11:56 15.10.2019

Михаил Радуцкий: "Нельзя вводить закон о медицинском страховании пока мы не решим вопрос, что делать с черным налом и с зарплатой в конвертах"

14 мин читать
Михаил Радуцкий: "Нельзя вводить закон о медицинском страховании пока мы не решим вопрос, что делать с черным налом и с зарплатой в конвертах"

Эксклюзивное интервью председателя комитета Верховной Рады по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинскому страхованию Михаила Радуцкого

(часть I, подается на языке оригинала)

- Як ви оцінюєте роботу комітету попередньої каденції?

- Був дуже своєрідний комітет. Я не хочу його критикувати чи хвалити, але він був іншим. Востаннє на тому комітеті я був в 2015 році і більше намагався не потрапляти туди. Оцінювати роботу сьогоднішнього комітету дуже складно, тому що у нас, насправді, було зовсім мало часу і небагато засідань. Що мені об'єктивно подобається в сьогоднішньому комітеті: він зберігає робочу атмосферу, навіть якщо маємо розбіжності з ключових питань. У нас немає великих скандалів та суперечок. Ми знаходимо спільну мову. Я вважаю, що це найважливіше в роботі комітету, де представлені різні фракції, не тільки "Слуги народу".

Якщо чесно, то я очікував, що все буде набагато складніше. Впевнений, що комітет буде працездатним.

- Ще на початку каденції ви запросили на засідання комітету громадські та професійні галузеві організації...

- Так, ми їх покликали. Ми ні від кого не закриваємося.

- Але коли галузеві організації ініціювали аудит Національної служби здоров'я, МОЗ та міжнародних закупівель, виник досить значний резонанс. Як комітет може гарантувати об'єктивність таких аудитів?

- Аудит Національної служби здоров'я ініційовано не галузевими організаціями чи комітетом, а офісом омбудсмена.

- А яке відношення омбудсмен має до НСЗУ?

- Річ у тім, що вони не НСЗУ перевіряють, а систему електронного здоров’я - Ehealth. І вони на це мають повне право. Цей аудит – не рішення комітету, хоча ми його вітаємо. Сьогодні ми стикаємося з сигналами від МОЗ, від громадських організацій, від голів обласних адміністрацій, які відзначають проблеми з системою електронного здоров'я. Як виявилося, центральна система Ehealth не має сертифікатів безпеки щодо захисту персональних даних та медичних даних пацієнтів. З одного боку, люди кажуть - це все пережитки "совка", але захист даних потрібен в будь-якій цивілізованій країні. У мене була клініка в Іспанії, і я пам'ятаю, скільки часу ми в цій клініці отримували сертифікати безпеки даних - 1.5 роки.

- НСЗУ каже, що у них є всі необхідні сертифікати.

- Ми були б тільки раді цьому, але їх немає.

- А якщо аудит виявить, що їх справді немає, що буде?

- Це до силовиків. Це не до нас.

- Тобто, силовики закриють НСЗУ?

- Закрити НСЗУ і виявити та вирішити проблему - дуже різні речі. Ми не збираємося закривати НСЗУ.

- Суд може прийняти таке рішення?

-Суд може закрити використання несертифікованих програм. Рішення суду не може заборонити центральний орган влади. Такі побоювання означають тільки те, що люди намагаються підвести суспільство до думки, що ось при них було все добре і як при новій владі все погано.

- НСЗУ ж не йде, вона залишається, у її керівництва контракти …

- Уже прийнято новий закон про держслужбу. Якщо, згідно з цим законом, МОЗ вирішить, що сьогоднішнє керівництво НСЗУ хороше, то це означає, що воно хороше, якщо вирішить, що погане, значить – погане, і МОЗ має право на управлінські рішення. Це питання не до парламентського комітету. Комітет - це законотворчість і контроль за виконанням законів. Ми не будемо втручаються у виконавчу владу. Ми вже в попередній каденції проходили війни між комітетом і МОЗу. Сьогодні моя мрія, щоб через 5 років, коли я буду йти з депутатів, а президент зі своєї посади, тому що ми дали слово, що ми не йдемо більше, ніж на один термін, щоб мене ніхто не звинуватив у війні з Міністерством охорони здоров'я.

Наскільки мені відомо, у МОЗ такесаме бажання: не воювати з комітетом, а робити спільну справу. Ми намагаємося завжди знаходити компроміс.

- Тобто, якщо повернутися до аудитів, то наскільки ви впевнені, що ці аудити, котрі почалися з вашим приходом, будуть об'єктивнимиі?

- Коли я заходив в якийсь бізнес, завжди проводив аудит. Я не бачу тут нічого поганого і неправильного. Це - світові стандарти. Аудит - це нормально. Прийшла нова команда, вона має розуміти стан справ, де добре, а де є питання. Аудит не повинен викликати страх. Я взагалі не розумію, чому в нашій країні слово "аудит" викликає якісь негативні реакції.

Коли я йшов із бізнесу й продавав клініку "Борис", її аудит проводила компанія Deloitte. Дуже довго і за дуже великі гроші. Ви собі уявляєте, який би я мав вигляд, якби почав давати інтерв'ю, що, мовляв, "Добробут" мені не довіряє і замовив аудит. А як можна купити без аудиту? Звичайно, бізнес і держава - це дві різні речі, але чітке розуміння того, з чим будемо працювати, необхідно. Тому лише аудит і я вважаю, він має пройти у кожному відомстві.

Ми не маємо наміру ні з ким зводити рахунки, ми будемо проводити аудит з 2011 року, а не з 2016 року. І аудит проаналізує роботу всього МОЗ.

- А аудит НСЗУ?

- По НСЗУ - не ми, це - омбудсмен. І до речі, він почався ще при старому комітеті і не з ініціативи комітету, а за зверненнями громадян до нього про порушення їхніх прав. Мало того, є аналогічні звернення до Конституційного суду про порушення прав громадян.

Я не можу вважати, що омбудсмен упереджено ставиться до НСЗУ.

Якщо по команді комітету прийшли СБУ і поліція з обшуком, то це погано. Але аудиторська служба - це не силове відомство. Вона не виносить жодних юридичних рішень.

Робота аудиторів жодним чином не обмежує і не зупиняє роботу МОЗ та НСЗУ. Я не можу зрозуміти цінність цього питання, чому його так замусолили медійники і соціальні мережі. Аудит так аудит, стадіон так стадіон.

Якби це була гонитва за відьмами, то це був би не аудит, а одразу кримінальні справи.

- У МОЗ та комітету не дуже добрий досвід з аудитами. Якщо згадати історію з минулим аудитом Рахункової палати, то спочатку Рахункова плуталася в цифрах збитків - то 200 млн, то, 2 млн, то взагалі не збитки, а економія. Потім різні сторони по-різному інтерпретували результати аудиту. Як нинішній комітет буде інтерпретувати результати?

- Для правової оцінки існують правоохоронні органи, які будуть робити висновки та приймати рішення. Я обіцяю: якщо аудит щось знайде, це буде оприлюднено, тоді ми будемо чекати на оцінку правоохоронців. Якщо аудит нічого не знайде, ми будемо заявляти в усі медіа, що все добре. У нас немає упередженості.

- Яка ситуація з Національним іститутом раку (НІР)?

- У Інституті раку за нашим дорученням аудит проводитиме МОЗ. На комітеті були слухання після звернення пацієнтів і правоохоронних органів - СБУ, МВС - про кричущі правопорушення в Інституті раку. Комітет не міг винести будь-яке ншее рішення, як зобов'язати МОЗ провести аудит і розібратися в ситуації. Так, може ми поставили занадто короткі терміни, але нас президент навчив, що у нас мало часу. Ми прийшли всього на 5 років. Тому у нас немає часу на розкачку.

Наскільки мені відомо, аудит завершено і незебаром МОЗ представить його результати.

- Ви говорите, що стосовно Інституту раку до вас звернулися пацієнти. А, наприклад, стосоно Київського онкоцентру до вас пацієнти зверталися?

- Ні. Якщо будуть звернення, буде така сама реакція. І по Київському онкоцентру, і по будь-якому іншому. У кожній області є свій онкоцентр, але не в кожному з них задокументовано факти, що лікарі продають пацієнтам безкоштовні ліки. До нас на комітет надійшло два звернення: одне - від СБУстосовно директора НІР, інше - від МВС стосовно лікарів (включаючи головного лікаря) про продаж безкоштовних ліків пацієнтам. Ці факти отримано в ході офіційних слідчих дій. Чи в кожній області є звинувачення директора інституту в розкраданні 32 млн грн? Ми не силовики. Ми не можемо сказати, є розкрадання чи ні, а аудит скаже.

- Головний лікар каже, що звинувачення в його бік виникли тоді, коли постало питання про автономізацію і коли саме він мав очолити комісію з автономізації…

- Теж саме говорить директор НІР: звинувачення в розтраті 32 млн грн виникло тоді, коли Уляна Супрун сказала, що треба прибрати Колесник (директор НІР Олена Колесник - ІФ). Я не хочу грати в ігри, не хочу брати участь в інтригах.

Автономізація інституту має бути проведена. І не має значення, хто очолить процес - головний лікар чи директор. Автономізація передбачена законом України, його треба виконувати.

Чому викриття відбулися саме зараз? Запитайте про це правоохоронні органі, які саме зараз виявили факти. Хіба принципово, коли з людини, хворої на рак, за ліки, закуплені за державний бюджет, взяли 20 тисяч гривень?

- Ні.

- Отже, не потрібно шукати збігів. Потрібно наводити лад.

- Давайте повернемося до питань законодавчої діяльності. Які на сьогодні у комітету пріоритетні законопроекти?

- Пріоритетних законопроектів у нас 10. Перш за все, ми хочемо внести зміни до процедури визначення гарантованого пакету медичних послуг, надавши більш чітке визначення поняттю "гарантований пакет". Бо сьогодні, особливо на рівні "вторинки" і "третинки", з цим є питання.

Ми готуємо законопроект про медичне страхування. Обговорювати й писати його будемо зараз, бо це є пріоритет, але впроваджувати його будемо не раніше аніж за 2 роки.

- Чому?

- Поясню: не можна впроваджувати закон про загальнообов’язкове державне медичне страхування доки Державна фіскальна служба, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, поліція, прокуратура, СБУ і НАБУ не вирішить питання, що робити з "чорним налом", з зарплатнею в конвертах. На сьогодні 60% зарплат - поза межами офіційного обліку, тож такий закон не те що не працюватиме, він взагалі знешкодить те, що є. Тим більше, що зараз триває розвиток НСЗУ за всіма напрямками, а НСЗУ - це прототип загальнодержавного обов’язкового медичного страхування.

Тут ми з Супрун і попередньою командою повністю схожі. Є тільки розбіжності стосовно моделей, але це розбіжності технічні, не ідеологічні: вирішення невідкладних проблем в сфері охорони здоров’я, запуск "вторинки", "третинки", автономізація медичних закладів. Це принципова річ.

Крім того, готуємо проект закону "Про лікарські засоби", бо остання редакція цього закону від 1996 року. Наразі майже середина ХХІ сторіччя, а ми ще користуємось законом, якиго було прийнято у 1996 році. Так не може бути.

Крім того, в роботі - проекти закону про лікарське самоврядування і про медсестринське самоврядування. Вважаємо, що без лікарського самоврядування ми не досягнемо якості надання медичних послуг.

- Індивідуальне ліцензування лікарів буде?

- Ліцензування є, але в тому вигляді, в якому воно є, - це профанація. Ми готуємо закон про лікарське самоврядування, бо вважаємо: тільки лікарі та лікарські спільноти мають займатися ліцензуванням, і кожен лікар повинен мати особисту ліцензію.

- А коли це може бути впроваджено?

- Якщо закон про медичне страхування - це глобальний закон, до якого потрібно готуватися, то решта законів, котрі я назвав, це невідкладні закони і ми сподіваємося прийняти їх ще цього року.

Під час підготовки законопроектів ми будемо активно залучати громадські організації у сфері охорони здоров’я, слухати їх пропозиції. Бо дуже багато сьогодні штучних речей, якими змушені займатися медичні заклади, щоб мати можливість надавати медичні послуги. Це стосується і державних установ, і комунальних, і приватних.

- Відкрити приватну практику буде простіше?

- Ми хочемо максимальну дерегуляцію. Держава має контролювати, а не дозволяти. Тобто, якщо людина хоче отримати ліцензію, вона декларує, ставить свій підпис, що вона буде відповідати українській законодавчій базі, виконувати закони. А завдання держави - контролювати, щоб вони дотримувались законів. Ось суть дерегуляції.

Також є законопроект щодо сприяння розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі, згідно з положенями та директивами ЄС. Тобто, плануємо, що буде закон про лікарські засоби та окремий закон, який імплементуватиме європейське законодавство, регулюватиме виробництво в Україні ліків та товарів медичного призначення.

У Конституції записано, що Україна - на шляху до Європейського Союзу. Тож маємо зробити законодавство країни повністю ідентичнм до європейського законодавства.

Ми вже вели перемовини з представниками Європейського Союзу, які були на нашому комітеті, домовилися про їхню допомогу, аби імплементувати європейське законодавство. Це відповідність стандартам ЄС та ЕМА (Європейське агентство з ліків, European Medicines Agency). Це такий європейський стандарт, котрий регулює виробництво ліків на території країн. Що це дасть Україні? Це - підвищення якості ліків, які є в обігу. Це - можливість українським фармкомпаніям виходити на європейський ринок. Це - дуже важливий закон, бо сьогодні українська фарма дає 2.5% ВВП країни. Це -145 заводів, на яких працює дуже багато людей з "білою" зарплатою не менш як 15 тисяч гривень.

- Тобто, Європейський Союз визнаватиме наші сертифікати?

- Так, але не наш сертифікат, а свій. Ми хочемо, щоб у нашій країні був не український, а саме європейський сертифікат.

Крім того, ми розробляємо законопроект щодо несприятливого впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. Цим законом хочемо заборонити рух вантажівок у містах з населенням понад 250 тисяч у визначений час. У Києві та інших великих містах забруднення повітря зашкалює. Ми не пропонуємо заборонити проїзд містами, оскілько часто-густо в містах немає об’їзних доріг, але вважаємо, що вантажний транспорт має зачекати часового періоду з найменшим навантаженням на автошляхи. Ми отримали експертні висновки від Держспоживнагляду, провідних науково-дослідницьких інститутів про шкідливий вплив вихлопних газів, тому будемо ініціювати цей законопроект.

Все, що я зараз назвав, це законопроекти, які активно розробляються.

- Ви сказали, що буде законопроект про зміни в гарантований пакет медичних послуг. Що мається на увазі? Він буде розширюватися. скорчуватися?

- Точно не зменшуватися. У законопроекті буде більш чітке визначення, що таке гарантований пакет. Орфанні захворювання - це гарантований пакет чи ні? Паліативна допомога – це гарантований пакет? Ми хочемо привести гарантований пакет у відповідність до всіх вимог суспільства на сьогоднішній день.

- Але ж гарантований пакет і програма медичних гарантій (ПМГ) мають запрацювати з 2020 року. Чи не буде цей закон відкладатися старт ПМГ?

- Зараз у нас гарантований пакет на "первинці" уже працює. Але справді з 2020 року ми маємо ввести реформу і на "вторинку", і на "третинку". Тут дуже важливо, щоб у цій частині трансформації не було так, як з "первинкою" в цьому році, коли на неї не вистачило 1 млрд гривень. Ми цілу ніч з бюджетним комітетом і Міністерством фінансів намагалися вирішити це питання, щоб мені не треба було потім робити якісь геройські вчинки, бо при формуванні бюджету було неправильно пораховано. Тому ми вважаємо, що зміни в законі про медичні гарантії потрібні, але ще раз хочу заспокоїти людей: це не скорочення пакету, в жодному разі.

- І не скасування?

