Эксклюзивное интервью с собственником и главой правления животноводческого холдинга KSG Agro Сергеем Касьяновым и генеральным менеджером на рынке Европы международной компании-питомника свиней элитной генетики Genesus Саймоном Греем (Simon Gray) об обеспечении холдинга электроэнергией, проблемах с доступом к финансированию и фонде помощи на сумму GBP3,5 млрд для украинского бизнеса от Великобритании (приводится на украинском языке)

Текст: Алексей Козаченко

- Як зараз у KSG Agro з електроживленням? Вже оснастили генераторами свинокомплекси офіси і інші будівлі?

- Ми ще з весни і початку літа розуміли, що якщо не буде води, корму і вентиляції на свинокомплексі, то мине зовсім небагато часу перед тим, як тварини почнуть гинути. Тому у першу чергу ми оснастили виробничі потужності, і ще до початку масованих ракетних обстрілів мали генератори на тваринницьких площадках і на комбікормовому заводі, навіть встановили генератор для місцевої громади на Дніпропетровщині, тому що її водовід постачає воду і для населення громади, і для свинокомплексу. Крім того, ми також поставили менш потужні генератори для нашої маслобійні, і офісу, загалом встановили десяток генераторів.

- У випадку теоретичного блекауту скільки матимете часу на заживлення комплексу електрикою, перш ніж тварини почнуть страждати та гинути?

- Небагато часу. Якщо не будуть працювати генератори, то це доба-двоє. Перш за все, потрібно буде підключити забезпечення водою і комбікормами.

- Яка сумарна потужність генераторів?

- Десь 1,5 МВт. Кожний генератор має потужність від 100 до 250 КВт.

- Ще щось залишилось заживити?

- Можливо, в офісних приміщеннях потрібно зробити більше, щоб повністю забезпечити там потреби в електроенергії. А на виробничих площадках практично все працює.

- І холодильне обладнання теж забезпечили резервним живленням?

- З холодильним обладнанням є певні проблеми. Зараз зима, і проблема з охолодженням стоїть не так гостро, але до літа їх потрібно буде обладнати краще, тим більше, що технічні можливості для цього є. Потрібно буде додати ще 500-600 КВт власної генерації.

- Мінагрополітики звітувало про 25 генераторів з Німеччини для українського АПК, частина яких вже доставлена підприємствам. Ваш холдинг і українські об'єднання свиноводів подавались на отримання генераторів або включення до об'єктів критичної інфраструктури?

- Це важлива справа і, я вважаю, нам потрібно подавати заявку. Я чув, що якась така програма готується, але порятунок потопаючих перш за все справа рук самих потопаючих. У першу чергу ми розраховуємо на себе.

У нас є контакти на рівні обласної державної військової адміністрації. Вони знають про всі наші об'єкти, намагаються допомагати і мінімізувати час відключень електроенергії. Також у нас є контакт і з місцевим ДТЕКом.

- Чи стали з початком війни для вас більшими конкурентами індивідуальні господарства, які вирощують свиней на "підножному" кормі і ручній праці, тоді як для промислові виробники зіткнулись з ростом собівартості майже по всім позиціям?

- Конкуренція зменшилась. Сьогодні господарства активно закуповують поросят і намагаються через тваринництво шляхом перетворення зерна у м'ясо отримати продукт з більшою доданою вартістю. Ці процеси йдуть і попит на свиней дуже високий, тому що через війну дуже багато закрилось господарств у Донецькій та Харківській областях. На сьогоднішній день, при фіксованому курсі долара, імпорт за ціною менше 65 грн/кг у живій вазі не є економічно обґрунтованим, тому у таких умовах в Україні вигідно виробляти свинину.

- Ще донедавна в Європі були дорогі енергоресурси, у тому числі дорогий природній газ, але через провал енергетичного шантажу РФ він зараз дешевшає. Чи не стане свинина їх виробництва більш конкурентоздатною в Україні, враховуючи дотації для європейців?

- Цілком може стати, як у нас уже колись було два-три роки тому, коли імпортна свинина заполонила наші м'ясокомбінати. Місцеві виробники тоді працювали на балансі плюс-мінус нуль. Зараз ситуація трохи змінилась, перш за все через зменшення українського виробництва і ріст попиту, а з іншого боку через фіксований курс долара. Я знаю, що НБУ закладав у річний прогноз держбюджету курс долара не 38 грн/$1 а до 50 грн/$1. Тому, якщо курс долара зміниться, то і прибутковість у свинарстві може змінитися. На сьогоднішній день такої проблеми немає, і ми будемо сподіватись, що ситуація залишиться більш-менш керованою.

- Плануєте зайти на ринок консервованого і тушкованого м'яса? У війну на них великий попит, а також це важливий з точки зору гуманітарної допомоги продукт. Чи розглядаєте її виробництво на давальницьких умовах?

- Плануємо. Хочемо це розглянути найближчим часом, як для реалізації в Україні і на експорт. Так, ця продукція є дуже затребуваною і має тривалі терміни зберігання. Будемо намагатись, щоб вона була якісною і недорогою, тому розглядаємо можливість поставки в Україну кількох ліній для виробництва тушонки.

Нам не підходять давальницькі умови виробництва. Компанії, що беруть сировину для виробництва на давальницьких умовах, зараз завантажені і виробляють свою продукцію із своєї сировини. Давальницькі умови вигідно пропонувати, якщо ти не використовуєш повністю свої потужності, а якщо у тебе все завантажено, то навіщо тобі кликати давальців?

- На чому ви зараз економите? Які статті витрат довелось "порізати"?

- У рослинництві ми економимо на добривах і засобах захисту рослин, а також намагаємось оптимізувати робочі процеси, щоб зробити більше за ту ж саму кількість операцій. Щодо тваринництва, то це, у першу чергу, зменшення енергозатрат. Нам допомагає, що опалення у нас на власних пеллетах, які ми виробляємо для обігріву тваринницьких комплексів. KSG Agro розпочав цей проект ще сім років назад як спосіб знайти альтернативу російському природному газу, і це нам дуже допомагає сьогодні.

- Якби були вільні фінанси і не було загрози з боку Росії, що ще б оптимізували у плані енергоефективності?

- Перш за все, всі ті заходи, що впроваджуються і ефективно працюють у країнах Заходу. Всі відходи виробництва у тваринництві можуть буди перероблені на електроенергію, тобто у цій галузі повинна впроваджуватись зелена енергетика. І це потрібно будувати та інвестувати, але для цього потрібні довгострокові кошти і значні можливості.

- Чи стало з початком війни складніше взаємодіяти з іноземними партнерами і кредиторами, враховуючи присутність ваших цінних паперів на Варшавській біржі?

- З нашими партнерами ми контактуємо переважно через онлайн-конференції та профільні інтернет-форуми. Також всі важливі поточні новини розміщуємо на нещодавно оновленому сайті компанії, розсилаємо новини як в українські, так і у польські ЗМІ. Спілкуємось у соціальних мережах – і в Україні, і у Польщі. Все, що відбувається в Україні є загальновідомим у країнах Європи і, загалом, у світі. Спілкування з нашими інвесторами на біржі є постійним, не є проблемним, бо ми завжди прозорі і відкриті, і можна сказати, що воно навіть стало простішим.

- Зараз Україна має значно спрощені митні процедури з ЄС, котрі будуть діяти до літа. Що станеться, якщо ЄС не захоче їх продовжувати?

- Ми вже фактично в Євросоюзі і НАТО. Я впевнений на 99%, що західне фінансування і допомога продовжиться. Але доступ на їхній ринок не є легким, тому, що там значно жорсткіші стандарти якості, більш складна логістика і дуже складна сертифікація продукції АПК. Це все вимагає великих зусиль від українських виробників. Дуже добре, що двері в ЄС відкриті, треба бути підготованими, щоб туди ввійти. Також потрібно, щоб уряд працював з нашими виробниками і переробниками і підтримував їх, незважаючи на війну.

- Як зараз холдингу вдається обслуговувати кредити?

