Держава забрала "шахову дошку" до себе і має забезпечити дотримання правил гри – голова НКЦПФР про "Укрнафту", "Мотор Січ" та ЗТР
Ексклюзивне інтерв’ю з головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Русланом Магомедовим
(друга частина)
Автор: Марія Болтрик, Дмитро Кошовий
-- Про перший після довгої перерви вихід української компанії на біржу заявив "Київстар". Щоправда, мова про американський Nasdaq. Я запитував у CEO "Київстар" Олександра Комарова про можливість подвійного лістингу, бо напевно інвесторам в Україні ця компанія також була б цікава, але відповіді поки не отримав.
Як я розумію, вони хочуть всі 100% акцій "Київстар" покласти на рахунок SPV (Special Purpose Vehicle) і торгувати на Nasdaq. Тобто в Україні не буде обігу цих цінних паперів.
Я б волів, щоб вони реалізували інший підхід, тому що інакше тут подвійного лістингу не буде. Ідеальна, на мою думку, картина світу, коли б "Київстар" з української юрисдикції вивів частину акцій, вони б торгувалися на Nasdaq, але частина залишилася б в Україні та торгувалася тут. Це створить умови для арбітражу, тобто маркетмейкери зможуть заробляти на різниці вартості акцій "Київстар" на Nasdaq та в Україні, наближаючи цю різницю до нуля. Такий підхід дуже важливий, і я на ньому наполягаю в дискусії з деякими нашими керманичами, які пропонують випускати цінні папери українських підприємств одразу на закордонних майданчиках. Так не годиться. Якщо наша компанія виходить на Nasdaq, WSE (Варшавську біржу), LSE (Лондонську біржу), тощо – ми спонсоруємо зарубіжну інфраструктуру. Тобто бізнес тут, але всі гроші там. І ніякого подвійного лістингу не буде.
А ось якщо залишити акції тут, почати торгувати тут, але зробити "лінк", щоб вони вільно виходили на зарубіжні ринки і поверталися назад – це буде початком розбудови вітчизняного фондового ринку. Тоді всі, кому цікаво проінвестувати в цю компанію, будуть тут купувати. Якщо хочуть, нехай виводять цінні папери через цей "лінк" на свої рахунки в депозитарних установах в Європі, в Америці – деінде. Але таким чином вони дають працювати українським біржам, депозитарним установам, інвестиційним фірмам.
-- Тобто ви вірите, що шанс повторити шлях якщо не Варшавської, то, умовно, Бухарестської біржі в нас ще залишається?
Мені здається, що так, але не вистачає грошей, щоб ця інвестиція відбулася, не вистачає бізнесу з торгівлі вітчизняними цінними паперами. Я щиро радий за ПФТС, якій вдалося виконати пруденційний норматив ліквідності та наразі зняти питання відкликання біржової ліцензії. Але якщо вони не вигадають якийсь інструмент або продукт, на якому будуть заробляти клієнти біржі, інвестфірми, то є ризик, що гроші у них знову закінчяться. Я хочу, щоб ПФТС використала цей поштовх для чогось розумного.
Зі свого боку я бачу, що найліпше, чим ми можемо допомогти ринку - законопроєкт №8111 про інвестиційні рахунки, тому що з ним з'являться "довгі гроші» в реальному секторі економіки країни. Тому що наразі оподаткування інвестицій фізичних осіб складає 23% (18% НДФЛ + 5% військовий збір). Натомість, ідея закону полягає у тому, що фізична особа переказує гроші на інвестиційний рахунок та здійснює інвестиції в інструменти з дозволеного переліку. Якщо протягом 3-5 років фізична особа не виводить кошти з цього інвестиційного рахунку, то вона отримає часткову або повну пільгу по оподаткуванню цих коштів.
Окрім інвестиційних рахунків джерелом "довгих грошей" в реальному секторі економіки має стати накопичувальна система пенсійного забезпечення. Яскравим прикладом є Польща, де левова частка економіки була профінансована за рахунок коштів польських пенсіонерів.
-- Я не хотів торкатися цієї теми, бо, по-перше, вона дуже велика, по-друге, не вірю, що така реформа може бути запущена під час війни, особливо з урахуванням позиції донорів.
Так, але про тему накопичувальних пенсій треба говорити. Солідарна система не витримує, треба знижувати навантаження на бюджет. Як його знизити? Ідея накопичувальної системи полягає у тому, що зменшуються відрахування у вигляді ЄСВ і водночас зменшуються зобов’язання бюджету перед пенсіонерами. А гроші, недоотримані у вигляді ЄСВ, переходять до накопичувальної системи, щоб потім платити пенсії її учасникам. Але куди будемо вкладати гроші з цієї накопичувальної системи - знову в бюджет у вигляді ОВДП? Це створить ще більше навантаження на бюджет, адже треба сплачувати відсотки. Тому треба створити додаткові надійні інструменти для вкладення пенсійних грошей, які б не створювали конкуренцію запозиченням Мінфіну.
Такими інструментами можуть стати акції прибуткових державних компаній, які будуть сплачувати дивіденди. Однією з таких компаній, про що ми вже говорили в першій частині інтерв’ю[1] , може стати "Укрпошта". І так воно почне працювати.
Я точно впевнений, що без фондового ринку ми не забезпечимо належної відбудови економіки країни. Прямими інвестиціями, продаючи ліцензії на видобуток, ми не досягнемо необхідного результату. Інвестори не завжди будуть заходити на такі великі суми. Тому потрібно забезпечити інструменти портфельних інвестицій, зрозумілі європейським й світовим інвесторам (акції та інші корпоративні цінні папери).
Ще раз повторюсь, якщо ми зробимо правильно "лінк", то українські цінні папери можна буде легко виводити через Euroclear, Clearstream або інші депозитарії на зарубіжні ринки. Іноземні інвестори зможуть їх купувати, не відкриваючи у нас рахунки. А наші учасники ринку на цьому зароблять, бо іноземцю це дешевше, ніж відкривати рахунки в Україні.
-- Є вже план, коли це має бути зроблено?
Цьогоріч такий "лінк" має бути.
-- На зразок того, як Нацбанк зробив у минулому році для державних цінних паперів?
Я хочу це зробити для усіх цінних паперів. Насправді вже ж існує "лінк" між НДУ і польським центральним депозитарієм KDPW. Тобто українські цінні папери можна вивести до Польщі.
-- У першій частині інтерв’ю ми говорили про перспективи можливого відродження українського ринку через IPO та SPO. Але важко собі його уявити за поточного стану захисту інвесторів. Коли та як завершиться історія з клієнтами ТОВ "Фрідом Фінанс Україна", які вже третій рік страждають від накладання санкцій на цього профучасника?
По-перше, я хотів би наголосити, що нещодавнє внесення президентом змін до указу 2022 року про введення санкцій згідно із рішенням РНБО підтверджує, що всі ці роки Комісія була права щодо цього кейсу. Нас маніпулятивно звинувачували у бездіяльності, але указ підтверджує, що ми були праві – у нас просто не було необхідних повноважень.
Зараз, після того, як внесені зміни, з’явився є механізм, який ми опрацьовуємо разом з обома депозитаріями, банком та дотичними правоохоронними органами. Ми вже оприлюднили рішення Комісії для ознайомлення, щоб всі зрозуміли, як це буде відбуватись.
-- В які терміни, хоча б приблизно, перші клієнти "Фрідому" зможуть отримати свої гроші або цінні папери?
Ми з ними вже в діалозі, член Комісії Ярослав Шляхов комунікує раз на два тижні, щоб не було спекуляцій та маніпуляцій. Коли інвестори розуміють, як процес рухається, легше чекати. За моїми суб'єктивними відчуттями, розрахунки почнуться влітку і далі йтимуть дуже швидко. Якщо це почнеться раніше - це буде приємною несподіванкою.
Головне тут не порушити санкційну політику держави. Я розумію, що люди чекають, і ми точно на стороні інвесторів, щоб їм найшвидше віддати активи. Водночас ми не дозволимо, щоб хтось дотичний до підсанкційних власників отримав активи. І така перевірка не в нашій компетенції: треба, щоб нам дали "ок" наші колеги по держрегулюванню та правоохоронні органи.
-- Комісія ще влітку призначила тимчасового керуючого "Фрідому". Чи провів він аудит? У якому стані зараз ці заморожені активи клієнтів та наскільки надійно вони захищені?
Аудит провів, є звіт. Активи там є, грошей достатньо. Менеджмент, який був, сумлінно до цього відносився. Тож проблем з виплатами не має бути.
-- Колеги з "Економічної правди" писали, що на базі "Фрідому" ведеться інша неліцензійна діяльність.
Може хто завгодно що створювати, але не можна зрушити нічого. Заблоковані рахунки геть на все. Ми півроку навіть не мали змоги внести відомості про керуючого до ЄДР (єдиний державний реєстр). Тому якась інша діяльність неможлива.
-- Яка гарантія, що завтра подібні санкції не будуть введені проти якогось іншого профучасника та його клієнти так само на кілька років будуть позбавлені доступу до своїх активів?
Я сподіваюся, таке не повториться. Але якщо щось подібне буде, вже будуть напрацювання, що з цим робити. Тобто є інститут тимчасового керуючого, методики та практики. Хочу нагадати, що коли наклали санкції на "Фрідом" у жовтні 2022 року, діяв старий закон про НКЦПФР, і у нас не було відповідного інструменту.
-- Окрім "Фрідома" є ще й інший важливий кейс – передача державі частки корпоративних прав приватних акціонерів "Укрнафти", "Мотор-Січі", "Запоріжтрансформатора". Якщо буде перемир'я, завершення воєнного стану та війни, що Комісія пропонуватиме уряду зробити, що компенсувати інвесторам їх активи та повернути їх довіру?
Частина з цих компаній – це колишні блакитні фішки, які не просто входили в індекс, а були лідерами з найбільшими частками в цьому індексі, тож люди сподівалися, що правила гри будуть дотримані. Може не найкращий приклад, але це як ти граєш в шахи, а тебе б’ють шаховою дошкою. Але я це не про державу, а про той менеджмент, який був там. Зараз держава забрала "шахову дошку" до себе, і як сумлінний гравець має виконати свої зобов'язання за ті періоди.
Наприклад, "Укрнафта", де були так звані "селективні виплати" дивідендів - тим платили, а тим не платили. Я певен, що це завдання теперішнього менеджменту зробити так, щоб зобов'язання по виплаті дивідендів за минулі періоди були виконані, і люди зрозуміли, що тепер емітент дійсно починає "грати в шахи".
Щодо передачі державі акцій, то варто розуміти, що йде війна і така передача потрібна була для перемоги. Після завершення війни треба буде проаналізувати, скільки воно вартувало, як це буде повернуто або компенсовано. Як з автомобілем вчиняють, коли в тебе його забирають для потреб ЗСУ: якщо він цілий, тобі його повертають, якщо ні, то компенсують його справедливу вартість. Ось так треба вчинити. І це буде знак для усіх інвесторів, що держава розуміє, що таке корпоративне управління, правила фондового ринку і що треба відновлювати права інвесторів.
-- Для захисту інвесторів за ініціативою Комісії, Національний депозитарій запровадив ведення обліку часток ТОВ у власній системі. Але поки кількість компаній, які обрали цей варіант, не дуже велика. Серед причин низького інтересу називають доволі високі ціни.
Я чув, що дехто скаржився. Але, наскільки мені відомо, наразі НДУ значно знизив вартість цієї послуги.
На мою думку, цю послугу варто краще рекламувати. Але я точно знаю, що у НДУ був сплеск попиту через недавню кібератаку ворога на ЄДР. Вона показала перевагу обліку часток ТОВ в НДУ. Ті, хто встиг перейти до НДУ, не відчули наслідків цієї атаки.
Ще один позитив, що у разі обліку в НДУ ця частка може бути предметом застави для надання кредиту, бо у депозитарія є обмеження у вигляді блокування.
Третій плюс – DVP (поставка проти оплати). Під час продажу бізнесу, консолідованого на ТОВ, нівелюється ризик контрагента. Момент взаємного переказу грошей та відчуження часток контролює НДУ.
-- Національний банк нещодавно на прикладі BitCapital вперше спробував окремим рішенням зупинити діяльність надання споживчого кредитування без ліцензії. Що Комісія робить у напрямку боротьби з безліцензійною діяльністю?
На досить популярному нашому сайті "Внесок"[2] є розділ про Скам-проєкти, де ми попереджаємо інвесторів про шахрайство. Також ми про це інформуємо й на офіційному сайті Комісії з цінних паперів та фондового ринку. До речі, цей наш перелік розміщується на сайті IOSCO (Міжнародна організація комісій з цінних паперів - ред.) та включений до переліку сумнівних інвестпроєктів, який IOSCO вже публікує на своєму сайті, хоч НКЦПФР ще не є повноправним членом організації.
До того ж, за можливості, Комісія намагається притягувати до відповідальності організаторів таких Скам-проєктів за ознаками порушень в частині безліцензійної діяльності та порушень вимог законодавства про рекламу.
Крім того, ми також робимо дайджест, як розпізнати шахрайські схеми[3] при інвестуванні.
-- Маєте як Нацбанк якусь гарячу лінію для інвесторів?
Так, у нас є така: (044) 280-28-26 (пн-птн з 10:00 до 16:00). Крім того, наші співробітники самостійно моніторять пропозиції за фразами-тригерами. Ми розбираємося з ними, бо не все зі словами "інвестиція" підпадає під заборону як шахрайство. У нас є багаторічний досвід та експертиза у цьому питанні, а відповідно і гарні результати.
Навіть був такий випадок, коли одна з компаній просила видалити її з цього списку, бо, за словами її представників, вона не працювала і обіцяла не працювати на українському фондовому ринку, та наявність в списку Скам-проєктів НКЦПФР заважала їй обманювати людей в іншій юрисдикції. А коли наш список стала використовувати IOSCO, це взагалі стало для них великою проблемою.
Був і інший кейс, коли компанія спочатку обурилися включенню в список, але потім подала на ліцензію і має незабаром її отримати.
