15:12 15.09.2020

Глава АМКУ Ольга Пищанская: Я вижу риски в распределении дел между госуполномочеными по рынкам

10 мин читать
Глава АМКУ Ольга Пищанская: Я вижу риски в распределении дел между госуполномочеными по рынкам

Эксклюзивное интервью главы Антимонопольного комитета Украины Ольги Пищанской агентству “Интерфакс-Украина” (первая часть)

(подается на украинском языке)

— Які перші завдання ви ставите перед собою? Які отримали від президента, від Верховної Ради, яка вас затвердила великою кількістю голосів?

— Завдання, які я отримала - це виконувати свої обов’язки згідно з чинним законодавством, тобто, робити все можливе для захисту і розвитку конкуренції в Україні. Робота комітету має стати і системною, і незалежною від чиїхось уподобань. Що стосується Верховної Ради, то у своїй доповіді перед голосуванням я представила план дій, найважливіші завдання, які я ставлю перед собою. Голосування за моє призначення я вважаю затвердженням цього плану.

— За справами АМКУ стоять інтереси великих фінансово-промислових груп, значні гроші. В той же час держава з нинішнім бюджетом і коронакризою не може, мабуть, сильно розширити штат комітету, підняти зарплати до рівня великих юридичних компаній, які є опонентами у великих спорах. Ви бачите у цьому проблему?

— Я уже наголошувала у Верховній Раді і на зустрічах в уряді: працівники АМКУ не можуть отримувати таку маленьку зарплату. Комітет має найнижчий рівень зарплати серед органів державної влади, схожих за функціоналом. І мова йде не про 5%, а про суттєву різницю. А ми розслідуємо справи, які стосуються великих фінансово-промислових груп. Гідна зарплата - це один із факторів незалежності. Не може спеціаліст комітету отримувати зарплату, меншу, ніж у помічника депутата. 

Рішення Комітету мають великий вплив, а для їх підготовки потрібен серйозний фаховий рівень. Це мають бути освічені люди, які розуміються на економіці і юриспруденції, вміють швидко вникнути в проблематику будь-якого ринку. Подобається нам це чи ні, але такі фахівці дорого коштують на ринку праці. Зараз ми мотивуємо тим, що працювати в АМКУ репутаційно вигідно, можна отримати різноманітний досвід за короткий час, адже Комітет працює з усіма галузями економіки і ринками. Тобто підвищення зарплат – моє першочергове завдання.

— А який приблизно рівень зарплат в комітеті?

— У спеціалістів – близько 15 тис. грн, це вже з преміями й надбавками.

— У Фонді держмайна також проблема з низькими зарплатами, але там пропонують “прив'язати” це до продажів об’єктів. Ви ж накладаєте великі штрафи - чи можливий схожий підхід для комітету?

— За минулий рік економічний ефект від діяльності органів Комітету склав 4,3 млрд грн, що у 20 разів перевищує фінансування АМКУ.

— А можна частину штрафу направляти в зарплатний фонд напряму, а не через бюджет?

— Органи державної влади отримують зарплату тільки з бюджету, немає можливості фінансування з інших джерел.

Недоцільно прив’язувати зарплати до накладених штрафів у певному процентному співвідношенні, тому що можуть виникати ризики зловживання цим процесом. Накладення штрафів – це покарання порушників. А зарплата – це винагорода особи за виконану роботу та має залежати від KPI працівника.

— Де саме обговорюється питання підвищення зарплат - на рівні президента, уряду, парламенту?

— Наразі триває співпраця і з урядом, і з офісом президента. Надсилаємо листи щодо підвищення заробітної плати із відповідними розрахунками і уряду, і парламентарям, шукаємо різні шляхи вирішення проблеми. Пояснюємо, яким чином може бути змінена система нарахування заробітної плати, в тому числі з прив’язкою до КPI.

— Стосовно законопроєкту про реформу АМКУ. Зараз фактично немає розмежування повноважень між АМКУ, Нацкомісією, Держпродспоживслужбою. У ньому це буде виписано? Які основні проблеми ви сподіваєтеся вирішити цим законопроєктом?

— Зареєстрована низка законопроєктів, внесених народними депутатами. Це законопроєкт №2730 і альтернативи до нього. В березні ми самі долучилися до процесу, розпочавши з того, що зібрали пропоновані в них зміни в одну таблицю. А потім додали колонку, в якій прописали результати аналізу прогалин нашого законодавства, зробленого європейськими колегами в рамках проєкту Twinning у 2016-2019 роках. Мета амбітна – з одного боку покращити саме українське законодавство задля кращої відповідності сьогоднішнім внутрішнім економічним реаліям, з іншого – максимально наблизити законодавство до європейських норм. І зараз ми теж працюємо із колегами з литовського та американського конкурентних відомств. Є певна особливість – робота ведеться двома мовами, що трошки впливає на швидкість.

Додам іще, оскільки часто відповідаю на такі питання, що немає "антимонопольного" законодавства, є конкурентне. І ми намагаємося це відобразити у нашому проєкті – до пострадянської функції "покарати" додати європейські "захистити та адвокатувати". В будь-якому разі, на цю осінь заплановано внесення допрацьованого законопроєкту №2730 у Верховну Раду.

— А інші регулятори? Де ви бачите їх роль, щоб не всі питання доходили до АМКУ? Щоб ви могли зосередитися на великих спорах по захисту конкуренції.

— Наприклад, у сфері енергетичних ринків є незалежний регулятор – НКРЕКП. Законом на нього покладені повноваження створювати правила гри на ринках газу та електричної енергії, здійснювати моніторинг цих ринків, оперативно виявляти та припиняти зловживання на цих ринках, а також повідомляти Антимонопольний комітет про виявлені антиконкурентні практики.

Ринки природного газу та електроенергії є висококонцентрованими, і наразі перебувають у стадії формування. Анбандлінг на ринку природного газу, тобто відокремлення транспортування, яке перебуває у стані природної монополії, від діяльності на потенційно конкурентному ринку постачання природного газу, відбувся лише 1 січня 2020 року. Ринок електроенергії, з певними обмеженнями, був запроваджений тільки в липні 2019 року. 

Відповідно дуже важливим є скоординована співпраця НКРЕКП і АМКУ як по створенню прозорих, передбачуваних і конкурентних правил гри на ринку, так і оперативне реагування на скарги його учасників

— А ви вже отримали перші скарги?

— Так. В Комітеті розглядається ряд заяв від газопостачальних компаній на дії конкурентів щодо перешкод споживачам по зміні ними постачальника природного газу. На ринку електроенергії Комітетом здійснюється розгляд заяв електропостачальників щодо можливого зловживання монопольним становищем Оператором системи передачі в частині виставлення ним необґрунтованих рахунків за послуги, надання яких не передбачено жодним нормативним актом.

По кожному з цих напрямів ми співпрацюємо з НКРЕКП. За результатами розгляду і у разі виявлення порушень законодавства Комітетом будуть прийняті відповідні рішення і накладені штрафи. Якщо Комісією буде встановлення порушення нормативних актів у сфері енергетики – до порушників буде застосований інструментарій НКРЕКП. 

Наше спільне завдання – забезпечити ефективне функціонування енергетичних ринків. Тобто, щоб кожен споживач міг отримувати якісні товари і послуги за мінімально можливою ціною.

— На якому етапі реорганізація територіальних відділень?

— Відповідно до плану, але з поправкою на епідемію коронавірусу. З 1 червня 18 обласних територіальних управлінь припинили діяльність як окремі юридичні особи і стали відокремленими підрозділами шести міжобласних відділень. Ми провели процеси ліквідації, внесли відповідні зміни в реєстр юросіб. 

— Як це впливає на роботу комітету?

— Комітет працює планово. Всі заяви отримують ці шість міжобласних відділень. Їх там сортують по групах і розподіляють на підпорядковані підрозділи. Мета цієї реорганізації полягала в укрупненні, в запровадженні єдиних підходів та алгоритмів дій. По штату змін не відбулося - як було, так і є 398 штатних одиниць в регіонах. Але штат укомплектований зараз на 70%. Інтелектуальний склад зберігаємо, а всі неефективні надбудови прибираємо. 

