НАК "Нафтогаз України" констатує зниження обсягів транзиту через газотранспортну систему (ГТС) країни після прийняття Європейською Комісією рішення щодо розширення доступу "Газпрому" до газопроводу OPAL (східне відгалуження від "Північного потоку").

"Ситуація, що склалася, дає підстави вважати, що "Газпром" вживає цілеспрямованих дій для обмеження транзиту українською газотранспортною системою", - йдеться в повідомленні прес-служби НАК.

За даними прес-служби НАК, починаючи з 22 грудня використання маршруту Nord Stream-OPAL зросло на 41% - з 57,1 млн куб. м до 80,5 млн куб. м на добу, водночас транспортування ГТС України у напрямку Словаччини скоротилося на 19% - з 148,9 млн куб. м до 120,8 млн куб. м.

Таким чином, добовий обсяг газу, сумарно транспортований обома маршрутами до Європи 22 і 28 грудня майже не змінився (206 млн куб. м та 201,3 млн куб. м), але відбувся значний перерозподіл на користь Nord Stream-OPAL.

"Дані ENTSOG дозволяють припустити взаємозв'язок між збільшенням використання OPAL та зменшенням транзиту Україною та Словаччиною. Це ставить під сумнів твердження про те, що рішення Єврокомісії про розширення доступу "Газпрому" до OPAL та відступ від стандартного європейського законодавства не призведуть до зменшення обсягів транзиту російського газу територією України", - наголошують у НАК.

Як повідомлялося, ЄК наприкінці жовтня 2016 року схвалила рішення німецького регулятора змінити режим звільнення від деяких вимог Третього енергетичного пакета для газопроводу OPAL, передбачений рішенням німецького регулятора від 7 липня 2009 року, що фактично дозволить "Газпрому" значно збільшити використання потужностей газопроводу OPAL та, відповідно, обсяги прокачування газу через "Північний потік" у обхід України.

У НАК вважають, що угода про врегулювання щодо OPAL, погоджена німецьким регулятором і ЄК, обмежує та спотворює конкуренцію в Україні та інших країнах Центральної та Східної Європи, веде до зловживання "Газпромом" домінуючою позицією на ринках Німеччини, Польщі, України, Словаччини та інших країн Центральної і Східної Європи.

У зв'язку з цим "Нафтогаз України" звернувся до німецького регулятора енергетики (Bundesnetzagentur) з вимогою застосувати загальний порядок ухвалення адміністративних рішень до угоди про врегулювання, укладеної між цією установою, "Газпромом" та його афілійованими структурами щодо зміни рішення 2009 року стосовно газопроводу OPAL.

На думку голови НАК Андрія Коболєва, винятки під час імплементації законодавства ЄС ділять ринок газу ЄС на частини і призводять до різних його трактувань.

У "Нафтогазі" також не виключають оскарження рішення німецького регулятора і Єврокомісії щодо газопроводу OPAL з боку інших учасників європейського газового ринку.

Польська PGNiG та уряд Польщі вже подали позови до суду, якими оспорюють рішення щодо OPAL.