, становить від 60 до 200.

- Втім, здається, зараз неплатників за е/е набагато більше.

- Якщо мені не зраджує пам'ять, то споживачів у постачальника останньої надії (ПОН) в січні дійсно було понад три тисячі. Але ж січень, на жаль, традиційно є "провальним" для переважної більшості бюджетних установ, тому що вони не встигають провести тендери, укласти договори з постачальниками і, як наслідок, потрапляють на ПОН. І це, на жаль, з року в рік повторюється.

Але в цьому році бюджет був прийнятий вчасно. Це мало б сприяти своєчасності всіх закупівельних процедур. Втім, цього все одно не відбулося, і велика кількість бюджетних споживачів все одно потрапила на ПОН. Але вже в лютому-березні очікується суттєве покращення ситуації і, гадаю, кількість споживачів ПОН зменшиться вдесятеро. Тому обсяг приросту боргу на балансуючому ринку за січень склав приблизно 800 млн грн. Я впевнений, що значна частина цього боргу буде погашена, коли бюджетні організації врегулюють свої проблемні питання з поставкою й, зокрема, розрахуються з ПОН.

В нас є розуміння переліку споживачів, які формують борги балансуючого ринку. Але найбільш нагальним завданням є виведення з нього саме критичних споживачів. З рештою необхідно працювати в рамках правового поля – через претензійно-позовну роботу та фізичне відключення за наявності непогашених боргів та відсутності їхньої реструктуризації.

- Цілком очевидно, що добитися нульових боргів на балансуючому ринку неможливо.

- Так, дійсно неможливо. Але, скажімо, знизити динаміку їх приросту на порядок і добитися показника в 40-50 мільйонів на місяць – реально. Адже тільки за умови, що ми зробимо балансуючий ринок ліквідним, ми зможемо не лише говорити, а й широко відкрити двері для інвестицій в будівництво нової маневрової розподіленої генерації, яка значною мірою працюватиме саме в сегменті балансуючого ринку. Тобто, як тільки ми забезпечимо прийнятний рівень розрахунків за відпущений на балансуючий ринок товар, я впевнений, що нам не треба буде витрачати зусилля на агітацію, заклики та пошук інвесторів. Вони самі прийдуть і самі все побудують. Достатньо лише створити передумови.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про ініціативу зі спецрахунками. Вони будуть запроваджені тільки для тих, хто увійде в цей перелік захищених споживачів?

- Для запровадження спецрахунків з їхнім повноцінним юридичним статусом необхідно вносити зміни до законодавства. Ініціатива, про яку ми згадували вище, за ідеєю дуже схожа, але це все ж не є спецрахунки. Адже в першому випадку існування (відкриття) інших рахунків буде незаконним, а в другому призведе лише до втрати таким споживачем-порушником статусу критичного, наступного його відключення з покладанням відповідальності за наслідки відключення на керівника такого підприємства.

Насправді сьогодні обговорюється можливість запровадження інституту спецрахунків для ширшого кола суб’єктів, зокрема ОСР. І логіка насправді ідентична – запровадження інструментів посилення платіжної дисципліни в умовах неможливості відключення того чи іншого ОСР (читай, тієї чи іншої області) за борги. Проте під конкретне завдання – покращення розрахунків на балансуючому ринку - пропонується підхід через урядове рішення. Статус критичного споживача й гарантоване електропостачання в обмін на обмеження розпорядженням власними коштами.

Ще раз - таке рішення не призведе до стовідстоткового розрахунку за е/е на балансуючому ринку. Але воно забезпечить той рівень розрахунків, який можуть собі дозволити критичні споживачі без порушення їх операційної діяльності. І цей рівень буде суттєво відрізнятися від поточного.

- Ви сказали, що пільгова ціна е/е може бути для цих захищених споживачів. А хто тоді має платити за цю пільгову ціну?

- Залишимо відповідь на це запитання до моменту прийняття рішення.

- Хотіла б ще уточнити. Ми говоримо про те, щоб зменшити накопичення боргів. А що робити з тими боргами, які вже є на балансуючому ринку? Це ж 30 млрд грн…

- Якщо знову ж таки говоримо про борги саме балансуючого ринку, то їх насправді вже навіть більше 30 млрд грн, і це те, що винні НЕК "Укренерго", тоді як НЕК заборгувала приблизно 16 млрд грн.

