Світовий банк назвав ключові принципи розробки законопроекту про обіг земель сільгосппризначення
Проект закону про обіг земель сільгосппризначення в Україні необхідно прийняти в 2018 році, вважають у Світовому банку.
Згідно з дослідженням, підготовленим банком, про земельну реформу в Україні, ключовими принципами розробки законопроекту повинні стати надання права купувати землю фізособам, юрособам (з тимчасовими обмеженнями), муніципалітетам і державі. Банки можуть володіти землею - предметом застави, на яку було спрямовано стягнення, але фінзаклади зобов'язані реалізувати право власності на землю через електронний аукціон протягом певного періоду часу.
Світовий банк вважає, що запобіжними заходами у розробці законопроекту про ринок земель сільгосппризначення є заборона на володіння землею іноземцями, мінімальна ціна продажу землі, тимчасове обмеження максимального обсягу володіння землею для фіз- і юросіб, обмеження щодо концентрації володіння/контролю, прозорі плани землекористування для державних і комунальних земель.
"Мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій та збільшення продуктивності в сільськогосподарському секторі України", - підкреслюється в дослідженні Світового банку.
Згідно з документом, земельна реформа є важливою для поліпшення рівня життя українців, оскільки сприятиме економічному зростанню, збільшенню доходів населення, зокрема доходів від оренди землі для пайовиків.
За інформацією Світового банку, ціна оренди 1 га землі в Україні становить $37, у Франції - $195, Німеччині - $291, Болгарії - $279, Нідерландах - $672.
У банку зазначають, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення в Україні негативно позначається на потоках фінансування дрібних і середніх фермерів, оскільки землю не можна використовувати як заставу. Крім того, низький рівень реєстрації державних земель сільгосппризначення є значним джерелом непрозорих методів діяльності та втрати продуктивності.
Як повідомлялося, в Україні з 2002 року діє мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Парламент кілька разів продовжував його дію.