Інтерв'ю

Жоден великий інвестор не вийшов з області під час повномасштабної війни – голова Житомирської ОВА

Друга частина інтерв'ю голови Житомирської обласної військової адміністрації Віталія Бунечка агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

Перша частина інтерв'ю

 

-- Наступний великий блок запитань на тему відновлення, внутрішньо-переміщених осіб, міграції. Яким наразі є рівень відновлення 9 населених пунктів Народицької громади, які були під окупацією? Скільки (у тому числі у відсотках) об’єктів вдалося відновити, якою є кількість населення цих населених пунктів порівняно з довоєнною?

-- В Народицькій громаді було пошкоджено 171 об'єкт нерухомого майна, 140 вже відновлено. За програмою "єВідновлення" погоджено компенсацію за 54 заявами на загальну суму 32,2 млн грн. Спільно з Державною службою спеціального транспорту та фундацією "Юнайтед 24" нам вдалося відновити чотири мости в північних районах області, які були знищені і ворогом, і під час обстрілів, і під час відступу.

Народницька громада, до речі, єдина, де введена військова адміністрація. Це громада, яка на початку війни була під постійними авіаційними нальотами та частково була під окупацією. Зараз ми її відновлюємо, не дивлячись на те, що вона не густо населена, але показуємо, що життя продовжується по всій державі, і в Народичах те, що знищене ворогом, буде відновлено повністю. Якщо раніше людям потрібно було зробити крюк 54 км, щоб добратися в лікарню, то зараз відновлений міст, щоб громада жила повноцінно.

По всій області з 4800 об'єктів ми відновили вже 3390, тобто 70%, робота ведеться постійно, щоб не втратити будівлі не через фізичні пошкодження, а вже внаслідок  природнього впливу: дощів, плісняви, тощо. Тому відразу робили найнеобхідніші ремонти, не дивлячись на те, що ворог продовжував тероризувати нашу область. Зараз, звісно, цього набагато менше і нам простіше, але робота надзвичайно важлива.

 

-- Які основні джерела фінансування, бо у державному фонду з відновлення зараз грошей небагато, переважно їх використали минулого року.

-- Основне – це, безумовно, державний бюджет – понад 170 млн грн, але приємно, що є синергія і з місцевими бюджетами, і з обласним бюджетом (майже 100 млн грн), і з донорами – як кажуть, в абсолютній синергії. Але основним джерелом відновлення все рівно залишається державний бюджет. За програмою "єВідновлення": подано 1200 заявок, прийнято 928 позитивних рішень, загальна сума компенсацій 236 млн грн.

 

-- Читав, що за вашою областю "закріплені" Естонія та Португалія, остання планувала допомогти із відбудовою ліцею у Житомирі.

-- Так, ліцей №25 тут, поруч. Приліт ракети "Іскандер" в 130 метрах від мого робочого місця, де я саме перебував, я запам'ятав на все своє життя. Робота там ведеться, хоча вплинула урядова криза, яка була в Португалії, де було перезавантаження уряду, та зараз ми знову повернулися до проєкту та отримали підтвердження партнерів. На зустрічі з президентом 15 липня я попросив на державному рівні ще раз активізувати роботу з відновлення 25-го ліцею.

А щодо Естонії, то ця маленька країна, по-перше, є лідером в Європі з підтримки України, якщо порівнювати обсяги допомоги з ВВП країни. По-друге, коли президент закликав міжнародних партнерів стати партнером у відбудові якогось з регіонів України, Естонія першою відгукнулася, і в цьому велика заслуга народного депутата Арсенія Пушкаренка, який очолює групу з міжпарламентських зв’язків з Естонською Республікою Верховної Ради України , посла Каїмо Кууска та тоді прем’єр-міністру Естонії Каї Каллас (зараз вона обіймає посаду голови дипломатії ЄС), яка саме тут в Житомирі отримувала орден князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня від президента України Володимира Зеленського. Я дякував президентці, і уряду, а найголовніше -- простим естонцям за абсолютно новий, повністю побудований за кошти Естонії дитячий садочок в Овручі, за відновлений міст в Малині, знищення якого рашистами в перші дні війни розділило місто навпіл, за дитячий будинок сімейного типу в Гришковецькій громаді  Бердівського району для сім'ї, яка переселилася з Костянтинівки Донецької області, також побудований повністю естонським коштом за сприяння фундації Олени Зеленської, та за інші проєкти, які ми разом реалізуємо на Житомирщині.

Це яскравий приклад і гордість, як одна маленька країна Естонія не просто висловлює стурбованість, а показує конкретні приклади допомоги. Я спочатку навіть здивувався, що вони обрали для будівництва нового дитячого садочку саме Овруч, який розташований поряд з білоруським кордоном. Але вони вірять в те, що ми все правильно робимо на кордоні з Білоруссю. І зараз в цьому садочку, який є окрасою і перлиною міста, виховується 185 діточок. Цього літа там вже був перший випускний.  А поруч в тому ж Овручі естонці будують ще й житло для внутрішньо переміщених громадян.

Ще важливо, що естонці співпрацюють напряму з громадами, щоб прискорити реалізацію проєктів. Використовуючи вже горизонтальні зв'язки, беруть менші проєкти… -- працюють на Житомирщині, як в себе вдома, і мені це приємно.

 

-- Мер Житомира Сергій Сухомлин розказував, що стоїть мета не просто відновити ліцей №25 таким, який він був, а побудувати таку школу, куди б хотіли повертатися діти, які зараз вимушено навчаються у Європі.

-- Така концепція є, і я сподіваюся, що ми її таки реалізуємо і побудуємо концептуально абсолютно новий ліцей. І мені дуже приємно, що Сергій Іванович далі поетапно впроваджує цю ідею.

 

-- Внутрішньо-переміщені особи. Раніше ви казали, що на піку їх було в області було 110 тисяч, потім їх число скоротилося до 70 тисяч. Скільки їх зараз, бо, на жаль, посилилася евакуація з Сумщини, Донеччини? Наскільки область готова приймати нових переселенців, дати їм робочі місця та перспективу залишились на новому місці?

-- Дійсно, на піку в нас було 110 тисяч офіційно зареєстрованих громадян, які евакуювались з територій, яким загрожували російські війська. Житомирщина була таким транзитним хабом з Київщини та інших регіонів: люди отримували тут першу психологічну та медичну допомогу після початку повномасштабного вторгнення. Більшість їхала далі, але зараз в області проживають майже 58 тис. осіб з Луганської, Донецької, Запорізької, Харківської, Херсонської  областей та Криму, з них 15,5 тис. дітей.

Спільно з НЕФКО у Звягелі реконструйовано багатоповерхівку під смарт-квартири для ВПО, про проєкт в Овручі з нашими естонськими друзями я вже казав. В житомирській громаді вже практично збудовані та облаштовані 60 модульних будиночків для переселенців, відповідні проєкти є в Брусилівській громаді, в Андрушівці.

Ми готові, якщо буде потреба, розмістити ще 40 тисяч наших громадян, надати їм допомогу та все необхідне, бо маємо такий досвід. А потрібно буде більше, будемо знаходити нові можливості.

В нас є робочі місця, бо жодне підприємство не пішло з області. Ринок праці постійно потребує кваліфікованих спеціалістів. Наприклад, лікарі знаходять себе в наших медичних закладах, якщо я не помиляюсь, в Андрушівській лікарні працює перспективний хірург з Маріуполя, йому надали житло, щоб втримати.

 

-- Також була інформація, що з області поїхало біля 180 тис. її мешканців, з яких потім біля 150 тис. повернулися. З того часу є якісь зміни, бо, наприклад, Національний банк на цей та наступний рік прогнозує відтік 700 тис. українців за кордон.

-- В нас ситуація стабільна -- повернулися 90% наших жителів. Зрозуміло, що є частина людей, які вже адаптувалися на новому місці, ми це відчуваємо по дітях, бо 6 тисяч наших діток будуть займатися онлайн – не тому, що їм немає куди йти, а тому, що вони знаходяться не на місці. Тож біля 10% нашого населення залишається поза межами своїх домів. Я не кажу, що за кордоном, можливо, вони знаходяться в інших регіонах.

 

-- Останнє питання в цьому блоці. Ви говорили про проблеми з замінуванням, але, наскільки я розумію, є проблема і з розмінуванням? Кого залучаєте для її вирішення?

-- Процес перманентний. На даний час площа забруднених територій в області становить майже 30 тис. гектарів. Про розмінування на півночі області мова йти ще не може, ми навпаки робимо там зовсім інші кроки, а в інших місцях розмінування відбувається не такими швидкими темпами, як хотілось би. Бо ми об'єктивно розуміємо, що є регіони, де це більш необхідно, де більше забрудненої мінами території. Наші вибухотехніки регулярно вирушають до Херсонщини, Харківщини, Донеччини, щоб допомагати там із розмінуванням.  Це чимось схоже на порівняння ситуації в енергетиці у нас та в Харкові. Тобто проблема існує, але вона не є невирішуваною. Ми поступово, "тихою сапою", розміновуємо, повертаємо цю територію до життя. Хоча питання буде актуальним ще довго.

В цьому процесі допомагає американський благодійник Говард Баффет - на Житомирщині проводилася зустріч з ним, виробниками БПЛА та представниками уряду щодо використання дронів для виявлення вибухонебезпечних предметів. Також народний депутат ІгорГерасименко, який в комітеті з оборони веде напрямок розмінування, пообіцяв, що Житомирщина матиме всі нові технології.

Житомирщина стала першим регіоном, де послуги на гуманітарне розмінування були закуплені на відкритому тендері. В області створена частина піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування, йдеться про близько 50 піротехніків та понад 20 одиниць техніки. За перше півріччя 2024 року здійснено 148 виїздів, очищено майже 20 гектар території області, знищено близько 3300 одиниць боєприпасів.

 

-- Останній великий блок – бізнес, інвестиції, фінанси. Ви вище казали, що жодна компанія з області не пішла. Чому?

-- Ще задовго до закону про інвестнянь ми собі тут вирішили, що ми є однією суцільною інвестнянею. І кожен бізнес взяли в супровід: починаючи від фіскальної системи і закінчуючи вирішенням любих питань. Якщо люди інвестують в область, то питання перепон і перешкод неможливі, на мою суб'єктивну точку зору, від слова "зовсім". Це була моя вимога від першого дня перебування на посаді, і я її чітко притримуюсь. Не дай Бог, я десь чую, що хтось щось вимагає, хтось щось просить, це відразу доходить до "тайфунних" та "смерчеподібних" скандалів.

Як результат, маємо такий інвестиційний і бізнес-клімат, що люди вкладають кошти, реінвестують, розширюють бізнес, немає там поняття незрозумілих підключень, обленерго, облгаз -- ніхто їм не викручує руки. В далекому вже 2020 році незалежна експертна група Doing Business визнала Житомирщину регіоном найбільш сприятливим для ведення бізнесу. Це баланс, це човен, в якому ми всі пливемо, нарешті, це податки в бюджет, з яких я зокрема отримую свою заробітну плату.

Якщо що, то є мій телефон. Телефонна книга виросла за останні п'ять років, і я постійно підкреслюю, що якщо є якесь питання, будь ласка, я відкритий до діалогу і готовий підтримати, якщо бізнес чесний та сплачуються податки. Я готовий бронювати людей, я готовий до того, щоб не було ніякої тяганини, щоб бюрократична машина не зажувала якісь процеси. І мені приємно, що бізнес мені вірить, вірить, що на кордоні з Білоруссю в мене все в порядку, що мобільні вогневі групи працюють. Тому бізнес фінансував ДФТГ, бо бачив, що ми все робимо для того, щоб захистити область і фізично, і військово, і інвестиційно.

Мені надзвичайно приємно, що підприємства розширюються. Наприклад, Cersanit. Не дивлячись на те, що хлопців позабирали, вони далі вкладають кошти в родовище каолінової глини у Дубрівській громаді Звягельського району: підприємство планує додатково інвестувати у свій розвиток 15 млн грн. А все почалося з того, що колись вони до мене приїхали і поскаржилися, що їм обіцяли одне, а натомість незаконно забрали ділянку. Я тоді до прем'єра (Олексія) Гончарука дійшов, ділянку повернули в державну власність, виставили на аукціон, і Cersanit купив її в законний спосіб та зараз розвиває.

Дуже шкода, що вони перед самою війною побудували новий цех, але так і не запустили, тому що керівництво в центральному офісі вирішило все ж таки це обладнання розмістити в Польщі. Але цех повністю готовий, залишилось тільки підключити його та ввести в експлуатацію. Певен, що нарешті це відбудеться.

Тож жоден великий інвестор не вийшов з області під час повномасштабної війни. Мало того, компанія "Байєр" розширила своє виробництво на території області та додатково інвестувала в це 60 млн євро. А які "космічні кораблі" АЗС будують перед в'їздом в Житомир – WOG та UPG. Мені надзвичайно приємно, що UPG – це житомирська компанія, яка сплачує податки в Житомирську область, її власник Володимир Петренко є жителем Житомирщини.

Наші партнери – BGV Груп і Генадій Буткевич -- входять в п'ятірку найбільших донорів армії. Вони мені вірять і кажуть, що давайте вкладати тут.

 

-- Але був приклад житомирської групи "Фактор", до власника якої правоохоронці мають питання

-- Потрібно розділяти – власники окремо, підприємства та їх робітники – окремо. Область зацікавлена, щоб бізнес працював, бо з кожного літра бензину та солярки сплачується податки, зокрема й на Житомирщині, в бюджети наших  територіальних громад. Повісити амбарний замок на заправну станцію, забрати робочі місця – простіше всього. Тому  з власниками мають розбиратися ті, хто має на це повноваження. А бізнес повинен працювати.

Так само й з Овруцьким щебеневим заводом, який забрали у Гомельської міськради та передали АРМА, важливо,  щоб він працював. Це бюджетоутворююче підприємство. Про це я мав розмову з  (головою АРМА) Оленою Думою, коли виник ризик затоплення підприємства. Тоді я прямо сказав, якщо ви допустите, що завод затопить, я дійду до керівництва держави з питанням, чому АРМА не зробила відповідних кроків. На таких підприємствах необхідні ефективні менеджери, які забезпечать випуск продукції та надходження податків в державний та місцеві бюджети.

 

-- В області є кілька видобувних підприємств, власники яких потрапили під санкції: Дмитро Фірташ ("Межиріченський ГЗК"), Ігор Наумець ("Юнігран"), Вадим Єрмолаєв ("Коростишівський кар’єр"). Законодавство передбачає позбавлення ліцензії на користування надрами підсанкційних компаній.

-- Ми це все проходили. І ще раз повторюсь: головне – не допустити закриття підприємства і втрати робочих місць.

 

-- BGV придбала футбольний клуб "Полісся", який пробився до Прем’єр-Лігі, зіграв перші матчі на європейському рівні. Я бачив пана Буткевича на трибуні після перемоги над Шахтарем 1:0, він був дуже задоволений. Група BGV також заявила про проєктну роботу з організації будівництва у Житомирі нового стадіону та житлового еко-масиву. Чим ви можете пояснити такий інтерес до області? Наскільки це впливає на відношення обласної влади до інвестора?

-- Я теж був на стадіоні, але не в ложі, бо там дуже багато людей, пішов на трибуни, потрапив ще й в сектор з вболівальниками "Шахтаря", але це мені не заважало вболівати за "Полісся".

Я дуже дякую Генадію Буткевичу за підтримку області та регіону, за капіталовкладення. Перед самою війною було вкладено близько 20 мільйонів євро в гранітний кар’єр на базі Жеревського родовища. Це нова техніка, нові робочі місця. Зараз, на жаль, кар’єр не працює на повну потужність, але доінвестовується. Тому я точно знаю, що коли почнеться велике відновлення, то цей кар'єр буде нам дуже корисний. У BGV є також зацікавленість і ліцензії на розробку берилію в Олевському районі, була презентація в Офісі президента по берилію, мене там влаштовує перш за все  інвестиції та робочі місця. Шкода, що війна завадила, але процес ніхто не припиняв.

Як відомо, на Житомирщині дуже багато цікавого під землею . Наприклад, бурштин. Президент сказав мені здолати незаконний видобуток бурштину, це було одне з перших доручень. І цій гідрі було зламано хребет протягом першого півріччя моїх повноважень, хоча дуже багато хто скептично до цього ставився. Моя дружина тоді навіть виграла парі,стверджуючи що я це зроблю незважаючи ні на що.

Повертаючись до BGV, гра футбольного клубу "Полісся" — це радість, емоції, яких так не вистачає. З футболом ми дали надію людям: я добудував стадіон, який до цього будувався 15 років, а Буткевич розвиває клуб.

 

-- Індустріальні парки. Відомо про парк у Коростені, де сформувався деревообробний кластер. Раніше інвестиції в нього чотирьох підприємств оцінювалися в EUR300 млн, якою зараз є ситуація?

- На території парку працюють чотири підприємства, що займаються виготовленням дверей, паркету, плити МДФ та комплектуючих для меблів, зокрема для шведської компанії ІКЕА. Вони розглядають можливість встановлення потужної когенераційної установки в рамках програми розвитку розподіленої генерації. Треба відзначити важливу роль в його розвитку власника підприємства Леоніда Юрушева та генерального директора Катерини Самчук.

 

-- Скільки ще індустріальних парків зареєстровано в області? Якими є перспективи їх розвитку, галузева спрямованість?

-- Днями був зареєстрований ще один – "Ма’Рижани". Це новий індустріальний парк з новими технологіями, він займатиметься переробкою промислових конопель та льону, передбачений поетапний розвиток поглибленої переробки сировини та отримання кінцевої продукції. Серед ініціаторів -- Мішель Терещенко.

Разом з ним в області вже 4 індустріальні парки – "Коростень", "Малин-Захід", "Житомир-Схід" та "Ма’Рижани". Я вдячний кожному, хто взагалі вірить і вкладає Житомирщину. Мені надзвичайно приємно, що я можу себе назвати партнером як представників великого бізнесу, так і представників маленьких ФОПів. Останні точно знають, що я з ними за їхні маленькі гастрономчики, а не тільки за велику мережу – одне інше не виключає.

 

-- Яка динаміка бюджету області? Наскільки вона забезпечена власним фінансуванням після останніх міжбюджетних змін (перерозподіл військового ПДФО) та потребує допомоги з центрального бюджету?

- За перше півріччя цього року доходи бюджету області склали понад 10 млрд грн, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року вони зменшилися на 2,4 млрд грн. Але, якщо не брати до уваги минулорічні надходження від військового ПДФО, то маємо зростання на 16,5%.

 

-- Ще два останні запитання на соціальні теми. В липні ви підписали розпорядження щодо створення спеціальної робочої групи щодо деколонізації топонімії на Житомирщині. Чому ви ініціюєте це питання? Хіба це не справа громад та виборних органів?

- Заміну топонімів у межах населених пунктів, а також демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків мали здійснювати органи місцевого самоврядування до 27 січня 2024 року. Зараз відповідні повноваження перейшли до обласних державних адміністрацій. Ми створили комісію, яка з урахуванням пропозицій громадськості розробила перелік вулиць, що підлягають перейменуванню, та список пам’ятників та пам’ятних знаків, які необхідно перенести з публічного простору. Планується перейменувати 348 вулиць, визначено 40 об’єктів культурної спадщини, пам’ятників та пам’ятних знаків, які містять пропаганду російської імперської політики та підлягають демонтажу.

 

-- І про новий навчальний рік. Яка частка дітей навчатиметься офф-лайн? Як забезпечені школи сховищами та електроенергією?

- Навчальні заклади області забезпечені сховищами на 98%. Наразі залишається ще лише 9 шкіл та 27 садочків, які не мають укриттів. Працюємо над тим, щоб і вони змогли навчати дітей офлайн. Дистанційно навчатимуться, як я вже казав, понад 6000 дітей, які переважно перебувають поза межами області або за кордоном. Загалом до шкіл області в на цьому тижні пішли 130 тисяч учнів, з них 10 тисяч першачків.

Мені було дуже приємно в День знань бачити їх захоплені погляди та щирі усмішки. Адже діти – це наше майбутнє. Вони не винні, що недолугі дорослі розв’язали в ХХІ столітті в центрі Європи повномасштабну війну. І ми маємо зробити усе можливе задля того, щоб їх уроки зупиняв лише дзвінок на перерву а не сигнал повітряної тривоги, щоб вони жили, навчалися, розвивали свій потенціал у сильній, вільній та Незалежній Україні.

Реклама
Реклама

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