- Насправді, це дуже важка велика проблема для середнього бізнесу. Коли після початку війни НБУ в один момент підняв облікову ставку до 25%, наша щомісячна оплата тільки по відсотках збільшилась в 2,5 рази - раніше ми платили 3,5 млн грн, а після цього рішення почали платити 8,5 млн грн на місяць. Тим більше, коли ставка була 15-16%, ми, по урядовій програмі, отримували часткову компенсацію по гривневим кредитам, а минулого року ми ні копійки не отримали.

Я вважаю це дуже великою помилкою уряду. По програмі "5-7-9" можна залучити до 60 млн грн, а що нам робити, якщо у нас потреба в 450 млн грн? Ми виробляємо 70% свинини в трьохмільйонному регіоні (а ще поставляємо частину продукції у Запоріжжя), і ніхто не приділяє ніякої уваги з боку уряду. Я вважаю, якщо б ця проблема була піднята, у тому числі у ЗМІ, то програму часткової компенсації по кредитах могла б профінансувати європейська спільнота, як по генераторах, наприклад. Але це питання зараз не підняте, і через це зараз дуже важко.

Треба донести до уряду і депутатів, що фінансування агросектору це не тільки "5-7-9" з сумою до 60 млн грн. Хоча я розумію їх міркування про 25% облікової ставки, щоб валютну виручку в доларах продавали в Україні.

- А профільні асоціації вашої галузі якось лобіюють цю ситуацію?

- Ми з ними мало спілкуємось, але знаю, що вони звертались у Мінекономіки. Це міністерство повинно створювати модель економіки держави, а є профільні, котрі повинні виконувати постанови Кабміна, що були заявлені на 2022 рік і зараз не працюють. Якщо воно не може ці проблеми вирішити, хай погляне як працює президент, і як працюють з постачанням озброєння, і чи чути нашого профільного міністра з питаннями і проблемами? Я не критикую, але на сьогоднішній день немає такого спілкування і вони не піднімаються нашим галузевим міністерством.

- Ще на початку війни Мінагрополітики запропонувало агрохолдингам обробляти землі, що не можуть обробляти власники. Ви брали участь у цій ініціативі, чим вона закінчилась?

- Нічим особливим не закінчилась. Ми обробили додаткові 300-500 га землі, але значного економічного ефекту від цього не мали, тому що землі були як правило не підготовлені і неякісні. На них економіка по ячменю, кукурудзі і пшениці є дуже поганою, на рівні "плюс-мінус" нуль. Трохи краще ситуація по рапсу і соняшнику, тому на сьогоднішній день через логістичні проблеми з портами сільське рослинницьке господарство в Україні для малих і середніх є збитковим.

- У вас же комбікорм має певні рецепти, тому ви не можете змінювати сівозміну?

- Не можемо. Але можемо більше землі залишити під паром. Із землями з невеликою урожайністю ми так і зробили. Заробіток у рослинництві значно скоротився, відсутність доступу до фінансування і відсотки по кредитах ставлять багатьох на межу виживання. Добре, що для нас основний напрямок роботи це тваринництво, і ми врожай переробляємо на комбікорми, тому для нас ситуація не така трагічна.

- Яких збитків KSG Agro завдала російська агресія?

- У нас 3 тис. га землі не було оброблено, бо вони знаходились на лінії фронту - всі чули про бої і обстріли Зеленодольська, Костромки, Апостолового. Саме по наших полях проходили лінії оборони, і багато угідь ще заміновані, а до багатьох ми не мали доступу. Наше "знайомство" з російською агресією почалось не зараз. Ми працювали досить серйозно у Криму, там у нас було 30 тис. га землі, і врожай 2014 року з технікою і землями ми "залишили" в Криму. У нас дуже великі збитки там були, в районі $20 млн. Це все ми переживали ще у 2014 році, а зараз прийшла друга хвиля.

- Ви офіційно фіксували втрати від російської агресії?

- Ми збираємось це зробити. Вважаю, що це потрібно робити і починати фіксувати ще з 2014 року. Якщо після 2014 року нам тільки посміхались на аргументи, що рф має бути покарана, то сьогодні всьому світу стало зрозуміло, що країна-агресор повинна відповісти за все, і за 2014-й і за 2022 рік.

- Питання до пана Саймона. Генетика свиней Genesus виглядає дорогою інвестицією. Невже їхня продуктивність справді настільки вища за звичайні породи, що вигідно купувати елітних тварин?

Simon Gray: - Так, це вигідно. Зараз у світі є п'ять або шість розплідників елітних свиней, котрі змагаються з нами у покращені генетики свиней і збільшенні їх продуктивності. У першу чергу ми фокусуємось на покращенні смакових властивостей свинини і на якомога простішому управлінню поголів'ям, що дозволяє скорочувати супутні витрати і мати прогнозований бізнес.

- Скільки років елітне поголів'я свиней зберігає свої якості, через скільки років його потрібно заміняти?

S.G.: - Ми постійно працюємо над покращенням генетики свиней, тому ми не можемо утримувати тварин протягом всього біологічного строку життя без покращення їхньої якості і продуктивності. На нуклеотичних фермах, тобто на свинофермах, де утримується чистопорідне поголів'я, генетична робота в Україні і за кордоном вимагає інтенсивної заміні поголів'я, яка досягає 120% на рік. У звичайному виробництві одна свиноматка - це шість-сім опоросів, причому 20-25% стада свиноматок кожного року потрібно міняти.

- А свиней з відпрацьованим ресурсом можна далі продати іншим виробникам?

Сергій Касьянов: - Ні, це вже просто м'ясо. Звичайно, кожна компанія зацікавлена в ефективному виробництві, коли свиноматка деякий час дає максимальну кількість здорових поросят, до 14 голів за опорос. Але, з часом вона дає вже а 10-12 поросят, через що ефективність стада і економіка виробництва значно падає, особливо враховуючи, що елітна свиноматка їсть, умовно кажучи, приблизно стільки ж, як і звичайна.

- Наведете дані про продажі Genesus в умовах війни?

S.G.: - За останні півтора року європейське свинарство втратило близько 10% свиноматок через економічні причини, Не всього поголів'я, а саме свиноматок. Мінімум, 1,1 млн свиноматок пішло з ринку. Європа завжди традиційно була нетто-експортером на глобальному рівні, але наразі поточна ситуація приводить Європу до винищення виробництва, яке покриває власне споживання. І у найближчій перспективі, я вважаю, Європа стане нетто-імпортером свинини, що у свою чергу дає можливості зацікавити бізнес, у тому числі в інвестиціях в Україну.

С.К.: - На сьогодні у світовому свинарстві є різні тренди. Наприклад, Іспанія розвиває експорт свинини, тоді як Румунія з 19 млн населення власного споживання виробляє близько 20%, а різницю закуповує за кордоном.

- Які зараз справи з логістикою живих тварин до України? Я знаю, що до війни ваша компанія завозила свиней навіть літаком?

S.G.: - На сьогоднішній день завдяки зусиллями Асоціації свиноводів України і роботі з Мінагрополітики України та Держпродспоживслужбою досягнуто рішення, яке дозволяє транспортувати транзитом чистопорідне поголів'я з Європи навіть через країни, які мають осередкові випадки африканської чуми свиней (АЧС). Тобто складається план поїздки, в якому оминаються ці осередки. Це було зроблено вже під час війни.

Ситуація до війни дійсно була критичною, тому що Україна повністю була "в облозі" сусідніми країнами з заявленими випадками АЧС, через територію яких ми не могли перевозити свиней автотранспортом. Окрім Білорусі, в якій формально не зафіксовано АЧС, хоча я знаю, що чума свиней там є. Тому дійсно, ми у грудні 2021 року везли кнурів з Великобританії літаком, щоб виконати зобов'язання перед клієнтами. Ми нічого не заробили і навіть мали збитки, але виконали свої зобов'язання перед клієнтами та партнерами.

Взагалі логістика з початком пандемії COVID-19 дуже сильно зросла у ціні, і зараз під час війни авіалогістика робить свиней дуже дорогими. Наприклад, поновлення поголів'я кнурів для європейських племінних господарств відбувається літаком з Канади, тобто винаймається не цілий літак, а відправляється спеціальний контейнер, така спеціальна клітка в одному із багажних відсіків літака. А вже потім ці кнури розвозяться автотранспортом по племінним фермам Європи, у тому числі в Україну.

С.К.: - Компанія Genesus зробила потужний розвиток партнерства із Великобританією, де на сьогоднішній день у неї 4,24 тис. чистопорідних свиноматок трьох порід: ландрас, йоркшир та дюрок. У KSG Agro у Великобританії є чотири партнери з виробництва племінних тварин, таким чином ми маємо можливості постачати чистопородних свиней по всій Європі автотранспортом.

- Чи "бронюєте" місце для нарощування присутності в Україні після вигнання російських окупантів?

S.G.: - Україна, на мою думку, має неймовірний потенціал, і вона дуже подібна у своїй моделі агровиробництва до Канади. Канада - велика країна і може виробляти значні об'єми зерна, але його транспортування з центральної її частини до тихоокеанських або атлантичних портів для завантаження на кораблі відбувається наземним шляхом і коштує багато грошей. Тому центральна частина намагається через тваринництво конвертувати зерно на білок тваринного походження, тому що умовний кілограм м'яса потребує для виробництва 3-4 кг умовного зерна, і його значно дешевше транспортувати для експорту до океанів, ніж возити в три-чотири рази більше зерна.

Мій план на цьому тижні: зустрічі з потенційними та діючими партнерами з метою розширення виробництва племінних тварин в Україні. Це основна мета приїзду. Хотів вас поінформувати що уряд Великобританії виділив фонд в GBP3,5 млрд для підтримки проєктів, які направлені на розвиток або розширення добробуту в Україні. Зрозуміло, що виробництво продуктів харчування однозначно підпадає під правила діяльності цього фонду.

Я ще раз хочу підкреслити, що Україна має надзвичайно потужний потенціал для виробництва, в тому числі для виробництва продуктів тваринного походження. Важливо розуміти, що північно-західна Європа не хоче тваринництва і робить все, щоб видворити тваринництво із своєї території через, в тому числі, екологічні міркування. Тим більше, існує глобальний тренд на ріст населення Землі, і так як свинина є одним із найбільш вживаних видів м'яса у світі, то в Україні є місце для нарощування виробництва свинини.

С.К.: - Я хочу додати, що сьогодні Канада надає Україні одну із найпалкіших підтримок, і ми знаємо, що ще один друг України це Великобританія, звідки родом пан Саймон. Сьогодні є військові ризики для бізнесу, але є фонди, наприклад, американський DFC, яким уряди країн дали завдання саме по підтримці нашого місцевого бізнесу. Так існують стандарти, для них потрібно готувати аудиторську звітність свого бізнесу, але вони інвестують, навіть не зважаючи на військовий стан. Тому компанія Genesus, завдячуючи уряду Великобританії та фонду в GBP3,5 млрд для підтримки проєктів, планує використати ці можливості допомагати Україні через інструменти експортного страхування та кредитного фінансування експортних поставок племінних тварин, що в свою чергу допоможе українським виробникам свинини значно розвинути свій бізнес.

- Чи прогнозуєте розвиток племінних свиноферм в Україні через токсичність Росії, яку залишає значна кількість міжнародних компаній?

С.К.: - Росія останніми роками дуже багато інвестувала в свинарство, будуючи потужні холдинги з державною участю або, фактично, за державні кошти. Вони за бюджетні гроші дуже багато закуповували племінних свиней, і по суті у Росії свинарство є державною галуззю, але з приватними власниками.

Російські приватні власники отримували грантові і безповоротні кошти, закачували у галузь сотні мільйонів та мільярди доларів, давали гроші по суті самі собі. В цьому плані не можна порівнювати російську модель розвитку свинарства з українською через різні обсяги інвестицій.