- Ні. Вважаю за необхідне перераховувати пакети в бік збільшення, з одного боку. Але з іншого, перерахувати так, щоб не було популізму, коли гарантували і не виконали. Тому є питання. Наша робоча група над цим працює, щоб виявити всі недопрацювання. Ви ж пам’ятаєте, як приймався цей закон, скільки поступок зробили заради популістів, було внесено близько 800 правок. Зараз ми хочемо все ж таки це виправити, у нас є така можливість, бо на сьогодні існує фракція, яка є більшістю у Верховній Раді, і у нас є союзники в залі парламенту. Саме стосовно гарантованого пакету нас підтримують не тільки у фракції "Слуга народу".

- Тоді під час голосування в 2017 році викреслили із закону найголовнішу правку - співоплату. Ви будете її повертати?

- Зараз очікуємо на відповідь Конституційного суду. Ми вже попередньо розуміємо, що забрати співоплату було не вимогою Конституції, а чистим популізмом. Бо у нас крім 49-ї статті Конституції ще є стаття 95, яку чомусь забувають читати. Співоплата не означає, що людина має сплатити за медичну послугу зі своєї кишені, це - про інше. Наприклад, людина хоче піти до приватної лікарні чи Інституту ім. Шалімова, умовно кажучи, для видалення апендициту. Держава за видалення апендициту гарантує оплату від НСЗУ, умовно, 1 тисячу гривень, а в Інституті ім. Шалімова ця операція коштує, умовно кажучи, 2500 гривень. Тож людина може доплатити 1500, а ще 1000 за неї заплатить НСЗУ з бюджету. Або не в Інституті ім. Шалімова, а в приватній клініці, де обумовлена більш висока ціна, зокрема, побутовими умовами, а пацієнт хоче перебувати в комфортних умовах. То чому ми маємо заборонити співоплату?

Співоплата вже працює в реімбурсації вартості ліків, коли пацієнт може доплатити за себе свою частку. Так само співоплата може працювати у медичній послузі.

До речі, в законі про лікарські засоби ми хочемо ввести таке поняття, як "фармпослуга", яка дасть змогу уникнути практики маркетингових договорів, які істотно підвищують роздрібну вартість ліків. Ми хочемо зробити так, щоб жодних націнок не було, щоб держава за таким таким переліком ліків, котрі купують за програмою "Доступні ліки", наприклад, каже аптеці: "Ми за кожен рецепт сплачуємо вам 9 гривень". Це як приклад. Тому тут жодних націнок. Ми платимо замість націнок, ми платимо фіксовану суму за послугу. Наприклад, у Польщі це працює, у Німеччині. Це працює у багатьох країнах. І це дуже нормально. Для людей це буде набагато дешевше. І про інші ліки - так само.

Тобто, ми готові сплачувати фармпослугу за рецептурні ліки. Тоді це стане дуже впливовим механізмом на зниження цін на ліки для населення. І найголовніше -для зниження вартості медичної послуги. Чому? Бо надавач медичної послуги буде закуповувати ліки. І що дешевше він закуповуватиме ліки, то дешевшою буде послуга для НСЗУ і бюджету.

Далі буде

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Поддержка Украины на пути к справедливости должна была постоянной, потому что это работа на годы и десятилетия – генпрокурор

Глава "Центрэнерго" Андрей Чуркин: Нам удалось вернуть и поставщиков угля, и покупателей электроэнергии, поэтому ОЗП пройден успешно

"Укртелеком" увеличит объем инвестиций минимум на 70% в 2024г - гендиректор

Ситуация с заоблачными ценами на картофель в 2024-2025 МГ не выровняется - вице-президент УАВК

Сложный процесс замены обязательного страхования требует продления переходного периода закона "О страховании" до конца года

Россияне поставили себе задачу уничтожить нашу авиацию и инфраструктуру для западных самолетов - заместитель начальника ГУР МО Скибицкий

Польский протест приобрел довольно агрессивную форму – из мирной демонстрации он превратился в проявление злостного неуважения к украинским гражданам

В ближайшие месяцы планируем запустить тестирование электронного кабинета пациента – замминистра здравоохранения Карчевич

Нам навязывают неверную парадигму, что противостояние идет по линии между бизнесом и правоохранителями – Гетманцев

IT-индустрию сейчас беспокоят три главных вопроса – это мобилизация, бронирование и зарубежные коммандировки – СЕО Diia.City United

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА