Эксклюзивное интервью заместителя министра иностранных дел Украины Евгения Енина информационному агентству "Интерфакс-Украина"

(подается на языке оригинала)

Текст: Наталья Пушкарук

 

- Які останні новини в ситуації з технічним звітом Ірану щодо збиття літака авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" (МАУ) біля Тегерану в січні 2020 року? Чи отримала зрештою Україна цей документ?

- Українська сторона до цього часу не отримувала жодного технічного звіту з іранського боку. На останній телеконференції, що відбулася між усіма сторонами, які беруть участь у технічному розслідуванні, Іран у черговий раз запевнив, що завершується стадія перекладу документа і найближчим часом він буде переданий українській стороні.

Згідно з процедурою, передбаченою 13 додатком Чиказької конвенції, сторона, яка відповідальна за технічне розслідування (в даному випадку Іран), зобов'язана передати звіт про завершення технічного розслідування. Протягом 30 днів кожна зі сторін-учасниць має право висловити застереження, рекомендації, зауваження. Після цього протягом 60 днів іранська сторона матиме змогу опублікувати відкриту версію звіту. В подальшому він має пройти затвердження в раді Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO), і після цього це буде фіналізований документ.

Зазначений документ є надзвичайно важливим, оскільки саме в рамках технічного розслідування мають бути встановлені всі причини катастрофи, і це в свою чергу закладає підвалини, належні для забезпечення кримінального розслідування для притягнення всіх винних до відповідальності, а також для вироблення рекомендацій по усуненню недоліків і забезпеченню неповторення аналогічних катастроф у майбутньому. Саме технічний звіт має встановити остаточно, чи йдеться про технічну помилку людини, чи про системний збій в організації системи безпеки цивільних польотів у небі над Іраном.

 

- Якою  нині є позиція України щодо продовження переговорів, адже ще одного раунду перемовин з Іраном до кінця року так і не відбулося?  Українська сторона чекає, доки Іран надасть звіт?

- Позиція України незмінна: ми насамперед зацікавлені в неупередженому, об'єктивному проведенні технічного розслідування, забезпеченні прозорого кримінального переслідування та притягненні всіх винних до відповідальності, наданні гарантій неповторення відповідних інцидентів у майбутньому, а також забезпеченні гідного рівня компенсацій родичам загиблих внаслідок катастрофи, авіакомпанії та державі Україна.

В ході останнього раунду переговорів іранська сторона взяла на себе низку зобов'язань, зокрема щодо передачі українській стороні відповідних звітів, забезпечення більш прозорого кримінального розслідування. Ми до цього часу чекаємо виконання зазначених домовленостей. Саме їх виконання значною мірою буде визначати подальшу дату наступного раунду переговорів.

 

- Тобто поки що невідомо, коли саме відбудуться наступні переговори?

- Ми активно працюємо над цим і спонукаємо іранську сторону до якомога швидшого виконання взятих на себе зобов'язань.

 

- Уже зовсім скоро мине рік після збиття літака Іраном, однак очевидно, що нічого глобального в позиції Тегерану не змінюється. Коли Україна змінить стратегію дій щодо притягнення винних до відповідальності та звернеться до Міжнародного суду ООН?

- Насамперед зазначу, що за цей рік нам вдалося досягти певних успіхів. По-перше, іранська сторона взяла на себе відповідальність за збиття літака. По-друге, за результатом наших переговорів Іран висловив готовність забезпечити однаковий рівень компенсації для всіх родичів загиблих, незалежно від їхньої національності. Також іранська сторона підтвердила свою готовність вести перемовини в рамках Чиказької та Монреальської конвенції. Крім того, нам вдалося створити досить потужну коаліцію держав, постраждалих внаслідок цієї катастрофи. Відповідно, всі свої дії ми координуємо з Канадою, Великою Британією, Швецією, Афганістаном. Це додає нам ваги на міжнародній арені.

Іранська сторона декларує свою прихильність якомога скорішому завершенню переговорного процесу. Тим не менш, більш об'єктивно будемо судити за результатами конкретних дій з боку Ірану.