— Стало легше працювати?

— Про це говорити зарано, поки що триває перехідний період. Працюємо з міжрегіональними відділеннями, аналізуємо пул справ у них. На жаль, карантин не дозволяє проїхатися по всім відділенням і відділам, поспілкуватися з людьми. Однак, ми організували співпрацю з використанням інтерактивного обладнання.

Активна фаза реорганізації ще триває. Юридично вона завершилася, закінчуємо кадрову і переходимо до інтелектуальної - по справам, по уніфікації підходів і рішень.

— Ці міжобласні відділення можуть взяти справи головного управління?

— У цих відділеннях залишаються справи, які стосуються їхнього регіону. Питання не в тому, що на кого віддати, а у форматі співпраці. Одне тервідділення може розслідувати типову справу і ділитися досвідом з іншими. Наприклад, питання по облгазам однакові, тільки вони розташовані в різних регіонах. До сьогодні кожне тервідділення окремо перевіряло, відкривало справу, а у підсумку всі рішення схожі або й зовсім однакові. Це даремна витрата людського ресурсу. Ми ж хочемо розробляти єдиний підхід, щоб заощадити час і отримати більший ефект.

— Наскільки нинішня конструкція захищає незалежність АМКУ? Наскільки ви зараз незалежні і спроможні не піддаватися політичному, фінансовому впливу?

— Існує декілька умов інституційної незалежності: незалежність призначення, фінансова незалежність і на рівні прийняття рішень — відсутність необхідності їх погоджувати. Є питання стосовно призначення, яке виникло історично, оскільки зміни до Конституції вносилися після прийняття закону про АМКУ.

Проблема має бути врегульована реформою конкурентного законодавства, над якою, як я вже казала, ми працюємо.

Щодо впливу чи тиску, то сьогодні я не відчуваю його ні з боку уряду, ні з боку Офісу президента, ні з боку парламенту.

— У вас повністю укомплектований склад держуповноважених?

— Маємо де-факто одну вакансію.

— Якісь є кандидатури?

— Є. Вони на розгляді.

— Ви зберігатимете розподіл справ між державними уповноваженими по ринкам?

— Я вбачаю ризики у такому підході. Зараз з державними уповноваженими ведемо дискусію, як нам працювати далі. Раніше між ними ділили ринки, зараз - напрямки. Зокрема, розглядаються варіанти розподілу напрямків з ротацією через деякий час, або рандомного розподілу справ між держуповноваженими.

Ми маємо створити систему, яка мінімізує вплив особистості і є максимально ефективною. Розподіл за ринками міг створити заангажованість, навіть певну "зашореність" в мисленні держуповноваженого, звужувати його спеціалізацію. Якщо ж розподіляти за випадковим принципом, то є інший ризик – окремі питання не будуть вчасно об’єднані в одну справу по цілому ринку, а таке об’єднання дає можливість боротися із системною проблемою, а не лише окремими порушеннями. Тому ми ще й придивляємося зараз, як це працює в світі.

— Ви рік попрацювали в комітеті. Ця колегіальність допомагає?

— Так, звичайно! І не лише в голосуванні на засіданнях. Під час нарад кожен держуповноважений ділиться своїм особистим досвідом — економічним, юридичним, технічним. Це дозволяє розглядати справу з різних кутів, з різних професійних точок зору.

—Заздрите Національному банку, професійні судження якого Рада не так давно ввела в законодавство? Тепер, поки Конституційний Суд нічого не вирішив, у банківського регулятора набагато більше сили в судових спорах. Вам хотілося б мати таку можливість, щоб справи Комітету не застрягали в судах на роки, або й взагалі не розбивалися?

— Питання дискусійне і ми обговорюємо його, хоча і не в такому вигляді, з нашими іноземними колегами, працюючи над змінами до законодавства.

