Лотереї, реклама та штрафи – голова PlayCity про розвиток грального бізнесу у 2026 році
Інтерв'ю агентства "Інтерфакс-Україна" з керівником Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу в Україні PlayCity Геннадієм Новіковим
(друга частина)
Першу частину можна прочитати тут: https://interfax.com.ua/news/interview/1131433.html
Автори: Ірина Дорош, Дмитро Кошовий
-- Нещодавно PlayСity оголосило конкурс на ліцензування операторів лотерей, документи на який приймаються до 29 грудня. Чому був обраний такий короткий термін? Ми не обирали, він передбачений ліцензійною умовою: чинне законодавство зобов’язує регулятора, яким би він не був (на той момент це був Мінфін), після прийняття ліцензійних умов провести новий конкурс протягом трьох місяців. Цей процес включає кілька етапів, один з яких – подача документів.
Я погоджуюсь, що правильний підхід передбачав би оголошення конкурсу за рік, щоб міжнародні компанії могли оцінити умови, підготуватися і взяти участь. Більше того, на нашу думку, конкурс мав би будуватися інакше: здобувачі повинні змагатися грошима, адже держава видає обмежену кількість ліцензій – на сьогодні їх передбачено лише три. Тобто по суті це мав би бути тендер або аукціон за право працювати на ринку, де реклама не обмежена, а держава сприяє розповсюдженню лотерей, а не забороняє бізнес.
Але закон писали без урахування цього. Тому ліцензійні умови будуть видаватися не на 10 років, а на воєнний стан плюс рік, але не більше трьох. Це дає Мінцифри та парламенту час переглянути регулювання лотерейного ринку, запропонувати нові правила і повторно ліцензувати ринок за оновленим підходом з можливістю залучення міжнародних компаній.
Тому конкурс не відкриває ринок у повному сенсі, а лише засвідчує, чи учасник відповідає ліцензійним умовам. Втім конкурс важливий для перезапуску роботи ринку та отримання ліцензійних платежів. Бо зараз ми говоримо про трьох діючих приватних операторів лотерей, які називаються державними (мені в світі невідомі інші подібні аналоги). В них у всіх були ліцензії, видані ще Мінфіном, які закінчили свою дію, якщо я не помиляюсь, у 2013 чи 2014 році.
-- Тобто весь цей час ці оператори працювали без ліцензій? Формально — так, але це було наслідком регуляторної прогалини, яка існувала багато років. Зараз наше завдання — цю прогалину закрити і перевести лотерейний ринок у повністю легальну, контрольовану модель. Згідно з прийнятим у 2009 році законом до прийняття нових ліцензійних умов компанії працюють за старими правилами. Коли сферу азартних ігор і лотерей передали з Мінфіну до КРАІЛ, лотерейні компанії з Мінфіну вийшли, але до нового регулятор не дійшли, бо він не прийняв нові ліцензійні умови. Тож вони так і продовжували працювати за раніше встановленими Мінфіном правилами. Але це без ліцензійних платежів, без контролю… Ось тільки зараз починають відбуватися зміни, зокрема на конкурс вже подалися дві компанії.
-- Ліцензовані учасники грального ринку скаржаться, що ці оператори під лотереями приховують фактично гемблінг Виглядає воно справді так, хоча я не уповноважений встановлювати чи це лотерея, чи це азартна гра.
-- У вас нема таких повноважень? Ні, це має встановлювати експертиза в ході кримінального провадження.
Ми бачили звернення такі, самі відправляли на БЕБ інформацію. Нещодавно громадяни зверталися, бо також побачили ознаки азартних ігор: були слоти, як в казино, та віртуальні спортивні змагання – собачі біга.
Наскільки я знаю, минулого року по двох з трьох операторів були кримінальні провадження щодо незаконної організації азартних ігор, але я не знаю їх статусу сьогодні.
-- А ви не хотіли б в подальшому мати повноваження робити таку експертизу, бо у вас вона має бути? Могли в такому випадку призупиняти ліцензію.
На сьогодні таких повноважень у нас немає. Сильно розширювати повноваження, давати собі умовний інститут експертизи теж не видається наразі правильним рішенням, бо передусім потрібно налагодити всі процеси, які ми вже запланували.
У перспективі в країні, безумовно, має з’явитися фахова інституція з цього питання. Де саме вона буде створена – у нас чи у складі інституту судових експертиз – це вже інше питання.
-- Повернемося до конкурсу. Тобто до 29 грудня ви очікуєте подання документів для отримання нових ліцензій операторів лотерей? Йдеться лише про допуск компаній до конкурсу. Далі відбувається сам формальний конкурс - таким є чинне законодавство. Ми його проведемо та ухвалимо відповідне рішення. Наразі подалося дві компанії, але чи будуть обидві допущені – поки що відкрите питання, адже документи ще перебувають на етапі аналізу.
Після завершення конкурсу та за умови позитивного рішення, а також після фактичної сплати ліцензійного платежу, можна буде говорити про перезапуск лотерейного ринку у форматі трьох, двох або навіть однієї компанії.
-- Що б ви хотіли б змінити в законі про лотерейний ринок? По-перше – аукціон, про який я вище сказав.
По-друге – контроль. Станом на сьогодні оператори лотерей звітують перед Державною казначейською службою. Я спеціально їздив і дивився, як це відбувається, ще до того, як ми подали пропозиції щодо ліцензійних умов. Двоє з трьох чинних операторів просто встановили в Держказначействі свої комп’ютери: в одному випадку ноутбук, в іншому – стаціонарний ПК, і передали співробітнику казначейства пароль. Раз на добу працівник заходить на цей комп’ютер, натискає кнопку "згенерувати" й формує звіт. Причому йдеться лише про тиражні лотереї. Нагадаю, окрім них існують ще миттєві лотереї та лотереї, наближені до спортивних. Один із операторів взагалі працює лише з миттєвими лотереями, тому питання третього комп’ютера навіть не виникало.
Ці звіти повністю залежать від операторів - вони ж мають доступ до техніки нібито для оновлення програмного забезпечення. Далі співробітники казначейства, яким, чесно кажучи, можна лише поспівчувати, вручну працюють із незручними системами: неможливо сформувати єдиний звіт одразу по всіх лотереях, на кожній системі потрібно окремо натискати кнопки, що займає пів дня. Після цього все сканується і надсилається до Мінфіну, який уже давно не відповідає за цю сферу, але підзаконні акти так і не були скасовані. У результаті звітність потрапляє туди, де її фактично вже ніхто не чекає.
Що ми запропонували в ліцензійних умовах?Оскільки законодавець не поширив систему моніторингу на операторів лотерей, хоча ці бізнеси об’єктивно схожі, ми скористалися іншим пунктом, закладеним в законі – вимогою забезпечити державі доступ до інформації. Фактично, це і є нинішня "казначейська модель". Але ми чітко прописали перелік усієї інформації по всіх видах лотерей, до якої оператори мають забезпечити доступ. Різниця з системою моніторингу полягає в тому, що в системі дані автоматично збираються та зберігаються, а щодо операторів лотерей держава в будь-який момент має змогу зайти й перевірити інформацію вручну. Водночас я переконаний, що це питання необхідно додатково закріпити на рівні законодавства.
І третє, що варто змінити, — відкрити ринок для всіх. Це моя особиста позиція. Я не знаю, якими будуть фінальні рішення, але вважаю, що ринок має бути відкритим не лише для компаній із попереднім досвідом роботи з лотереями, навіть не обов’язково державними.
Спроможність має вимірюватися грошима. Якщо компанія готова щороку сплачувати державі значний ліцензійний платіж - нехай платить. Жоден бізнес не робитиме цього собі у збиток. Це означає, що в них будуть партнери, мережа розповсюдження та всі необхідні ресурси для запуску лотерей в Україні. Я вважаю, що вимога обов’язкового досвіду - це загалом пережиток минулого. Чим для нас, як для держави, принципово відрізняється умовна європейська лотерейна компанія від великої європейської промислової або фінансової групи? Так, у такої групи може не бути прямого досвіду. Але що їй заважає найняти місцеву команду, залучити оператора, який не отримав ліцензію, придбати його або запросити фахівців із ринку? У чому тут різниця, якщо вони готові інвестувати кошти? Очевидно, для компанії без профільного досвіду цей процес буде дорожчим, але це не питання держави.
Тут потрібна максимальна дерегуляція. Ми, як держава, маємо чітко визначити мету: ми хочемо, щоб лотерейний ринок розвивався і щоб державний бюджет отримував з нього максимум можливого. В обмін на це ми маємо запропонувати зрозумілі правила гри та визначені межі цього ринку.
До речі, модель з обмеженням у три ліцензії - це також дискусійне питання. Чому саме три?
Окреме питання – відповідальність операторів. Достатньо відкрити закон про азартні ігри та закон про лотереї й порівняти. В азартному законодавстві чітко прописані види порушень і розміри штрафів. У лотерейному фактично немає жодних санкцій. Так само й з обмеженнями реклами: на лотерейному ринку їх нині практично не існує.
Зараз лотерейні оператори не зловживають рекламою – ми всі це бачимо. Але ми не знаємо, що буде після запровадження нових ліцензійних умов. Ми не знаємо, як зміниться ситуація, якщо, наприклад, на ринок зайде велика західна компанія. На відміну від азартного ринку, де реклама жорстко регулюється, у лотерейному сегменті обмежень фактично немає. Очевидно, з урахуванням суспільних ризиків, лотереї є менш небезпечними, ніж гральний бізнес, і рекламних можливостей тут може бути більше. Але ці можливості мають бути чітко унормовані.
-- Колись лотерейна ліцензія була ще у Ощадбанку. Після ухвалення закону 2009 року, а можливо й через подальші підзаконні акти, банкам було заборонено виступати операторами лотерей. З іншого боку, я знаю, що з Ощадбанком проводилися консультації щодо готовності працювати в цьому статусі. Для нинішнього керівництва банку стало несподіванкою, що така ліцензія взагалі існувала. Після уточнення вони повідомили, що не готові до такої діяльності. Чому так сталося - відповіді на це питання я не маю.
-- На якому етапі зараз перебуває формування реєстру осіб, яким обмежено участь в азартних іграх, адже підрядник мав виконати роботу до 15 грудня? Зараз ми приймаємо виконані роботи, зокрема, щодо системи моніторингу та реєстру осіб з обмеженням доступу. За результатами цієї розробки, якщо все працюватиме правильно, у січні плануємо запуск оновленого реєстру. Він не буде публічним, оскільки містить персональні дані людей, які обмежили себе в участі самостійно, за рішенням суду або за заявами близьких осіб. Доступ до реєстру матимуть організатори, які зобов’язані не допускати таких осіб до участі. З огляду на досвід попереднього реєстру, очікуємо, що він буде зручним у використанні, а організатори дійсно ним користуватимуться.
-- Скільки наразі осіб в цьому реєстрі? Як така кількість співвідноситься з міжнародними даними? Наразі до реєстру внесено приблизно 12 тис. осіб. Що стосується порівняння з іншими країнами чи від відсотка населення – цифра невелика, адже про реєстр відомо обмеженій кількості людей, а комунікації наразі не дуже багато про це.
Тому спочатку ми зосередилися на підготовчій роботі та формуванні самого реєстру. Наступним кроком планується організувати зручну подачу заяв та активно проінформувати громадян про можливість користуватися реєстром.
З іншого боку, 12 тис. – це все ж суттєво, адже за кожним записом стоїть людське життя.
-- PlayCity наклав штрафи на Telegram-канали "Труха Україна", онлайн видання dev.ua та спортивне медіа Tribuna.com. Вони оскаржили ці рішення. Могли б прокоментувати ці спори. Це їхнє законне право оскаржувати рішення будь-якого державного органу через суд. Що стосується комунікації з нами, хтось із них контактував, хтось - ні.
-- Серед претензій до агентства – недостатньо добре виписані вимоги до обмеження "21+". Йдеться про різні ситуації, хоча здається, що вони схожі. Щодо dev.ua, на момент накладання штрафу вони навіть не були медіа, тому претензія про "21+" не є суттєвою - проблема була глобальнішою.
У випадку "Трибуни" реклама взагалі була нелегальною. Тут питання "21+" не головне. Коли ми накладаємо штраф за незаконну рекламу, ми одразу інформуємо БЕБ, бо вважаємо, що це може бути сприянням організації незаконних азартних ігор, що підпадає під Кримінальний кодекс.
Щодо розміру штрафу: ми його не визначаємо, лише застосовуємо, оскільки він прописаний у законі. У перспективі плануємо диференціювати порушення за ступенем суспільного ризику – штраф за рекламу нелегального бізнесу буде більшим, за менш суттєві порушення – меншим. На сьогодні ми виконуємо чинний закон, а суб’єкти, які йдуть до суду, мають на це право. Будемо доводити свою правоту разом із ними в суді.
Реклама для медіа "21+" дозволена. Якщо ж сайт не має статусу медіа, навіть якщо він називає себе новинним, розміщення реклами заборонене. Так визначив законодавець. Те, що медіа не встигло або не захотіло отримати статус, – це питання не до мене. Закон встановлює рамки: якщо сайт хоче публікувати рекламу від організаторів азартних ігор, він має отримати відповідний статус шляхом реєстрації.
-- Що стосується блогерів у соцмережах. Які для них правила реклами азартних ігор? Реклама блогерами заборонена. Блогери фактично не є медіа. Були випадки, коли блогери намагалися отримати статус медіа. Проте для них існує пряма заборона на рекламу азартних ігор.
-- Отже, суть судових справ тепер полягає в з’ясуванні, чи справді мала місце реклама, чи ні? Там будуть процесуальні питання, чи ми дотримались процедури, чи ми правильно дослідили. Можливо, хтось десь візьме якусь експертизу, чи є той матеріал таким, яким вважаємо його ми. Так проходять судові процеси.
Судових справ у PlayCity багато – близько 70. Приблизно половина з них досить активні. Щодо оскаржень, то понад 70% наших рішень оскаржується.
Окремим питанням є накладання штрафів на самих організаторів за замовлення реклами, яка була розповсюджена не в той спосіб, або сама реклама була не такою, якою має бути.
По медіа було лише один-два штрафи. В нас жоден розповсюджувач реклами не показав замовника. Ми розуміємо візуально, який бренд використовувався, і залучаємо власника бренду до провадження. Він каже, що не замовляв рекламу, а особа, яка її розповсюджувала, підтверджує це. У підсумку штраф отримує тільки розповсюджувач, оскільки відповідальність не ділиться. Якби розповсюджувач чесно назвав замовника, штраф міг би ділитися між двома сторонами. Цю практику ми також пропонуємо змінити, щоб покарання охоплювало всіх учасників процесу, нехай навіть у меншому розмірі.
Але зараз ми спостерігаємо, що кількість реклами поступово зменшується.
-- Закон про рекламу, що ви хотіли б в ньому змінити? Градацію штрафів та деякі речі, яких зараз бракує для ефективнішого реагування.
Також потрібні інструменти впливу на соціальні платформи щодо реклами. Деякі платформи добре реагують на наші звернення, інші - не дуже. Наприклад, Телеграм дуже складно контролювати. Наразі реклами нелегальних казино я особисто не бачу в Телеграм. Проте в Телеграм Ads немає таргетингу на "21+", що не є добре. Тому ми хочемо прописати ці механізми більш детально.
-- Як PlayCity взаємодіє з Meta під час блокування їх акаунтів? Блокуємо не ми, а Meta. У них є своя політика, яка враховує наше законодавство. Ми, зі свого боку, коли бачимо блогера в екосистемі Meta – Facebook або Instagram, підсвічуємо для Meta, що цей блогер порушує наше законодавство та їхні правила. Наше завдання – ідентифікувати блогера як фізичну особу і в рамках провадження прийняти рішення: закриття акаунту та накласти штраф. У нас немає повноважень давати Meta приписи видаляти акаунт чи обмежувати його на території України.
Є кейси, коли Meta блокує одразу, а іноді лише після кількох заявок. Ми ставимо таких блогерів на моніторинг і подаємо кожен прояв порушення, поки акаунт не буде заблоковано. Цей процес не зупиняється, і з часом порушник буде заблокований.
Ситуація трохи краща - реклами азартних ігор в Meta стало менше, зокрема, ми бачимо зменшення скарг, але процес виявлення та блокування продовжується.
-- PlayCity одразу накладає штраф чи спочатку надсилаються попередження? Ні, відразу штраф. Попередження не передбачене. Але наша задача – не штрафувати та карати, а навести лад. Рекламний ринок ми розуміємо і знаємо весь негатив, який він може нести, але це не наш пріоритет. Наш пріоритет - азартний та лотерейний ринок.
Я ставлю завдання перед командою: найшвидше створити критичну масу для контролю та паралельно прокомунікувати, що дозволено, а що ні, щоб порушення просто припинилися.
Далі реагуватимемо лише на тих, кому це не важливо з якихось причин, або на нові методи, які з’являються.
Ми попрацювали з Телеграм – є результат. Рекламні кампанії, які раніше робились у Телеграм, зараз перенаправляються на інші ресурси.
ТікТок та Viber – теж почали комунікацію з ними. Планомірно охопимо всі платформи. Далі роботи буде менше, і завдання полягатиме лише в підтримці порядку.
-- Наскільки присутні російські онлайн-казино на нелегальному ринку в Україні, як оцінюєте їхній вплив? На нелегальному ринку присутня певна кількість гравців, у тому числі бренди, які пов’язані з територією РФ. Блокування показує нам зв’язки таких операторів з цією територією.
Що стосується легального ринку, ми сподіваємося, що подібних гравців там немає. Коли надходять заявки на ліцензію, я надсилаю їх до всіх можливих правоохоронних органів для оцінки здобувачів. Якщо вони не мають зауважень, ліцензія видається.
Якщо в процесі виникають питання щодо зв’язків компанії, ми розбираємося у відповідності до закону, який передбачає підстави для відмови у видачі ліцензії. Слідчими функціями ми не наділені і не проводимо такі заходи. Ми оперуємо лише документами, які надають здобувачі ліцензії, і орієнтуємося на висновки правоохоронних органів.
На сьогодні інформації про те, що хтось легально отримав би ліцензію, будучи пов’язаним із РФ, у нас немає. Якщо правоохоронці виявляють такі випадки, вони надсилають інформацію, яку ми уважно аналізуємо і ухвалюємо відповідне рішення.
-- Як ви прокоментували б інформацію, що ТОВ "Паріматч" та "Космолот" повертаються на ринок. ТОВ "Паріматч" був ліцензованим організатором казино та букмекерської діяльності, який потрапив під санкції. Існують нелегальні казино з подібними назвами, які ми блокуємо. Що стосується подачі на ліцензію - нових заявок не надходило.
"Космолот" наразі є ліцензованим організатором. За моєю інформацією, у них раніше були заблоковані рахунки, але зараз реєстрація гравців відновлена. Таким чином, якщо всі умови дотримані, це ліцензований організатори, який сплатив ліцензійний платіж і має законне право працювати.
-- Як, на вашу думку, найкраще вирішити ситуацію з ТОВ "Букмекерська компанія "Фавбет", щоб мінімізувати втрати для бюджету та гравців, враховуючи, що у компанії заблоковані рахунки і гравці не можуть вивести гроші? Я вважаю, що орган, який ініціював блокування рахунків, має завершити розслідування та підтвердити обставини, які він вважає порушенням закону.
Якщо це якось стосується нашої регуляції, орган має надати нам інформацію, щоб ми могли проаналізувати питання ліцензії. Якщо порушення не підтверджуються або не стосуються регуляторних вимог, важливо, щоб будь-які обмеження були пропорційними і не створювали додаткових ризиків для гравців та бюджету.
-- Коли гравець грає через легального оператора, він очікує, що гроші, які він йому переказав, краще захищені, аніж у нелегального оператора. У нас є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – хороший приклад для цього ринку. Якщо є ймовірність, що комусь заблокують рахунки, треба ще до цього блокування продумати, що робити з коштами гравців. На сьогодні такої процедури немає. Єдине, на що можна сподіватися, що рахунки розблокують у якийсь момент, і компанія, незалежно від того, чи залишиться ліцензіатом, виплатить ці кошти.
Це питання потребує системного рішення на рівні державної політики. Захист коштів гравців має бути вбудованим елементом легального ринку, а не залежати від тривалості розслідувань чи процесуальних рішень.
-- Якщо повернутися до тих чотирьох законопроєктів, які необхідно прийняти, що ще ви б хотіли ними змінити? Щодо штрафів ми хочемо внести зміни, бо наразі будь-які два штрафи призводять до автоматичного анулювання ліцензії. Є певні штрафи, де така санкція застосовується з першого разу, наприклад, за використання обходу платіжної системи, бо тут зрозумілі наслідки та суспільний ризик. Але у випадку двох менш серйозних порушень (наприклад, 400 тис. грн за прострочення терміну звітності) за два епізоди, які не оскаржені, нинішня система передбачає анулювання ліцензії. Ми вважаємо, що це непропорційно, бо можна втратити весь ринок за відносно незначні порушення. Це може навіть підвищити добровільну сплату штрафу, бо компанії не будуть ризикувати ліцензією.
Додатково плануємо уточнення видів діяльності, що входять у B2B-ліцензування. Також необхідно розширення кола суб'єктів з державних органів, яким буде доступна інформація з системи монітора для дійсної діяльності.
-- Останнє питання. Уявимо собі, що війна колись завершиться та Національний банк скасує валютні обмеження. Тоді можна буде грати легально не тільки в Україні, але й за її межами? Це гарне питання. Проте, українці і сьогодні грають за кордоном. Я не думаю, що наша держава захоче дозволяти це, адже це просто виведення грошей. Якщо компанія хоче обслуговувати українців, будь ласка, приходьте, ліцензуйтесь, працюйте.