Я б розділив питання погашення боргів на дві частини… Проблема таких зобов'язань перед "Укренерго" вимагатиме окремої розмови, і вона набагато складніша. Погашення боргів НЕК перед генеруючими компаніями виглядає більш критичним як для виживання української енергетики, так і для створення передумов для залучення інвестицій в розвиток розподіленої генерації. Звісно ж, за інших обставин ці питання були б тісно пов’язані. В поточних умовах "Укренерго" активно використовує власний статус системного оператора, який сьогодні є повноправним членом європейської спільноти ENTSO-E, має безпрецедентну довіру іноземних партнерів, проводить успішну роботу з залучення кредитних ресурсів, що передусім спрямовуються на погашення боргів компанії. Таким чином, фактично НЕК підтримує ліквідністю виробників електроенергії, сприяючи енергетичній безпеці України в умовах кризи вітчизняного енергоринку. Тому ідея полягає в погашенні поточних боргів балансуючого ринку саме через залучення кредитного ресурсу "Укренерго" за умови припинення їх накопичення.

Зрозуміло, що кредити необхідно повертати. Але сьогодні, коли з одного боку стоїть питання виживання галузі та з іншого – вкрай обмежена здатність інших виробників залучити будь-який (внутрішній чи зовнішній) кредитний ресурс, цілком очевидно, що НЕК намагається втримати галузь від банкрутства.

- І ще про борги - тепер перед ВДЕ. На ринку з подачі USAID почали обговорювати ініціативу про те, щоб виокремити з тарифу "Укренерго" на передачу саме частку виплат "зеленим". Як ви до цього ставитеся? До речі, колись раніше її вже обговорювали, і тоді головним контраргументом було те, що споживачі, які сплачують тариф НЕК, окремо просто не будуть сплачувати зелену частку.

- Ця ідея дійсно не нова. Вона розглядалася ще на початку запровадження конкурентної моделі ринку в 2019 році. Потім її забули, зараз USAID робить спробу її реанімувати. Ідея насправді хороша – виокремити той обсяг зобов’язань, який є транзитним для компанії і, по суті, спотворює її фінансовий результат… Я не розумію лише, хто і як буде вести претензійно-позовну діяльність у випадку неоплати ось цих агентських платежів споживачами? Сподіваюся, всі згодні, що таких випадків буде багато. Припускаю, що частина великих споживачів навіть відсудить обов’язок їх сплачувати…

Тому при вирішені цієї проблеми в юридично коректний і ефективний спосіб я швидше "за", ніж "проти".

- А взагалі, на якій стадії ця ідея? Може, вже є якийсь проєкт постанови чи навіть змін до законодавства?

- Постановою регулятора це точно не вирішується, потрібні зміни до закону. І, наскільки мені відомо, проєкту таких змін ще немає. Це питання на стадії обговорення в експертному середовищі.

- Які ще варіанти погашення боргів перед ВДЕ розглядаються, які можуть "вистрелити"? Там же ціла робоча група при Міненерго працює.

- Мабуть, нам необхідно нарешті погодитися з тим, що доведеться встановлювати економічно обґрунтовані тарифи для "Укренерго".

Коли в нас роками в тарифі НЕК закладається дефіцит, який унеможливлює повні розрахунки з "зеленими" виробниками, і він покривається за рахунок кредитного ресурсу, це означає, що "щось в консерваторії неправильно".

Насправді, не секрет, що тариф недофінансовували щороку. Так, треба віддати належне регулятору – минулого року він зробив спробу встановити економічно збалансований тариф. Принаймні, врахував необхідність покриття всієї послуги та не викидав з її оцінки 20% вартості, яка могла фінансуватися за рахунок державного бюджету.

Проте через негативний вплив війни відбулося відхилення ряду важливих фактичних показників від закладених в тариф 2023-го року (обсяг передачі, курси валют тощо), і, як наслідок, все одно сформувався значний тарифний дефіцит. Це суттєво менше, ніж уминулі роки, але сума все одно вимірюється мільярдами…

Простіше кажучи, це означає, що навіть якби ви зібрали 100% коштів за свою послугу, то їх все одно не вистачило б для того, щоб профінансувати власні зобов'язання у повному обсязі.

Згадаємо, що компенсація "зеленим" виробникам складає левову частку тарифу "Укренерго". Тобто, дефіцит послуги неможливо перекрити, наприклад, економією операційних витрат.

Тарифні витрати на експлуатацію мереж і обсяг послуги зі збільшення частки "зеленої" генерації "Гарантованому покупцеві" відрізняється приблизно в 10 разів. Тобто, недофінансування тарифу оператора в частині саме послуги призводить до катастрофічних дефіцитів.

Якщо говорити про перспективу погашення боргів у поточному році, то безумовно, варіант із залученням кредитних ресурсів все одно залишається на порядку денному, будемо відвертими. Але встановлення економічно збалансованого тарифу, зокрема його перегляду цьогоріч та включення дефіцитів 2022-го та 2023-го років, є також передумовою погашення боргів у "природній" спосіб. Ну і, звісно ж, підвищення платіжної дисципліни на ринку в цілому – ось власне три передумови погашення боргів.

На сьогодні рівень розрахунку за тариф на передачу, приблизно 85%. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, це дуже мало. А 15% недоотриманих коштів – це, навпаки, дуже багато.