13:44 19.11.2019

Посол ФРГ: Минский процесс будет продолжаться, даже если не будет политического урегулирования

9 мин читать
Посол ФРГ: Минский процесс будет продолжаться, даже если не будет политического урегулирования

Эксклюзивное интервью посла ФРГ в Украине Анки Фельдгузен агентству "Интерфакс-Украина" (подается на украинском языке).

Днями почалося розведення сил у Петрівському. Як Ви в цілому оцінюєте процес розведення на Донбасі?

Нормандські переговори – це довготривалий процес. Усі заходи, в тому числі розведення сил на Донбасі, є кроками на цьому мирному шляху. Президент Зеленський з самого початку сказав, що хоче спробувати дати новий старт мирному врегулюванню, пожвавити переговорний процес. Для цього в рамках мінського майданчику, а також на рівні радників у нормандському форматі було погоджено розведення в трьох пунктах – Станиця Луганська, Золоте та Петрівське.

Ми вітаємо всі кроки, спрямовані на вирішення конфлікту. Я була разом з іншими послами у Золотому – мешканці там раділи розведенню. Тому я сподіваюся, що це лише початок, що будуть нові і нові ділянки на лінії розмежування, де відбудеться розведення

Тим не менш ми щодня чуємо про нові і нові обстріли. Що, на Вашу думку, заважає повному припиненню вогню? Чи допоможе розведення вирішити це питання?

Я намагаюся багато спілкуватися з українцями. У цих розмовах я відчуваю втому від війни, що йде вже більше п’яти років. Територія України була охоплена війною під час Другої Світової менше по часу. Тому я відчуваю цю втому скрізь і розумію, що люди хочуть завершити кровопролиття. Можливо, це також буде причиною того, що розведення розпочнеться і на інших ділянках, аби нарешті запанував довгоочікуваний режим припинення вогню.

Чи може розведення послужити кінцем обстрілів? На жаль, я цього просто не можу знати. Ми всі знаємо, хто є агресор, але ми не знаємо, що він собі думає. Проте я, звісно, не можу говорити з людьми на непідконтрольній території, але, думаю, що там теж є ця втома від війни.

На Вашу думку, яка мотивація була у людей, які виступають проти розведення, зокрема тих, які були присутні у Золотому?

Я розумію, що серед частини населення розповсюджена думка, що жертви війни не мають бути марними. Так, у когось рідні чи друзі загиблі в цій війні, такі люди не хочуть іти на компроміси.

Але люди, які стояли в Золотому, які виступають проти розведення, точно хочуть з політичних причин скасувати мирний процес. Я думаю, що потрібно чітко відокремлювати звичайних людей від цих груп. Звичайно, політичні маніпуляції завжди були і будуть, не тільки в Україні – це скрізь, але в Золотому це було очевидною маніпуляцією. І коли я була в Золотому, я змогла пересвідчитися – там, як і прописано угодами, зараз патрулює поліція, а не так звані сепаратисти, і там живуть люди, яким тепер спокійніше.

За безпековим компонентом має початися наступний – політичне врегулювання. На скільки реалістично, на Вашу думку, реалізувати мінські угоди?

Мінські угоди були погоджені під час фази гострих бойових дій. Це був той компроміс, якого тоді можна було досягти. Зараз, звичайно, інші умови, ніж тоді, але мінські домовленості - це та структура, яка може допомогти знайти вирішення конфлікту. Я в це вірю, як і мої колеги.

Зараз у Тристоронній контактній групі, а також на майданчику нормандського формату думають, які кроки потрібно робити далі. Звичайно, багато що залежить від Росії, а також від того, на що погодиться українське суспільство. Наприклад, цього грудня завершується дія закону про особливий статус. Ми не знаємо, що буде передбачено у новому законі, це буде визначено шляхом обговорення та пошуку компромісів серед населення України. Це не легко, але це єдиний зараз шлях.

Команда президента Зеленського чітко заявляє, що хоче досягти більшого прогресу в процесі мирного врегулювання. Зараз ними вживаються і пропонуються маленькі кроки, які покажуть, чи готова Росія до миру. Я думаю, це добре.

На Вашу думку, яким чином погодження "формули Штайнмаєра" вплинуло на процес мирного врегулювання? Чи очікували Ви негативну реакцію частини українського суспільства на неї?

На мою думку, ця реакція в суспільстві в першу чергу спричинена тим, що люди не знають, в якому контексті була ця формула знайдена. Нагадаю, що вона була запропонована десь три роки тому Франк-Вальтером Штайнмаєром (на той час міністр закордонних справ ФРН – ІФ), коли не було жодного прогресу в переговорах.

У мінських домовленостях є багато пунктів, як то амністія, вибори або закон про особливий статус, а "формула Штайнмаєра" була спробою запропонувати зробити менші кроки, тобто визначити, що має відбутися в першу чергу, а що в другу. При цьому вона ніколи не мала на меті змінити порядок.

Я хочу підкреслити, що ця формула може відбутися тільки тоді, коли ми дійдемо до процесу організації виборів - коли будуть всі для цього умови. Як на мене, до виборів ще дуже довго і є ще інші кроки, які потрібно зробити.

Є думка, що Україні варто розглянути можливість виходу з мінських угод і шукати інші майданчики. Що Ви думаєте?

Такі ідеї завжди були. Думати про план "Б" - це непогано. На мій погляд, мінський процес буде тривати, навіть якщо не буде політичного врегулювання. В рамках мінського майданчику можна зробити кроки для покращення життя людей, бо є ще гуманітарна підгрупа, економічна. Так економічну роботу координує наш колишній посол в Росії пан Бранденбург. В рамках цієї підгрупи вони дійсно дуже активно шукають рішення для того, аби людям було легше.

Наприклад, можна обговорювати питання спрощення процедури перетину лінії розмежування, це можна робити в рамках "Мінську" – маленькі речі для людей. Це для мене головна причина, чому "Мінськ" буде тривати навіть без політичного врегулювання. Це практичний і зручний майданчик, щоб всі могли один з одним говорити.

Чи підтримуєте Ви ідею відновлення економічних, гуманітарних зв’язків з окупованими частинами?

Гуманітарних точно. Все інше – це питання до уряду та населення. Люди – важливі, їм треба допомогти.

Ви працюєте зараз в час, коли новий український уряд приймає дуже багато рішень. Як часто Ви маєте контакти з урядовцями та чи розумієте ви логіку їх рішень?

Ми дійсно підтримуємо активний діалог: як з командою президента, так і з урядом. Я вже мала можливість зустрітися з багатьма міністрами і особисто була у парламенті.

Мені здається, що цілі президента Зеленського дуже чіткі. Я поділяю думку, що боротьба з корупцією має бути пріоритетом всієї української політики. Зрозуміло, що це довготривалий процес, але вже відбувається перезапуск роботи антикорупційних інститутів. Тож вже робляться кроки в цьому напрямку. Окрім цього, в уряді активно працюють над економічними реформами – українці заслуговують на те, щоб жити краще.

Ви знаєте, що я тут вже втретє, і для мене очевидний прогрес життя, тобто є прогрес в економіці. Але проблема полягає в тому, що не всі українці його відчувають.

Для того щоб ефективно боротися з усіма пострадянськими симптомами, українська економіка повинна розвиватися, для цього повинні приходити інвестиції. Я завжди радо заохочую німецькі компанії приходити сюди, але Україні також потрібно робити свою домашню роботу, зокрема, досягти верховенства права та провести судову реформу. Бо інвесторів лякає, коли вони не відчувають, що можуть захистити себе.

Зараз Україна перебуває на порозі дуже важливої земельної реформи, критики якої зокрема прогнозують, що іноземці скуплять всю українську землю. Що би Ви відповіли їм?

Я думаю, що в багатьох країнах світу є чудові приклади, як можна організувати та обмежити скуповування землі іноземцями. Я знаю, що це дуже чутлива реформа для українців. Я чула, що президент Зеленський наголосив на необхідності референдуму з цього питання. Я можу це зрозуміти, але я також сподіваюся, що, наприклад, у німецьких фермерів, які вже давно тут обробляють землю, буде можливість купити цю землю.

Ми, звичайно, вважаємо що запровадження ринку землі – це дуже важливий крок для українців, це однозначно буде поштовхом для економіки.

Декілька тижнів тому у Вас була зустріч з головою Офісу президента. Зокрема, пан Богдан запевнив, що держава не має наміру повертати ПриватБанк колишнім власникам. Чи задовольнила вас така заява?

Ми завжди вважали, що націоналізація ПриватБанку була правильною. Стабільна банківська система - це дуже важливо, і ми, звичайно, були задоволені тієї позицію, яку висловив пан Богдан.

Є думки та занепокоєння щодо широкого впливу пана Коломойського на команду президента. Чи маєте ви такого роду побоювання?

Я читаю українську пресу, я говорю з людьми, тобто я відчуваю цю занепокоєність. Але я пропоную дивитися на факти. Ми будемо дивитися на те, як рішення уряду та парламенту імплементуються. Вже через деякий час можна буде зрозуміти, чи був там тиск на користь будь-кого.

На міжнародних майданчиках хоч і піднімають питання окупованого Криму, але в контексті порушення прав людини, мілітаризації, тощо, але не в контексті звільнення. Немає також Криму в порядку денному нормандського формату, або іншого формату. На Вашу думку, чи варто запровадити формат переговорів щодо Криму?

Я думаю, що не треба забувати про Крим. Але на адмінкордоні не стріляють, і це найбільша відмінність між Донбасом і Кримом. Це також, на мій погляд, причина того, чому треба активно шукати вирішення для Донбасу - щоб люди там більше не гинули.

Коли Німеччина ще була розділена, в нашій Конституції було написано: "Всьому німецькому народу належить завершення єдності і свободи Німеччини у вільному самовизначенні". Ми не знали, коли станеться об'єднання, але мали обов’язок перед нашою Конституцією. Ми в Німеччині тоді не знали, коли станеться єднання, але завжди у нас була ця мета. І диво сталося у 1989 році. Мені здається, що Україна могла би поставити перед собою таку мету і завжди про це пам'ятати. На жаль, ми не знаємо, як скоро буде вирішено це питання. На мою думку, треба знаходити можливості для того, щоб Україна стала успішною та економічно процвітаючою - ні Крим, ні Донбас не мають бути причинами, щоб нічого не робити тут.

Я дійсно дуже сподіваюся, що, як і в Німеччині, так і в Україні це диво станеться.

На Вашу думку, яким чином можна гарантувати продовження транзиту газу з Росії українською територією?

Наші німецькі експерти перш за все виходять з того, що в Європі буде потреба в природньому газі. Оскільки Німеччина зараз одночасно відмовиться від атомної, а також від вугільної енергії, тож потреба в газі зросте. Тож, ми сподіваємося, що вдасться заповнити труби як "Північного потоку-2", так і української ГТС.

Наш канцлер вже казала про те, що бачить у "Північному потоці-2" політичну складову, тому Німеччина намагається дуже активно підтримувати Україну в газових переговорах з Росією. Пані Меркель навіть призначила уповноваженого з газового транзиту через Україну Георга Графа Вальдерзее. Він вже двічі був в Україні, а також в Москві, Брюсселі та Відні, де знаходиться секретаріат Енергетичного співтовариства. Ми не тільки на словах підтримуємо Україну у цих переговорах. Також ми дуже сподіваємося і все робимо для того, щоб Україна мала довгостроковий контракт з Росією.

Ви знаєте, що для України продовження транзиту це також питання національної безпеки. Які аргументи використовує німецька сторона на переговорах з Росією щодо продовження транзиту через Україну?

Ми в Німеччині розуміємо ваші аргументи, і я особисто їх розумію.

Ми виходимо з того, що Росія хоче продати газ, бо її економіка перш за все залежить від ресурсів. Оскільки в Європі є потреба отримувати цей газ, то, ми сподіваємося, що Росія буде постачати свій газ українською територією.

 

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Глава парламентского комитета по нацбезопасности Завитневич: основное в стратегии восстановления суверенитета Украины - возвращение всех оккупированных Россией территорий без каких-либо условий

Мы предпочтем сократить долю, но быть прозрачными, легальными и официальными, чем наращивать ее с помощью теневых или серых схем - комдиректор "Синэво Украина" Скавронский

Земельная реформа – это о порядке в земельных отношениях, а не о продаже земли – уполномоченный президента Р.Лещенко

Цель членства в ЕС для Украины помогает не терять мотивации проводить реформы – экс-премьер Литвы

Глава НАГС Стародубцев: Линия фронта проходит по менеджменту в госслужбе

Собственник СК "Гардиан" Арунас Шикшта: Украинский рынок очень перспективный, я бы рекомендовал на него заходить именно сейчас

Мы находимся на этапе внедрения изменений, которые выведут стройотрасль из прошлого в будущее – замглавы профильного комитета Рады Шуляк

Александр Ярославский: «Вопрос Донецка решится только в Донецке»

Елена Шуляк: Реформа архстройконтроля должна пройти обязательно. Если не найдем решения, можем пойти на радикальный шаг – ликвидацию ГАСИ

С 1 по 19 апреля 2020 года международные закупки лекарств не будут ничем регулироваться - юрист Дмитрий Алешко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА