Константин Яловой, украинский политик, общественный деятель, инициатор создания Экостратегии Киева, для портала Green Deal

 

В Європейському Союзі назріває енергетична революція. Єврокомісія влітку оприлюднила пакет законодавчих ініціатив «Fit for 55», що прагне станом на 2030 рік скоротити викиди парникових газів на 55% порівняно з 1990 роком. Серед іншого, він передбачає посилення вимог екологічності до автотранспорту. Так, до 2035 року планують заборонити реєстрацію авто на бензинових та дизельних двигунах, а також гібридів. В результаті всі нові автомобілі в Євросоюзі матимуть нульовий рівень викидів. Аби досягнути такої амбітної мети, пропонують створити розгалужену мережу зарядних станцій для електромобілів (максимальна дальність одна від одної – 60 км), а також  мережу водневих заправок (кожні 150 км).

Україна вже відгукнулася на такі радикальні зміни. Мініфраструктури розробило законопроект, який забороняє ввіз на територію держави і реєстрацію авто з дизельними та бензиновими двигунами. Заборона не буде поширюватися на транспорт ЗСУ, а також на фермерські господарства, якщо вони використовують свої транспортні потужності не на автодорогах загального користування.

Продажі електромобілів в світі зростають шаленими темпами. За перше півріччя 2021 року вони виросли на 160%. Лідери ринку – Китай, Євросоюз та США. З березня по вересень поточного року громадяни України придбали 14,3 тис. електромобілів. Тобто кількість електрокарів подвоїлась і наразі сягає 30 тис. Прихід водневих автівок на наш ринок ще не розпочався – їх в Україні зареєстровано лише дві. Проте  саме так стартувала й експансія електрокарів, яка потім з кожним роком набирала обертів. Тож все попереду!

Президент України нещодавно підписав закон про популяризацію електротранспорту. Згідно з ним від ПДВ тепер звільняються не лише легкові електричні автівки, але й електробуси, електровантажівки та електроспецтехніка. Можливо, це підштовхне владу великих міст (в тому числі Києва) до модернізації власного автопарку. 

Київ не поспішає скорочувати викиди

КМДА, наприклад, поки лише на словах демонструє відданість справі боротьби зі змінами клімату та прагненню до кращої екології. Вона продовжує закуповувати автобуси на дизельних двигунах замість того, аби розвивати громадський електротранспорт. Обґрунтовують це тим, що, мовляв, у Києва немає інфраструктури для обслуговування електробусів і що їхні батареї в майбутньому треба буде утилізувати. Але з такими підходами столиця  залишиться у хвості світових процесів переходу на нові джерела енергії. Бо хто ж як не міська влада повинна створити цю інфраструктуру майбутнього?

Між тим у столиці є усі можливості для прогресу. В Екологічній стратегії Києва до 2030 року, яку розробили з моєї ініціативи науковці, екологи та звичайні кияни, окремий розділ присвячений чистій енергії. Ми пропонуємо оновлення рухомого складу громадського транспорту на більш енергоефективний, екологічно сприятливий і такий, що відповідає європейським стандартам. Акцентуємо на потребі розвивати трамвайну мережу та метрополітен. Ідеальною з точки зору виконання Екостратегії буде ситуація, коли до 2030 року 100% перевезень здійснюватиме електричний громадський транспорт. Для цього потрібно закупити 400 одиниць трамваїв, тролейбусів та електробусів, об’єднати лівобережну та правобережну трамвайні мережі та продовжувати відкривати нові станції метро з перспективою створення нової лінії на Троєщину.

Так міська влада виконає відразу два завдання. Перше – зробить свій внесок у призупинення стрімких кліматичних змін. Друге – покращить якість повітря в столиці, адже сьогодні саме автотранспорт спричиняє його забруднення більш ніж на 80%.

Світовий досвід

Києву є на кого рівнятися. В Лондоні до початку 2022 року електробуси вже становитимуть 25% громадського автопарку. Перший водневий автобус там з’явився в далекому 2004 році в якості експерименту, а цього літа вулицями почали пересуватися 20 двоповерхових автобусів на водневих паливних елементах. Для них побудували спеціальну заправну станцію. Мер столиці Великобританії Садік Хан проголосив, що кінцева мета — створення автопарку, який би не давав жодних шкідливих викидів. Здійснити він це планує до 2034 року, а, можливо, навіть раніше.

В Берліні електробуси почали активно використовувати в 2015 році. Наразі їх в місті – 137 (10% автопарку). Через менший запас ходу їх ставлять на короткі маршрути, але експерти прогнозують, що за рахунок  вдосконалення технологій цей недолік скоро нівелюється.

Сусідня Польща не лише модернізує власні транспортні потужності, але й стає постачальником електробусів для багатьох країн Євросоюзу. Так, сьогодні понад 80% таких транспортних засобів в Італії та більше 40% в Німеччині вироблені на території Польщі компанією Solaris. Наразі Краків та Варшава активно закуповують цю продукцію, а невелике містечко Явожно в Сілезії вже на 80% сформувало свій автопарк з електробусів, встановивши своєрідний рекорд.

Національна транспортна стратегія до 2030 року декларує повну заміну всього міського громадського транспорту на електричний і створення для нього відповідної інфраструктури. Профільне міністерство розробило законопроект, який передбачає, що з початку 2030 року у сферу регулярних пасажирських перевезень будуть допускатися лише електробуси, а з 2025 року вони повинні займати в автопарку кожного перевізника не менше 20%. Встановлюється й відсоткова квота на електробуси вітчизняного виробництва.

Наразі ж темпи електрифікації громадського транспорту не витримують жодної критики, адже на всю Україну рейси виконують лише кілька електробусів. Є надія, що з оновленням законодавства ситуація зміниться. Важливо також, щоб наша держава залучала інвесторів для розвитку власного виробництва екологічного транспорту, беручи приклад з Польщі. Тоді ми не лише будемо турбуватися про довкілля, але одночасно створювати робочі місця та зміцнювати реальний сектор економіки.