На сьогодні ми не розглядаємо жодних інших опцій, крім переговорного процесу з іранською стороною. Водночас, ми вже поінформували Тегеран про те, що якщо переговорний процес зайде в глухий кут або його можливості будуть вичерпані, то ми спільно з іншими постраждалими державами можемо скористатися іншими механізмами забезпечення порушених прав, зокрема йдеться про можливість звернення до Міжнародного суду ООН або одного з міжнародних арбітражів.

 

- Чи визначила Україна для себе якийсь термін, коли це може відбутися?

- Зараз прогнозувати часові перспективи є досить невдячною справою. Але ми часто робимо не лише більше, ніж можливе, а навіть неможливе.

Нагадаю, що завдяки уламкам ракети, знайденим саме українськими фахівцями, іранська сторона змушена була визнати, що зазначена авіакатастрофа сталася внаслідок потрапляння в літак ракети, що належить до системи протиповітряної оборони.

 

- Чи є згода в цьому питанні з країнами, громадяни яких загинули?

- Безумовно, ми координуємо всі свої зусилля, виходимо з єдиних принципів. Першим із них є встановлення справедливості: яким би складним цей процес не був, на нашому боці - сила правди, сила аргументів, тож справедливість є невідворотною.

 

- Чи будете Ви зустрічатися найближчим часом з родичами загиблих, можливо, в річницю трагедії?

- Ми періодично зустрічаємося з родичами загиблих. На жаль, з урахуванням обмежувальних заходів, ці зустрічі проходять  у режимі онлайн. Крім того, існує відповідний постійний діалог з усіма родинами. Усе, що в наших силах, ми намагаємося робити. Не хотів би анонсувати деякі наші заходи, приурочені до річниці цієї трагедії, але сподіваємося, що все складеться саме так, як заплановано.

Найголовніше, що існує на даний момент між нами, це прямий діалог, інколи дуже непрості запитання і наші не найпростіші, але відверті відповіді. Між нами існує довіра, і переважна більшість родин переконані в тому, що український уряд робить більше, ніж максимум для забезпечення захисту  їхніх прав і відновлення справедливості.

 

- Досить давно лунали якісь новини про переговори в рамках Міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи рейсу МАУ. Чому?

- Насправді, позаминулого тижня відбулося останнє спілкування. У нас є декілька робочих груп, які постійно працюють. Більше того, контакти відбуваються не лише на моєму рівні, але й на рівні міністрів закордонних справ.

 

- Яка ситуація з компенсаціями? Чи скоординована сума з партнерами?

- Найбільш чутливим елементом, крім відновлення справедливості, є сума компенсацій. Саме тому ми виходимо з того, що це є одним з базових принципів переговорного процесу: не погоджено нічого, доки не погоджено все. Відтак, з метою уникнення різного роду інсинуацій і спекуляцій, ми не оголошуємо публічно суму очікуваних компенсацій.

Зрештою, ми до цього часу не розпочали предметний діалог з іранською стороною саме з цього питання, оскільки ми виходимо з того, що сума компенсацій значною мірою буде визначатися реальними обставинами трагедії, рівнем співпраці іранської сторони з нами, а також будемо виходити з найкращих міжнародних практик у зазначених ситуаціях.

 

- Можна сподіватися, що наступного року це питання буде вирішене?

- Я би дуже хотів ще в цьому році сказати, що переговорний процес завершено успішно та справедливість відновлена. Проте світова статистика переговорних процесів в аналогічних питаннях свідчить дещо про інше. Своєрідний рекорд належить Україні, яка 20 років тому завершила всі переговорні процедури з Росією та Ізраїлем за два роки. Ми сподіваємося зробити все, щоб справедливість відновилася якомога швидше.

 

- Попри те, що технічний звіт Україна ще не отримала, чи володіє наша делегація якоюсь інформацією про те, що стало причиною збиття  та хто поніс відповідальність за це?

- Першим процесом, як ви згадали, є технічне розслідування, яке має на меті саме встановлення всіх обставин трагедії. В той же час притягнення конкретних фізичних осіб до відповідальності по всій вертикалі управлінського ланцюжка є завданням кримінального процесу. Ці треки є паралельними, незалежними. Як правило, технічне розслідування стає невід'ємною частиною кримінального процесу, посилюючи доказову базу.

Ми робимо все для того, щоб спонукати іранську сторону бути більш відкритою в розслідуванні цієї катастрофи, зокрема закликаємо її до створення спільної слідчої групи або залучення наших слідчих і прокурорів до спільного проведення слідчих дій, слідчих експериментів, допитів і т.д. На словах іранська сторона ніби то прихильно ставиться до цього, водночас “диявол ховається в деталях”, і ми чекаємо реалізації обіцяного на практиці.

 

- Що планується до річниці трагедії? Чи поїдуть родичі загиблих до Ірану?

- Це питання є на порядку денному. Ми зі свого боку зробили все можливе для того, щоб це сталося. Тому тримаємо кулаки, щоб все заплановане збулося.

 

- Наближається інавгурація обраного президента США Джо Байдена 20 січня. Звичайно, всіх цікавить, чи буде гостем на ньому Президент України? Ця тема обговорюється на даний момент з адміністрацією Байдена?

- Йдеться про визначення формату відповідних заходів. Усе залежить від того, яким чином у непростій епідемічній ситуації американська влада визначиться з форматом інавгурації. Безумовно, якщо ситуація дозволить, ми працюємо над тим, щоб контакти керівництва Української держави та нової американської адміністрації відбулися якомога швидше.

 

- Тобто такі перемовини зараз відбуваються?

- Так.

 

- Які очікування від співпраці з новою адміністрацією, позиції США щодо підтримки України у відповідь на агресію РФ?

- США є ключовим партнером України в сфері забезпечення безпеки, підтримки територіальної цілісності та незалежності нашої держави, ця країна є ключовим контрибутором з питань надання Україні військової допомоги. Ми надзвичайно пишаємося фактом двопартійної підтримки України з боку США. Ми вдячні республіканській адміністрації за значне збільшення фінансової допомоги для забезпечення безпекових потреб України, фактичного початку постачань летального озброєння в Україну для стримування російської агресії. При цьому ми розраховуємо на те, що з новою адміністрацією нам вдасться посилити рівень наявної підтримки і змістовне наповнення нашого діалогу з питань безпеки, та безумовно, відновлення територіальної цілісності та недоторканості нашої держави.

 

- Коли відбудеться встановлення контактів з новою адміністрацією? І коли до України приїде новий американський посол?

- Як я вже зазначив, ми активно працюємо над тим, щоб якомога швидше відбулися повноформатні контакти керівництва Української та Американської держав. Певним чином нас стримує епідемічна ситуація, існують певні бюрократичні процедури, які мають бути належним чином завершені.

Ті сигнали, які ми отримуємо,  свідчать, що Україна буде одним із пріоритетів США, і це, на нашу думку, значною мірою сприятиме прискоренню початку предметних контактів з новою адміністрацією.

Ми з нетерпінням очікуємо приїзду до України нового американського посла, і впевнені, що він матиме надзвичайно високий кредит довіри у нової американської адміністрації.

 

- А яка ситуація з призначенням нового посла України в США Оксани Маркарової? Коли відбудеться ротація та які очікування від її роботи на цій посаді?

- Українська сторона вже отримала агреман на призначення Оксани Маркарової послом України в США, водночас остаточне рішення буде ухвалюватися Президентом України. 

 

- Міністерство юстиції США в рамках розслідування фінансової діяльності Хантера Байдена запросило інформацію, що стосується, в тому числі, його роботи в українській компанії Burisma. Чи надаватиме Україна цю інформацію, які загрози несе відновлення цієї теми для відносин з новим керівництвом США?

- Між Україною та США існує міждержавний договір про взаємну правову допомогу в кримінальних справах. У зазначеному документі визначені центральні компетентні органи. З американського боку це -  Департамент юстиції, з українського - Офіс генерального прокурора. У разі надходження запитів відповідна правова допомога може бути надана. Ми розглядаємо це питання як таке, що не може зашкодити жодним чином українсько-американській співпраці, воно має певний стосунок до внутрішньополітичної ситуації в США.

Окремо наголошу, що ми жодним чином не втручаємося у внутрішні справи будь-якої іноземної держави, зокрема США. Більше того, попри непоодинокі спроби третіх сторін і їхніх представників в Україні, нашій державі, вітчизняній дипломатії вдалося втримати цей баланс і не допустити розколу в таборі тих гравців, які активно підтримують Україну в США.

 

- Уряд запровадив в Україні локдаун з 8 по 24 січня. Яким чином він відобразиться на кордонах, авіасполученні? Чи вирішене вже остаточно питання, що Україна не закриватиме кордони?

- Станом на сьогодні нам відомо, що рішенням уряду впроваджено локдаун з 8 по 24 січня наступного року. Ми сподіваємося, що зазначені заходи не вплинуть на можливість перетину державного кордону. Ми пройшли через певний досвід впровадження цих заходів дещо раніше, і саме тому позиція МЗС базуватиметься на недоцільності закриття державних кордонів.

Як нам добре відомо, іноземці можуть в'їжджати на територію України після встановлення додатку "Дій вдома". Крім того, у багатьох випадках для в'їзду в Україну обов'язковим документом є наявність страхового полісу, а карантин може бути перервано лише за негативного результату ПЛР-тесту, зданого одразу після перетину кордону або по закінченню 14-денного терміну самоізоляції.

 

- Яка Ваша думка щодо авіасполучення з Великою Британією? Чи варто Україні закривати кордони з країною через виявлення там нового штаму коронавірусу?

- На сьогодні авіасполучення є відкритим. Зазначене питання також є предметом узгодження декількох органів державної влади. Безумовно, ми особливо ретельно відслідковуємо перебіг епідемічної ситуації не лише в Великій Британії, а й у низці інших країн, тому що ця ситуація є дуже динамічною, а не статичною.

 

- Скільки країн світу відкриті для подорожей українців? Які тут досягнення МЗС за минулий рік?

- Близько 60 країн на сьогодні відкриті для відвідання громадянами України. Безумовно, йдеться про наявність негативного ПЛР-тесту, медичного страхування.

Однак, можу однозначно сказати, що раніше висловлена рекомендація МЗС без нагальної потреби утриматися від закордонних поїздок залишається чинною.

Якщо ми говоримо про перспективи відкриття європейських кордонів для України, то значною мірою це питання продовжує залежати від розвитку епідемічної ситуації як у країнах ЄС, так і в Україні. Але на сьогодні ми маємо досить хорошу практику забезпечення в'їзду на територію не лише країн ЄС, а й США та інших держав тих громадян, які мають якусь гостру гуманітарну потребу в цьому. В даному випадку наші консули завжди надають максимально можливу допомогу нашим співвітчизникам.

 

- Чи можна очікувати відкриття кордонів з країнами ЄС для осіб, які будуть вакциновані?

- Керівництво ЄС затвердило відповідні директиви державам-членам, і одна з рекомендацій містить обмеження для в'їзду іноземців на територію держав-членів ЄС. Ми бачимо, що частково списки держав, із якими пропонується скасувати обмеження, коригуються. Це залежить від розвитку епідемічної ситуації як у державах членах ЄС, так і в інших державах-партнерах.

На мою думку, повномасштабне відновлення подорожей до країн ЄС стане можливим лише після початку повномасштабної кампанії з вакцинації населення.

 

- Як МЗС залучене до процесу переговорів щодо постачання чи закупівлі вакцини проти Covid-19? Із ким саме ведуться перемовини?

