Відновлювати централізовану енергетичну систему, як це було до 2024 року – дорого і не завжди доцільно. Альтернативою може бути розвиток розподіленої генерації із залученням невеликих за потужністю, але чисельних і розосереджених джерел електро- і теплогенерації на базі вітро- та сонячної енергії, біогазу, газу власного видобутку тощо.

Про це заявили учасники прес-конференції на тему "Як запустити розподілену електрогенерацію в Україні. Виклики та можливості для територіальних громад", що відбулася в "Інтерфакс-Україна" 16 квітня.

"З кожним днем і кожним місяцем ми переконуємося, що питання енергобезпеки є ключовим питанням функціонування всього енергетичного і промислового комплексу України. І війна проти енергетичної структури України є одним з ключових елементів російської агресії проти нашої держави", – заявив голова правління громадської спілки Global 100 RE Ukraine, президент ПрАТ "МХП Еко Енерджи" Олександр Домбровський.

За одну ніч з 21 на 22 березня 2024 року Україна перетворилась з частково енергопрофіцитної (максимальний експорт понад 700 МВт на початку березня) в енергодефіцитну (дефіцит потужності в системі становить до 2 ГВт з максимальною потужністю імпорту в окремі години до 1500 МВт) країну. При цьому в основному з ладу були виведені електростанції, що виконували роль маневрових, що вже створює проблеми для сталого функціонування енергосистеми.

Зменшити ризики для енергосистеми може розосередження генеруючих потужностей. "Українські підприємства, бізнес мають величезний практичний досвід створення розподіленої генерації. Нам не треба все створювати з нуля. У нас є багато проектів ефективних та інноваційних, на рівні кращих світових зразків. І цей досвід треба дуже швидко імплементувати, враховуючи дуже тривожну динаміку руйнації енергетичної інфраструктури в Україні", – пояснив Домбровський.

Він підкреслив, що говорячи про розподілену генерацію, треба розуміти горизонт подій – а в Україні він зараз дуже короткий. Першочергово треба вкладатися в проекти власної генерації на 2024-2025 роки, потім дивитися на 2025-2026 роки, але в будь-якому разі "те, що ми зараз переживаємо, – це історія не на один рік, судячи з того, як розгортаються події".

Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха детально розглянув способи, якими зараз можна відновити пошкоджену енергогалузь. За його словами, імпорт електроенергії не зможе покрити дефіцит, викликаний обстрілами, та й виграють від того переважно західні області. Відновлення ж енергетичних об'єктів має сенс, якщо рівень пошкоджень невеликий або середній.

"Середня вартість однієї російської ракети приблизно 1 млн доларів. Ми знаємо, що на ДніпроГЕС, щоб його повністю зруйнувати, знадобилося вісім ракет і приблизно вісім збили. Тобто залп з 16 ракет вартістю 16 млн доларів виводить, і це вже доведено на практиці, наш об'єкт централізованої генерації. Відповідно, на нашу думку, не треба зараз будувати об'єкти вартістю більше 16 млн доларів", – пояснив він.

Голова БАУ додав, що повідомлення про початок будівництва чотирьох нових атомних блоків, які спорудять лише за 10 років, в цьому викликає занепокоєння і не вирішує нагальної проблеми. "Тим більше, що у системі зараз вистачає базового навантаження, не вистачає якраз маневреного, яке може швидко увімкнутися і вимкнутися", – зазначив він.

Найоптимальнішим у стратегічній перспективі експерти вважають саме розподілену енергогенерацію, причому із вартістю об'єктів до 16 млн доларів, аби зменшити бажання ворога їх знищити. Це генерація на основі природного газу власного виробництва, біометану, сонячної і вітрової електрогенерації, а також накопичувачі енергії, які зберігатимуть її до потрібного моменту.

Про досвід побудови електростанцій на біомасі та біогазі розповів голова спостережної ради групи компаній "Кліар Енерджі" Петро Багрій. Крім того, вже зараз його компанія збирає модульні газопоршневі електростанції, здатні видавати від 400 кВт до 4,5 МВт в одному блоці, і цю потужність можна нарощувати. Термін виконання таких замовлень – до 8 місяців.

Водночас він звернув увагу на проблеми державного регулювання галузі, через що станції, готові вже зараз дати в енергосистему 54 МВт як електроенергії, так і тепла, простоюють.

"Держава повинна зробити умови, щоб приватний інвестор прийшов в енергетику, вклав в неї гроші і повернув їх швидше, ніж до війни. Потрібне створення умов, яке буде цікаве і інвестору вітчизняному, і закордонному", – заявив Багрій, зазначивши, що розподілена генерація зараз може бути запорукою стійкості української енергосистеми.

На ще один важливий аспект звернув увагу член ради експертів з питань енергетичної безпеки при РНБО України, генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський.

"Із "зеленим переходом", як би важко він не йшов, міняється філософія енергетики. Ми поступово переходимо від превалюючої ролі операторів системи розподілу до співпраці територіальних громад і операторів. Тобто громади стають повноцінним гравцем на ринку", – зазначив він.

Леонід Уніговський розповів і про проект з об'єднання різних потужностей – сонячних панелей, генераторів тощо – які належали різним власникам у єдину мережу. Ідея, яка реалізовується зараз у Долинській тергромаді на Івано-Франківщині, – створення стільникової енергетичної мережі, яка має об'єднати більшу частину генерації та більшу частину споживачів, які живуть або працюють на території громади. Де-факто, створюється такий собі енергетичний кооператив, до якого можуть долучитися приватні домогосподарства, приватний бізнес та комунальні підприємства.

Запровадження розподіленої генерації даватиме робочі місця та поштовх для розвитку місцевим громадам. Крім того, це готуватиме Україну до вимог, які будуть висуватися до неї під час неминучої інтеграції до ЄС.

Тож експерти галузі закликають відмовитися від фінансування виключно відновлення централізованої енергосистеми. Натомість, на їхню думку, державі варто ухвалити програму розвитку розподіленої генерації, забезпечити її пріоритетність, а також реалізувати низку інших управлінських рішень, включно із запровадженням посади профільного віце-прем'єра.