Взагалі ж доведення справ до позитивного результату в судах є одним з наших постійних пріоритетів. І ми, не лише активно боремося під час судових засідань. Паралельно ми аналізуємо попередні судові рішення, особливо ті, в яких наша позиція програла. Постійно змінюємо підходи, щоб у майбутньому виключати ризики скасування наших рішень суддями.

—Новий закон про закупівлі розвантажив комітет в частині скарг?

— Щойно закон вступив в силу, тобто в квітні, скарг на державні закупівлі стало дійсно менше, але в липні ця тенденція стала зворотною і скарг знову побільшало. В липні їхня кількість зросла на 13% у порівнянні з червнем, а в порівнянні з липнем-2019 - на 5%. Отже, скаржаться все одно більше.

Тимчасове падіння кількості звернень до Комітету ми пояснюємо тим, що перед вступом в силу нової редакції закону учасники закупівель намагалися максимальну кількість процедур розпочати за старими нормами. Одразу після вступу закону була менша кількість скарг, а зараз ми повернулися до вже стандартної для АМКУ ситуації.

Було очікування, що у зв'язку зі зміною вартості оскарження скарг буде менше, але більше половини скарг ми задовольняємо, і тоді плата за скаргу повертається скаржнику. В той же час, якщо раніше була чітко встановлена вартість скарг, то зараз вона залежить від очікуваної вартості. І кількість скарг по процедурах із низькою очікуваною вартістю не зменшилася.

Загалом, те, що відбувається в органі оскарження, свідчить про прогалини в закупівельному процесі.

Наприклад, одна з норм оновленого закону розроблена для зменшення кількості скарг і для покращення процесу розгляду, це можливість виправити помилки в тендерній документації протягом 24 годин. Однак, по-перше, не всі помилки підпадають під ці вимоги, і друге - якщо замовник ігнорує цю норму, це дає ще один привід для оскарження.

Резюмуємо. Станом на сьогодні є зростання кількості скарг. Не на 50%, як минулого року у порівнянні з 2018-м, але тенденція зберігається. І ключовою причиною ми вважаємо високу дискрецію замовника при формуванні тендерної документації. Це основний конфлікт, який виникає між замовником і учасником процедури закупівлі.

—По закупівлях “Велике будівництво” на вас точно позначилося.

— Так. Є надія, що воно позначиться на всіх у вигляді якісних доріг. А ми виконуємо свою роботу як орган оскарження згідно закону.

Повертаючись до оскарження публічних закупівель як однієї з функцій Антимонопольного комітету. І тут у нас є напрацьований законопроєкт, в якому передбачено створення окремих (без залучення діючих держуповноважених АМКУ) колегій, та ще низка нових організаційних норм. На нашу думку, вони покращать для учасників процесу функціонування цього органу. Зокрема, уніфікація певних складових процесу і подальша диджиталізація, яка має заощадити час, і учасників, і самої колегії з оскарження.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Министр финансов: "Нужно искать варианты финансирования дефицита. Не вижу в этом большой проблемы"

Замглавы Офиса президента Соколовская: "Недофинансированные больницы будут получать выплаты за период с 1 июля"

Генеральный директор АСБ: Три пути для трансформации страховых компаний

И.о. директора ГБР Соколов: У меня есть спортивный интерес завершить реформирование Госбюро на должности директора

Пандемия не разорит страховую отрасль, но повысит убыточность – CEO Oakeshott Insurance Consultants

Глава Высшего Совета правосудия: Судьи ОАСК не является подозреваемыми в понимании закона, давления или влияния на членов ВСП никто не осуществляет

Мы должны сфокусировать усилия на увеличении ресурсной базы - глава добывающего дивизиона "Нафтогаза"

"Наша задача – привлечь инвестора на концессии региональных аэропортов" - замминистра инфраструктуры Ющенко

Глава Житомирской ОГА Виталий Бунечко: власть не должна мешать, бизнес сам знает, что ему делать

Немонопольный рынок электроэнергии в будущем образуют около 100 компаний - гендиректор ООО "Энергум"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА