Подолати епідемію і не вбити економіку: що пропонує бізнес
Олександр Кардаков, член Української Ради бізнесу, голова Наглядової ради Octava Capital
Коронавірус продовжує повзти планетою, інфекція не оминула й Україну. Влада намагається зупинити її поширення через жорсткі карантинні заходи, але водночас продовження карантину паралізує економічну діяльність країни. І це може обернутися наслідками набагато гіршими, ніж COVID-2019. Український бізнес виступає із дієвими пропозиціями та закликає органи влади пом’якшити карантин.
За даними Торгово-промислової палати України, близько 600-700 тисяч підприємств зупинилися. А це значить, що понад 3,5 млн працівників фактично втратили роботу – відправлені у безстрокові відпустки за власний рахунок. Це вже призводить до суттєвих негативних наслідків для держбюджету, який недоотримує мільярди гривень та не може повноцінно фінансувати необхідні для країни видатки. Паралельно відбувається зростання цін на товари, збільшується навантаження на соціальні фонди, і далі ці негативні процеси будуть лише поглиблюватися.
Поглянемо на європейські країни. Вже зараз уряди західних держав розмірковують, як поступово повернутися до нормального життя, проваджуючи стратегії м’якого виходу з карантину. Суть такої стратегії – йти невеличкими контрольованими кроками, розрахованими на кілька місяців, і ретельно відстежувати ситуацією з рівнем захворюваності. Наприклад, в Іспанії, яка вже пройшла пік епідемії, працівники підприємств поступово повертаються на роботу. В Італії й Австрії теж частково відкрилися крамниці – зокрема, господарські та книжкові. Австрійці планують з 1 травня відкрити торгові центри та салони краси, і якщо все піде за планом, з середини травня дозволять працювати закладам харчування.
Навіть у США, які є нині антирекордсменом з поширення COVID-2019, президент країни Дональд Трамп планує відновлювати економічну активність на початку травня.
А що ж Україна? Просто закрити усі бізнеси, що не належать до критичної інфраструктури, змусивши людей сидіти вдома – це не вихід. Тому Українська Рада бізнесу, до якої входить 84 бізнес-асоціації, підготувала пропозиції, щоб змінити модель карантину в Україні з жорсткої на більш ефективну. Іншими словами замінити тотальний карантин – ризикоорієнтованим.
Що це означає? Представники бізнес-об’єднань у співпраці з аналітичними центрами та експертами підготували конкретні пропозиції до нормативної бази, яка була ухвалена на період карантину.
Зокрема:
- Дозволити продовжити працювати суб’єктам господарювання, які здійснюють торговельне та побутове обслуговування населення, надають послуги поштового зв’язку, пунктів видачі товарів тощо. Звісно, за умови забезпечення безпечних умов праці та перебування у приміщеннях: не більше певної кількості людей, дотримання соціальної дистанції, обов’язкові маски та регулярна дезінфекція.
- Дозволити перевезення пасажирів службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів, установ та їхніх працівників, або здійснення підприємствами, закладами, установами перевезень своїх працівників на підставі договорів про надання транспортних послуг. При цьому безкоштовний проїзд для пільгових категорій, серед яких переважно люди літнього віку, які перебувають у зоні найбільшого ризику – скасувати.
- Відкрити метрополітени у Києві, Харкові та Дніпрі, забезпечивши їхню дезінфекцію кожні дві години та не допускаючи людей без масок. Пільговий безкоштовний проїзд також скасовується.
- Регулювати ціни на продуктові товари: тут має втрутитися АМКУ, який повинен слідкувати за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін на товари продуктової групи та звітувати про вжиті заходи.
- Розробити та впровадити комплекс дій з підтримки вітчизняних виробників, які готові хоч зараз приступити до виробництва медичного обладнання, захисних засобів, тестів ПЛР тощо. Для цього їм потрібно максимально спростити умови праці – зменшити тривалість та складність процедури отримання дозволів на виготовлення захисних масок, костюмів тощо і організувати пільговий податковий період.
- Докласти максимальних зусиль для мобілізації системи охорони здоров’я, забезпечивши опорні лікарні усім необхідним обладнанням, а медперсонал засобами індивідуального захисту, підвищивши йому зарплату, соціальні гарантії тощо. Паралельно запровадити безперебійну та ефективну систему тестування на коронавірус, а також забезпечити усі громадські місця дезінфікуючими засобами.
- Забезпечити стабільну та якісну комунікацію з людьми, пояснюючи важливість гігієни, дотримання соціальної дистанції, неможливості відвідування публічних місць.
На що націлені ці пропозиції? Бізнес сильно потерпає від широких карантинних обмежень. При цьому найбільше страждають працівники із середніми та нижче середніх заробітними платами, які не мають накопичень. Такі обмеження призведуть до гірших наслідків для населення, ніж прямі наслідки від епідемії, тож ключовим пріоритетом на цей час є зміна моделі карантину з тотального на ризикоорієнтований, із акцентом на інфікованих та групах ризику.
Сподіваюся, уряд дослухається до представників реального сектору економіки. Нам не байдуже, що буде далі з українським бізнесом, особливо малим та середнім, та сотнями тисяч українців, котрі можуть залишитися без засобів до існування. Ми готові пліч-о-пліч з усіма гілками влади працювати у рамках Антикризового центру, щоб погодити пропозиції, дійти консенсусу та виробити такий план дій, який дозволить хоч і в обмежених умовах, поступово відновлювати українську економіку. Це в наших спільних інтересах.