Эксклюзивное интервью агентства "Интерфакс-Украина" с главой правления украинского Райффайзен Банка Александром Писаруком

(первая часть)

Текст: Дмитрий Кошевой

(подается на украинском языке)

-- Днями, на річних зборах Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), ви заявили, що завдяки чудовій роботі Національного банку України за останні 10 років за участі Міністерства фінансів у нас банківська система абсолютно стабільна на третій рік війни. Але в той же час вона дуже мала. Ви могли б детальніше це розшифрувати? Наскільки це велика проблема?

Ні в кого не викликає сумніву, що українська банківська система сьогодні стабільна, якою вона не була у 2014 році. Це дуже добре, бо прозора та стабільна банківська система – це основа економіки, необхідна для її подальшого зростання, розвитку та відбудови.

Та є одна проблема – вона дуже мала. В Україні загальні активи банківської системи складають приблизно 60% ВВП, це один з найнижчих показників в світі. До того ж ці 60% створилися передусім за рахунок великої міжнародної допомоги, притоку ліквідності в країну та банківську систему. Без неї цей показник був би ще нижчий.

Працюючий кредитний портфель складає приблизно 15% від ВВП – такого низького показника точно немає ніде. Він наочно демонструє, що банківська система дуже мала. В середньостроковій перспективі вона не здатна підтримувати економічне зростання та відбудову країни в великих обсягах.

За умови закінчення війни або перемир’я в наступному році, ми можемо очікувати, що відбудова країни в великих обсягах розпочнеться, якщо не в 2025-му, то в 2026-2027-му роках. Банківській системі не вистачить капіталу на підтримку великого зростання кредитування та фінансування відбудови, особливо якщо збережеться ретроспективне оподаткування прибутку банків за ставкою 50%.

-- Але зараз Нацбанк говорить про достатню капіталізацію

Так, наразі є надлишок капіталу, який створюється за рахунок високої прибутковості та заборони виплати дивідендів. Але цей залишок капіталу в позитивному сценарію відбудови країни ми витратимо на підтримку кредитування за рік-два. А далі постане запитання.

-- Якщо повернутися до дискусії про капітал, то хіба арифметично збереження ставки податку на прибуток 25% або навіть повернення до 18% змогло б вирішити цю проблему нестачі капіталу та занадто малого кредитного портфелю? Як можна кардинальніше розв’язати цю проблему?

Банківська система України в принципі мала для того, щоб потягнути левову частку відбудови України, тому що потреба в ресурсах колосальна. Оцінки Світового банку, які робилися торік, – $486 млрд, а загальні активи банківської системи – приблизно $85 млрд. Це на порядок менше тих сум, які потрібні для відновлення та відбудови.

Єдиний можливий шлях для України знайти такі великі фінансові ресурси – залучити кредиторів, інвесторів та донорів із багатьох країн. Прямі іноземні інвестиції в поєднанні з кредитами із різних джерел, включаючи закордонні комерційні банки, експортні кредитні агентства розвинених країн, банки розвитку, ймовірно, стануть основою фінансування відбудови України. Міжнародні фінансові інститути, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), Європейський інвестиційний банк (EIB), Міжнародна фінансова корпорація (IFC), американська Корпорація фінансування розвитку (DFC) – всі вони мають у рамках своїх мандатів долучитися, щоб зібрати гроші.

Незважаючи на ці факти, збереження податку на прибуток банків на рівні 25% дозволило б зберегти капітал для кредитування економіки в суттєво більших обсягах.

-- Але каналом для цих грошей, якщо вони будуть зібрані, буде банківська система? Чи все ж таки в Україні з'являться ще й інші канали, наприклад, фондовий ринок?

-- Банківська система має великий досвід, знання ринку, експертизу та можливість кредитувати економіку в рамках наявного капіталу. Вона буде допомагати партнерам визначати позичальників, оцінювати проєкти, брати участь у співфінансуванні в різних структурах кредитування. Наприклад, якщо закордонні банки фінансують довгострокову закупівлю обладнання для України під гарантію експортних кредитних агентств, то там є локальний компонент витрат – на установку та обслуговування обладнання, який банківська система повинна локально фінансувати. У різних структурах фінансування є різні приклади такої співпраці.

Райффайзен Банк має підписані угоди щодо розподілу ризиків (risk sharing agreements) з EBRD, EIB, DFC, IFC на загальну суму понад 1 мільярд євро, що дозволяє зекономити капітал та збільшити кредитування економіки.

Ринки капіталу є важливим джерелом фінансування економіки в розвинених країнах, особливо в США. В Україні їх потрібно створювати, починаючи з боргового ринку та інструментів хеджування валютних ризиків. Захист прав інвесторів є критичною передумовою створення боргового ринку, з урахуванням досвіду дефолтів по корпоративних облігаціях після глобальної фінансової кризи 2008 року. Для створення ринку акцій необхідно модернізувати інфраструктуру ринку, якою ніхто не займався років двадцять, впровадити програму приватизації державних підприємств та забезпечити прозорість ринку.

Свою роль у розбудові України повинен відігравати страховий ринок, який є другим за важливістю сегментом після банківського, хоча і з великим відривом. Національний банк, як регулятор цього ринку, намагається навести там лад, забезпечити прозорість сектору. Там є ще достатньо роботи, але в мене немає сумнів в тому, що НБУ з цим завданням впорається.

-- Я читав у вашому звіті, що ви розширили кількість страхових компаній, страховим посередником яких вступає банк, до восьми.

Ми дійсно розширюємо перелік страхових компаній, з якими працюємо. Це стало можливим завдяки роботі Національного банку щодо збільшення вимог до капіталу, прозорості структури акціонерів та діяльності страхових компаній.

Райффайзен Банк також бере участь у створенні ринку страхування військових ризиків. Під час великої війни багато страхування військових ризиків не буде, тому що відсутнє перестрахування, а страховка дуже дорога через занадто високі ризики. Але можна робити те, що ми зробили першими на ринку в квітні цього року з нашими партнерами – українськими страховими компаніями ARX, "Універсальна", ІНГО та найбільшим у світі міжнародним брокером Aon. Це страхування нерухомості, яку Райффайзен Банк бере в заставу для видачі кредиту. На сьогодні програма йде повільно: маємо 8 застрахованих проєктів на загальну суму 100 млн грн, тоді як позичальники отримують фінансування від банку на загальну суму до 1 млрд грн.

Це мало, чесно кажучи, ми розраховували на більше. На основі спілкування з клієнтами було виявлено два основні фактори, які сповільнюють програму: для великих корпорацій середній розмір пропонованого страхового покриття (20-30 млн грн) є занадто малим, а для малих компаній страховий тариф у розмірі 1,5-3% є надто високим, що є класичною проблемою військового страхування під час війни. Плюс компанії не беруться страхувати майно, яке дуже близько до фронту. Але це тільки початок, ми фактично будуємо ринок, якого немає.

-- Я думаю, що коли ви говорите про недостатність капіталу та малий розмір української банківської системи, ви свідомо або несвідомо натякаєте на важливість присутності на ринку доньок великих міжнародних банків, як от Райффайзен Банк. І Україна справді мала такий досвід після Помаранчевої революції, коли іноземні банки привели ресурси, які на той час здавалися майже необмеженими, що врешті-решт теж призвело до окремих проблем, наприклад, з поверненням іпотечних кредитів після кризи 2008 року.

Банки з іноземним капіталом є найстабільнішою частиною банківської системи. Вони мають найбільшу експертизу в обслуговуванні корпоративних клієнтів, частково малого та середнього бізнесу, міжнародних клієнтів, які часто потребують великого іноземного фінансування. І саме іноземні банки мають доступ до цього фінансування. При цьому існує різниця між вимогами до капіталу українських банків з боку НБУ і вимогами до капіталу міжнародних банків, які консолідують фінансові показники своїх українських "доньок", з боку їхніх регуляторів. З точки зору закордонних регуляторів вкладення в усі державні суверенні активи України, які включають державні облігації, депозитні сертифікати Національного банку і навіть залишки на коррахунках в Нацбанку, мають risk weight (вагу ризику) 150%, з урахуванням вкрай низького суверенного рейтингу України. У нас всі кажуть, що банкам дуже прибутково вкладатися в державні облігації, але якщо порахувати вимоги Європейського центрального банку до капіталу із урахуванням такої 150% ваги ризику – це невигідно. Кредитування роздрібних клієнтів, в середньому, має вагу ризику 75%, для більшості угод корпоративного бізнесу вага ризику складає 130%. Тобто ці обидва сегменти потребують менше капіталу, ніж вкладення в суверенні українські активи, з урахуванням базових вимог Базельського стандарту оцінки кредитних ризиків.

--- Тобто наразі вам вигідніше урахуванням оцінки ризиків збільшувати кредитування корпоративне та приватних осіб, аніж купувати ОВДП?

Так, тому що це поїдає менше капіталу. Поки Європейська комісія не визнає пруденційні вимоги та практики Національного банку такими, що відповідають стандартам ЄС, і ми не станемо застосовувати нульову вагу ризику для суверенних активів, ніякого суттєвого збільшення балансів, тим більше неорганічного, у іноземних банків не буде. І навіть участь іноземних банків в реконструкції буде певною мірою обмежена. Національний банк займається цим питанням, тому будемо сподіватися на зазначене рішення ЄС у 2026 році.

--- Вище ми говорили, що зараз ймовірність припинення вогню суттєва зросла, як мінімум, про це багато говорять. Ви готуєте на такий випадок якийсь інший сценарій розвитку, якісь інші плани – скажімо, кредити зростатимуть вдвічі швидше? Як загалом ретроспективно з початку війни змінювалися ваші макропрогнози та сценарії та наскільки ефективним та корисним була їх підготовка?

Як і в програмі з МВФ, ми завжди робимо стрес-тести: у нас є базовий сценарій, є найкращий та найгірший сценарії. Але в нас немає двох принципово різних сценаріїв розвитку. Всі попередні прогнози щодо завершення війни не справдилися. Голова НБУ про це сказав на зборах Європейської Бізнес Асоціації, і я готовий підписатися під цими словами, що давайте вже перестанемо прогнозувати та помилятися, а будемо просто працювати.

 

-- Але ж від цього залежать прогнози обсягу кредитів та депозитів, ставок по ним тощо. Які макропрогнози Райффайзен Банку на 2025 рік?

Прогнози обсягів кредитів, депозитів та процентних ставок впливають на бюджетні показники, управління балансом, капіталом, та самі по собі не визначають стратегічні сценарії розвитку.

Ми очікуємо, що економічне зростання продовжиться і в 2025 році та складе 4,9%, інфляція дещо пригальмує порівняно з поточним рівнем – до 8% на кінець року.

Що стосується курсу долара, то ми очікуємо на девальвацію біля 8% у 2025-ому, а сам курс на кінець 2025 року складе 45,5 грн/$1. Базовий сценарій спирається на гіпотезу про те, що безпекові ризики покращяться з другої половини 2025 року.

Як на ці показники може вплинути припинення вогню? Навіть якщо воно буде в кінці першого кварталу, то не сильно різко вплине на показники у 2025 році. Воно може мати вплив на 2026 рік. Тобто навіть такі важливі речі впливають із певним лагом.

На 2025 рік буде впливати поточна динаміка зростання інфляції і необхідність її приборкати. Я не здивуюсь, якщо Національному банку доведеться піднімати облікову ставку в наслідок швидшого, ніж очікувалося, прискорення інфляції. Щодо депозитних та кредитних ставок у гривні, ми не очікуємо на значні їхні відхилення від поточних рівнів. Цей процес розпочався ще у липні, і головним фактором є динаміка облікової ставки НБУ, яка з великою ймовірністю буде стабільною до середини літа 2025 року. А ось ставки за депозитами у доларах США та євро можуть дещо зменшитись у відповідь на відповідні рішення ФРС та ЄЦБ, хоча вони і наразі залишаються достатньо низькими в Україні.

-- В інтерв’ю з Андрієм Пишним я також питав його, наскільки на інфляційні очікування впливає не найкраща ситуація на фронті. З мого особистого спілкування це позначається на впевненості людей. Ми бачимо рекордні обсяги купівлі валюти населенням: у жовтні був поставлений рекорд за 12 років – майже $1,4 млрд, а загалом за 10 місяців цього року обсяг купівлі валюти досяг $9,6 млрд проти $3,1 млрд за 10 місяців минулого року, у тому числі готівкової – відповідно $8,7 млрд проти $2,2 млрд.

Ситуація на фронті дійсно впливає на настрої населення та бізнесу, і це відображається на валютному ринку. Ми спостерігаємо суттєве збільшення попиту на готівкову валюту, хоча пропозиція також залишається високою. Це приводить до збільшення інтервенцій Національного банку, який, на щастя, має для цього резерви, сформовані за рахунок міжнародної валютної допомоги.

І поки така допомога є, все добре, Наразі ситуація виглядає цілком керованою, адже зовнішня допомога в наступному році виглядає достатньою для фінансування дефіциту бюджету та поповнення валютних резервів НБУ.

-- Наскільки я знаю, Райффайзен Банк також допомагає забезпечити пропозицію готівкової валюти, бо ви активно її завозите.

Райффайзен Банк – головний постачальних готівкової валюти в Україну. А хто номер два, я навіть не знаю, бо відрив величезний. Це складний бізнес – треба знати контрагентів, забезпечити логістику. Ми це вміємо і робимо десятки років.

-- До речі, ваша статистика підтверджує, що населення стало більше купувати євро?

Я б очікував, що євро відносно більше стали купляти. Перша причина – проєкт євроінтеграції, а друга причина – у нас багато українців осіли в Європі, і їм потрібні євро. Я думаю, що купівля євро буде зростати на готівковому , потім на безготівковому сегменті.

 

-- З початку війни Райффайзен Банк зберіг за собою 4-те місце на ринку за активами та 1-ше місце за цим показником серед недержавних банків та навіть збільшив свою частку з 5,7% до 6,4%. Якою є мета на найближчі роки?

Ми хочемо залишатися універсальним банком, тобто обслуговувати сегменти юридичних та фізичних осіб. Райффайзен є одним із найкращих банків з обслуговування сегменту великих українських та міжнародних компаній, а також малого та середнього бізнесу. Хоча ми ніколи не були лідерами в обслуговуванні приватних осіб.

Тож наше завдання – зберегти провідні позиції в сегменті корпоративних клієнтів, де конкуренція суттєво посилилася, та стати конкурентними в сегменті приватних осіб, де під час війни наше відставання від лідерів ринку об'єктивно збільшилось. Я певен, що нам це вдасться зробити.

Ми залишимося четвертим найбільшим банком в країні за загальними активами та коштами клієнтів, третім найбільшим кредитором українського бізнесу. Ми плануємо збільшити частку ринку кредитування фізичних осіб, суттєво покращити цифрові сервіси та клієнтський досвід у роздрібному сегменті.

-- Згідно із вашим звітом, придбання нематеріальних активів за 9 місяців цього року зросло на 7,8% – до 806,5 млн грн. Окрім того капітальні витрати на операції з пов'язаними сторонами з розробки програмного забезпечення зросли на 42,1% – до 554,7 млн грн.

Трансформація традиційного універсального банку ніколи не буває дешевою. Ми інвестуємо в мобільний додаток MyRaif та повністю перебудовуємо процеси на бек-енді для покращення клієнтського досвіду та підвищення операційної ефективності. Тому поки в нас наразі зберігається два додатки для фізичних осіб - Raiffeisen Online та MyRaif, ми плануємо відключити Raiffeisen Online в середині наступного року.

Ще один великий проєкт – це перехід зі старої системи клієнт-банк БІФІТ для юридичних осіб у Raiffeisen Business Online.

Окрім того, є ще інвестиції в кібербезпеку та "хмару", в яких ми є лідерами банківського ринку. За останні чотири роки ми інвестували в сучасні банківські технології, нам потрібно перетворити ці інвестиції в клієнтський досвід.

-- На iBAN з MyRaif не можна було відправити гроші.

Вже можна, ми впровадили IBAN платежі в MyRaif.