Эксклюзивное интервью с президентом крупнейшего украинского оператора связи "Киевстар" Александром Комаровым

Текст: Дмитрий Кошевой, Алена Манжело

(подается на украинском языке)

- Уряд затвердив початковий розмір плати за ліцензії на користування радіочастотним ресурсом (РЧР) мобільного зв’язку в діапазоні 2100, 2300 і 2600 МГц. Це є важливою передумовою аукціону, який відбудеться, найпевніше, за участі нового потужного гравця – об’єднаної компанії "Датагруп-Volia-Lifecell", 85% якої належатиме французькій інвесткомпанії NJJ. Очікувати на запеклу боротьбу за частоти? В інтерв’ю гендиректору Nemiroff Юрію Сорочинському ви говорили, що придбання коштуватиме мільярди.

- Гравців, котрим цікаві частоти, як було три, так і залишилось. Хоча я згоден, що виникне нова енергія, новий погляд (з появою об’єднаної компанії “Датагруп-Volia-Lifecell” - ІФ-У), і тому, безумовно, це прогрес для індустрії. Рішення про проведення аукціону на частоти – це рух в правильному напрямку, адже одним з обмежень, з якими ми стикаємося сьогодні, є дефіцит радіочастотного ресурсу. Споживання зростає. Навіть зараз, не в кращі часи, якщо брати квартал до кварталу, умовно на 5% споживання збільшується. Будь-який зовнішній форс-мажор приводить до зростання. Насправді єдиний спосіб покращити якість мобільного інтернету без додаткових частот – підвищувати щільність мережі. Частоти дають додаткові діапазони, а додаткові діапазони дозволяють на поточній мережі нарощувати ємність, якість, швидкість тощо. Частоти в діапазоні 2100 Мгц (1935-1950/2125-2140 МГц - ІФ-У) були виділені під технологію 3G. Під час воєнного стану всій індустрії надали можливість використовувати ці частоти для LTE (Long-Term Evolution) - це стандарт бездротового зв'язку четвертого покоління (4G), який забезпечує значно більшу пропускну здатність і швидкість мережі для мобільних телефонів та інших мобільних пристроїв порівняно з технологією третього покоління (3G - ІФ-У). Ми сподіваємося, що після аукціону до таблиці розподілення радіочастот будуть внесені відповідні зміни, які зроблять частоти 2100 Мгц нейтральними, тобто офіційно придатними для використання в технології LTE. Нам, зокрема, це відкриває можливості для прискорення реалізації програми 3G Sunset (реалізовуючи цю програму, телеком-оператори відключають мережі 2G і 3G, щоб звільнити смугу частот для технологій 4G і 5G - ІФ-У). Це, умовно, ще один послідовний крок до вимкнення технології 3G й суттєвого поліпшення якості LTE. І це дуже прогресивно.

Отож, це мільярди в бюджет України. В трьох діапазонах початкова ціна коливається від 0,5 до 1 млрд за кожен з діапазонів (розпорядженням КМУ початкова ціна за 1 МГц смуги радіочастот у кожному регіоні встановлена у розмірі 1,83 млн грн у смузі 1935-1950/2125-2140 МГц, 984,86 тис. грн у смузі 2355-2395 МГц і 605,72 тис. грн у смузі 2575-2610 МГц - ІФ-У), а також щорічні платежі за ренту цього спектру.

- Ви будете боротися на аукціоні за ліцензії на всі три діапазони?

- Так, ми братимемо участь по всіх трьох.

- У тому-таки інтерв’ю ви казали, що обґрунтовуватимете доцільність таких великих інвестицій перед наглядовою радою. Йдеться про наглядові ради і "Київстару", і VEON?

- Це залежить від матеріальності питання, але, найпевніше, так.

- Наскільки VEON буде готовий вкладати такі великі кошти на фоні арешту частини корпоративних прав і появи в Раді законопроектів на кшталт №11195 "Про механізм захисту прав власності третіх осіб", згідно з яким в дохід держави планується стягувати всі 100% акцій або часток юросіб, в яких опосередковано співвласниками є підсанкційні особи? Водночас за прямої або опосередкованої частки підсанкційних осіб у капіталі у розмірі до 25% рішення про стягнення всіх 100% у дохід держави ухвалює уряд, а не Вищий антикорупційний суд (ВАКС). «Київстару» пощастило, що пакет сенситивних акціонерів за розміром більший 25%.

- Ні, насправді він менший 25%, тому що рахується як індивідуальні частки фізичних осіб. Важливо підкреслити, що в нас немає прямого володіння з боку підсанкційних осіб. Що стосується ситуації "Київстару", йдеться про володіння частками в компанії LetterOne, яка є міноритарним акціонером компанії VEON. Але насправді, якщо ми дивимося через призму володіння індивідуальними частками, всі вони суттєво менші 25%.

- Справа в тому, що законопроект №11195 побудований таким чином, що менше 25% гірше, ніж більше 25%…

- Це так. Мені важко щось тут додати, адже вчора вийшла позиція Спілки українських підприємців (СУП), яку я повністю підтримую (СУП запропонувала відкласти розгляд законопроєкту №11195 до висновку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), оскільки, на думку СУП, він становить потенційні ризики неконтрольованої націоналізації компаній - ІФ-У). Мені здається, що це дуже провокативний законопроект, який може надати Кабінету міністрів якісь зовсім не ті важелі. Може виникнути ситуація, коли людина, яка є повністю легітимною у західному світі, купила якусь частку акцій іноземної публічної компанії, у якої є дочірня українська компанія, але ця людина перебуває під санкціями в Україні й навіть 1% або 0,1%, та навіть однієї акції достатньо, щоб розглядати це підприємство для потенційної націоналізації. У такій редакції законопроєкту, яка прописана зараз, він є неприйнятним з точки зору бізнес-клімату та верховенства права та міжнародних підходів щодо захисту інвестицій.

- У суму $600 млн, які VEON зобов’язався інвестувати в Україні впродовж трьох років, потенційно закладалися видатки на придбання радіочастот?

- Безумовно, ми розглядаємо інвестиції в радіочастотний спектр як частину інвестиційної програми. В нас навіть у класифікації інвестицій записано – довгострокові інвестиції в спектр. Тобто це частина інвестицій, які ми розглядаємо.

Чесно кажучи, я пишаюсь цією цифрою (капітальних інвестицій - ІФ-У), пишаюсь таким настроєм наших акціонерів (компанії VEON - ІФ-У). І тому, коли ви спитали, чи готові акціонери інвестувати, відповідь – так, готові інвестувати. Негативні сценарії… Їх імовірність вважається дуже невисокою. Ми вважаємо, що компанія захищена своєю історією, своїми справами, міжнародним правом та двосторонніми угодами, під якими підписалася Україна, зокрема з Нідерландами. І, звісно, в нинішніх умовах ми просто не маємо права стояти на місці, не розвиваючи критичну інфраструктуру України.

- Раніше голова НКЕК Олександр Животовський на щорічній конференції "Україна на зв’язку" повідомив, що аукціон на розподіл радіочастот мобільного радіозв’язку може відбутися в серпні. Як гадаєте, це реалістичні строки?

- Гадаю, так. Принаймні, згідно з графіком. Проте це дуже ідеальний графік. Я думаю, що аукціони відбудуться, найпевніше, десь у вересні. Це моє припущення. Наразі все рухається за планом. Проте я припускаю, що може бути затримка на декілька тижнів у затвердженому графіку.

- Апеляція щодо справи, в якій ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.10.2023 та 13.10.2023 року було накладено арешт майже на 48% акцій ПрАТ "Київстар", 100% статутного капіталу (СК) ТОВ "КИЇВСТАР.ТЕХ", 69,99% СК ТОВ "ХЕЛСІ Україна", 100% СК ТОВ "Вимпелком Глобал Сервісиз Україна" і 100% СК ТОВ "Юкрейн Тауер Компані", розглядалась паралельно зі справою про арешт часток в українських активах Turkcell. Натомість усі активи турецької компанії суд звільнив від арешту, на відміну від активів «Київстар», що належать VEON. Чому так сталося?

- Я відповім на це запитання максимально політкоректно. Безумовно, я засмучений рішенням українського суду в частині незняття арешту корпоративних прав з компаній групи VEON, тому що вважаю це проявом вибіркового правосуддя. З іншого боку, на прикладі ситуації з активами Turkcell, ми маємо прецедент, який свідчить про те, що все-таки є можливість легітимного вирішення цієї проблеми. Тому що насправді аргументація апеляційних скарг на одне й те ж рішення суду щодо активів Turkcell і щодо активів VEON в Україні фактично була ідентичною, але, очевидно, щось вплинуло на позицію суду, і в результаті ми маємо кардинально протилежні його рішення щодо арешту активів Turkcell та VEON.

- З останнього рішення апеляційного суду Києва, яким активи Turkcell були звільнені з-під арешту, випливає, що арешт, накладений на СК "Юкрейн Тауер Компані", зберігається. Натомість щодо решти активів також був судовий розгляд. Якою є ситуація на сьогодні?

- Це питання доволі комплексне. Справді, ми доклали багато зусиль для захисту наших прав, і з жовтня минулого року подали вже 20 клопотань до суду, що наклав арешт, вісім апеляційних скарг до вищого суду (від імені усіх юридичних осіб, чиї частки перебувають під арештом, та їх безпосередніх власників) і навіть касаційну скаргу до Верховного Суду України. На жаль, станом на сьогодні суди відмовили у задоволенні 15 клопотань та всіх восьми апеляційних скарг, а Верховний суд навіть не взяв нашу касаційну скаргу до розгляду.

- В касації ви, здається, ще не були?

- В нас одна касація, з якою ми звернулися, й тепер чекаємо, чи візьмуть її до розгляду.

- Щодо якої юридичної особи ви звернулися з касацією і якими є обставини справи навколо неї?

- Це була касаційна скарга, подана від імені VEON, єдиного акціонера "Київстару", з метою зняття арешту з акцій цього телеком-оператора. Але тут слід взяти до уваги, що в подібній категорії справ оскарження таких арештів у касаційному порядку прямо не передбачене процесуальним законодавством. Водночас в історії українського правосуддя були випадки, коли Верховний суд брав такі касації до розгляду, відміняв ухвали апеляційних судів і повертав справу на новий розгляд. Ми від початку прийняли рішення боротися до кінця й використовувати для цього всі доступні законні механізми, тож подавали клопотання та скарги в усі судові інстанції. Наразі в нас залишаються ще п’ять клопотань, які вже подані, але ще не розглянуті судом, а також ми плануємо найближчим часом знов подавати касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, зокрема, посилатися на неоднозначне застосування апеляційним судом закону при розгляді справи щодо арешту активів Turkcell та VEON в Україні.

- Проте справа, через яку заарештовано активи VEON, йде по треку кримінальної?

- Так, це подається, як забезпечувальний захід в рамках кримінального розслідування проти одного з міноритарних акціонерів LetterOne, що своєю чергою є одним із міноритарних акціонерів VEON.

- Повідомлялося, що VEON на річних зборах акціонерів 31 травня проведе зміни в раді директорів. Зокрема, серед рекомендованих кандидатів - колишній державний секретар США та екс-голова ЦРУ Майк Помпео, який наразі є членом наглядової ради «Київстару». Чи означає це, що в разі обрання пан Помпео вийде з наглядової ради компанії, перейшовши в board VEON?

- Дійсно, це питання є в повістці загальних зборів акціонерів VEON. Як один з кандидатів розглядається член наглядової ради «Київстару» Майк Помпео. Я цікавився цим особисто і, наскільки мені відомо, в пана Помпео немає планів залишати наглядову раду "Київстару". Ще раз зазначу, що рада директорів VEON насправді має дуже обмежений вплив на діяльність операційних компаній групи.

- Ми бачимо, що серед кандидатів в нову раду директорів VEON є представник LetterOne, хоча, прочитавши перше повідомлення щодо запланованих змін, ми подумали, що йдеться про вихід всіх представників цієї компанії…

- Так, справді, із семи членів наглядової ради два були представниками LetterOne. Зараз їх кількість зменшується до одного. Проте давайте підкреслимо ще раз: компанія LetterOne не перебуває під санкціями в жодній країні. Під санкціями Євросоюзу, США, України є окремі акціонери LetterOne.

- Відомо, що "Київстар" розпочав лабораторні випробування технології 5G. Можете розповісти про це детальніше? Чи на часі, на вашу думку, аукціон на частоти для 5G, чи варто зачекати закінчення війни?

- Мені здається, варто зачекати. Однак існує один фактор, який також варто прийняти, - ми не знаємо, коли закінчиться війна. Умовно, якщо б ми знали, що горизонт закінчення війни - це рік-два, можливо, три. Безумовно, варто було б чекати.

"Київстар" багато інвестує зараз в нове будівництво, в те, що ми називаємо greenfield –це абсолютно нові сайти, яких до побудови не існувало. Таким чином, ми підвищуємо не тільки кількість, а й географію присутності нашої інфраструктури. І ми на цьому зосереджені. Якщо взяти в пропорціях найбільшу частину інвестицій, то це програма LTE-everywhere. Ми інвестуємо у розширення покриття приблизно 95-98% населення ("Київстар" заявляв про наміри досягти цього показника до 2026 року - ІФ-У), а також доріг національного значення. Це дуже важкі відсотки. Дуже. Якщо зараз з’явиться 5G, це, безумовно, відволікатиме в цей бік конкуренцію. Хоча як такого запиту на 5G зараз немає.

Ми дійсно проводимо лабораторні випробування технології 5G. Що саме робимо? Є два напрямки. Перший – це безпосереднє тестування технології, яке ми наразі проводимо в офісі компанії у Києві. Середня швидкість передачі даних зараз у тестувальному режимі становить приблизно 800 МБт/сек. Завдяки цьому експерименту наші технічна та IT-команди напрацьовують досвід роботи з даною технологією: досліджують, як вона інтегрується з поточною дата-корою, моделює, якою буде еволюція дата-кори, голосової кори і, відповідно, що нам буде потрібно з точки зору IT, аби бути готовими до впровадження цієї технології.

Другий напрямок – це Open RAN, тобто можливість побудови 4G або 5G технологій від невеликих вендорів.

- Цей проект ви реалізуєте із компанією Rakuten?

- Так, з нею. Думаю, що десь у другому півріччі будемо вже на етапі лабораторного тестування. Маємо ідею провести лабораторні тестування в 4G-5G у двох невеликих українських містах, щоб протестувати технологію в польових умовах.

- Про які міста йдеться?

- Наразі у нас є декілька кандидатів. Я можу лише сказати вам про масштаб міст, які ми розглядаємо до участі в проекті. Це, наприклад, міста-супутники Києва, які досить насичені з точки зору щільності населення, є важливими, але не критичними. Звісно, ризики нульові, тому що ми ж не розбираємо поточну мережу, а будуємо ще один прошарок і будемо дуже обережно пілотувати його, маючи бекап в рамках поточної мережі.

- Серед останніх цікавих проектів від "Київстару" повідомлялося, що компанія буде офіційним представником британської OneWeb в Україні, завдяки чому зможе надавати послуги високошвидкісного широкосмугового супутникового доступу до інтернету - альтернативу Starlink. Як розгортається цей проект?

- Наразі йде тестування технології потенційними замовниками. Ми забезпечили термінали, технічні і комерційні умови для цього пілоту.

- Які переваги має OneWeb та які відмінності, якщо порівнювати зі Starlink? Чи може супутниковий інтернет від OneWeb витіснити на певних ділянках "старлінки"?

- Ми перебуваємо у ранній фазі, коли ще не можемо робити такі прогнози. Навряд чи можна розраховувати на великий попит в умовах, коли у нас 95% населення мають доступ до мобільного інтернету завдяки LTE, і коштує він 150 гривень на місяць. Ми готові до того, що масового попиту не буде.

Утім, ми бачимо приклади. Viasat, попри використання застарілих технологій, побудованих з використанням геостаціонарних супутників, мала десятки тисяч клієнтів. Серед них були ті, для кого це було єдиним можливим рішенням. Сьогодні в Україні, коли йде війна, коли в кризових умовах існує необхідність резервування, причому навіть не двократного, а чотирикратного, якісь окремі кейси, особливо ті, що вимагають розгортання мережі в найкоротший термін і там, де немає інфраструктури, вимагають подібних підходів. Це той випадок, коли вам потрібно за короткий час побудувати фрагмент мережі на декількох базових станціях, і у вас немає backbone. Використовуючи, скажімо, OneWeb, ви можете впоратися з цим за годину.

- Коли плануєте завершити тестування і представити повноцінну комерційну пропозицію?

- Складне питання. Мені поки що важко на нього відповісти. Великою мірою це залежить від результатів "пілотів", які ми зараз проводимо, бо це також дасть нам більш чітке уявлення про можливий попит.

- Тобто не варто очікувати, що це станеться до кінця 2024 року?

- Я б сказав, що за найкращого сценарію це станеться цього року. Проте за найгіршого – не станеться ніколи.

- У своєму інтерв’ю Сорочинському ви говорили, що "Київстар" тестує приблизно чотири "пілоти" у проектах із використання штучного інтелекту. Розкажіть про деталі. Які практичні реалізації це може мати?

- Щодо кейсів із використанням AI, то це переважно внутрішня історія, спрямована на підвищення ефективності. Наприклад, у нас є Fixit – це внутрішній інструмент, який допомагає будь-якому співробітнику знайти відповіді на будь-які внутрішні корпоративні питання, на кшталт до кого можна звернутися з тим чи іншим питанням або як оформити певний внутрішній документ тощо. По суті це чат-бот, який допомагає співробітнику у внутрішньокорпоративній навігації, надаючи потрібні підказки. Для менеджерів, для лінійних працівників він налаштований по-різному, залежно він функціоналу. Наразі ми хочемо, умовно, "прикрутити" туди АІ, щоб зробити помічника більш розумним і корисним. Ще один проект ми реалізовуємо в ініціативній групі топ-менеджерів "Київстару", які отримають доступ до чату GPT і можливість використовувати його в роботі для підвищення продуктивності.

- Чи зберігаються на поточний рік рекордні темпи інвестицій, з якими "Київстар" рухався минулого року?

- Так, ми хочемо відповідати за свої слова. Материнська компанія VEON взяла на себе зобов’язання інвестувати $600 млн в Україну за три роки. Це будуть інвестиції у нове будівництво, енергонезалежність, розбудову сервісів. Утім я також не виключаю, що частину інвестицій ми спрямуємо на неорганічний розвиток, оскільки ми готові розвиватися з точки зору нових сервісів. Нам це цікаво. Вони добре працюють, добре зростають і, що мені дуже подобається, багато з них мають синергію з напрямками нашого бізнесу. Наприклад, "Київстар ТБ" - це одна з найпопулярніших "Суперсил". Тому моя відповідь – так, ми плануємо й надалі інвестувати приблизно такими самими темпами, як і торік.

