Ексклюзивне інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" європейського комісара з питань енергетики Гюнтера Оттінгера (Oettinger Günther) напередодні круглого столу з питань розвитку газового ринку в Україні Запитання: Розкажіть про майбутній захід: хто, які компанії братимуть участь, яка основна мета цієї події, і який очікується результат? Відповідь: Серед учасників - кілька основних європейських газових компаній, "Нафтогаз", міжнародні фінансові інституції, такі, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, а також приватні фінансові організації. Мета полягає в тому, щоб спільно розглянути можливий розвиток і потенціал українського газового ринку, і визначити, що має бути зроблено для підвищення української безпеки постачань газу. Запитання: Чи отримали ви підтвердження від представників Росії, "Газпрому"? Відповідь: "Газпром" і владу Росії запросили на цей захід, але ми не бачили жодної офіційної відповіді від "Газпрому". Запитання: Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв не так давно заявив, що Москва може взяти участь у тристоронньому консорціумі з управління українською ГТС, якщо Київ відмовиться від правил ЄС у галузі енергетики. Чи вважаєте Ви можливим такий розвиток подій? Відповідь: Ми вважаємо, що правила, наразі імплементовані Україною в контексті її членства в Договорі про Енергетичне співтовариство, надають можливість створити відкритий, прозорий і конкурентний енергетичний ринок в Україні, який буде корисний для неї з позиції енергетичної безпеки, а також Європейського Союзу і Росії, зокрема, для забезпечення надійності транзиту російського газу до країн ЄС. Ми вважаємо, що прагматичне рішення для забезпечення прозорого і недискримінаційного управління українською ГТС може бути знайдено в рамках членства України в Енергетичному співтоваристві. Запитання: Чи вважаєте Ви, що ідея тристороннього консорціуму щодо української ГТС все ще актуальна? Відповідь: У майбутньому української ГТС зацікавлені три сторони, а саме - Україна, Росія та ЄС. Постачання російського газу до ЄС як і раніше, головним чином, йдуть транзитом територією України. З 138 млрд кубометрів газу, які були експортовані до Європи в 2012 році, близько 84 млрд куб м пройшли транзитом через Україну. Тому ми маємо всі разом обговорити занепокоєння кожної зі сторін і намагатися знайти оптимальні, взаємовигідні рішення, щоб уникнути ситуаціїї, коли та чи інша сторона просуває двосторонній підхід, який виключає одну із зацікавлених сторін Запитання: Чи не думаєте Ви, що є сенс змінити тристоронній формат консорціуму на іншу форму? Чи бачите ви інші форми співробітництва щодо української ГТС або інші можливості залучення Росії до цього проекту? Відповідь: Можливі варіанти співпраці щодо української ГТС - це те, що мають обговорювати три зацікавлені сторони, а саме - між Україною, Росією та ЄС, з урахуванням суверенних інтересів України. ЄС готовий надалі сприяти участі зацікавлених компаній Євросоюзу. Запитання: 3 квітня російський "Газпром" заявив про намір побудувати другу гілку ГТС Ямал-Європа для постачань газу до країн Центральної Європи, які зараз отримують газ через територію України, в обхід України. Як випливає зі слів керівництва Росії, основна мета проекту - вилучити Україну з транзитної карти Європи. Яка Ваша думка з цього приводу? Відповідь: Чітка мета ЄС і Росії, як про це було сказано в спільній "дорожній карті до 2050 року", підписаній у Москві 22 березня 2013 року, полягає в тому, що ЄС і Росія до 2050 року мають бути частиною загального, широкого субконтинентального енергетичного ринку. До розбудови спільного, єдиного ринку мають бути залучені всі країни Європи, і ми повинні намагатися вирішувати проблеми разом. Запитання: Не так давно "Газпром" звинуватив Україну в незаконності реверсних постачання газу з Європи. Яка ваша оцінка ситуації? Відповідь: З точки зору європейського законодавства ми можемо сказати, що в рамках ЄС і Енергетичного співтовариства газ може текти вільно. Ніщо не заважає державам-членам ЄС встановити фізичні двонаправлені потужності з країнами - нечленами ЄС і продавати газ за межами ЄС. Також віртуальні зворотні потоки абсолютно відповідають (правилам) ЄС і Енергетичного співтовариства. Вони є одним із способів оптимізації постачань і торгівлі газу в рамках внутрішнього ринку ЄС (і Енергетичного співтовариства), і можуть реалізовуватися як свопи між різними покупцями. Це можливо в усьому Європейському Союзі, і, як приклад, це було реалізовано в Польщі на трубопроводі Ямал-Європол. Запитання: Минулого тижня український уряд запропонував законопроект про приватизацію "Нафтогаз України" та її дочірніх компаній. На думку опозиції, цей закон надасть можливість приватизувати українську ГТС російською стороною. Чи відомо вам про цей законопроекті, і якщо так, то яка Ваша оцінка? Відповідь: Нам відомо, що новий законопроект був представлений у парламенті наприкінці минулого тижня, і наразі ми його вивчаємо. Запитання: Що Вам відомо про зацікавленість з боку деяких європейських компаній у використанні українських підземних газових сховищ? Чи є у Комісії план координації цього процесу або ж намір будь-яким чином залучитися до цього процесу? Відповідь: Нам відомо, що деякі європейські компанії можуть бути потенційно зацікавлені (в українських ПГС) за умови, що в Україні будуть встановлені надійні, недискримінаційні, прозорі та юридично гарантовані правові рамки.