- Ще з середини літа цього року МЗС та закордонні дипломатичні установи активно працюють у країнах-потенційних виробниках вакцин з метою встановлення прямих контактів не лише з урядами зазначених держав, але й з власниками компаній, які розробляли на той момент і зараз уже розробили вакцини. Головним відповідальним органом виконавчої влади з цього питання є Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ). Ми дуже оперативно інформуємо наших колег з МОЗ щодо можливості започаткування переговорних процесів.

На даний момент за сприяння МЗС нашими колегами з МОЗ підписано низку угод про нерозголошення, у цьому зв'язку я дещо обмежений називати компанії та країни, з якими ведуться переговори щодо укладання в подальшому форвардних контрактів для постачання вакцини.

Географія переговорів не обмежується лише Європою чи Америкою, ми так само активно працюємо і на азійському напрямку.

Ми розраховуємо, що реальна масштабна вакцинація могла би розпочатися в Україні до кінця першого півріччя наступного року.

 

- Повідомлялося, що Україна веде переговори із Польщею, яка зможе бути посередником в отриманні вакцини від коронавірусу від ЄС. Чи справді це так?

- Польська сторона в черговий раз продемонструвала своє дружнє ставлення до української сторони, запропонувавши нам певну кількість вакцини. Йдеться десь про півтора мільйона доз вакцин, які польська сторона могла би передати українській після отримання відповідної кількості вакцин самою Польщею.

Крім того, ми ведемо переговори у рамках відповідних міжнародних механізмів щодо забезпечення масового вакцинування і розраховуємо на отримання близько 8 млн вакцин.

 

- Який шлях отримання вакцини найбільш перспективний, тобто від кого ми отримаємо вакцину найперше?

- Насправді, ми працюємо одночасно на кількох напрямках. Нашим завданням є масове забезпечення вакциною населення України: не має значення, чи то йдеться про багатонаціональні механізми, чи про роботу з конкретними постачальниками вакцини.

- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вирішив, що є всі підстави для початку офіційного розслідування щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на Сході України і в Криму. Коли розпочнеться кримінальне розслідування та розгляд справи по суті?

 - Ми йшли до цього з 2014 року. Прокурор Міжнародного кримінального суду ухвалила дуже важливе рішення. З урахуванням певних бюрократичних особливостей її мандат спливає в червні наступного року, вибори наступного прокурора мають відбутися в лютому-березні. Певний час триватиме процедура передачі справ. З урахуванням того, що Україна не ратифікувала Римський статут, а Міжнародний кримінальний суд діятиме з урахуванням проголошених заяв Верховної Ради України, прокурор має звернутися до суддів Міжнародного кримінального суду з метою затвердження такого його рішення.

Ми розраховуємо, що до кінця наступного року ми змогли би ввійти в нову стадію цього процесу, і для цього ми максимально зацікавлені в посиленні взаємодії як з чинним прокурором Міжнародного кримінального суду, так і з новопризначеним. Крім того, потребує посилення координація всіх причетних органів державної влади. Йдеться насамперед про органи прокуратури, органи досудового розслідування. Важливою є роль громадських організацій, які значною мірою допомагають у зборі доказів злочинів проти людяності або воєнних злочинів на тимчасово окупованих територіях як у Криму, так і на Донбасі.

 

- Що мається на увазі під новою стадією процесу?

- Початок розгляду справи по суті, оскільки на сьогоднішній момент прокурор констатував наявність підстав для юрисдикції Міжнародного кримінального суду, побачивши необхідні для цього критерії. Тобто йдеться про досить значний прогрес у розгляді українського досьє.

Ми не відкидаємо, що російська сторона намагатиметься використовувати зазначений факт у своїх дезінформаційних кампаніях, які є невід'ємною складовою гібридної війни, тому надзвичайно важливим є максимально чітке роз'яснення, що може Міжнародний кримінальний суд, чого він не може, як діятимуть органи державної влади України і які можливості це дає нам для прискорення моменту притягнення вищого російського військово-політичного керівництва до відповідальності за організацію воєнних злочинів і злочинів проти людяності на тимчасово окупованих територіях України.