Блиц-интервью с заместителем министра развития громад, территорий и инфраструктуры Юрием Васьковым агентству "Интерфакс-Украина"

Текст: Дмитрий Кошевой, Алена Манжело

(подается на украинском языке)

- Підрив греблі Каховської ГЕС має катастрофічні наслідки і вплинув багато на які сфери, передусім на екологію та агрогалузь. І, безумовно, це трагедія для людей, які опинилися в зоні лиха. А які прогнози щодо річкового судноплавства? Адже вже була озвучена думка, що ми можемо втратити Дніпро як судноплавну артерію…

- Наразі рівень води в Каховському водосховищі все ще продовжує падати. Весь масштаб трагедії можна буде проаналізувати, коли він зупиниться на якийсь певній позначці. На сьогодні ми ще не розуміємо, який це буде рівень. Отже, не до кінця бачимо масштаб руйнування дамби. Тобто, перспективи судноплавства вкрай сумнівні, як і майбутньої роботи навіть запорізького шлюзу.

Але цей терористичний акт – безумовно, критичний виклик для судноплавства Дніпром. Наразі не можна сказати, чи воно зупиниться на багато років до відновлення дамби, чи ні. Щоб розуміти наступні кроки, потрібно мати безпечний доступ до об’єктів інфраструктури. А це поки що неможливо.

Адміністрація судноплавства та ДП "Укрводшлях" наразі взаємодіють із судновласниками щодо евакуації суден, які стояли в Каховському водосховищі, до верхньої частини Дніпра. Не всі судна готові - не всі мають екіпажі і можуть переміщуватися, але всі можливі роботи виконуються.

- Про яку кількість йдеться? Чи всі ці судна із вантажами?

- Ми говоримо про ті, що перебували в Каховському водосховищі на час повномасштабного вторгнення РФ, вони зимували в районі Запорізького шлюзу в Каховському водосховищі. Ці судна без вантажу. Йдеться майже про 50 плавзасобів.

Поки що все виглядає так, що поки не відновлять дамбу та Каховський шлюз, повноцінного судноплавства Дніпром не буде... На жаль, це справді так.

- Певно, одним із варіантів може бути судноплавство тільки до Запоріжжя?

- До Запоріжжя судноплавство можливе. А от щодо ситуації нижче Запорізького шлюзу, то говорити про масштаб трагедії і на який час буде зупинено судноплавство ми наразі не можемо. До того ж не слід забувати, що ми також не розуміємо стану Каховського шлюзу, але він точно ушкоджений через дії росіян.

- Можете нагадати, про які обсяги втрат судноплавства говорять? Останнім часом річкову логістику почали активно використовувати аграрні та металургійні компанії. Вочевидь, йдеться про втрати мільйонів тон щорічного вантажообігу…

- Ще 30 років тому, на початку 90-х, перевезення Дніпром складали до 50 млн тонн на рік. Так, це був трохи інший тип вантажів, але починаючи з 2010-2011 року частка перевезення вантажів Дніпром зростала. Цей шлях вважався перспективним, пріоритетним для держави, бо він найбільш екологічно та економічно вигідний. Тому багато компаній, зокрема аграрії, збудували річкові термінали, і їм було потрібно певне стимулювання з боку держави.

У 2020 році Верховна Рада ухвалила закон "Про внутрішній водний транспорт", була розпочата реформа водного транспорту, завдяки якій ми щорічно спостерігали збільшення обсягів перевезення вантажів. Тобто відбувалась переорієнтація з автотранспорту, з залізничного транспорту на внутрішні водні перевезення. Закон впровадив підходи, які стимулювали вантажовласників, зокрема була скасована плата за шлюзування, плата за розведення мостів тощо. Створили спеціальний фонд бюджету щодо підтримки та розбудови внутрішніх водних шляхів, який почав працювати минулого року.

Тобто на початку повномасштабного вторгнення ми знаходилися на порозі реформи, яка вже відбулася. Таким чином, перспективи і очікування були дуже серйозними. Через агресію Росії, на жаль, ми не можемо говорити про перспективи зараз. Для логістики це надзвичайно серйозний виклик.

- Миколаїв. Ми знаємо про сполученість водних артерій, і що вода піднімається й там. Які наслідки руйнування Каховської греблі може мати для судноплавства в цьому регіоні?

- Якщо ми говоримо про порти Миколаєва, то ситуація там контрольована, і ми сподіваємося, що критична позначка не буде перейдена. Є певне зростання рівня води. Але ми вважаємо, що вона не досягне в портах критичного значення.

Головна загроза для діяльності портів Миколаєва наразі – це блокування судноплавства з боку РФ.

- Чи немає підстав для занепокоєння щодо замулення фарватеру з Миколаєва?

-- Фарватер по Дніпровському лиману, безумовно, необхідно буде потім вивчати. І знову-таки, коли це буде безпечно. Тому що ми зараз розуміємо, що багато предметів, скажімо так, елементів, які заважають безпеці судноплавства, саме через руйнування дамби дрейфують, але на даний час досліджувати це передчасно і небезпечно.

- Міни, які зірвало - наскільки вони можуть становити небезпеку для судноплавства в Чорному морі?

- Так, це певна небезпека для всього Чорного моря, не тільки для нашого узбережжя.

- Ви вже підраховуєте збитки?

- Збитки рахують усі. Місцева інфраструктура – це місцеві адміністрації, екологія – це органи влади, які відповідають за екологічні питання. Стосовно інфраструктури, безумовно, ми також підраховуємо збитки і все це будемо подавати структурам, які відповідають за формування загальних збитків, завдані Росією внаслідок повномасштабного вторгнення. Порядок цифр ми поки що не бачимо, але зрозуміло, що йдеться про мільярди доларів. Точні цифри можна буде назвати пізніше. Це безпрецедентна катастрофа.

- Зараз в зоні лиха працюють тільки човни? Є можливість застосовувати більші плавзасоби для порятунку людей?

- Державна служба з надзвичайних ситуацій там задіяла всі можливі засоби, які технічно можуть бути використані. Все, що необхідно, вони залучають.