Украина формирует новую экономическую модель, где восстановление базируется на "зеленых" технологиях и устойчивом развитии - глава Минприроды
Эксклюзивное интервью министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины Светланы Гринчук информационному агентству "Интерфакс-Украина"
Текст: Мария Ступак
(подается на языке оригинала)
Наскільки збільшилися викиди вуглекислого газу в Україні після початку бойових дій?
За три роки повномасштабного вторгнення викиди парникових газів становлять близько 230 млн тонн CO₂ – стільки виробляють за рік уся Австрія, Угорщина, Чехія та Словаччина разом узяті або стільки ж викидів створюють 120 млн автомобілів.
Загальна сума кліматичних збитків, яких завдала росія протягом повномасштабного вторгнення, оцінюється в понад EUR40 млрд.
Серед основних факторів, що спричинили такі значні кліматичні збитки – активні бойові дії, використання важкої техніки та артилерії, пожежі в екосистемах, а також масовані атаки на енергетичну та промислову інфраструктури.
2024 рік став роком, коли такі негативні фактори як зміна клімату та війна поєдналися. Це призвело до величезних пожеж в Україні внаслідок посушливої погоди та бойових дій, які за масштабом значно перевищили лісові пожежі в інших європейських країнах. Площа ландшафтних пожеж подвоїлася порівняно з середнім показником за попередні роки. Виникає своєрідна петля: війна та зміна клімату провокують пожежі, і внаслідок пожеж відбуваються величезні викиди, які ще більше посилюють зміну клімату.
Також у 2024 році значно зросли викиди через посилені атаки на енергетичну інфраструктуру: за 2022 і 2023 роки вони становили 1,1 млн тонн CO₂ і лише за один 2024 рік вони зросли до 2,1 млн тонн CO₂.
Продовжують здійснюватися викиди через те, що літаки змушені уникати повітряного простору України, збільшується їхній шлях. Це призводить до зростання викидів, пов’язаних з авіаперевезеннями: приблизно на 14,4 млн тонн CO₂-еквіваленту з початку вторгнення.
Росія має нести відповідальність за викиди парникових газів та наслідки зміни клімату, спричинені її агресією. Для оцінки цієї відповідальності використали так звану "соціальну вартість вуглецю", яка становить $185 за тонну CO₂-еквіваленту. Таким чином, застосовуючи цю формулу загальна сума кліматичних збитків, яких завдала росія протягом повномасштабного вторгнення, оцінюється в понад $42 млрд.
Це дослідження створене ГО "Центр екологічних ініціатив "Екодія" за підтримки Міністерства довкілля та природних ресурсів України. Звіт є важливою складовою документа, який дозволить притягнути росію до відповідальності за шкоду, яку вони завдають.
В цьому році Україна знову має подати Національно визначений внесок (НВВ). Чи потребує наш попередній НВВ суттєвих змін у зв'язку з повномасштабним вторгненням рф?
Міндовкілля, за підтримки міжнародних партнерів, у 2024 році розпочало роботу над двома ключовими стратегічними документами: Стратегією низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та Третім Національно визначеним внеском України до Паризької угоди (НВВ 3.0).
Як ви знаєте, у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про основні засади державної кліматичної політики". У ньому ми закріпили загальнонаціональну мету – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Щоб визначити оптимальний шлях до цієї мети, і розробляється відповідна Стратегія.
НВВ 3.0 має встановити середньострокову мету зі скорочення викидів парникових газів до 2035 року, яка узгоджуватиметься із проміжними показниками Стратегії.
Раніше, в 2021 році, Уряд схвалив оновлений другий НВВ, який передбачав скорочення викидів до 35% від рівня 1990 року до 2030-го. Проте війна різко змінила ситуацію: у 2022 році через руйнування промисловості та енергетичного сектору викиди скоротилися до 24,4% від рівня 1990 року. Тому потрібно переглянути наші цілі з урахуванням як поточної ситуації, так і майбутньої відбудови, яка на деякий час призведе до зростання викидів.
Як проходить підготовка до двосторонньої зустрічі з Єврокомісією за розділом 27 "Довкілля та зміни клімату"?
Міндовкілля є відповідальним органом за переговори у розділі 27 у рамках процесу офіційного скринінгу відповідності законодавства України нормам ЄС. Цей розділ є одним із найскладніших, оскільки охоплює 210 актів права ЄС, з яких 150 належать до компетенції Міндовкілля.
Двостороння зустріч України та Єврокомісії запланована на 16–20 червня 2025 року. Уже отримано порядок денний та опитувальник від ЄС, і зараз ми активно працюємо над підготовкою.
Для цього створено робочу групу, яка об'єднала урядовців, бізнес і громадськість. У грудні 2024 року відбулося її установче засідання, на якому погодили план роботи на 2025 рік.
У квітні заплановані імітаційні сесії за участю міжнародних експертів, а найбільш складні питання потребуватимуть додаткових консультацій.
У підготовці нам допомагають експерти міжнародних організацій (ЮНЕП, GIZ та Шведське агентство SwEPA в рамках проєкту ENSU27), ведемо переговори з іншими міжнародними партнерами щодо подальшої підтримки процесу євроінтеграції.
Розкажіть про оновлену довгострокову Стратегію низьковуглецевого розвитку. Якими є її основні елементи?
Україна не просто адаптує свою кліматичну політику до реалій війни — ми формуємо нову економічну модель, де відновлення країни базується на "зелених" технологіях і сталому розвитку.
Оновлена Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року (СНВР) повністю синхронізована з кліматичними цілями ЄС і Паризької угоди. Вона не лише закладає основу для скорочення викидів, а й відкриває можливості для глибокої трансформації економіки та інтеграції з європейським ринком, зокрема, у частині запровадження схеми торгівлі викидами та застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
Завдяки комплексному моделюванню ми бачимо, що досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року — реальне завдання, навіть з урахуванням наслідків війни. Більш того, "зелений" курс дає шанс отримати подвійну вигоду: економічне зростання через інновації та зменшення залежності від викопного палива.
Оновлена стратегія передбачає суттєве скорочення викидів парникових газів та збільшення абсорбції до 2050 року шляхом активного заліснення і розвитку природних екосистем. Передбачається впровадження нових стандартів у містобудуванні, сільському господарстві, управлінні водними ресурсами та зменшенні кліматичних ризиків. Окрему увагу приділено розвитку чистої енергетики, де акцент зроблено на використанні відновлюваних джерел енергії, водневих технологій і підвищенні енергоефективності.
Також передбачено впровадження інноваційних технологій у промисловості, транспорті та будівництві. Важливим аспектом є оцінка соціально-економічних наслідків переходу до низьковуглецевої економіки, а також залучення міжнародних партнерів для фінансування відповідних заходів. Для ефективного впровадження Стратегії буде створено систему моніторингу та перегляду, що дозволить адаптувати її до нових викликів та можливостей.
Україна має унікальний шанс відбудувати країну енергоефективною, екологічно чистою та конкурентною у глобальній економіці. І ця стратегія — дороговказ у майбутнє, де ми перетворюємо виклики на можливості.
За вашою оцінкою, як скоро Україна зможе отримати доступ до фінансів Green Climate Fund і Фонду адаптації до змін клімату?
Як повідомлялося раніше, кліматична конференція ООН СОР29 в Баку завершилася домовленостями країн щодо кліматичного фінансування в 300 мільярдів доларів на рік. Фінансування почнеться з 2026 року, а фінансова підтримка насамперед буде направлена на реалізацію заходів, проєктів та політик на виконання нових національно-визначених внесків, планів та підвищення рівня амбіцій щодо боротьби зі зміною клімату тощо.
Щодо можливості отримання Україною цих коштів питання поки що залишається відкритим. Але це не означає, що ми не маємо доступу до міжнародної підтримки у сфері кліматичної політики. Ми активно працюємо з міжнародними партнерами та організаціями, щоб мати доступ до міжнародних кліматичних фінансів у рамках різних фондів. Продовжуємо отримувати допомогу від ПРООН, ЄБРР, ЄІБ тощо, налагоджуємо двосторонню співпрацю у межах статті 6 Паризької угоди. Але разом з тим і надалі відстоюємо свою позицію щодо доступу до Green Climate Fund та низки інших фондів, наприклад, Фонду адаптації до змін клімату.
Крім того, на сьогодні Україна вже перевела у практичну площину виконання домовленостей щодо співпраці з Японією та Швейцарією в рамках статті 6 Паризької угоди, яка стосується ринкових та неринкових механізмів дво- та багатостороннього співробітництва щодо скорочення викидів парникових газів. Міжнародні вуглецеві ринки є важливими для реалізації національно визначених внесків до Паризької угоди для багатьох країн, включаючи Україну, і дозволять з часом підвищити амбіції щодо скорочення викидів парникових газів.
Ми будемо отримувати кошти на реалізацію наших кліматичних планів та проєктів. Зможемо залучати додаткові інвестиції в рамках статті 6, а також долучитися до фінансування від міжнародних фінансових інституцій на зелену енергетику, зелене відновлення та адаптацію до змін клімату.
Минулий рік дуже здивував українців своєю погодою і змусив серйозно замислитися про зміни клімату. Якими є прогнози на наступні 5-10 років? Чи ставатиме тепер кожен наступний рік теплішим за попередній і які наслідки це матиме для економіки та суспільства?
За даними Українського гідрометеорологічного інституту, темпи потепління в Україні протягом останніх десятиліть майже втричі перевищують глобальні. Вони навіть більші, ніж середні по Європі. За останні 30 років середня температура влітку та взимку зросла майже на 1,5°C, а в окремих регіонах січневі температури піднялися на 2,5-2,8°C. Це спричинило зменшення кількості морозних днів і скорочення тривалості зими.
Водночас у літній період суттєво підвищується максимальна температура, збільшується тривалість спекотного періоду. Так, у 2024 році, який виявився найтеплішим не лише на планеті, а й в Україні також, максимальна температура повітря влітку сягала 38-40°C і вище, а безперервний спекотний період тривав понад місяць.
І, враховуючи те, що викиди парникових газів лише збільшуються, нам потрібно готуватися до гірших сценаріїв. Тобто кліматична криза буде посилюватися і проявлятися не лише підвищенням температури повітря, а й зміною режимів зволоження, вітру, повторюваністю та інтенсивністю небезпечних явищ погоди. І це означає, що умови, в яких ми живемо, будуть іншими. Так, в Україні вже майже зникли повені, спостерігається дефіцит снігового покриву. Разом з тим, на фоні загального потепління так само траплятимуться морози, і іноді навіть дуже сильні. Коливання температури можуть бути дуже сильними. Так, ми вже бачимо, що іноді перепади температур за добу мають амплітуду до 20°.
Взагалі, нам потрібно готуватися до того, що ми стикнемося з великою кількістю екстремальних погодних явищ – хвиль надзвичайної спеки, надмірних опадів і затяжних посух, сильних гроз, шквалів, граду. Наприклад, кліматологи вже тривалий час спостерігають тенденцію до уповільнення руху циклонів та антициклонів, а це означає, що виникатимуть тривалі посухи і сильні опади, коли за добу може випасти кількамісячна норма опадів.
Взагалі, ці зміни будуть дуже нерівномірними навіть в різних регіонах України. На північному заході прогнозують збільшення опадів, а схід та південь України, як показують різні моделювання, навпаки потрапляють у зону опустелювання. Там вже малі річки пересихають, рівень ґрунтових вод знижується, що створює проблему водопостачання.
Сучасні методи прогнозування дозволяють оцінити ймовірні зміни клімату на декілька десятиліть і навіть до кінця століття. Але ці прогнози відрізняються від прогнозів погоди і залежать від сценарію розвитку суспільства, який передбачає різні рівні викидів парникових газів.
За прогнозами Українського гідрометеорологічного інституту, до 2040 року середньорічна температура в Україні може зрости ще на 1°C, а до кінця століття – на 2-4°C, за умови що концентрація парникових газів буде найвищою. Це спричинить подальше зменшення тривалості зим і збільшення кількості посушливих періодів. Тобто не тільки людям, але й рослинам і тваринам доведеться пристосовуватися до зовсім інших умов за дуже короткий термін. Не всі зможуть це зробити. З іншого боку, на нашій території вже з'являються нові види, які раніше не могли тут існувати. Правда, часто це досить агресивні види.
Очевидно, що ці зміни суттєво вплинуть на сільське господарство. Доведеться змінювати агротехніку, вирощувати інші, більш підходящі для нових умов культури. Величезною проблемою стануть часті лісові пожежі, які виникатимуть через екстремальні посухи. Велике навантаження чекає на міську інфраструктуру, оскільки вона проєктувалась з розрахунку на інші кліматичні умови. В енергетиці прогнозується підвищене навантаження на електромережі через зростання потреби в кондиціонуванні, а також ризик пошкодження інфраструктури через стихійні лиха.
Зміна клімату впливає і на здоров’я людей: збільшується кількість теплових ударів, серцево-судинних та респіраторних захворювань, загострюються алергії. Вразливі групи населення – літні люди, діти, люди з хронічними хворобами – відчують ці зміни найбільше.
Які заходи планується вжити для адаптації до кліматичних змін та їхніх наслідків у найуразливіших регіонах України?
В Україні вже створена певна нормативна база для адаптації до зміни клімату. Маємо ключові стратегічні документи, зокрема Закон України "Про основні засади державної кліматичної політики", а також стратегії екологічної безпеки та державної політики у сфері клімату. Але документи – це лише перший крок. Головне – ефективна реалізація.
Вчасні заходи з адаптації – це не лише питання довкілля та комфорту, це питання безпеки та економіки. Досвід ЄС показує, що кожне євро, вкладене в адаптацію, економить чотири і більше євро на подолання наслідків. Ми вже працюємо над створенням систем раннього попередження про стихійні лиха, що допоможе уникати людських і матеріальних втрат.
Один із ключових напрямків – раціональне використання води. Посухи на півдні України вже не виняток, а реальність. Тому маємо впроваджувати водозберігаючі технології: крапельне зрошення, розумні системи поливу. Це не тільки дає змогу економити воду, а й гарантує стабільні врожаї. Відновлення водно-болотних угідь зменшує ризик повеней і покращує якість води, а лісонасадження – стримує ґрунтову ерозію і захищає від посух.
Напевно, найбільш вразлива до зміни клімату галузь, – сільське господарство. Важливо зробити його стійким до нових кліматичних умов. Посухостійкі культури, органічні добрива, мінімальний обробіток ґрунту – це вже не просто екологічний тренд, а необхідність. До того ж, доведеться боротися з новими хворобами і шкідниками.
Міста також на передовій кліматичних змін. Ефект "міського острова тепла", підтоплення, погіршення якості повітря – все це виклики, які потребують інтегрованих рішень. Є рішення, які не вимагають значних капіталовкладень, але при цьому дають значний ефект. Наприклад, зелені насадження значно охолоджують міста під час спеки, покращують мікроклімат та якість життя. Під час потужних злив зелені ділянки, якщо спроєктовані відповідним чином, можуть виконувати роль тимчасових резервуарів для води, яку не може вмістити каналізаційна система.
Оскільки Україна має різні кліматичні зони, адаптаційні заходи повинні розроблятися із врахуванням регіональних особливостей. Те, що ефективно на півдні, може не спрацювати на заході. За підтримки ЄС вже розроблені перші адаптаційні стратегії для конкретних областей – Миколаївської, Львівської, Івано-Франківської областей.
Експерти проєкту APENA 3 порахувати необхідну кількість та вартість адаптаційних заходів для трьох пілотних областей – системи раннього оповіщення, захисні інженерні споруди, системи зрошення та дренажу, розумні електромережі тощо. Загальна вартість 168 заходів з адаптації до зміни клімату для Львівщини – 273,7 млн євро, для Миколаївської області рекомендовано провести 171 захід вартістю 155,7 млн євро та для Івано-Франківщини потрібно 158 заходів вартістю 152,650 млн євро. На півдні фокусуємося на боротьбі з опустелюванням, впровадженні водозберігаючих технологій. У Карпатах – на захисті лісів і боротьбі з паводками. У прибережних регіонах – на укріпленні берегів через ризики підвищення рівня моря.
Розроблені стратегії адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей є важливим і необхідним кроком на шляху до кліматично стійкого розвитку країни. Так ми можемо побачити, як зміниться клімат в різних регіонах, які заходи потрібні й скільки необхідно коштів на адаптацію. Звісно, й інші області України потребують розробки стратегій. Принаймні тепер варто обрати хоча б по одній області на півночі, сході й у центрі країни, так ми зможемо скласти вже більш повне уявлення про зміну клімату на всій території України. І якщо розробка документів для перших пілотних областей зайняла приблизно три роки, оскільки потребувала оновлення методики з урахуванням прогресу в міжнародній та європейській науці й практиці, то для інших областей підготовку документів можна зробити в рази швидше – за декілька місяців.
За кордоном давно з'явився термін "кліматичний думізм" - песимістичний погляд на зміну клімату, який передбачає, що ситуація вже настільки безнадійна, що будь-які зусилля марні. За вашими оцінками, чи спостерігається така тенденція в Україні і як вона впливає на громадські і державні ініціативи?
Через геополітичну ситуацію, економічні труднощі та війну, питання кліматичних змін періодично відходять на другий план порівняно з безпосередніми викликами для українців. Попри це Україна як і більшість країн продовжують втілювати заходи з адаптації та запобігання наслідкам зміни клімату. Адже ігнорувати це не можна. Ми маємо розвінчувати міфи та стереотипи, поширювати знання про успішні практики адаптації та запобігання зміні клімату. Якщо людство змогло випустити цього джина з пляшки, то мусить знайти шляхи, як з ним надалі впоратися.