- В лютому НКЕК видала "Київстару" дозвіл на використання 10 млн номерів мобільного зв'язку мережі призначення "77". Коли номери цієї мережі з’являться у продажу? Повідомлялося, що додатковий номерний ресурс дасть змогу "Київстару" не допустити дефіциту вільних номерів у межах наявних кодів мережі для мобільного зв’язку. Наскільки близько на час подачі заявки компанія була до реального дефіциту?

- Ми не були у критичній фазі, це точно. У нас є 5 кодів мережі ("67", "68", "96", "97" і "98" - ІФ-У). Я добре пам’ятаю цифру, коли ми мігрували у новий білінг – ми переводили до 40 млн номерів (станом на грудень 2023 року "Київстар" обслуговував приблизно 24 млн абонентів мобільного зв’язку - ІФ-У). Чому така цифра? Через те, що якийсь час ми не відключаємо номери, які замовкли. Зараз в Україні планується запровадити на рівні регуляторного рішення вимогу не від'єднувати від мережі людей, які залишилися на окупованих територіях. Проект такого рішення наразі обговорюється НКЕК з нами – операторами ринку електронних комунікацій. Швидше за все, цим рішенням будуть встановлені певні часові межі, наприклад 3-4 роки. "Київстар" дотримувався такого правила з початку повномасштабного вторгнення за власною ініціативою.

Таким чином, неактивні абонентські номери не обліковуються в активній абонентській базі, проте вони й надалі закріплені за певними людьми. І от на фоні цієї ситуації, а також через те, що мільйони номерів вже були передані в роздріб, виник потенційний ризик виникнення дефіциту вільних номерів. Хоч він і не був критичним, ми все ж мінімізували його, отримавши новий код.

- Коли номери "Київстару" з кодом мережі призначення "77" (+380 77) з’являться вроздріб?

- Гадаю, наприкінці червня – у липні точно з'являться.

- "Київстар" запустив сервіс точного позиціювання RTK (Real-Time Kinematic). Очікувалося, що він користуватиметься великим попитом в аграрній і оборонній сферах. Нещодавно "Київстар" разом з американським виробником систем навігації компанією Trimble та лідером у сферах автономізації та розумного землеробства з використанням змішаного парку машин PTx Trimble створили вигідну пропозицію для українських аграріїв. Слід розуміти, що технологія вже знайшла попит в аграрній сфері?

- Я б сказав – шукає попит. Ми вже побудували мережу, яка дає 100% покриття з неймовірною точністю. Зараз будуємо партнерську мережу. Займаємося цим дуже активно, адже це новий для нас напрямок діяльності, зі своїми дилерами, сервісним супроводженням. Нам потрібно зайти в дилерські портфелі нових для "Київстару" каналів продажу і обслуговування з цією технологією, чми ми наразі і займаємося. В нас зростає партнерська мережа, ми вже маємо перші комерційні контракти. Це мене тішить, але загалом це все ще стартап. За рік, якщо ми зустрінемося, я зможу вам відверто розповісти, вийшло у нас чи ні.

Ще один use case використання RTK – в напрямку розмінування – має гуманітарний характер. Тема розмінування дуже близька компанії. Проект "Нам тут жити", реалізований за нашої підтримки, – мабуть, чи не найбільший проект в гуманітарному розмінуванні в Україні. Тому наразі ми з холдингом Sheriff тестуємо використання технології RTK для локалізації та нанесення на карту вибухонебезпечних пристроїв. Тут є збіг, оскільки розмінування неможливе без детектування, і точність до сантиметра тут відіграє величезну роль.

Ще ми починаємо тестувати технології RTK і на державному рівні. Спільно з ДСНС плануємо проводити випробування сервісів сигналу корекції RTK для забезпечення високої точності картографування забруднених територій та моніторингу виконання робіт.