-- Трохи про організований товарний ринок. Який наразі його стан, якщо кількома словами?
Там є чим торгувати. Треба було зробити умови, ми зробили. Тезово можу сказати, що ми точно довели - організований товарний ринок працює в нашій країні вже зараз, під час війни. Держава отримує більше податків, все прозоро та зрозуміло.
Однак, є якась нездорова активність щодо лісу: через закон "Про деревину" хочуть вивести його з-під біржової торгівлі. Я вважаю, що це погано. Ми вже довели, що біржовий ринок працює краще за "Прозорро.Продажі". Якщо я не помиляюся, в Литві запозичили нашу модель. Той варіант законопроєкту, який був підготовлений комітетом до другого читання - ми підтримуємо. Ми хочемо, щоб торгівля деревиною відбувалася за міжнародними стандартами. Не ми вигадали, що деревина – це біржовий товар.
-- Я чув компромісний варіант, щоб "Прозорро.Продажі" просто отримало біржову ліцензію.
Так, це буде найліпший варіант. Зараз культивується хибна думка, що відсутність назв покупців в "стакані заявок" - це погано. Але на розвинутих ринках покупців не видно саме для того, щоб не було маніпуляцій, щоб "стакан заявок" був анонімний.
Щодо ідентифікації учасників – вона здійснюється. Це встановлено правилами біржі, які реєструються у нас, в Комісії. Окрім цього, це вимоги KYC (знай свого клієнта), AML (вимоги проти відмивання грошей), тут все відповідає вимогам FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей ), тоді як поза біржою такого контролю не здійснюється. А що найважливіше, біржі забезпечують контроль за виконанням розрахунків. Для цього біржа бере грошове забезпечення (ГЗ) з покупців, які хочуть взяти участь у торгах.
Інша справа, що з цим ГЗ є проблема через валютне регулювання. Коли в торгах приймає участь нерезидент, він перераховує гроші для участі в торгах. Однак якщо він не виграв, йому треба повернути ГЗ, але вивести гроші з України не можна через валютні обмеження НБУ. І було б чудово, якби НБУ зробив відповідне виключення.
Загалом є реальні успіхи, і я хочу, щоб ми ці успіхи повторили на ринку зерна.
-- Про профучасників. Знов таки, НКЦПФР часто порівнюють з Національним банком, який чистить всі підлеглі ринки. А яка у вас динаміка?
Колись в процесі еволюції дійсно в Комісії було завдання зменшити кількість профучасників, тому що був "фрод-фрод-фрод". Зараз ми робимо так, щоб вони реально працювали. Метою наших пруденційних нормативів, які ми застосували, було не бажання когось "вбити" чи "задушити". Було бажання пояснити, що фінансова компанія на фондовому ринку не може бути без грошей, як не може бути страхова компанія або банк без грошей.
Після введення вимог щодо пруденційних нормативів багато власників професійних учасників фондового ринку почали замислюватися, які з наявних ліцензій їм дійсно потрібні для ведення бізнесу.
Найяскравіший приклад, мені здається, біржа ПФТС. На нас тиснули, кажучи:"Це ж найстаріша біржа і якщо забрати в неї ліцензію, залишиться одна (біржа) "Перспектива"! Відверто від нас вимагали зробити дискримінаційні умови регулювання та дозволити біржам не дотримуватись пруденційних нормативів, але ми витримали цей тиск. Зараз я з гордістю можу сказати: якщо люди відчувають потребу в послугах, вони знаходять гроші на оплату цих послуг. ПФТС знайшла ці гроші, взявши їх наперед у теперішніх клієнтів.
Тому я вважаю, що такий підхід працює. Повертаючись до питання як зробити так, щоб люди купували акції – треба щоб для тих, хто цим займається, це дійсно був бізнес, а не частина кептивних схем. Тоді всі, хто залишилися на ринку, почнуть продавати акції, залучати інвесторів, щось їм пропонувати, розробляти нові застосунки, робити їх більш зручними, спрощувати систему доступу до рахунків. Це одне з наших основних завдань.
-- Наскільки небезпечною для профучасників є євроінтеграція? Бо були побоювання, що вимоги до капіталу будуть стрімко прямувати до європейських, тоді як ринок залишається напівмертвим.
Ми в цій грі на боці ринку, тому що справді було побажання наших міжнародних партнерів "вгатити" європейські норми якнайшвидше. Але я казав, що, при всій повазі, в нас немає європейських заробітків. Немає середньої зарплатні по Києву EUR3000, немає заробітку в українського вітчизняного професійного учасника EUR1,5 млн, щоб його штрафувати на EUR1 млн. За таких умов на ринку не залишиться вітчизняних гравців, і ми просто будемо готувати майданчик для приходу європейських компаній на порожнє поле. Тож ми кажемо, що всі вимоги мають відповідати реаліям сьогодення.