Детінізація приватного капіталу – (не)нові тренди
Ігор Олехов, партнер, CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang
28 квітня 2020 року набирає чинності новий Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі - «AML-Закон»). Основною концепцією AML-закону є консолідація зусиль, підвищення узгодженості та якості роботи суб’єктів фінансового моніторингу у боротьбі з відмиванням коштів, офшорними структурами та уникненням оподаткування. Механізми, що впроваджуються AML-законом, є в тому числі продовженням широких податкових нововведень, передбачених законопроектом №1210 («Податковий закон»), який був проголосований Верховною Радою України ще в січні 2020 року, проте так і не підписаний Президентом.
Проаналізувавши AML-закон та Податковий закон через призму їх впливу на приватних осіб та їх капітал, ми встановили схожі тенденції та очікуємо, що в майбутньому вони знайдуть відображення і в інших законодавчих актах. Нижче наведені наші спостереження та рекомендації, які допоможуть бізнесу та іншим власникам капіталу підготуватись до сьогоденних та майбутніх змін.
- Всебічне вивчення клієнта
AML-закон передбачає чисельні заходи спрямовані на детальне вивчення клієнта, його структури, бізнес-діяльності та фінансових операцій.
Серед основних змін передбачених AML-законом ми б хотіли виділити наступні:
- розширення кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу («СПФМ»), які зобов’язані виявляти підозрілі операції в діяльності клієнтів і звітувати про такі випадки. Нагадаємо, що станом на сьогодні, перелік СПФМ включає серед іншого: банки, фінустанови, бухгалтерів, юридичних радників, податкових консультантів, осіб, які надають послуги зі створення та управління юридичними особами, нотаріусів, ріелторів, криптобіржі, тощо;
- впровадження та застосування ризик-орієнтованого підходу при роботі СПФМ із клієнтами. Новий підхід вимагає врахування ряду критеріїв, таких як особа клієнта, країна реєстрації компанії, вид діяльності, масштаб фінансових операцій, бізнес-модель, бенефіціарних власників, тощо. Іншими словами, СПФМ приділятиме значну увагу власникам непрозорих бізнес-структур, складних бізнес-моделей і високовартісних операцій і застосовуватиме комплексний підхід до аналізу пов’язаної з ними інформації;
- посилення вимог щодо встановлення та розкриття кінцевих бенефіціарних власників. Тепер СПФМ зобов’язані не тільки встановлювати, але і пересвідчуватися в достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника свого клієнта;
- деталізація відносин із політично значущими та пов’язаними з ними особами, щодо яких встановлено високий ступінь ризику. Слід зауважити, що до пов’язаних осіб закон включає навіть бізнес-партнерів, тому власникам приватного капіталу слід враховувати можливі ризики пов’язані із сімейними та діловими зв’язками із політично значущими особами;
- значне збільшення розмірів штрафів, що можуть бути накладені за порушення AML-закону. Наприклад, максимальний розмір штрафу для СПФМ збільшено до 27 мільйонів гривень, а для СПФМ фінустанов до 135 мільйонів гривень. Очікувано, що суворіші санкції слугуватимуть стимулом серйозніше ставитись до обов’язків з фінансового моніторингу.
З іншого боку, нововведення Податкового закону також передбачають нові вимоги широкого розкриття інформації українськими резидентами перед податковими органами. Так, зокрема, вводиться режим оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), в рамках якого українські бенефіціарні власники матимуть відзвітуватись податковим органам про наявність підконтрольних їм компаній закордоном. В контексті такого звітування доведеться, між іншим, розкрити інформацію про структуру власності/контролю в своїх бізнес-групах.
Таким чином, Україна вочевидь рухається в напрямку всебічного розкриття інформації у фінансовій та податковій сферах, які вже практично стали реальністю у багатьох юрисдикціях світу. Відповідно, ми також очікуємо розвиток напрямку зовнішніх перевірок клієнта та аналітичної діяльності з метою підтвердження СПФМ наданої клієнтом інформації щодо бізнесу, структури, бенефіціарів, сплати податків тощо.
- Об’єднання зусиль та обмін інформацією
Іншим трендом є впровадження механізмів обміну інформацією щодо клієнтів на національному та міжнародному рівнях. Обмін інформацією працюватиме як для заходів спрямованих на боротьбу з відмиванням коштів, так і податкових цілей.
На національному рівні, AML-закон запроваджує можливість для СПФМ обмінюватись інформацією, яка отримана ними в процесі здійснення процедури «знай свого клієнта» (KYC). Також можливість обміну передбачається і щодо інформації про відмову клієнту у встановленні ділових зв’язків, відкритті рахунків або проведенні фінансової операції. Це означає, що разове потрапляння до переліку «порушників» може значно вплинути на подальшу репутацію клієнта серед СПФМ.
На міжнародному рівні, AML-закон встановлює можливість міжнародного співробітництва для окремих кейсів, що на практиці не завжди є ефективним засобом боротьби із фінансовими злочинами. Додатково з’явилось зобов’язання СПФМ моніторити відсутність зв’язків клієнтів та їхнього капіталу з тероризмом та його фінансуванням. Основними доказами, що можуть свідчити про такий зв'язок є резолюції Ради Безпеки ООН, рішення іноземних держав та суду.
З іншого боку, прикладом ефективного міжнародного обміну інформацією є співробітництво в рамках загальних стандартів звітності відомих як CRS, які передбачають автоматичний обмін між юрисдикціями інформацією про рахунки клієнтів у фінустановах з метою використання такої інформації в заходах податкового контролю. Наразі Україна ще не є повноцінним учасником такого співробітництва, проте процес спрямований на приєднання вже розпочато прийняттям Податкового закону, що вносить необхідні зміни в національне законодавство щодо звітування фінустановами про підзвітні рахунки. Наступні кроки передбачають приєднання Україною до міжнародних інструментів, які нададуть зелене світло обміну зібраною інформацією.
Таким чином, світ та Україна демонструють помітну тенденцію, в якій СПФМ та, зокрема, фінустанови стають чи не ключовими агентами в боротьбі за прозорість ведення бізнесу та оподаткування. Фінустанови уповноважені не лише збирати широкий зріз інформації про своїх клієнтів, але також аналізувати її, робити висновки, звітувати про неї до державних органів, обмінюватись між собою.
На сьогодні фінустанови володіють величезним масивом інформації. Налагодження національного та міжнародного обміну надасть можливість державам та їх податковим органам мати доступ до такої інформації та використовувати її зокрема у правоохоронних та фіскальних цілях. За таких умов, можливостей сховатись за ширмою «банківської таємниці» стає все менше.
Для мінімізації потенційних ризиків та негативного впливу на бізнес, рекомендуємо власникам приватного капіталу готуватись до нових реалій. Зокрема, максимально спростити корпоративні структури, пропрацювати бізнес моделі, підготуватись до перевірок зі сторони СПФМ і бути готовими надати пояснення, а інколи і підтверджуючі документи як в частині джерел походження капіталу, так і в частині дотримання вимог щодо його оподаткування.