Ексклюзивне інтерв'ю операційного директора "Данон" в Україні Тараса Пилипця агентству "Інтерфакс-Україна" Запитання: Вас у жовтні минулого року призначили операційним директором компанії, як почуваєтеся на цій посаді, які завдання стоять перед вами зараз? Відповідь: Посада сама по собі дуже ємна. І це відповідальність, якщо можна так сказати, за "хребет" нашого бізнесу в Україні: за все виробництво, за всю логістику компанії. Виклики полягають у тому, щоб виробляти продукцію вчасно на двох заводах, забезпечити її якісну дистрибуцію і, отже, свіжий товар на полицях в умовах непростих нинішніх реалій. Раніше у мене був досвід роботи з одним виробничим майданчиком, тепер – керую роботою двох заводів. Запитання: Які фінансові та виробничі результати показала компанія в минулому році і які плани на поточний? Відповідь: Ви бачите самі, що купівельна спроможність наразі падає. І в минулому році ми всі побачили, що був шлях трансляції в ціни в умовах нестабільної фінансової ситуації в країні як спроба захистити прибутковість компаній. По суті, ця фінансова криза для нас не перша. За час моєї роботи в компанії - вже друга. На підставі досвіду 2008 року в минулому році ми обрали стратегію не захищати прибутковість компанії. Ми - велика міжнародна компанія, частина цієї компанії в Україні, тому ми почуваємося досить впевнено. У нас є колеги, які можуть нас підтримати в інших частинах світу, де не було революції, де немає таких коливань валюти та такої шаленої інфляції. Відповідно, якщо подивитися на стратегію минулого року, а вона була в максимальному забезпеченні споживача продукцією, не фокусуючись особливо на прибутковості, то в принципі, вона нам вдалася. Так, було втрачено ринок Криму, частини сходу, всі втратили в цьому випадку, а ті крихти продукції, які туди потрапляють, є непорівнянними з тією кількістю продукції, яку раніше споживали ці регіони. Запитання: тобто за продажем було падіння за 2014 рік? Відповідь: Наше завдання було – сконцентруватися на ринку, який ми називаємо rest of the Country (інша частина країни), де ми змогли показати відчутний приріст обсягів. І де продаж минулого року в обсягах був на рівні double digit (понад 10%). З цією стратегією ми пройшли 2014 рік, і дуже вагомим фактором було те, що ми зафіксували ціни в минулому році на півроку (з травня по листопад), забезпечивши таким чином українському споживачеві доступність нашого продукту. Якщо подивитися зараз на споживача, то перший шок від того, що відбувається на ринку, минув. Споживач оговтується, адаптується до нових реалій, в яких він живе. Ситуація складна, але не катастрофічна. У 2015 році ми обрали стратегію збереження обсягу на означеній території і, паралельно, поліпшення фінансового результату. Не впевнений, що цього року ми забезпечимо double digit. Це не мета. Цього року ми прагнемо, утримуючи певні обсяги, вийти на показник невеликої прибутковості, скоріше навіть беззбитковості. Ви будете здивовані, за результатами щомісячного циклу планування: в травні ми побачили можливість виходу на обсяги навіть не 2014, а 2013 року. Запитання: За рахунок чого таке зростання? Відповідь: Розумієте, один із шляхів беззбитковості – трансляція інфляції в ціну. Дуже просто: тобі підвищили ціну на 20 копійок, ти підвищив ціну на 20 копійок, а якщо ти дуже хитрий, то на 25 копійок. Насправді так не буває, тому що середньостатистичному українцю зарплату ніхто так і не підняв. Ми моніторимо ситуацію, перегляд зарплат по ринку якщо і був, то не більше ніж на 10%. За умови підвищення цін на 30-40% і вище, наприклад, на сировину, про яку трансляцію ціни споживачеві може йтися. Для компанії нашого рівня це не цікаво. Тому, що ми робили, - працювали над підвищенням нашої ефективності. Ми суттєво поліпшили нашу дистрибуцію. Ми оптимізуємо наше енергоспоживання. Наприклад, можу точно сказати, що наше підприємство в Херсоні демонструє найкращі показники енерговитрат за всі роки роботи в компанії "Данон". Ми економимо той самий дорогий газ шляхом впровадження сучасних технологій, ефективних графіків енергоспоживання. Ще один фактор, який дав нам змогу говорити про це зростання, – зменшення залежності від валютних коливань. Цікаво спостерігати, коли перша криза 2008 року вибухнула, ми залежали від валютної складової десь на 70%, а зараз залежність менша за 35%. Ми і далі активно працюємо в цьому напрямку. Запитання: Яким чином знижували валютну складову у своєму портфелі? Відповідь: Подивіться на наш проект Лосятине. Полуницю для йогуртів вирощують і збирають українці. І полуничний йогурт є продуктом номер один у всій лінійці йогуртів із точки зору обсягів. Крім того, я ще покажу вам один приклад. Перед вами сидить українець – операційний директор, якому не потрібно платити зарплату в іноземній валюті. Це теж один із кроків, який дає змогу зменшити валютні ризики. Тобто ми дивимося на всі складові і мета одна - дати українцям наш продукт за максимально прийнятною, зваженою і конкурентною ціною. Запитання: Компанія вже завершила перенесення виробничих потужностей з київського міськмолзаводу "Галактон"? Відповідь: Наразі всі потужності релоційовані на наші заводи у Херсоні та Кременчуці. При цьому 80% потужностей переведені на завод в Кременчуці і 20% - в Херсон. Один із проектів переведення – це дитяче харчування, ми завершуємо його. По суті, ми в активній фазі цього переходу. І плануємо вже цієї зими повернутися на ринок з українською продукцією ТМ "Тёма". Запитання:чи не шкодуєте про ухвалення такого рішення зараз? Відповідь: Якщо подивитися на це питання з точки зору стратегічного розвитку, то для компанії це абсолютно правильний крок, запланований задовго до того, як було запущено безпосередньо сам процес переведення. І вже на стадії його реалізації, ми ще раз переконалися, що це правильне рішення. Поїдьте сьогодні на вулицю Марини Раскової в Києві, подивіться на великі новобудови, які нависають над заводом "Галактон". Частина цих новобудов зведена з порушенням певних норм і правил, які в нашій країні все ще існують щодо промислових об'єктів, особливо, якщо це підприємство з підвищеним ризиком, оскільки там є дуже небезпечний елемент – аміак. Відповідно, більша частина цих житлових об'єктів не мала там з'явитися взагалі. Але, хоч би як, вони є і зносити їх ніхто не буде. Колись це була глибока промислова околиця, місто розвивалося і поступово вийшло за її межі. Мати потужне переробне підприємство, яке працює сім днів на тиждень, обслуговує понад сто фур на добу - такий трафік не розумний у межах міста. Зрештою не виграє ні підприємство, ні місто. Крім того, коли ти щось переносиш, то робиш це вже за останніми стандартами, і такий крок дав нам можливість підвищити якість і харчову безпеку на нашому майданчику в Кременчуці, де тепер ми отримали сучасний цех із виробництва кисломолочного сиру, що відповідає всім вимогам не лише українського законодавства, а й європейського. Запитання: Чи сильно наразі завантажені потужності заводу? Відповідь: Це залежить від типу продукту, можу сміливо сказати, що цех із виробництва сиру, про який я говорив, у нас завантажений на 90%. Ми думали, що це відбудеться в середньостроковій перспективі. Дуже приємно отримувати такі результати вже зараз. Загалом наша завантаженість потужностей становить від 67 до 90%. Запитання:Продовжимо запитанням, яке кожен рік непокоїть українських виробників молока навесні: це падіння цін. Багато фермерів кажуть, що великі переробники спеціально занижують вартість молока, це так? Відповідь: Багато різних факторів впливають на це. З одного боку виробники молока чекають підвищення ціни на сировину, а переробники молока чекають, коли вона навпаки впаде. Ціну формує ринок. Готуючись до зустрічі з Вами, я перечитував бюлетень "Ринок молока" аналітичного агентства "Інфагро" з приводу цін. Там вони прогнозували падіння ціни на цей місяць від 30 до 50 копійок на літрі. Але зараз цього зменшення ціни немає, 30 копійок немає, якщо є 16 копійок – це добре. На сьогодні потрібно розуміти, що в Україні є сезонність ціни – провал ціни влітку, і нам теж хочеться, щоб ціна була прогнозованою і стабільною. Ці постійні коливання – коли: а) впаде, швидко заробляємо, б) зросте - "айайай, програли"– вони трохи середньовіччі, на мій погляд. Причина в тому, що у нас існує великий сегмент на ринку продукції від домогосподарств, які валять ціну, коли у них є надлишки. Ми працюємо не перший рік поспіль над тим, щоб стабілізувати цю ціну. Ми бачимо, що триває також паралельний процес, наразі той же Держстат підтверджує скорочення виробництва молока домашніми господарствами в першому кварталі. Давно відомо, що утримання однієї-двох корів економічно невигідно. І відповідно зростає виробництво від ферм, які можуть планово підходити до цього питання. Треба розуміти, що якщо хтось виробляє якісне молоко, то сьогодні його і купують за дуже хорошою ціною. Ми хотіли б бачити цивілізований та організований ринок. Було б дуже добре, якби наша ідея кооперативів та сімейних ферм знайшла подальший розвиток. На сьогодні у нас є вже приблизно 20 кооперативів. Вони працюють не один рік, і ми бачимо, що ця модель успішна. Але кооперативи – це не панацея, це проміжний етап. Це шлях, на якому люди об'єднуються і розуміють, що таке колективне виробництво молока. Це процес, який має свої показники ефективності. Не можна говорити, що сьогодні я купив корову і на цьому зароблю. Є певна складова рентабельності. Виробництво молока є беззбитковим тоді, коли господар починає утримувати щонайменше п’ять корів, оптимальна прибуткова модель для сімейної ферми – від 10 корів. На сьогодні у нас є вже певна кількість сімейних ферм. Цього року ми плануємо, незважаючи на всі потрясіння, збільшити їх ще на 60, що є суттєвим кроком. Ми готові в це інвестувати, тому що бачимо, що в цьому майбутнє нашого ринку. Ми працюємо на перспективу, ми віримо, що і ми, й інші переробники, отримаємо можливість працювати з більш цивілізованим сектором, а далі – ціну диктує ринок. Запитання: Чи можуть фермери змінювати компанію-переробника після вашого фінансування сімейної ферми чи кооперативу? Відповідь: Я думаю, що так. На етапі, коли ми організували деяку фінансову допомогу, ця система не така гнучка. Але фіндопомога не вічна. На стартовому етапі, коли потрібні інвестиції, ми допомагаємо отримати значно дешевші позикові кошти. Ми не даємо безпосередньо свої кошти, але працюємо з різними організаціями, які допомагають селянам отримувати кошти швидко, ефективно й дешево. І це повинна бути не дотаційна, а вдала модель, яка допоможе селянам заробляти. А далі селяни самі визначаються з ким співпрацювати. Можу сказати, що 5-7 років тому, ринок молока в Україні був таким собі "диким Заходом", тут існували компанії, які приходили, забирали у людей молоко, потім зникали, селяни залишалися і без молока, і без грошей. Були компанії, які розраховувалися через півроку-рік. Справа в тому, що у нас селяни безправні, вони не мають важелів впливу на перекупників на ринку. У цьому контексті компанії, які купують прозоро, платять регулярно і правила роботи з ними прозорі (це не тільки ми) – завжди у виграші. Запитання: Але, незважаючи на те, що ви платите регулярно, деякі кооперативи в Херсонській області відмовилися від співпраці з вами? Відповідь: Я зупинюся на цьому окремо: кожен вибирає сам. Це ринок. Ринок передбачає, що ти можеш продати сьогодні по 5 грн із ризиком, що ти отримаєш їх завтра або через місяць, або взагалі не отримаєш, а можеш продати за 3 грн прогнозовано. Хочеш урвати великий куш – потрібно розуміти, що, де висока ціна, там і високий ризик. У нас зараз дуже цікава ситуація. Коли Росія офіційно блокує постачання продуктів, а неофіційно скуповує сире молоко з Херсонської області. Чи це допомагає Криму – ні, тому що він не в змозі забезпечити себе кисломолочною продукцією. Навіть якби ми "залили" у Крим все молоко півдня України – їм би це не допомогло. Переробних потужностей у Криму недостатньо. Це не та модель, яка має перспективу, і ті, хто зараз перескакує на постачання молока в Крим, повинні віддавати собі в цьому звіт. Потрібно тільки зрозуміти, що ми теж диверсифікуємо свої ризики, ми теж їх заміщаємо. Вони пішли від нас, ми знайшли інших і потім, через деякий час, коли вони раптом захочуть повернутися, не факт, що нам це буде цікаво. Запитання: Чи були інші механізми підтримки ваших постачальників, крім фінансування проектів із розвитку молочних кооперативів та сімейних ферм? Відповідь: У кожному конкретному випадку з кожним постачальником ми працюємо максимально гнучко, наскільки це можливо. За сьогоднішньої вартості грошей на ринку в 30%, складно говорити про якісь істотні передоплати. Наскільки мені відомо, так, ми йшли назустріч деяким нашим партнерам, але ми розглядали кожен конкретний випадок. Це не була значна допомога, вона мала точковий характер, на ситуативному рівні. Запитання: Зараз в Україні триває реформа контролюючих органів у сфері безпеки та якості харчових продуктів, ви відчуваєте її вплив? Відповідь: Є робочі моменти, ми маємо тісне співробітництво з контролюючими органами навіть тоді, коли вона перебувають у стадії реорганізації, а голови нового відомства з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів ще немає. Ми можемо працювати і на рівні обласних підрозділів. Але ми самі відповідаємо за те, що ми виробляємо. Якість і харчова безпека наших продуктів є фундаментальною основою нашого бізнесу. Було дуже сумно спостерігати, коли нам доводилося конкурувати на ринку з не дуже хорошими виробниками, які пропонували не дуже якісну продукцію. Ми схвалюємо бажання нашої влади уніфікувати стандарти до якості продукції і обстоюємо необхідність подальшого реформування системи безпеки харчових продуктів в Україні для приведення її у відповідність до європейських стандартів. Для нас як для компанії, яка вже запровадила ці стандарти давно – це великий плюс. Також для стабільної роботи системи держконтролю, зокрема і в очах наших європейських партнерів, звісно, необхідно невідкладно розглянути питання початку діяльності нового органу – Держпродспоживслужби, і призначення керівництва цього органу. Запитання: Чому ваші заводи не інспектувала Європейська комісія САНКО (DG SANKO)? Відповідь: Ми були тими, хто організував перший семінар для наших ветеринарів від представництва DG SANKO. Коли ми вивчили кон'юнктуру ринку, зрозуміли, що на цьому етапі нам це не цікаво і зробили крок назад. На сьогодні ми не проходили таких аудитів з однієї причини: ми не бачимо великої перспективи в цьому кроці, тому що ми орієнтовані дуже чітко на український ринок і маємо намір працювати в цьому напрямку. В загальному обсязі "Данону" в Україні частка імпорту становить близько 3%. Водночас ми міжнародна компанія, яка присутня в усіх країнах-сусідах України: у Польщі, Румунії, Чехії, Угорщині, Росії, Білорусі. Отже, для нас сьогодні експорт в ЄС не в пріоритеті. Запитання: Які напрями будуть пріоритетними в цьому році для інвестування? Відповідь: Інвестплани не заморожені. Ми віримо в Україну, ми тут серйозно і надовго, і ми бачимо перспективи для розвитку. Для цього ми інвестуємо поступово. На сьогодні це кооперативи і сімейні ферми, і другий напрямок – запуск проекту дитячого харчування в Кременчуці. Цей проект рзпочато ще рік тому, наразі ми здійснюємо монтаж обладнання. І взимку ми маємо намір повернути продукт українського виробництва ТМ "Тёма" на полиці. Це значна інвестиція, яка вимірюється в мільйонах євро. Запитання: Які тенденції на ринку кисломолочної продукції можна спостерігати нині в Україні? Відповідь: Зараз в наших сегментах ми бачимо переорієнтацію на кефір, сметану, молоко, продукти більш традиційні для нашого споживання. І це зрозуміло, собівартість виробництва йогуртів дорожча, і той самий ананас або маракую потрібно звідкись привезти і заплатити за них валютою. Однак навіть у йогуртовому сегменті ми бачимо збільшення частки продуктів у великій упаковці. Я думаю, що сегмент великої упаковки і традиційної кисломолочної продукції зростатиме.