Щоб уникнути будь-яких різночитань у питанні легітимності президента України через п'ять років після складання ним присяги, треба було ще торік одержати роз'яснення Конституційного Суду, вважає голова міжфракційного об'єднання "Розумна політика" Дмитро Разумков (позафракційний).

"Вони (представники влади - ІФ-У) мали піти до Конституційного Суду ще 2023 року й отримати цей висновок для того, щоб не було різночитань. Адже хтось вважає, що потрібно передати повноваження Стефанчуку (голова Верховної Ради Руслан Стефанчук - ІФ-У), хтось вважає, що повноваження президента продовжуються до кінця воєнного стану, але чіткої відповіді в Конституції немає. Кожен може прочитати по-своєму. Похід до Конституційного Суду вирішив би це питання... І був би папірець, у якому написано: треба зробити те і те", - сказав Разумков агентству "Інтерфакс-Україна".

На думку Разумкова, звернутися до КС по роз'яснення мав особисто президент Володимир Зеленський.

"Треба було... звернутися до Конституційного Суду. Причому звернутися мав президент, щоб це не робила монобільшість або опозиція, інакше це сприймалося б як політична історія... Це мав зробити президент для того, щоб отримати відповідні роз'яснення й чітко далі рухатися в рамках цих роз'яснень", - зазначив народний депутат.

За словами Разумкова, тлумачення Конституційним Судом положення про строки повноважень президента не призвело б до якихось негативних наслідків усередині України, тоді як відсутність такого тлумачення може створити "додаткову турбулентність" за межами України.

"І це не буде питання до президента Зеленського чи до когось іще. Це... може бути питання до України. І хотілося б, щоб таких запитань, на які ми не маємо чітких правових відповідей, було поменше", - зазначив Разумков.

Як повідомляли ЗМІ, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук раніше заявляв, що питання повноважень президента і строки його перебування на посаді прописані в Конституції України.

"У нас немає жодних сумнівів у тому, що президент України Володимир Зеленський є легітимним. У кого немає такої впевненості, нехай подає до Конституційного Суду. Підставою нашої впевненості є Конституція України, де чітко прописано, що повноваження президента завершуються того дня, коли вступає в повноваження наступний президент України. Водночас закон України "Про правовий режим воєнного стану" говорить, що під час воєнного стану вибори проводитися не можуть", - сказав Стефанчук.

Як відомо, Володимир Зеленський, який переміг на виборах президента, вступив на посаду 20 травня 2019 року.

Згідно зі 103-ю статтею Конституції України президента обирають на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років, а чергові вибори президента проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента. 108-ма стаття Основного закону передбачає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента.

Відповідно до закону "Про правовий режим воєнного стану", в умовах дії воєнного стану проведення виборів президента України заборонено (ст. 19). Цей самий закон уточнює, що "у разі закінчення терміну повноважень президента України під час дії воєнного стану його повноваження тривають до вступу новообраного президента України, обраного після скасування воєнного стану".

Воєнний стан у країні діє з 24 лютого 2022 року - від дня повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

Разумков очолював список політичної партії "Слуга народу" на позачергових виборах до Верховної Ради 2019 року. Обіймав посаду спікера українського парламенту з 29 серпня 2019 до 7 жовтня 2021 року.